Ухвала

від 08.04.2020 по справі 540/19/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

08 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/19/20

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Джабурія О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом Південного офісу Держаудитслужби до Виконавчого комітету Олешківської міської ради Херсонської області про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року позовну заяву Південного офісу Держаудитслужби до Виконавчого комітету Олешківської міської ради Херсонської області про стягнення збитків - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Південний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу для розгляду до суду першої інстанції в іншому складі.

Крім цього, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Обґрунтовуючи свою вимогу, апелянт посилається на відсутність грошових коштів на сплату судового збору.

За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 року по справі №809/1045/16, від 10.01.2018 року по справі № 242/3169/17.

Імперативними приписами частин 5,6 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі викладеного, суддя-доповідач суду апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта.

Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року складає 2102 грн.

Апелянтом під час звернення до суду з апеляційною скаргою, в порушення приписів ч. 5 ст. 296 КАС України, не було додано документ про сплату судового збору.

Отже, враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо).

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок: банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) , відомча ознака 81 (Апеляційні адміністративні суди): рахунок UA058999980313181206081015008, отримувач - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код за ЄДРПОУ отримувача - 38016923 в сумі 2102 грн.

У квитанції про сплату судового збору необхідно вказати: Судовий збір, за позовом Південного офісу Держаудитслужби, П`ятий апеляційний адміністративний суд, справа №540/19/20 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Також, враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 24.04.2020 року.

Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя - доповідач, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Південному офісу Держаудитслужби у задоволенні клопотання.

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Джабурія О.В.