Ухвала

від 02.04.2020 по справі 947/1014/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/513/20

Номер справи місцевого суду: 947/1014/20 1-кс/947/2825/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарки судового засідання: ОСОБА_5 ,

розглянувши у порядку письмового апеляційного провадження апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Роздільна Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого на посаді заступника начальника вагонного депо з ремонту станції Каховка філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні №12019160000001033, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2019 року

установив.

Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2020 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 13.05.2020 року, тобто в межах досудового розслідування. Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_6 виконувати обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом у розумні терміни; в термін 2-х робочих днів з моменту обрання даного запобіжного заходу здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що прокурором в судовому засіданні не доведено жодними доказами існування таких ризиків, як переховування від органів досудового розслідування і суду, та спроби незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені, проте, слідчий суддя вважав, що існує ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зважаючи специфічний характер злочину, який пов`язаний із великим об`ємом специфічних документів, в тому числі фінансових, окрім того підозрюваний свою вину не визнає, та з метою уникнення кримінальної відповідальності, у разі підтвердження наявності в його діях ознак кримінального правопорушення, може вчиняти інші дії, спрямовані не перешкоджання встановленню істини у справі.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

В апеляційній скарзі захисник, вважаючи, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, посилається на те, що суд не врахував характеризуючи особу підозрюваного дні, а саме те, що ОСОБА_6 раніше не був судимий, має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, не переховується від досудового розслідування, є єдиною працездатною людиною у сім`ї.

Крім того, як зазначає сторона захисту, клопотання слідчого не містить підтверджень наявності висунутих ризиків, належним чином підозра необґрунтована.

За вказаних обставин захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Сторони кримінального провадження у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Прокурор засобами електронного зв`язку надав заяву про розгляд справи без його участі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_6 надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі та підтримав подану його захисником апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

У відповідності до положень ч.1 ст.406 КПК України апеляційний суд вирішив ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження.

Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги.

Заслухавши: доповідь судді-доповідача; перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Статтею 194КПК Українипередбачено,що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, згідно з положеннями ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі..

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п. 1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав не в повній мірі та не врахував їх при постановленні ухвали.

Так, при розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , працюючи начальником виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» та здійснюючи керівництво підрозділом, несе повну відповідальність за фінансово-господарську діяльність Підрозділу, за формування та виконання планових показників фінансово-господарської діяльності Підрозділу.

Так, 01.12.2017 року між ПАТ «Українська залізниця» філія «Пасажирська компанія» (ЄДРПОУ 41022900) (далі за змістом Замовник), в особі начальника виробничого підрозділу «Пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6 та заступника начальника виробничого підрозділу пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_10 , які діяли на підставі довіреності від 27.10.2017 року № 3861, та Положення про філію «Пасажирська компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кар Сервіс» (ЄДРПОУ 37100212) (далі за змістом Виконавець), в особі директора ОСОБА_11 укладено договір № ПК/ВЧД-3од.Гол/93, предметом якого були послуги з ремонту 3-х електрокарів ЕП 006.2, загальна сума договору в тому числі ПДВ складає 351797,20 грн.

Згідно додатку № 1 до договору № ПК/ВЧД-3од.Гол/93 від 01.12.2017 року послуги з ремонту повинні були проведенні електрокарам ЕП 006.2 з інвентарними №№ 538047, 422084, 1570403000166.

В грудні 2017 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у начальника виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо станції Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6 винник злочинний намір, спрямований на розтрату чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_6 вступив у злочину змову з невстановленою на даний час службовою особою ТОВ «Мастер-Кар Сервіс» з метою розтрати грошових коштів.

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_6 після невиконання вимог договору № ПК/ВЧД-3од.Гол/93 від 01.12.2017 року та в порушення його умов, діючи з корисливих мотивів в інтересах представників ТОВ «Мастер-Кар Сервіс», 28.12.2017, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не вдалося, знаходячись на робочому місці у виробничому підрозділу «Пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 26, не перевіряючи об`єми виконаних послуг за договором, прийняв роботи з капітального ремонту з ремонту 3-х електрокарів ЕП 006.2 інвентарні №, № 538047, 422084, 1570403000166, шляхом підписання актів надання послуг №, № 1955, 1960, 1961 на загальну суму 351 797,19 грн з урахуванням ПДВ, в яких зазначені завідомо неправдиві відомості по об`єму виконаних робіт, а саме сума завищення вартості робіт по електрокару: ЕП 006.2 інвентарний № 538047 в акті надання послуг № 1955 з врахуванням ПДВ складає 112 551,50 грн, в акті надання послуг № 1960 по електрокару: ЕП 006.2 інвентарний № 1570403000166 з урахуванням ПДВ складає 28 317,55 грн, в акті надання послуг № 1961 по електрокару: ЕП 006.2 інвентарний № 422084 з врахуванням ПДВ складає 50 951,86 грн.

З метою доведення свого умислу до кінця та в подальшому отримання корисливої вигоди, акти надання послуг №, № 1955, 1960, 1961 були передані до бухгалтерії виробничого підрозділу пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця», для здійснення розрахунку ПАТ «Укрзалізниця» за виконанні роботи, відомості про який були внесені в автоматизовану систему АТ «Укрзалізниця» «Фобос» в результаті чого у акціонерного товариства перед ТОВ «Мастер-Кар Сервіс» виникла кредиторська заборгованість в розмірі 351 797,19 грн з врахування ПДВ та в послідуючому здійснений розрахунок на зазначену суму.

У подальшому, на підставі актів надання послуг № 1955, 1960, 1961 до вимог договору № ПК/ВЧД-3од.Гол/93 від 01.12.2017 року на банківський рахунок ТОВ «Мастер-Кар Сервіс» перераховано кошти в розмірі 351 797,19 грн.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 завдано матеріальних збитків ПАТ «Укрзалізниця» на загальну суму 191820,91 грн

Крім цього, 28.12.2017 року, більш точний час встановити не надалося можливим, у начальника виробничого підрозділу «Пасажирське вагоне депо станції Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу з метою вчинення майнового службового злочину.

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, 28.12.2017 року, більш точний час встановити не надалося можливим, знаходячись на своєму робочому місці у виробничому підрозділі «Пасажирський вагонне депо станції Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 26, діючи умисно з корисливих мотивів, розуміючи, що роботи з ремонту електрокара: ЕП 006.2 інвентарний № 422084 виконані не в повному обсязі, власноруч підписав та завірив печаткою підрозділу акт надання послуг № 1961 від 28.12.2017 року, в якому зазначено завідомо неправдиві відомості щодо об`єму та вартості виконаних робіт, а саме: сума завищення вартості робіт з врахування ПДВ складала 50951,86 грн, який він в подальшому передав до бухгалтерії підрозділу з метою здійснення оплати за умовами виконаного договору.

Крім цього, 28.12.2017 року, більш точний час встановити не надалося можливим, у начальника виробничого підрозділу «Пасажирське вагоне депо станції Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу з метою вчинення майнового службового злочину.

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, 28.12.2017 року, більш точний час встановити не надалося можливим, знаходячись на своєму робочому місці у виробничому підрозділі «Пасажирський вагонне депо станції Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: м.Одеса, вул.Середньофонтанська, 26, діючи умисно з корисливих мотивів, розуміючи, що роботи з ремонту електрокара: ЕП 006.2 інвентарний № 1570403000166 виконані не в повному обсязі, власноруч підписав та завірив печаткою підрозділу акт надання послуг № 1960 від 28.12.2017 року, в якому зазначено завідомо неправдиві відомості щодо об`єму та вартості виконаних робіт, а саме: сума завищення вартості робіт з врахування ПДВ складала 28317,55 грн, який він в подальшому передав до бухгалтерії підрозділу з метою здійснення оплати за умовами виконаного договору.

Крім цього, 28.12.2017 року, більш точний час встановити не надалося можливим, у начальника виробничого підрозділу «Пасажирське вагоне депо станції Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу з метою вчинення майнового службового злочину.

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, 28.12.2017 року, більш точний час встановити не надалося можливим, знаходячись на своєму робочому місці у виробничому підрозділі «Пасажирський вагонне депо станції Одеса-Головна» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: м.Одеса, вул.Середньофонтанська, 26, діючи умисно з корисливих мотивів, розуміючи, що роботи з ремонту електрокара: ЕП 006.2 інвентарний № 538047 виконані не в повному обсязі, власноруч підписав та завірив печаткою підрозділу акт надання послуг № 1955 від 28.12.2017 року, в якому зазначено завідомо неправдиві відомості щодо об`єму та вартості виконаних робіт, а саме: сума завищення вартості робіт з врахування ПДВ складала 112551,50 грн, який він в подальшому передав до бухгалтерії підрозділу з метою здійснення оплати за умовами виконаного договору.

Відомості щодо вказаних кримінальних правопорушень внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160000001033 від 10.11.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Слідчим 13.03.2020 року ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри, колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується наданими апеляційному суду та долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, які свідчать про достатність підстав вважати, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, в зв`язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги в цій частині.

На даній стадії досудового розслідування зазначені докази є достатніми для відповідних висновків по суті клопотання слідчого, тому апеляційний суд наголошує, що на теперішні час лише вирішується питання про обґрунтованість підозри, яку колегія суддів вважає попередньою, та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу підозрюваному.

При обранні запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя дійшов висновку про те, що в судовому засіданні не доведено жодними доказами існування таких ризиків, як переховування від органів досудового розслідування і суду, та спроби незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені.

Єдиним ризиком, який слідчий суддя вважав доведеним, є ризик можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з тим апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу не в достатній мірі врахував особу підозрюваного.

Слідчий суддя, застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 один з самих суворих запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту, посилався лише на наявність ризику ризик можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, який обґрунтовував специфічним характером злочину, який пов`язаний із великим об`ємом специфічних документів, в тому числі фінансових, та невизнанням підозрюваним своєї вини.

Разом зтим,на переконанняапеляційного суду,органом досудовогорозслідування небуло доведенонеможливості застосуваннявідносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якогозапобіжного заходудля запобіганнявстановленим вищеризикам тазабезпечення належноїпроцесуальної поведінкиостаннього впродовждосудового розслідуваннякримінального провадження,натомість,один лишеризикможливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, не може бути єдиною підставою для застосування відносно ОСОБА_6 одного з самих суворих запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту.

Більш того, слідчий суддя не зазначив яким саме чином, на його думку, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.

Натомість, підозрюваний ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; має міцні соціальні зв`язки, оскільки працевлаштований, має постійне місце проживання, має на утримані двох неповнолітніх дітей та дружину, яка не працює, хворіє, позитивно характеризується за місцем роботи.

Крім того апеляційним судом враховується поведінка підозрюваного після скоєння злочину, а саме те, що він не переховувався від органів досудового розслідування, прибуває на всі виклики слідчого, прокурора та суду, самостійно з`явився для розгляду клопотання слідчого про застосування відносно нього запобіжного заходу, що свідчить про його належну процесуальну поведінку та відсутність з його боку перешкоджання кримінальному провадженню.

Отже, апеляційний суд вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги сторони захисту, оскільки під час розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції прокурор не довів наявність обставин, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Наявність лише одного вищевказаного ризику в даному провадженні не свідчить про доведеність органом досудового розслідування недостатності застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого, ніж домашній арешт, запобіжного заходу для запобігання зазначеному ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до п. 2 приписів ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частина 1 ст. 412 КПК України передбачає, що істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимого цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді як постановленої з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, відмови в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосування відносно останнього запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання з покладанням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КК України, якого буде достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання наявному ризику можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.191,ч.1ст.366КК Україниу кримінальномупровадженні №12019160000001033,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань10.11.2019року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про застосування відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.191,ч.1ст.366КК України,запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч.5 ст.194 КК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним викликом.

Строк дії ухвали в частині покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків - до 13.05.2020 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4