Рішення

від 01.06.2020 по справі 580/454/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року справа № 580/454/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді - Бабич А.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

06.02.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (20300, Черкаська обл., м. Умань, пл. Соборності, буд.1; код ЄДРПОУ 40197757) (далі - відповідач) про:

визнання протиправною та скасування постанови від 11.02.2019 №10 про накладення на нього штрафу у справі про адміністративне правопорушення в сумі 6800,00грн.;

визнання протиправним і скасування наказу від 11.05.2019 №90 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Позивач стверджує, що в спірних правовідносинах відповідач допустив процедурні порушення, внаслідок яких спірні рішення не відповідають вимогам закону. Зокрема, вони прийняті відповідачем без присутності позивача або його представника. Копія направлення на перевірку не вручена. У направленні не зазначено питання, необхідність перевірки яких стала підставою для позапланового заходу контролю. Приписи про усунення порушення законодавства позивачу не вручені.

Ухвалою суду від 11.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, зважаючи на заявлення пов`язаних між собою позовних вимог, що предметно підсудні різним адміністративним судам, та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву. Згідно з даними рекомендованого повідомлення вказану ухвалу відповідач отримав 14.02.2020.

Позивачу ухвала направлена за адресою, вказаною в позовній заяві, 16.03.2020 повернулась суду із зазначенням причин невручення - за закінченням терміну зберігання. Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України ухвала вважається врученою належним чином.

Відповідач 19.02.2020 подав суду відзив на позов, в якому просив у його задоволенні відмовити. Вказував, що 27.04.2018 відповідач провів перевірку дотримання позивачем умов містобудівної документації, за наслідками якої виявлені порушення, складений акт, припис про їх усунення та постанова про накладення адміністративного стягнення, яке позивачем було сплачене. У подальшому з метою перевірки виконання вимог припису від 27.04.2018 проведено перевірку та установлено його невиконання, про що складено акт від 11.02.2019 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, яке позивачем було сплачене. У зв`язку з цим, видано спірний наказ від 11.05.2019 №90 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Вказує, що вищевказані рішення отримані представником позивача за довіреністю ОСОБА_2, а спірна постанова від 11.02.2019 №10 - позивачем особисто. Також зазначає, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки позивач не є суб`єктом господарювання, а перевірка здійснена щодо нього, як фізичної особи - замовника будівництва.

Ухвалою від 08.04.2020 суд за клопотанням відповідача витребував у Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину ОСОБА_1 державного кордону України протягом 2019 року.

29.04.2020 суд зупинив провадження у справі на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". 01.06.2020 суд ухвалою поновив провадження у справі.

Оскільки обґрунтованих клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом у судове засідання) або заперечень на розгляд справи саме у спрощеному провадженні сторони суду не надали, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив розглянути справу у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та їх виклику (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

На підставі направлення від 25.04.2018 №79 для проведення позапланового заходу службова особа відповідача провела перевірку на об`єкті "Будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 " щодо дотримання суб`єктом містобудування - позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За наслідками перевірки складено акт від 27.04.2018 №79 (засвідчена копія долучена до матеріалів судової справи), в якому зафіксовано, що відповідач, як власник земельної ділянки у АДРЕСА_1 , проводить будівельні роботи з будівництва житлового будинку на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 10.10.2017 №ЧК061172831410 та будівельного паспорта від 06.10.2017 №1240, який скасовано Управлінням ДАБІ у Черкаській області, що передбачав будівництво одноповерхового житлового будинку. На момент перевірки збудовано підвальне приміщення, два поверхи та розпочато третій. Будівництво містить ознаки об`єкта будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) відноситься до СС2 та потребує отримання дозволу на проведення вищевказаних будівельних робіт. Вказаний акт підписаний без зауважень представником позивача за нотаріально посвідченою довіреністю від 25.05.2017 (з терміном дії до 25.05.2018) ОСОБА_2 та отриманий ним особисто, про що свідчить відповідний підпис у графі Акту.

Того ж дня відповідач склав відносно позивача:

протокол №30 про правопорушення у сфері містобудування;

припис №24 про усунення до 27.06.2018 допущених порушень;

постанову у справі про адміністративне правопорушення №30, якою накладений штраф у сумі 25500,00грн.

Зазначені рішення підписані без зауважень та отримані представником позивача ОСОБА_2 Вищевказаний штраф сплачений згідно з наявними у матеріалах справи копіями квитанцій від 07.05.2018 №0.0.1029461041.1 на суму 12500,00грн. та №0.0.1029461860.1 на суму 13000,00грн.

У подальшому з метою з`ясування стану виконання припису на підставі направлення від 11.01.2019 №8 службові особи відповідача - головний спеціаліст Відділу ДАБК Уманської міської ради Ткачук А.С. та провідний спеціаліст Відділу ДАБК Уманської міської ради Бондаренко Ю.П. провели позапланову перевірку на об`єкті "Будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , щодо дотримання суб`єктом містобудування - позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. За наслідками перевірки складено акт від 11.02.2019 №8 (засвідчена копія долучена до матеріалів судової справи, далі - Акт), в якому зафіксовано, що вимоги згаданого вище припису №24 про усунення порушення вимог законодавства з терміном виконання до 27.06.2018 станом на 11.02.2019 не виконано, збудовано 3 поверхи будівлі. В Акті зазначено, що його примірник на 24 сторінках отримано 11.02.2019 позивачем особисто, про що стоїть відповідний підпис.

На підставі зазначеного Акту від 11.02.2019 №8 щодо позивача складено:

протокол від 11.02.2019 про адміністративне правопорушення (провідним спеціалістом Відділу ДАБК Уманської міської ради Бондаренком Ю.П.), в якому зазначено, що він складений у присутності ОСОБА_2 , а його примірник отриманий позивачем;

спірну постанову від 11.02.2019 №10 про адміністративне правопорушення (в.о. начальника Відділу ДАБК Уманської міської ради Шпильовим Р.Д.), якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю), та накладено штраф у сумі 6800,00грн. У ній зазначено, що заслухано позивача та її копія отримана позивачем особисто;

спірний наказ від 11.05.2019 №90, яким на підставі п.3 ч.4 ст.36 Закону №3038-VI скасував реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 10.10.2017 №ЧК061172831410 на об`єкт: "Будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , замовник - Голдрінг Хайм".

Штраф сплачений 25.02.2019 відповідно до квитанції №123 на суму 6800,00грн.

Не погоджуючись із постановою від 11.02.2019 №10 та наказом від 11.05.2019 №90, що прийняті за стверджуване відповідачем невиконання його припису, позивач звернувся до суду зі вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд врахував таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури згідно з ч.1 ст.9 Закону №687-XIV здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Проектування та будівництво об`єктів відповідно до ч.5 ст.26 Закону №3038-VI здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Отже, порушення вказаного порядку свідчить про наявність передумов для здійснення заходів контролю у сфері містобудівної діяльності.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції відповідно до ч.ч.1, 2 ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон №687-XIV) здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI).

Державний архітектурно-будівельний контроль на підставі ч.1 ст.41 Закону №3038-VI це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Він здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до підп.2, 4 абз.6 ч.1 ст.41 Закону №3038-VI є підставами для проведення позапланової перевірки.

Згідно з п.3 ч.4 ст.36 Закону №3038-VI, застосований відповідачем у спірному наказі, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, зазначена норма визначає перелік різних підстав, за наявності яких відповідне повідомлення може бути скасоване:

порушення вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень;

невідповідність об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил,

порушення містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

У спірному наказі не конкретизовано, яка зі вказаних підстав стосується спірних правовідносин, що свідчить про його невідповідність принципу обгрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень. Водночас зміст Акту перевірки, протоколу, спірної постанови та посилання на них у спірному наказі свідчать, що всі вони стосуються стану виконання припису.

Для оцінки аргументів позивача щодо дотримання відповідачем законодавчо встановленої процедури прийняття спірних рішень суд врахував таке.

Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (у редакції на час спірних правовідносин) (далі - Порядок №553), під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

На підставі п.12 вказаного Порядку посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки , передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування , якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки , або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Суд врахував відсутність доказів щодо складання відповідачем вказаного акту щодо відсутності позивача або його уповноваженої особи під час здійснення позапланової перевірки 11.02.2019. Крім того відсутні докази доручення позивачем повноважень іншій особі, які були би чинними на період проведення 11.02.2019 перевірки та складання спірних рішень. Натомість Акт перевірки містить інформацію про його складання в присутності особисто позивача та ним підписаний (а.с.63). Водночас згідно з даними листа від 04.05.2020 №0.184-13563/0/15-20 Адміністрації Держприкордонслужби, наданим на запит суду, позивач 10.01.2019 вибув за межі України у пункті пропуску Вінниця рейсом PS797 Вінниця - Тель-Авів та лише 06.08.2019 прибув в Україну, перетнувши державний кордон у пункті пропуску Одеса. Отже, доводи позивача про проведення позапланової перевірки 11.02.2019 та складання спірних рішень без його особистої участі підтверджені. Зазначене свідчить про недотримання відповідачем у спірних правовідносинах вказаних вимог п.12 Порядку №553.

Крім того відповідач не довів вручення службового посвідчення та направлення на позапланову перевірку, що відбулася 11.02.2019, позивачу або його уповноваженій особі.

Зазначені обставини свідчать такоє про неповноту проведення позапланового заходу, внаслідок якого прийняті спірні рішення, оскільки не з`ясовано фактичного суб`єкта вказаного об`єкта будівництва, причин відсутності у позивача дозвільних документів на виконання виданого на його ім`я припису. Тому покладання на позивача відповідальності спірними рішеннями не відповідають принципу верховенства права. У рішенні від 23.10.2018 у справі №153/876/17 у подібних правовідносинах Верховний Суд (далі - ВС) зазначив, що недотримання законодавчих вимог позбавило можливості реалізувати надані законодавством права, зокрема, бути обізнаним у датах початку та закінчення заходу, підставі та предметі його здійснення.

Пунктом 13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Отже, відсутність позивача або його уповноваженої ним особи під час проведення позапланової перевірки та складання спірних рішень порушило зазначені вище права позивача на участь у ній, надання заперечень чи зауважень, пояснень. Як наслідок, не з`ясовано відповідачем причин невиконання позивачем припису станом на час проведення ним позапланової перевірки.

Європейський суд у справі Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права, як конституційного принципу, вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив, як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються. Цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

Оцінюючи правомірність спірного наказу від 11.05.2019 №90 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, суд врахував, що підставою його прийняття є акт від 11.02.2019 №8, яким встановлено невиконання позивачем припису відповідача від 27.04.2018 №24.

Абзацом 10 п.15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №466), передбачено, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

На підставі абз.11 п.15 Порядку №466 орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Для вирішення спору суд врахував висновки ВС у постанові від 26.02.2020 у справі №826/15443/17 щодо скасування наказу органу ДАБК про скасування реєстрації декларіції про початок виконання будівельних робіт з підстав порушення таким органом меж порядку та способу проведення перевірки, визначених Порядком №553.

ВС У цьому рішенні зазначив, що оскільки декларацію про початок виконання будівельних робіт скасовано відповідачем поза межами порядку та способу, встановленого Порядком №553, зазначене є підставою для скасування рішення про скасування реєстрації декларації .

Також у рішенні від 09.01.2020 у справі №826/3882/18 ВС погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування наказів про скасуавння реєстрацій декларацій про початок виконання будівельних робіт, оскільки такі накази прийняті внаслідок порушення відповідачем порядку проведення перевірок та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Оскільки під час розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо проведення перевірки без участі позивача та складення відповідних документів за її наслідками, з урахуванням наведених висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірного наказу від 11.05.2019 №90 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно з п.9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №244), про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На підставі п.10 Порядку №244 уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Згідно з п.12 Порядку №244 у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (п.13 Порядку №244).

Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком (п.14 Порядку №244).

Суд врахував відсутність доказів виконання відповідачем зазначеного обов`язку.

Пунктами 16-20 Порядку №244 визначено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

У спірній постанові та протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що вони отримані позивачем особисто. Водночас, як установлено судом вище з інформації про перетин позивачем митного кордону України, на момент їх складення позивач перебував за межами митної території України, що унеможливлює отримання ним особисто таких документів. Крім того, підпис позивача на вказаних документах явно візуально відрізняється від його підпису у наданій суду копії паспорта громадянина Ізраїлю № НОМЕР_2 та у позовній заяві.

ВС у рішенні від 23.10.2018 у справі №153/876/17 щодо подібних правовідносин зазначив, що зважаючи на те, що відповідачем не було дотримано порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, та враховуючи те, що спірна постанова складена за результатом проведення перевірки, яка не відповідала вказаним вимогам, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У даному випадку згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, суб`єктом владних повноважень порушено принцип юридичної визначеності (legal certainty), який є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що Закон України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки позивач згідно з даними ЄДРПОУ не зареєстрований фізичною особою-підприємцем, а також не доведено, що він здійснює господарську діяльність. Вказаний закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Однак порушення встановлених Порядками №553, №244 вимог щодо проведення перевірки та прийняття спірної постанови відповідачем підтверджено під час розгляду справи судом.

Посилання відповідача, що застосований спірною постановою штраф у сумі 6800,00грн. сплачено особисто позивачем згідно з квитанцією від 25.02.2019 №123 через відділення Ощадбанк ТВБВ 10023/77 , зважаючи на інформацію про дати перетину позивачем митної території України, не доведені сукупністю належних і достовірних доказів.

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача, що службова особа відповідача не дотрималася вказаних вище норм щодо його повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, про позапланову перевірку, відібрання у нього пояснень стосовно стану виконання припису та причин, які тому слугували. Складаючи спірну постанову відповідача діяв з порушенням встановленої процедури їх ухвалення, з порушенням права позивача на особисту участь під час притягнення його до відповідальності, з порушенням права бути обізнаним у датах початку та закінчення заходу, підставі та предметі здійснення заходу.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

На підставі п.3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності несуть особи, які є суб`єктами містобудування, та здійснюють господарську діяльність, пов`язану з будівництвом.

Як зазначено вище згідно з даними ЄДРПОУ позивач не зареєстрований фізичною особою-підприємцем, а під час розгляду справи не доведено, що він здійснює господарську діяльність, пов`язану з будівництвом, зокрема на об`єкті Будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 . Отже, накладення на позивача спірного штрафу за відсутності доведеного факту здійснення ним будівництва вищевказаного об`єкту суд вважає необґрунтованим.

Зважаючи на викладене, наявні підстави для визнання спірної постанови протиправною та її скасування.

Отже, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд врахував таке.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати згідно з ч.1 ст.132 КАС України складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Тому суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений відповідно до квитанції від 05.02.2020 №0.0.1605873926.1 судовий збір у розмірі 1681,60грн. у повному обсязі

Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд врахував, що у позовній заяві, підписаній позивачем, зазначено, що орієнтований розрахунок судових витрат позивача становить 11600,00грн.

Згідно з абзацами 1-3 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач не надав суду доказів понесених ним судових витрат, окрім сплати судового збору. Не надав доказів оплати позивачем гонорару адвоката або інших витрат, доказів його роботи.

Отже, не доведено, що до часу вирішення спору позивач поніс згадані вище витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 3, 4 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Отже, подання доказів понесення витрат на правову допомогу після вирішення спору можливе лише за умови, що з поважних причин такі документи щодо понесених витрат не можуть бути подані вчасно.

Оскільки позивач не повідомив і не надав доказів суду щодо перешкод для своєчасного повного їх надання, не навів доводів щодо поважних причин неможливості їх надання, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати наказ Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40197757) від 11.05.2019 №90 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, постанову від 11.02.2019 №10 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 6800,00грн.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40197757) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1681,60грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначений строк продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя А.М. Бабич

Рішення постановлене, складене у повному обсязі та підписане 01.06.2020.