Рішення

від 06.04.2020 по справі 211/7127/19

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/7127/19

Провадження № 2/211/565/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 квітня 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Папариги В.А.,

при секретарі Чернушкіній Г.В.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства ВІРА про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гузєв І.Г. звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства ВІРА на користь позивача 272245,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач перебуваючи в трудових відносинах з Приватним підприємством ВІРА на посаді рамника 3 розряду ПП ВІРА , 23 травня 2019 року о 15 годині 24 хвилини, з вини відповідача, в столярно-розпиловочному цеху ПП ВІРА , внаслідок нещасного випадку, отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої поліструктурної травми лівої кисті з відривом 2, 3, 4 пальців та п`ястних кісток з дефектом м`яких тканин, скальповані рани 1, 5 пальців лівої кисті з пошкодженням сухожилля розгинача. Нещасний випадок на виробництві стався під час виконання Позивачем своїх трудових обов`язків, а саме під час здійснення розпилу дошки необрізної на брус розміром 35x35x3000мм на поздовжньопильному верстаті ЕL-350М8. Вищезазначений верстат поздовжньопильний ЕL-350М8, 2015 року випуску, торгової марки Z-Croup (Україна) є джерелом підвищеної небезпеки та належать Відповідачу. Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, Позивач 24.09.2019 року, пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, де йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності - 65% та встановлено другу групу інвалідності, внаслідок трудового каліцтва. Позивач змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, у зв`язку з вказаним нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, він постійно відчуває больові відчуття, а саме: біль в ділянці лівої кисті, наявність гнійних ран, обмеження рухів 1 та 5 пальців. Тривалий процес лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, позбавляє Позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травм, Позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, Позивач, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, відсутності наявності реальної динаміки покращення стану здоров`я, яке Позивач мав до отримання каліцтва, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначається сьогодні на душевному та фізичному станах Позивача, який в тому числі не має можливості приділяти належної уваги своїй родині. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію, а факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування. Посилаючись на вказані обставини та те, що зі сторони Відповідача, Позивачу має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана каліцтвом, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівника Відповідача та обумовлені неналежним виконанням Відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці та наводячи розрахунок в розмірі 65 місячних розмірів заробітної плати, виходячи з мінімальної заробітної плати встановленої на 01.01.2019 року, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 271245 гривень в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, з призначенням дати та часу розгляду справи та без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

За заявою представника відповідача ухвалою суду від 16.01.2020 року суд перейшов від розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

20.12.2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача. У відзиві представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що причина нещасного випадку, зазначена Позивачем у позовній заяві є необ`єктивною та не відповідає обставинам за яких Позивач дійсно отримав травму, оскільки нещасний випадок стався внаслідок самовільної зміни наряду, виконання робіт не на своєму робочому місці, знаходженні на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння та порушенні вимог законодавства України з охорони праці та внутрішніх положень з охорони праці ПП ВІРА . При прийнятті на роботу у ПП ВІРА Позивач був особисто ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку Приватного підприємства ВІРА , інструкцією з охорони праці для рамника, посадовою інструкцією з охорони праці для оператора многопила, про що міститься його особистий підпис. Згідно із журналом реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці Позивачу було проведено 27.04.2018 року вступний інструктаж з охорони праці на ПП ВІРА , про що міститься його особистий підпис. Відповідно до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, Позивачу на протязі його трудової діяльності на ПП ВІРА були проведені інструктажі з питань охорони праці на робочому місці, а саме - 06.08.2018р., 06.11.2018р., 16.01.2019 р., 17.04. 2019 р., про що міститься його особистий підпис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці та журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці. Отже, Відповідачем були виконані усі вимоги ст.ст.13, 18 ЗУ Про охорону праці , ст.ст. 29, 153 КЗпП України з приводу створення на робочому місці умов праці відповідно до нормативно-правових актів, а також здійснено усіх заходів щодо додержання вимог законодавства у галузі охорони праці. Більш того, під час розслідування нещасного випадку в результаті якого Позивачем отримано тілесні ушкодження Позивач визнавав свою особисту вину з приводу нещасного випадку, вказувавши на те, що нещасний випадок стався у зв`язку із його неуважністю, порушенням ним інструкції з охорони праці, правил внутрішнього трудового розпорядку, та перебуванні у стані алкогольного сп`яніння, та зазначав, що будь-яких претензій до керівництва підприємства не має. Просили в задоволені позову відмовити.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача - адвокат Гузєв І.Г. звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Приватного підприємства ВІРА - адвокат Гілунг О.В. звернулася з заявою про розгляд справи за її відсутності, відзив наданий відповідачем на позов підтримала в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Наказу № 34-К від 02.05.18р. був прийнятий на роботу у ПП ВІРА на посаду рамника. На підставі Наказу №35-К від 31.05.2018 року переведений на посаду підсобного робітника. 07.08.2018 року Позивачем було здобуто професію - верстатник деревообробних верстатів (відповідно до свідоцтва № 0315 ад 07.08.2018р. про присвоєння робочої кваліфікації , посвідчення № 03316 від 17.08.18р.- копія додається). На підставі Наказу № 36-к від 07.08. 2018 року Позивач був переведений з 08.08.2018 року на посаду рамника. 25.09.2019 року звільнений за ст. 38 КЗоТ України за власним бажанням ( а.с. 36-37, 86-88, 144 -копія трудової книжки, копія наказів та копія посвідчення).

23 травня 2019 року о 15 годині 24 хвилини, в столярно-розпиловочному цеху ПП ВІРА , під час здійснення розпилу дошки необрізної на брус розміром 35x35x3000мм на поздовжньопильному верстаті ЕL-350М8, з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, під час якого він отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої поліструктурної травми лівої кисті з відривом 2, 3, 4 пальців та п`ястних кісток з дефектом м`яких тканин, скальповані рани 1, 5 пальців лівої кисті з пошкодженням сухожилля розгинача.

Обставини, за яких стався нещасний випадок встановлені та досліджені комісією, викладені в Розділі 3 Акту за формою Н-5 від 14.06.2019 року про проведення спеціального розслідування нещасного випадку. За результатами спеціального розслідування комісія дійшла висновку, що нещасний випадок з рамником ПП ВІРА ОСОБА_1 , є таким, що пов`язаний з виробництвом, про що складається акт за формою Н-1 (а.с.19-28, 96-104 - копія акту).

З Акту №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 14.06.2019 року слідує, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався під час виконання ним трудових обов`язків згідно режиму роботи підприємства. Під час видачі завдання 23.05.2019 року ОСОБА_1 був ознайомлений з найменуванням робіт, які виконуються, Технічне керівництво та організацію безпечного ведення робіт 23.05.2019 року здійснював виконуючий обов`язки начальника столярно-розпилювального цеху - директор ОСОБА_2 .. Місце та обладнання на якому стався нещасний випадок відповідає нормативним вимогам. ОСОБА_1 травмувався під час виконання робіт на повздовжньопильному верстаті ЕL-350М8, в порушення Інструкції з охорони праці ОП №02 для оператора многопила, не вимкнувши верстат та не дочекавшись повної зупинки пили, ОСОБА_1 просунув ліву руку під кожух верстата. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 порушивши завдання видане в.о. начальника столярно-розпиловочного цеху - директора ОСОБА_2 , самостійно помінялися робочими місцями. ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, яке не зумовлено виробничим процесом на робочому місці з 13-00 годин. При цьому: вид події - дія рухомих і таких що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів; шкідливий або небезпечний фактор та його значення: фізичний - рухомі частини виробничого обладнання; причина нещасного випадку: основна - організаційна - невиконання вимог інструкції з охорони праці, супутні - організаційна - невиконання посадових обов`язків та психофізіологічна - алкогольне сп`яніння. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку - верстат поздовжньопильний ЕL-350М8, 2015 року випуску, торгової марки Z-Croup (Україна). Також встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а саме: ОСОБА_1 , рамник ПП ВІРА , який самовільно приступив до роботи оператора многопилу, після почутого стороннього звуку пили не вимкнув верстат та підніс ліву руку під огородження пили, вживав алкогольні напої в обідню перерву, чим порушив вимоги: п.п. 1.11, 3.15, 3.18.1,3.22.3, 5.3 Інструкції про охорону праці для оператора многопила , що затверджена наказом директора ПП ВІРА від 23.07.2018 року за № 48; ОСОБА_2 , в.о. начальника столярно-розпиловочного цеху - директор ПП ВІРА , який недостатньо проконтролював дотримання працівниками правил та норм охорони праці, виробничої та трудової дисципліни, чим порушив вимоги пункту 3.9 Посадової інструкції начальника столярно - розпиловочного цеху що затверджена наказом директора ПП ВІРА від 31.08.2017 року №27 ( а.с. 12-18, 89-95 - копія акту).

В зв`язку з отриманою травмою ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ Криворізька міська лікарня №1 ДОР з 23.05.2019 року по 10.06.2019 року та КП Криворізька міська клінічна лікарня №2 з 02.08.2019 року по 14.08.2019 року ( а.с. 29,30 - копії виписок).

Висновком МСЕК ( довідка Серії 12ААА №052659) від 24.09.2019 року ОСОБА_1 первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 65% з 24.09.2019 року до 01.10.2020 року та визнано людиною з інвалідністю другої групи інвалідності за трудовим каліцтвом, з наступним переоглядом 10.09.2020 року ( а.с. 8,9 - копія довідки).

З виданої 24.09.2019 року Дніпропетровським обласним центром медико-соціальної експертизи індивідуальної програми реабілітації інвалідів №1072, слідує, що ОСОБА_1 в зв`язку з отриманою травмою встановлено другу ступінь його обмеження до самообслуговування та трудової діяльності та визначено реабілітаційну програму ( а.с. 31-34 - копія індивідуальної програми).

Згідно частини першої статті 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган (частина друга статті 153 КЗпП України ).

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 2 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяно працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відмова потерпілому у праві на отримання від підприємства грошової суми за моральну шкоду залежно від ступеня втрати професійної працездатності має обмежувальний характер.

Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. ст. 3 , 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожна людина має невід`ємне право на життя, а тому є доведеним спричинення моральної шкоди позивачу внаслідок нещасного випадку з ним на виробництві та надає йому право на відшкодування моральної шкоди.

Встановлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 ЦК України.

З огляду на положення ч.1ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

За змістом статті 1168 ЦК України , моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Крім того, відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що нещасний випадок на виробництві стався під час здійснення Позивачем розпилу дошки необрізної на брус розміром 35x35x3000мм на поздовжньопильному верстаті ЕL-350М8.

Вищезазначений верстат поздовжньопильний ЕL-350М8, 2015 року випуску, торгової марки Z-Croup (Україна) є джерелом підвищеної небезпеки та належать Відповідачу, відповідно до п.6 акту Форми Н-1: вид події - дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів.

Таким чином, нещасний випадок стався внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівника Відповідача та обумовлений неналежним виконанням Відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що в результаті нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що стався 23.05.2019 року на Приватному підприємстві ВІРА позивачу була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок отриманої травми на виробництві та втрати працездатності позивач змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, у зв`язку з вказаним нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, відсутності наявності реальної динаміки покращення стану здоров`я, яке Позивач мав до отримання каліцтва, порушено звичайний уклад його життя, що вимагає від нього додаткових зусиль, втрати часу та коштів.

При цьому судом приймаються до уваги роз`яснення п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відповідно до яких відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки та його обов`язок відшкодувати моральну шкоду, настають навіть якщо ця матеріальна шкода завдана не з його вини.

Отже, з урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачу дійсно завдана моральна шкода, що підлягає стягненню з відповідача у справі Приватного підприємства ВІРА , який є, як володільцем джерела підвищеної небезпеки так роботодавцем.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, враховуючи те, що нещасний випадок з позивачем стався під час виконання ним трудових обов`язків згідно режиму роботи підприємства, а отже, наявні правові підстави для відшкодування відповідачем моральної шкоди позивачу.

При цьому доводи відповідача про те, що травмування позивача відбулося саме внаслідок його дій та щодо відсутності правових підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди, безпідставні, оскільки нещасний випадок з позивачем стався під час виконання ним трудових обов`язків, а ст. 13 Закону України Про охорону праці передбачає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Крім того, відсутність прямого причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Також, судом не встановлено обставин, які за законом виключають відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги характер ушкоджень потерпілого, ступінь вини потерпілого в нещасному випадку, а саме перебування його в стані алкогольного сп`яніння, самовільна зміна робочого місця та невиконання вимог інструкції з охорони праці, об`єктивну оцінку нещасного випадку згідно обставин, встановлених в актах за формою Н-1 та Н-5, що зазначені судом, та тяжкість страждань позивача.

Тому, враховуючи викладене відповідно до вимог ст. 23 ЦК України та роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , враховуючи характер та обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість, вік позивача, наслідки нещасного випадку, встановлення йому втрати професійної працездатності, ступінь вини потерпілого в нещасному випадку, суд визначає розмір стягнення на відшкодування завданої позивачу моральної шкоди - 20 000 гривень, що відповідає вимогам розумності та справедливості з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань та негативних наслідків, заподіяних позивачу.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Оскільки позивач при зверненні до суду із вимогами про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, був звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 173 , 153 КЗпП України , ст. 1167 , 1168, 1187 ЦК України , ст.ст.. 10 , 12 , 13 , 81 , 141 , 263 , 265 ЦПК України ,суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства ВІРА про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства ВІРА (код ЄДРПОУ 25013564, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 21 Б ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням його здоров`я - 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Приватного підприємства ВІРА (код ЄДРПОУ 25013564, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 21 Б на користь держави судовий збір 840 ( вісімсот сорок) грн.. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 06 квітня 2020 року.

Суддя: В. А. Папарига