УХВАЛА
03 квітня 2020 року
м. Київ
справа №640/2623/19
адміністративне провадження №К/9901/8373/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''АГРОТЕХГАРАНТ'' до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
20.03.2020 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329 та пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не заявлено; у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Додаткові вимоги зазначені в пункті 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в залежності від підстави, з якої подається касаційна скарга.
Посилання відповідача в касаційній скарзі на висновки Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №826/16277/14 (провадження №К/9901/5302/18) не означає, однак, що касаційна скарга відповідає вимогам норми пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Норму цього пункту слід розуміти так, що в касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретну підставу (підстави) для касаційного оскарження, передбачені в частині четвертій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні із зазначенням дати прийняття постанови та справи, в якій вона прийнята, а також обґрунтування доводу, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваних судових рішень висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Документ про сплату судового збору ГУ ДФС до касаційної скарги не додало.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом позивач звернувся до суду у березні 2019 року, а за змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (ціна позову становила 75' 303' 755,00 грн).
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у редакції, чинній станом на березень 2019 року).
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина першої статті 4 цього Закону у редакції, чинній на час подання позову).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.
Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судове рішення у цій справі становить 38'420,00 грн (не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга цієї статті цього Кодексу).
Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 332 цього Кодексу).
Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку, та докази на підтвердження обставин, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2020 |
Оприлюднено | 08.04.2020 |
Номер документу | 88627672 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні