Ухвала

від 08.04.2020 по справі 580/454/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань витребування доказів

08 квітня 2020 року справа № 580/454/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., здійснюючи підготовку до розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

06.02.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (20300, Черкаська обл., м. Умань, пл. Соборності, буд.1; код ЄДРПОУ 40197757) (далі - відповідач) про:

визнання протиправною та скасування постанови від 11.02.2019 №10 про накладення на нього штрафу у справі про адміністративне правопорушення в сумі 6800,00грн.;

визнання протиправним і скасування наказу від 11.05.2019 №90 щодо скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Ухвалою суду від 11.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання.

19.02.2020 відповідач подав суду клопотання про витребування у Державної міграційної служби України інформацію щодо прибуття та вибуття позивача з митної території України протягом 2019 року (далі - Клопотання). Вказує, що позивач має два загородних паспорта, а як доказ його відсутності на території України пред`являє лише один.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути Клопотання без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи Клопотання, перевіривши матеріали справи, суд вважає його обґрунтованим частково, з огляду на таке.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах згідно з ч.1 ст.9 КАС України здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 2-4 ст.73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідач не надав суду доказів, що вчинив всі залежні від нього заходи для отримання доказів, про які просить у Клопотанні, у т.ч. будь-яких доказів, що позивач має декілька чинних паспортів для виїзду за кордон.

На підставі ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 2 вказаної норми встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У порушення наведеної норми відповідач у Клопотання не обґрунтував обставини, які може підтвердити, або аргументи, які може спростувати інформація щодо перебування позивача та території України протягом 2019 року; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Водночас інформація, яку позивач просить отримати відповідним засобом доказування, стосується перевірки доводів сторін щодо дотримання позивачем строку звернення до суду та доводів щодо дійсності підпису позивача у документах і рішеннях відповідача щодо спірних обставин.

Суд врахував, що надана копія спірного наказу не містить підпису позивача або його довіреної особи щодо його отримання. Відсутній і будь-який доказ щодо часу такого отримання.

Водночас у спірній постанові №10 зазначено про її прийняття та отримання особисто позивачем, особу якого встановлено згідно з паспортом громадянина Ізраїлю №1333553, виданим Паспортним агентством Ізраїлю 26.01.2009 (РНОКПП позивача НОМЕР_1 ). До позовної заяви додано копію паспорта позивача громадянина Ізраїлю №32756110, виданий 19.08.2018. Отже, матеріали справи свідчать, що позивач протягом 2019 року міг використати декілька паспортів для перетину кордону України. Водночас у письмових заявах суду позивач стверджує, що його особистий підпис у вказаному документі вчинений іншою особою, що стало обґрунтуванням заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд відповідно до ч.3 ст.123 КАС України залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд згідно з ч.4 вказаної статті Кодексу залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, встановлення дійсного строку, коли позивач дізнався або міг дізнатися про спірні рішення спливає на подальший рух справи.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З урахуванням викладеного наявні підстави витребувати інформацію стосовно перетину позивачем державного кордону України у 2019 році.

Щодо визначеного відповідачем у Клопотанні суб`єкта надання такої інформації, суд врахував, що згідно з п.3 Положення про базу даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України", затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.2007 №472 (далі - Положення №472) база даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України", - автоматизований банк даних відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян України на право виїзду з України і в`їзду в Україну, у тому числі паспорта громадянина України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства.

Уведення інформації до Бази даних осіб на підставі п.10 Положення №472 здійснюється посадовими особами підрозділів органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, які в установленому порядку призначені і несуть службу в прикордонному наряді "Перевірка документів" із зазначенням реквізитів, перелік яких додається.

Пунктами 20, 23 Положення №472 визначено, що адміністрація Держприкордонслужби України забезпечує використання інформації, що зберігається в Базі даних осіб, виключно зі службовою метою та відповідно до законодавства. Інформація з Бази даних осіб надається у формі витягів безкоштовно на письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і слідства та інших органів державної влади (посадових осіб) у зв`язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законодавством України.

З аналізу викладених норм суд встановив, що адміністратором бази даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України" є саме Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Отже, вимоги Клопотання про витребування інформації стосовно перетину позивачем держаного кордону України у Державної міграційної служби України суд вважає необґрунтованим.

Тому суд дійшов висновку витребувати вищевказану інформацію саме у Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ч.7 ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд згідно з ч.8 вказаної статті Кодексу застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Суд акцентує увагу сторін на положення ч.9 ст.80 КАС України, згідно з якою у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 80, 175, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради про витребуання доказів - задовольнити частково.

Витребувати в Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) державного кордону України протягом 2019 року.

Для виконання цієї ухвали встановити сторонам термін до 10 год. 00 хв. 13 квітня 2020 року , у т.ч. електронною поштою за адресою: inbox@adm.ck.court.gov.ua. У разі відсутності таких доказів - повідомити суд щодо причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

2. Копію ухвали направити Адміністрації Державної прикордонної служби України для виконання.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала складена у повному обсязі та підписана 08.04.2020