Ухвала

від 03.04.2020 по справі 1615/1993/2012

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 4-с/537/4/2020

Справа № 1615/1993/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2020 року м. Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участю секретаря Мєняйлова О.О.,

скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Кременчук справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка Олександра Олександровича,

в с т а н о в и в:

28.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка О.О., в якій просив скасувати винесену ним постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.11.2019 року. В обґрунтування скарги зазначено, що 19.11.2019 року ОСОБА_1 стало відомо, що до місця його працевлаштування у ТОВ Прімієр від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. надійшов лист з постановою від 07.11.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . Ознайомившись із зазначеною постановою ОСОБА_1 дізнався, що в 2012 році Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області був виданий виконавчий лист у справі №1615/1993/2012, на виконання рішення цього суду про стягнення з нього на користь КС Аккорд заборгованості за кредитним договором №Коф780а від 21.09.2007 року в сумі 18220,32 грн., що складається із залишку по кредиту в сумі 5000 грн., залишку по процентам в сумі 12220,32 грн., нарахованих штрафних санкцій в сумі 1000 грн. ОСОБА_1 дійсно укладав кредитний договір в 2007 році в простій формі, який не був завірений нотаріально. За даним договором кредиту він отримав грошові кошти, але не вносив жодного платежу на його погашення. ОСОБА_1 не було відомо про ухвалене судом рішення про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором. Він не приймав участь в судових засіданнях, в зв`язку з чим був позбавлений можливості захищати свої права. ОСОБА_1 зазначив, що під час відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Хорішко О.О. були допущені порушення вимог Закону України Про виконавче провадження . Так, стягувач КС Аккорд пред`явив до примусового виконання виконавчий лист №1615/1993/2012, виданий судом 12.09.2012 року, після закінчення трьох років з дня набрання рішенням законної сили, тобто після закінчення встановленого Законом строку для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Крім того приватний виконавець виконавчого округу м. Києва не мав права відкривати виконавче провадження, адже виконавчі дії повинні проводитися за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи. ОСОБА_1 ніколи не проживав в м. Києві, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджено витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання. ОСОБА_1 працевлаштований у ТОВ Прімієр , яке зареєстроване за адресою АДРЕСА_3 , але фактично його робоче місце знаходиться в м. Кременчук Полтавської області. ОСОБА_1 зазначив, що приватний виконавець Хорішко О.О. не повідомив його належним чином про відкриття виконавчого провадження у відповідності до вимог чинного законодавства, чим порушив його права. На його адресу не надходили будь-які постанови по виконавчому провадженню, листи чи повідомлення по справі. Тому винесена постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.11.2012 року має бути скасована.

14.01.2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко .О. надав до суду письмові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо скасування винесеної ним постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.11.2019 року ВП №60478702. Приватний виконавець Хорішко О. вважав вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі поданого стягувачем виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон). Так, 01.11.2019 року за вх.№886 зареєстровано заяву КС Аккорд про відкриття виконавчого провадження від 26.07.2019 р. за вих. №134 187 з примусового виконання виконавчого листа №1615/1993/2012, виданого 12.09.2012 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області на виконання рішення цього суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС Аккорд заборгованості за договором кредиту. З дотриманням положень ч.3 ст.26 Закону стягувач КС "Аккорд" в своїй заяві про відкриття виконавчого провадження зазначив, що боржник ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_4 . Зазначена інформація про місце проживання боржника в м. Києві стала підставою для відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Хорішко О., що відповідає положенням ст.24 Закону України "Про виконавче провадження". Вказана стягувачем інформація про місце проживання боржника та його майна перевіряється після відкриття виконавчого провадження. До заяви був доданий виконавчий лист №1615/1993/2012, виданий Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області. Згідно відміток виконавців про виконання рішення суду, вказаний виконавчий лист перебував на виконанні 6 разів. Останнє повернення виконавчого документа стягувачу відбулося 12.02.2016 року на підставі ч.5 ст.37 Закону. Цей факт спростовує позицію боржника щодо порушення приватним виконавцем вимог ст.12 Закону щодо пропуску стягувачем строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. В порядку ч.1 ст.28 Закону постанова про відкриття виконавчого провадження направлена рекомендованим відправленням на адресу боржника, зазначену у виконавчого листі: АДРЕСА_2 , а також простою кореспонденцією на адресу боржника, зазначену в заяві стягувача. Зазначені обставини підтверджуються конвертом поштового відправлення та відомостями з офіційного сайту Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення 0411922845948. Крім того, 01.11.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №60478702 та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №60478702. На підставі відповіді Пенсійного фонду України №1058068327 від 04.11.2019 р. приватним виконавцем встановлено, що боржник ОСОБА_1 працює в ТОВ Прімієр , код 340016694. Тому 07.11.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . Таким чином, заявником не доведено належними та допустимими доказами порушення приватним виконавцем законодавства під час винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.11.2019 року.

10.02.2020 р. скаржник ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення вимог скарги на рішення приватного виконавця Хорішка О., в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №60478702 від 01.11.2019 р; визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди за ВП №60478702 від 04.11.2019 р.; визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №60478702 від 01.11.2019 р.; визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. В обґрунтування заяви про збільшення вимог скарги на рішення приватного виконавця від 10.02.2020 року ОСОБА_1 вказав, що 15.01.2020 року йому стало відомо від представника ОСОБА_2 , що приватним виконавцем Хорішко О.О. в додатку до поданих письмових пояснень на скаргу надані постанова про відкриття виконавчого провадження №60478702 від 01.11.2019 р., постанова про стягнення з боржника основної винагороди за ВП №60478702 від 01.11.2019 р., постанова про стягнення з боржника витрат ВП №60478702 від 01.11.2019 р., постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №60478702 від 07.11.2019 р. Однак зазначені постанови йому не були надіслані ні в порядку, передбаченому ч.1 ст.28 Закону України Про виконавче провадження , ні разом з письмовими поясненнями. Твердження приватного виконавця про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження направлялася йому поштовим зв`язком на адресу його реєстрації АДРЕСА_2 , не можна приймати до уваги, оскільки неможливо встановити факт відправлення саме цієї постанови. В письмових поясненнях приватного виконавця Хорішка О.О. нічого не зазначено про направлення боржнику інших оскаржуваних постанов. Як вбачається з пояснень приватного виконавця, стягувач КС Аккорд вказав відомості про проживання боржника в АДРЕСА_4 . Зазначена інформація стала підставою для відкриття виконавчого провадження. Проте приватним виконавцем не заперечується той факт, що виконавче провадження відкрито не за місцем проживання, перебування, роботи боржника, чим підтверджено протиправність відкриття ним виконавчого провадження. Хоча Приватний виконавець вказував на переривання 6 разів строку пред`явлення виконавчого листа №1615/1993/2012 від 12.09.2012 р. до виконання, але не надав жодного належного доказу на підтвердження цього факту. Копію документу, надану приватним виконавцем в додатках до письмових пояснень, на якому нібито зазначається інформація про переривання строків та існування інших виконавчих проваджень, не можна вважати таким підтвердженням, адже інформація викладена нерозбірливо, написана невідомою особою власноручно, до того ж не є оригіналом. Із написаного не можна встановити факту справжньої наявності таких виконавчих проваджень, а враховуючи повідомлення стягувачем завідомо неправдивої інформації щодо місця проживання, перебування боржника, то й зазначена інформація про переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути недостовірною. Інші докази щодо існування попередньо будь-яких виконавчих проваджень приватним виконавцем не надано. Крім того, приватний виконавець зазначає, що останнє повернення виконавчого документа стягувачу відбулося 12.06.2016 року на підставі ч.5 ст.37 Закону. Заява ж стягувача про відкриття виконавчого провадження до приватного виконавця Хорішка О.О. подана 01.11.2019 р., тобто через 3 роки 4 місяці 18 днів, що підтверджує порушення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно приватний виконавець повинен був вчинити дії по поверненню виконавчого документу стягувачу без відкриття виконавчого провадження.

10.03.2020 р. від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. надійшли до суду додаткові письмові пояснення на скаргу ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця з внесеними змінами, в яких він вказував на необґрунтованість вимог боржника, просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. Так, 01.11.2019 р. приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60478702, постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №60478702, постанову про стягнення з боржника витрат ВП №60478702. З дотриманням положень ст.28 Закону України Про виконавче провадження боржника повідомлено про відкриття виконавчого провадження шляхом направлення постанови приватного виконавця рекомендованим листом за його зареєстрованим місцем проживання в АДРЕСА_2 . Також на адресу боржника, зазначену в заяві стягувача, боржнику направлялись простою кореспонденцією постанова про відкриття провадження та інші постанови. Дані обставини підтверджуються конвертом поштового відправлення та відомостями з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення 0411922845948. Боржник умисно не забрав рекомендований лист, про що свідчить відмітка та довідка працівника АТ Укрпошта на конверті про невручення листа під час доставки і закінчення місячного строку зберігання листа на поштовому відділенні. Тому посилання заявника про порушення його прав не можуть братися до уваги. Приватний виконавець зазначив, що заява про збільшення вимог скарги боржника на рішення приватного виконавця від 10.02.2020 р. подана з порушенням строку для її подання, встановленого ст.449 ЦПК України, без клопотання про його поновлення. Так, про оскаржувані постанови боржник дізнався 15.01.2020 року, а заява про їх оскарження подана до суду лише 10.02.2020 року, тобто після закінчення встановленого Законом десятиденного строку на їх оскарження. Тому вимоги про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2019 р. ВП №60478702, слід залишити без розгляду. Вимоги заявника про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій не підвідомчі місцевому суду загальної юрисдикції. Відповідно до чинного законодавства зазначені постанови можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства. Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 06.06.2018 р., у справі 921/16/14-г/15, від 12.09.2018 у справі №906/530/17, від 03.10.2018 у справі №813/4440/16. Щодо порушення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання приватний виконавець зазначив, що виконавчий лист №1615/1993/2012, виданий 12.09.2012 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області, неодноразово пред`являвся виконавцям для примусового виконання, в останнє був повернутий стягувачу 12.12.2016 р. на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , що підтверджується відміткою у виконавчому листі, засвідченою підписом виконавця та скріпленою печаткою. Наявність відміток про повернення виконавчого провадження, оформлених у відповідності до Інструкції з організації примусового виконання рішень, є достатньою і допустимою підставою для прийняття приватним виконавцем рішення щодо обчислення строків для відкриття виконавчого провадження. Отже, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Стверджував, що дії приватного виконавця щодо звернення на доходи боржника не суперечать нормам законодавства, оскільки вже у відкритому виконавчому провадженні було встановлено місце отримання доходів боржника, а приватний виконавець має право здійснювати виконавчі дії за межами свого округу на території України, що відповідає положенням ст. 24 ЗУ Про виконавче провадження . За таких обставин приватний виконавець Хорішко О. просив залишити без розгляду скаргу ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2019 р. №60478702 ; закрити провадження в частині вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 01.11.2019 р. №60478702 та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 01.11.2019 р. №60478702; відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.11.2019 р.

23.03.2020 р. ОСОБА_1 надав письмову заяву, в якій просив залишити додаткові письмові пояснення приватного виконавця Хорішка О.О. за №688 від 04.03.2020 року без розгляду з підстав пропущення строку на їх подання.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 підтримав скаргу на рішення приватного виконавця, з внесеними змінами, просив задовольнити її з викладених підстав. Бажав самостійно представляти свої інтереси при розгляді судом його скарги.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко О.О. в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі з урахуваннях наданих ним письмових пояснень.

Стягувач КС Аккорд повідомлявся про місце і час розгляду справи, але не з`явився в судове засідання, не подав заперечень проти скарги.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вислухавши учасників розгляду скарги, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

В статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 01.11.2019 року до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. надійшла заява Кредитної спілки Аккорд про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого листа у справі №1615/1993/2012, виданим 12.09.2012 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області. В порядку ч.3 ст.26 Закону України Про виконавче провадження стягувач КС Аккорд в заяві про відкриття виконавчого провадження зазначив місце проживання боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 . У вказаному виконавчому листі місцем проживання боржника ОСОБА_1 зазначено адресу: АДРЕСА_2 .

01.11.2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко О.О. відкрив виконавче провадження №60478702 з примусового виконання виконавчого листа №1615/1993/2012, виданого 12.09.2012 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області на виконання рішення цього ж суду від 02.07.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд» заборгованості за кредитним договором №Коф780а від 21.09.2007 року в сумі 18220,32 грн., що складається із залишку по кредиту в сумі 5000 грн., залишку по процентам в сумі 12220,32 грн., нарахованих штрафних санкцій в сумі 1000 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 182,20 грн.

01.11.2019 р. приватним виконавцем Хорішко О.О. винесені постанова про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди в сумі 1840,25 грн. та постанова про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в сумі 369,00 грн.

Відповідно до журналу реєстрації вихідної кореспонденції приватного виконавця Хорішко О.О., 01.11.2019 року постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника основної винагороди, постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій були направлені боржнику ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_2 , а також стягувачу Кредитній спілці Аккорд за адресою м. Київ вул. Віктора Ярмоли, буд.38, корпус 75А.

Приватний виконавець Хорішко О. направив рекомендованим листом постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2019 року ВП 60478702 за зареєстрованим місцем проживання боржника ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , що підтверджено копією поштового відправлення, трекінгом АТ Укрпошта . Згідно відміток поштового відділення, рекомендована кореспонденція повернута приватному виконавцю Хорішко О.О. з відміткою за закінченнями встановленого строку зберігання , Адресат не проживает . Також приватний виконавець Хорішко О. направив боржнику ОСОБА_1 всі зазначені постанови простим поштовим відправленням на адресу місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 , що була вказана стягувачем КС Аккорд , а також за адресою реєстрації боржника в АДРЕСА_2 .

З Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, номер 5317-504953-2017, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 .

У відповіді на запит приватного виконавця Хорішка О. від 04.11.2019 року Пенсійний фонд України повідомив, що ОСОБА_1 працює в ТОВ Прімієр , ЄДРПОУ34016694, розташоване за адресою АДРЕСА_5 13.

07.11.2019 року на підставі даних Пенсійного фонду України приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які він отримує у ТОВ Прімієр , розташоване за адресою м. Харків. Постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника в розмірі 20 % до виплати суми в розмірі 20611,77 грн., яка складається із сум основного боргу, основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження.

Щодо вимоги скаржника про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка О. про відкриття виконавчого провадження №60478702 від 01.11.2019 р. слід зазначити наступне.

В ст. 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ч.1 ст.448 ЦПК України , скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст.449 України).

В ст. 127 ЦПК України встановлено порядок поновлення та продовження процесуальних строків.

Так, Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, строки для подання скарги на рішення приватного виконавця є процесуальними та можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Зі скарги ОСОБА_1 вбачається, що підставою для звернення до суду за захистом прав останнього стали дії державного виконавця під час примусового виконання виконавчого листа №1615/1993/2012, виданого 12.09.2012 р. Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області, в тому числі і при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2019 р.

Як зазначає скаржник ОСОБА_1 в поданій скарзі від 28.11.2019 р., йому стало відомо вже 19.11.2019 р. про наявність відкритого виконавчого провадження, яке перебуває в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О., після надходження за його місцем роботи постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.11.2019 р. Однак з самою постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2019 р. він ознайомився через свого представника 15.01.2020 р. з письмових пояснень приватного виконавця, направлених до суду у відповідь на подану скаргу.

З вимогою ж про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. про відкриття виконавчого провадження №60478702 від 01.11.2019 р. скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду лише 10.02.2020 р.

Отже, боржник ОСОБА_1 пропустив встановлений Законом десятиденний строк для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №60478702 від 01.11.2019 р.

ОСОБА_1 не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для подання скарги на дії приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №60478702 від 01.11.2019 року, як передбачено ч.1 ст.127 ЦПК України .

Наслідки пропущення процесуальних строків встановлено в ст. 126 ЦПК України . Так, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведене, враховуючи, що скаржником ОСОБА_1 при зверненні 10.02.2020 року до суду зі скаргою на рішення приватного виконавця, з внесеними змінами, пропущено встановлений в ч.1 ст.449 ЦПК України десятиденний строк оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №60478702 від 01.11.2019 року, а клопотання про його поновлення до скарги не додано, суд вважає за необхідне залишити без розгляду скаргу ОСОБА_1 з внесеними змінами в частині визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. про відкриття виконавчого провадження №60478702 від 01.11.2019 р.

Одночасно суд роз`яснює боржнику ОСОБА_1 , що залишення скарги без розгляду не перешкоджає зверненню до суду зі скаргою за умови подання клопотання про поновлення пропущеного строку.

Щодо вимоги скаржника ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка О. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №60478702 від 07.11.2019 р., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. За п.9 ч.3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

У резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи 1787(2011) від 26.11.2011 року підкреслюється, що Україна повинна терміново прийняти комплексну стратегію щодо вирішення ситуації, за якої значна кількість остаточних судових рішень залишається невиконаною, а також упровадити ефективні внутрішні засоби правового захисту у відповідь на пілотне рішення у справі Іванов проти України .

Відповідно до практики Європейського суду, виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду. В розумінні ст.6 Конвенції Європейський суд неодноразово робив висновок, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним. Це призводить до ситуації, несумісної з принципом Верховенства права. (Рішення Європейського суду у справі Васерман проти Росії від 18.11.2004 року, Пауліно Томас проти Португалії , Скардіо проти Італії , Шмалько проти України від 20.07.2004 року, Сулягіч проти Боснії і Герцеговіни від 03.11.2009 року, Козачок проти України від 07.12.2006 року, Акашев проти Росії від 12.06.2008 року).

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом , іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону , тобто в тому числі на підставі виконавчого листа, виданого судом на виконання судового рішення.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України Про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (п. 2 ч.1 ст. 10 Закону).

Статтею 68 Закону визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Як вбачається із заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, КС Аккорд скористалася своїм правом, наданим в ст. 68 ЗУ Про виконавче провадження , та просила приватного виконавця звернути стягнення, сума якого не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати, з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника ОСОБА_1 .

Системний аналіз наведених норм права, свідчить, що приватному виконавцю надані повноваження щодо виконання судових рішень про стягнення коштів з боржника, у тому числі і за рахунок його заробітної плати. Тому у ВП №60478702 постанова приватного виконавця Хорішка О. про здійснення відрахувань із заробітної плати ОСОБА_1 від 07.11.2019 року винесена ним з дотриманням положень Закону у межах наданих йому повноважень.

Суд критично відноситься к доводам боржника ОСОБА_1 про неправомірність постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка О. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №60478702 від 07.11.2019 р. з підстав пропущення стягувачем КС Аккорд строку звернення виконавчого листа до виконання, а також з підстав відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій не за місцем проживання, перебування, роботи боржника чи розташування його майна, не повідомлення приватним виконавцем належним чином боржника про прийняті ним постанови у виконавчому провадженні.

Так, відповідно до ч.2, ч.4 ст.24 ЗУ Про виконавче провадження , Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

В ч.1 ст.26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону , зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч.3 ст.26 Закону).

З аналізу наведених положень Закону вбачається, що стягував в своїй заяві про відкриття провадження за виконавчим документом має право зазначити інформацію про місцезнаходження боржника, і не має обов`язку документально підтверджувати зазначені ним відомості. В свою чергу приватний виконавець зобов`язаний врахувати надану стягувачем інформацію про боржника, негайно відкрити виконавче провадження за місцем проживання боржника, вказаним стягувачем на території його виконавчого округу. При цьому на приватного виконавця не покладено обов`язку відкривати виконавче провадження за зареєстрованим місцем проживання боржника, не покладено обов`язку до відкриття провадження перевіряти достовірність вказаного стягувачем місця проживання боржника.

В даному випадку, стягувач КС Аккорд в своїй заяві про відкриття виконавчого провадження на підставі вимог ч.3 ст.26 Закону, вказав фактичне місце проживання боржника ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 , що територіально відноситься до виконавчого округу міста Києва.

Зазначена інформація слугувала підставою для відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Хорішко О.О. та на момент вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не потребувала перевірки щодо перебування боржника за зазначеною адресою.

Тому приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Хорішко О.О. дотримані положення ст.24 Закону України Про виконавче провадження та він мав законні підстави приймати до свого провадження виконавчий документ, поданий стягувачем КС Аккорд та здійснювати виконавчі дії в межах території України.

Суд критично відноситься к твердженням скаржника ОСОБА_1 про пропущення стягувачем КС Аккорд строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Так, відповідно до ч.1, ч. 5 ст.12 Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Пунктом 22 розділу Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.9.2016 №2832/5), який зареєстрований в Міністерстві юстиції 02.04.2012 р. за №489/20802, передбачено, що при закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону , залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

З копії виконавчого листа №1615/1993/2012 від 12.09.2012 р. вбачається, що 12.12.2016 р. виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , що підтверджено відміткою, засвідченою підписом державного виконавця та печаткою Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Таким чином, враховуючи вимоги ч.5 ст.12 Закону, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, тому станом на 01.11.2019 р. стягувачем КС Аккорд не пропущений встановлений законом трирічний строк пред`явлення до виконання виконавчого документа №1615/1993/2012, виданого Крюківським районним судом м. Кременчука від 12.09.2012 року.

Суд критично відноситься к доводам скаржника ОСОБА_1 про неправомірність прийнятих приватним виконавцем постанов у виконавчому провадженні з підстав неповідомлення його про їх винесення.

В ст. 28 ЗУ Про виконавче провадження встановлений порядок надсилання документів виконавчого провадження.

Так, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження , про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі .

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як вбачається з досліджених судом копій конверту рекомендованого поштового відправлення №0411922845948, Трекінгу АТ Укрпошта , копії журналу реєстрації вихідної кореспонденції, приватний виконавець Хорішко О. дотримався положень ст.28 ЗУ Про виконавче провадження про надсилання боржнику документів виконавчого провадження.

Твердження боржника ОСОБА_1 про порушення його прав з підстав невручення вказаних документів виконавчого провадження не мають правового значення, оскільки за положеннями ст.28 Закону боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень з моменту надіслання йому постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі , а не з моменту її отримання.

Законом не встановлено наслідків невиконання приватним виконавцем положень ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження щодо надсилання боржнику документів виконавчого провадження. Спрямування цієї норми має значення для забезпечення права боржника на оскарження рішень виконавця. Чим і скористався боржник ОСОБА_1 , звернувшись до суду зі скаргою на рішення приватного виконавця, з внесеними змінами. Формальне скасування рішення приватного виконавця, направленого на примусове виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.07.2012 року у справі №1615/1993/2012, яке набрало законної сили 19.08.2012 року, і станом на 03.04.2020 року залишилось не виконаним, порушує право стягувача на справедливий суд, встановлене в Конституції України та в ст.6 Конвенції, що несумісно з принципом верховенства права та не відповідає практиці Європейського суду.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Хорішка О. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №60478702 від 07.11.2019 року.

Щодо вимоги скаржника ОСОБА_1 у скарзі на рішення приватного виконавця Хорішка О. з внесеними змінами в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди від 01.11.2019 р. ВП №60478702 та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження від 01.11.2019 р. ВП №60478702, слід зазначити наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

В ч.2 ст.74 ЗУ Про виконавче провадження встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою ч.2 ст. 74 Закону закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу оскарження постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження , прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином оскарження ОСОБА_1 постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження не підлягає розгляду місцевим судом загальної юрисдикції в порядку положень Розділу VII ЦПК України про судовий контроль за виконанням судових рішень.

Аналогічні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09 жовтня 209 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19.

З огляду на викладене, спір з приводу правомірності дій приватного виконавця Хорішка О. при винесенні постанови про стягнення основної винагороди від 01.11.2019 р. ВП №60478702 та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження від 01.11.2019 р. ВП №60478702 має розглядатися адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України , суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суд вважає за необхідне закрити провадження за скаргою ОСОБА_1 , з внесеними змінами, на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка О.О. в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 01.11.2019 р. ВП №60478702, а також в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 01.11.2019 р. ВП №60478702.

Керуючись ст.ст. 447-453, 258-260 ЦПК України , суд, -

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка Олександра Олександровича в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 01.11.2019 р. ВП №60478702.

Закрити провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка Олександра Олександровича в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 01.11.2019 р. ВП №60478702.

Залишити без розгляду скаргу ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка Олександра Олександровича в частині визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2019 р. ВП №60478702.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду з даною скаргою повторно.

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка Олександра Олександровича в частині визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.11.2019 р. №60478702.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 08.04.2020 року.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.