Рішення

від 07.04.2020 по справі 580/3239/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року справа № 580/3239/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунальне підприємство «Каньйон» , про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Буцької селищної ради (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунальне підприємство «Каньйон» , в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.03.2019 №23 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,10 га комунальному підприємству «Каньйон» для обслуговування та утримання споруд громадської території по АДРЕСА_1 Центральна б АДРЕСА_2 н, смт. АДРЕСА_3 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки орієнтованою площею 0,3 га для відведення земельної ділянки у користування достатньої для забезпечення належного функціонування автостанції, однак відповідачем за наслідками розгляду його заяви не прийнято рішення, оскільки депутати утримались від голосування через те, що частину вказаної земельної ділянки площею 0,10 га надається комунальному підприємству «Каньйон» для обслуговування та утримання споруд громадської території по АДРЕСА_1 Центральна б/н, смт. Буки. Позивач вказує, що рішення відповідача від 22.03.2019 №23 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,10 га комунальному підприємству «Каньйон» для обслуговування та утримання споруд громадської території по АДРЕСА_1 Центральна б/н, смт. Буки порушує права позивача на отримання ним у користування вказаної земельної ділянки для належного обслуговування приміщення автостанції (для розміщення постів посадки-висадки пасажирів), яка перебуває у власності позивача за адресою: АДРЕСА_4 обл. АДРЕСА_5 р-н, смт. Буки, вул. Центральна, 12. Зазначено, що земельна ділянка площею 0,10 га, на яку комунальному підприємству «Каньйон» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою передана вказаному підприємству без проведення обов`язкових прилюдних торгів.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, ухвалою суду від 25.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Буцької селищної ради про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунальне підприємство «Каньйон» пояснення щодо позову не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, автостанції від 17.08.2017, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №2839, позивачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, автостанція під літ. А-1 , загальною площею - 206,9 кв.м., убиральня під літ. В , вимощення під літ. І , що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 7123155300:01:001:0281 та розташоване по АДРЕСА_5 .

28.02.2019 позивачем позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки орієнтованою площею 0,3 га для відведення земельної ділянки у користування достатньої для забезпечення належного функціонування автостанції, у тому числі встановлення критих платформ та формування зеленої захисної зони біля приміщення автостанції.

Проект рішення про надання позивачу відповідного дозволу на розробку технічної документації включений до 34 питання порядку денного пленарного засідання чергової вісімнадцятої сесії селищної ради VII скликання Буцької селищної ради, яке відбулось 22.03.2019.

За наслідками голосування депутатами на пленарному засіданні чергової вісімнадцятої сесії селищної ради VII скликання Буцької селищної ради від 22.03.2019 рішення про надання позивачу відповідного дозволу на розробку технічної документації не прийнято, у зв`язку з тим, що більше половини депутатів утримались від голосування за проект рішення, оскільки перед засіданням сесії відбулось виїзне засідання комунальної комісії, яка виконала обміри земельної ділянки та встановила, що загальна площа земельної ділянку на яку просить позивач надати відповідний дозвіл складає 0,27 га, однак 0,10 га з цієї площі надається комунальному підприємству «Каньйон» для обслуговування та утримання споруд і території навколо неї.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 64 Конституції України проголошує, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених самою Конституцією.

Згідно зі ст. 121 ЗК України кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування № 280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 46 Закону №280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частино. 1 ст. 123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті а частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Як встановлено судом із матеріалів справи, позивач оскаржує рішення відповідача від 22.03.2019 №23 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,10 га комунальному підприємству «Каньйон» для обслуговування та утримання споруд громадської території по АДРЕСА_1 Центральна б/н, смт. Буки, оскільки саме вказана обставина стала підставою для не прийняття відповідачем рішення про надання позивачу відповідного дозволу на розробку технічної документації.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Завданням адміністративного судочинства є вирішення спорів з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень (ст.2 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС Україна) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, передумовою для захисту адміністративним судом прав особи, є порушення саме її прав.

Як визначено п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів саме позивача.

Необхідно зазначити, що ч. 1 ст. 186-1 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.01.2019 у справі № 371/957/16-а.

Суд зазначає, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним з підготовчих етапів і обов`язковою передумовою до розгляду уповноваженим органом державної влади або органу місцевого самоврядування питання щодо передачі землі в оренду для зацікавленої особи і зовсім не гарантує їй подальше отримання землі в постійне користування.

Конституційний Суд України у пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Таким чином, оспорюване позивачем рішення Буцької селищної ради від 22.03.2019 №23 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,10 га комунальному підприємству «Каньйон» для обслуговування та утримання споруд громадської території по АДРЕСА_1 Центральна б/н, смт. АДРЕСА_3 - не порушує право позивача у даній адміністративній справі, оскільки вказане рішення відповідача не гарантує саме третій особі (комунальному підприємству «Каньйон» ) подальше отримання спірної земельної ділянки в постійне користування, оскільки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Отже, позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.02.2020 у справі №723/1964/14-а, від 08.08.2019 у справі №806/2253/15.

При цьому, з урахуванням вищевказаних правових позицій Верховного Суду, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача буде оскарження акта індивідуальної дії, що стосується позивача, а саме п. 34 рішення Буцької селищної ради від 22.03.2019.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, і такими, що не підлягають до задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Буцька селищна рада (20114, Черкаська область, Маньківський район, смт. Буки, вул. Центральна, буд. 28, код ЄДРПОУ 25659763);

3) третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунальне підприємство «Каньйон» (20114, Черкаська область, Маньківський район, смт. Буки, вул. Зелена, буд. 21, код ЄДРПОУ 42709366).

Суддя О.А. Рідзель