Ухвала

від 03.04.2020 по справі 580/1649/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2020 року

м. Київ

справа №580/1649/19

адміністративне провадження №К/9901/8294/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Черкаській області (ГУ ДФС) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 03.12.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ``Грегуар-Бессон Україна`` до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 у задоволенні позову ТОВ ``Грегуар-Бессон Україна`` відмовлено повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.12.2019 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ ``Грегуар-Бессон Україна`` задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС форми ``Р`` від 24.04.2019 №00004801406 та №00004811406 про збільшення Товариству суми грошового зобов`язання за платежем ``мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності`` на 688`014,70 грн та з податку на додану вартість - 137`602,94 грн.

Одночасно відповідач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення.

Касаційна скарга ГУ ДФС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329 та пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а вказані підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними; у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, відповідач посилається на те, що первинна касаційна скарга була подана в строк встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, однак повернута ухвалою Верховного Суду від 24.01.2020 відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга підписана представником за довіреністю, а 30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII, яким розділ XV "Перехідні положення" Конституції України було доповнено пунктом 11, де передбачено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 01.01.2020 (абзац другий пункту)). Відповідач вказує на те, що касаційна скарга була подана в строк та порядку, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України, 28.12.2019, тобто до набрання чинності відповідних змін у законодавстві щодо представництва.

Згідно з відомостями, що містяться в системі діловодства Верховного Суду, вперше до суду касаційної інстанції ГУ ДФС звернулося 02.01.2020 (відповідно до штрихкодового ідентифікатора №1800209678195 на поштовому конверті, в якому надійшла касаційна скарга, та витягу з веб-сайту ПАТ "Укрпошта"), що в свою чергу свідчить про безпідставність доводу відповідача про те, що вперше з касаційною скаргою він звернувся 28.12.2019. До того ж, первинна касаційна скарга була повернута відповідачу ухвалою Верховного Суду 24.01.2020 (отримана ГУ ДФС 25.02.2020 згідно з ідентифікатором внутрішнього поштового відправлення 0102929036708), водночас повторно контролюючий орган звернувся до суду із касаційною скаргою вже 18.03.2020.

Отже, касаційна скарга подана після збігу строку на касаційне оскарження, а клопотання відповідача про поновлення цього строку не містить будь-якого обґрунтування щодо причин його пропуску та підстав, з яких він був позбавлений звернутися до суду касаційної інстанції з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми і змісту касаційної скарги вперше, та у найкоротший строк після повернення касаційної скарги - повторно.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями цього Кодексу адміністративного обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Отже, вказані у касаційній скарзі підстави пропуску строку на касаційне оскарження не приймаються як поважні.

Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Додаткові вимоги зазначені в пункті 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в залежності від підстави, з якої подається касаційна скарга.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №806/1523/16, висновки якого щодо застосування норм права у подібних правовідносинах були неправильно застосовані судом апеляційної інстанції, не означає, однак, що касаційна скарга відповідає вимогам норми пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Норму цього пункту слід розуміти так, що в касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретну підставу (підстави) для касаційного оскарження, передбачені в частині четвертій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні із зазначенням дати прийняття постанови та справи, в якій вона прийнята, а також обґрунтування доводу, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваних судових рішень висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга цієї статті цього Кодексу).

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 332 цього Кодексу).

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, та докази на підтвердження обставин, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332, пунктом 3 розділу VI ''Прикінцеві положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 03.12.2019 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду