Постанова

від 06.04.2020 по справі 0616/5479/12

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 квітня 2020 року

м. Київ

Провадження № 51-818ск20

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,

встановив:

Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого

2020 року прокурору відмовлено у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для перевірки укасаційному порядку із зазначенням недоліків, допущених при подачі касаційної скарги та роз`яснено право повторної подачі скарги з усуненими недоліками протягом одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.

У вищевказаному рішенні суду касаційної інстанції звернено увагу прокурора на зміст статей 350, 398 та 367-369 КПК 1960 року та навести належне обґрунтування доводам щодо необхідності скасування судових рішень з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону.

На адресу Верховного Суду прокурор надіслав виправлену, на його думку, касаційну скаргу, перевіривши яку, Касаційний кримінальний суд установив, що зазначених упостанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року недоліків касаційної скарги, прокурор не усунув.

Так, у касаційній скарзі прокурор посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, належного обґрунтування зазначеним доводам так і не наводить. Зокрема, прокурор у касаційній скарзі вказує, що,

на йогу думку, апеляційний суд у своїй ухвалі неправильно зазначив показання допитаного свідка ОСОБА_8 , надані ним у судовому засіданні, проте прокурор не вказує, яким чином показання свідка ОСОБА_8 впливають на доведеність винуватості виправданих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та як це вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення та було б підставою для його скасування.

Крім того, касаційна скарга прокурора є непослідовною і містить суперечності, оскільки з її змісту вбачається, що він також не погоджується з вироком

Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 березня

2019 року, але ставить питання лише щодо скасування ухвали суду апеляційної інстанції, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості встановити дійсний предмет касаційного розгляду.

Таким чином, зважаючи на наведене, касаційна скарга не відповідає вимогам

ст. 350 КПК 1960 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року справа не витребовується,

якщо зміст скарги не відповідає вимогам ст. 350 КПК 1960 року.

Зважаючи на вищенаведене і керуючись вимогами ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року, суддя ОСОБА_1 дійшов висновку, що прокурору слід відмовити у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для перевірки укасаційному порядку.

Керуючись ст. 388 КПК 1960 року та п.15розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, Суд

постановив:

Відмовити прокурору ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для перевірки укасаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1