Ухвала

від 06.04.2020 по справі 2-599/2010

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-599/2010

06 квітня 2020 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Олійника П.В.

при секретарі Рубельського О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль подання заступника начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петрової Вікторії Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

До Костопільського районного суду надійшло подання заступника начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петрової Вікторії Олександрівни про вирішення питання щодо тимчасового обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 /2 до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом №2-599/2010 виданим 11.08.2011 року про стягнення заборгованості в розмірі 17248,12 доларів США, що станом на 17.11.2010 року становить 136875,90 грн. та 3642,22 грн., а всього 140518,12 грн.

Зазначає, що за вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої стаття 19 Закону України Про виконавче провадження .

Враховуючи, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів та керуючись ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України" державний виконавець просить подання задовольнити.

Заступник начальника відділу Петрова В.О. в судове засідання не з`явилась, подала на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, подання підтримує у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що подання до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертається до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

Вставлено, що 11.12.2018 року головним державним виконавцем Костопільського районного відділу ГТУЮ у Рівненській області Петровою В.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії №57883679 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 140518,12 грн.

Зазначеною постановою боржника було зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови було направлено сторонам виконавчого провадження.

Державний виконавець зазначає, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження .

Враховуючи викладене та те, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, державний виконавець просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом №2-599/2010 виданий 11.08.2011 року.

Однак, з матеріалів подання вбачається, що згідно довідок Державної податкової служби України ОСОБА_1 ніде не працює та рахунків відкритих у банківських установах не має. Згідно довідки Пенсійного фонду України від 30.03.2020 року ОСОБА_1 отримує пенсію (заяви стягувача про направлення постанови про звернення стягнення заборгованості з пенсії боржника до відділу не надходило). Згідно довідок реєструючих органів рухомого майна за боржником не зареєстровано. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек за боржником зареєстрована квартира в АДРЕСА_2 (перебуває в іпотеці АТ «Альфабанк» ).

Згідно зі ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За змістом п.5 ч.1 ст.6 Закону України „Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон є не тільки наявність невиконаних зобов`язань, але і ухилення від їх виконання.

Ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання".

Згідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Особа, про обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Позиція щодо неправомірності заборони виїзду за кордон без оцінки індивідуальних обставин боржника на підставі лише факту наявності невиконаного грошового зобов`язання, викладена у рішенні ЄСПЛ у справі Хлюстов проти Росії .

Отже, право на звернення до суду із поданням про обмеження боржника у праві виїзду за межі України виникає у державного виконавця лише у випадку доведення і обґрунтування факту умисного ухилення останнього від виконання своїх зобов`язань.

В матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтвердили факт умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань покладених на неї виконавчим листом №2-599/2010 виданим 11.08.2011 року про стягнення заборгованості в розмірі 140518,12 грн.

Сам факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов`язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов`язків.

Окрім того, з матеріалів подання не вбачається, що боржник ОСОБА_1 отримала постанову про відкриття виконавчого провадження серії №57883679 від 11.12.2018 року чи ознайомлена з нею.

Оскільки, подання та додані до нього матеріали не містять фактів, які б доводили факт умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на неї зобов`язань, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 258-260, 268,441 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання заступника начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петрової Вікторії Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяП. В. Олійник