Рішення

від 07.04.2020 по справі 826/4288/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 року м. Київ № 826/4288/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний виставковий центр , товариства з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування приписів та постанов.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний виставковий центр (далі також - ТОВ МВЦ , позивач-1), товариства з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування (далі також - ТОВ Інститут сучасного проектування , позивач-2) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - ДАБІ України, відповідач), в якому позивачі просять суд:

- визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо проведення позапланової перевірки в період з 07 лютого 2018 року по 20 лютого 2018 року щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва, III черга будівництва ;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20 лютого 2018 року виданий позивачу-1;

- визнати протиправними та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20 лютого 2018 року виданий позивачу-2;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 01 березня 2018 року №10/18/10/26-3/0103/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності видану позивачу-1;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 01 березня 2018 року №12/18/10/26-5/0103/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності видану позивачу-2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2018 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 16 квітня 2018 року провадження в адміністративній справі №826/4288/18 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/1435/18.

Ухвалою суду від 14 лютого 2020 року провадження в адміністративній справі №826/4288/18 поновлено та продовжено її розгляд одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за наслідками проведення посадовими особами відповідача позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктами містобудування ТОВ МВЦ (замовник), товариства з обмеженою відповідальністю АК Інжиніринг (підрядник), ТОВ Інститут сучасного проектування (генеральний проектувальник) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва, ІІІ черга будівництва , було встановлено не виконання позивачами вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29 грудня 2017 року та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 грудня 2017 року.

Виявлені порушення стали підставою для повторної видачі протиправних, на думку позивачів, приписів від 20 лютого 2018 року та прийняття постанов про накладення штрафу від 01 березня 2018 року.

Між тим, приписи суб`єкта владних повноважень від 29 грудня 2017 року були оскаржені в судовому порядку, відтак у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки в період з 07 лютого 2018 року по 20 лютого 2018 року та прийняття спірних рішень, в межах розгляду даної справи.

ДАБІ України у своєму відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржувані приписи та постанови прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені нормами чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті: Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва, ІІІ черга будівництва (далі також - об`єкт будівництва) посадовими особами відповідача складено акт б/н від 20 лютого 2018 року (далі також - акт перевірки).

Відповідно до акту перевірки, встановлено наступні порушення:

1) п.п. б п. 3 ч. 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - замовником будівництва ТОВ МВЦ не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 грудня 2017 року, а саме: під час перевірки 07 лютого 2018 року на об`єкті будівництва виконувались земляні роботи із засипки ґрунту, крім цього було виконано будівельні роботи із влаштування стін підвалу, які на час видачі припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 грудня 2017 року були відсутні. Генпідрядною організацією ТОВ АК Інжиніринг не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 грудня 2017 року, а саме: під час перевірки 07 лютого 2018 року на об`єкті будівництва виконувались земляні роботи із засипки ґрунту, крім цього було виконано будівельні роботи із влаштування стін підвалу, які на час видачі припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 грудня 2017 року були відсутні;

2) статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 2 статті 26, ч. 1 статті 31, п.п. а п. 3 ч. 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво - проектною організацією ТОВ Інститут сучасного проектування не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29 грудня 2017 року, а саме: проектна документація розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхилення від вихідних даних: не виконано п. 2 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 01 березня 2013 року № 2482/0/12/009-13 (далі також - МУО), а саме, відсоток озеленення становить 1,86 %, повинен складати не менше 40%; не виконано п. 5 МУО, перед початком проектування ІІІ черги не запроектовано та не побудовано підземний паркінг.

Замовником будівництва ТОВ МВЦ виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29 грудня 2017 року.

З урахуванням висновків акту перевірки, відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20 лютого 2018 року, яким ТОВ Інститут сучасного проектування зобов`язано у термін до 20 березня 2018 року усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Також, відповідачем винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20 лютого 2018 року, яким ТОВ МВЦ зобов`язано у термін до 20 березня 2018 року зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті: Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва, ІІІ черга будівництва .

20 лютого 2018 року відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ Інститут сучасного проектування (директор Файнберг Рафаїл Борисович ) та ТОВ МВЦ (директор Ткаченко А.В.), яким зокрема, повідомлено товариства про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка відбудеться об 11 год. 00 хв. 01 березня 2018 року та о 10 год. 20 хв. 01 березня 2018 року відповідно.

Так, постановою №10/18/10/26-3/0103/02/2 від 01 березня 2018 року ТОВ МВЦ визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 1 ч. 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 88 100, 00 грн.

Постановою №12/18/10/26-5/0103/02/2 від 01 березня 2018 року ТОВ Інститут сучасного проектування визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 52 860, 00 грн.

Незгода позивачів із діями контролюючого органу щодо проведення позапланової перевірки, прийнятими приписами та постановами, обмовила їх звернення до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (далі також - Закон).

До органів, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю нагляду, окрім інших, відносяться центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органи державного архітектурно-будівельного контролю (ч. 1 статті 6 Закону).

Пунктом 6 ч. 1 статті 7 Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю, серед іншого здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з п. 7 вищезазначеного Положення, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Положеннями статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ч. 1 статті 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі також - Порядок № 553).

Відповідно до п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з п. 12 Порядку № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Тобто, за умови дотримання процедури призначення перевірки та оформлення документів, що їй передують, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу до об`єктів.

Відповідно до п.п. 16 та 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

При цьому, у відповідності до абз. 2 п. 18 Порядку № 553, акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідно до статті 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі також - Порядок №244).

Згідно з п. 2 цього ж Порядку № 244, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з п. 4-7 Порядку № 244, у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності декількома суб`єктами містобудування штраф накладається на кожного з них.

Накладення на суб`єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не звільняє від відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення, посадових осіб такого суб`єкта, до службових обов`язків яких належить забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Притягнення суб`єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

Відповідно до п.п. 16-21 Порядку № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що позапланова перевірка проводиться на підставі відповідного наказу за наявності підстав для її проведення за умови пред`явлення під час проведення позапланової перевірки службового посвідчення та надання копії направлення для проведення такої перевірки; за результатом позапланового заходу складається акт перевірки і, в разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Матеріалами справи встановлено, що за наслідком проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва. ІІІ черга будівництва у період з 19 грудня 2017 року по 29 грудня 2017 року, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено акт б/н, у якому зафіксовано встановлені порушення:

- статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 2 статті 26, ч. 1 статті 31, пп. а п. 3 ч. 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , п. 146 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401, - проектною організацією ТОВ Інститут сучасного проектування не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 листопада 2017 року, а саме: проектна документація розроблена з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхилення від вихідних даних: не виконано п. 2 МУО - відсоток озеленення становить 1,86%, повинен складати не менше 40%; не виконано п. 5 МУО - перед початком проектування III черги не запроектовано та не побудовано підземний паркінг; проект розроблено без погоджена висотності з Державним підприємством з обслуговування повітряного руху України та Державною авіаційною службою України (далі також - Порушення № 1);

- пп. а п. 3 ч. 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 146 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401, - замовником будівництва ТОВ МВЦ не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 листопада 2017 року, а саме: не погоджено проектну документацію в частині висотності з Державним підприємством з обслуговування повітряного руху України та Державною авіаційною службою України (далі також - Порушення № 2).

29 грудня 2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ТОВ МВЦ видано приписи:

- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, який з огляду на те, що за результатами позапланової перевірки встановлено Порушення №1, містить вимогу усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 29 січня 2018 року;

- про зупинення підготовчих та будівельних робіт, який з огляду на те, що за результатами позапланової перевірки встановлено Порушення №1 та Порушення №2, містить вимогу з 29 грудня 2017 року зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва до усунення виявлених порушень у термін до 29 січня 2018 року.

Перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівною діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва, за наслідком проведення якої були прийняті оскаржувані рішення від 29 грудня 2017 року, була призначена на підставі перевірки виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 листопада 2017 року, виданих ТОВ МВЦ , ТОВ АК Інжиніринг , ТОВ Інститут сучасного проектування та приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 17 листопада 2017 року, виданих ТОВ МВЦ та ТОВ АК Інжиніринг .

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року у справі №826/16269/17 адміністративний позов ТОВ МВЦ задоволено повністю; визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві стосовно проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкти: Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва, ІІІ черга будівництва ; визнано протиправним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 17 листопада 2017 року; визнано протиправним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 17 листопада 2017 року; визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08 грудня 2017 року № 211, яким було анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва, ІІІ черга будівництва .

Вказане рішення набрало законної сили на підставі ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, якою апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний виставковий центр до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень - повернуто апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.

Більш того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2019 року у справі № 826/1435/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, адміністративний позов ТОВ МВЦ задоволено повністю; визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо проведення позапланової перевірки з 19 грудня 2017 року по 29 грудня 2017 року щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва, ІІІ черга будівництва ; визнано протиправним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 29 грудня 2017 року, виданий ТОВ МВЦ ; визнано протиправним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 грудня 2017 року, виданий ТОВ МВЦ ; визнати протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві №3/18/10/26-9/1101/02/2 від 11 січня 2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Тобто, судовими рішеннями, які набрали законної сили, було встановлено протиправність проведення контролюючим органом позапланових перевірок, відсутність з боку позивачів порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва, ІІІ черга будівництва , а також визнано протиправними та скасовано, зокрема, приписи від 29 грудня 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави визначені статтею 41 Закону для проведення позапланової перевірки, яка мала місце у період 07 лютого 2018 року по 20 лютого 2018 року.

Виходячи з того, що перевірка, дії щодо проведення якої та рішення, прийняті за наслідком її проведення, які оскаржують позивачі, була призначена на підставі приписів від 29 грудня 2017 року, визнаних протиправними та скасованих у судовому порядку, у той час як оскаржувані в межах розгляду даної справи приписи від 20 лютого 2018 року та постанови від 01 березня 2018 року прийняті з огляду на встановлені у ході перевірки обставин щодо невиконання вимог вищевказаних приписів від 29 грудня 2019 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувані в межах розгляду даної справи дії та рішення не може вважатись такими, що вчинені та прийняті з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачами у розмірі 10 572, 00 грн., стягується відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний виставковий центр (02660, місто Київ, проспект Броварський, будинок 15; код ЄДРПОУ 30212731), товариства з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування (03187, місто Київ, вулиця Академіка Заболотного, будинок 48А; код ЄДРПОУ 32421689) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування приписів та постанов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо проведення позапланової перевірки в період з 07 лютого 2018 року по 20 лютого 2018 року щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15 (територія Лівобережного громадського центру) у Дніпровському районі міста Києва, III черга будівництва .

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20 лютого 2018 року, виданий товариству з обмеженою відповідальністю Міжнародний виставковий центр .

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20 лютого 2018 року, виданий товариству з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування .

Визнати протиправною та скасувати постанову від 01 березня 2018 року №10/18/10/26-3/0103/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, видану товариству з обмеженою відповідальністю Міжнародний виставковий центр .

Визнати протиправною та скасувати постанову від 01 березня 2018 року №12/18/10/26-5/0103/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, видану товариству з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний виставковий центр понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 286, 00 грн. (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інститут сучасного проектування понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 286, 00 грн. (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень).

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк