Постанова

від 07.04.2020 по справі 910/10653/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2020 р. Справа№ 910/10653/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДДК"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 11.10.2019 (повний текст складено 11.10.2019)

у справі № 910/10653/19 (суддя В.О. Демидов)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДДК"

про стягнення 18 405, 42 грн. ,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДДК" про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 18405,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем Приватним акціонерним товариством "ВФ Україна" (змінено назву з Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" 23.05.2017) та відповідачем укладено договір про надання послуг стільникового радіотелефонного зв`язку № 1530985 від 04.02.2004 (контракт 395370654881) на номер телефону № НОМЕР_2. З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв`язку відповідачу присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_3. З технічних причин, у зв`язку з переходом позивача на нову білінгову систему (автоматизовану систему розрахунків за послуги) особовий рахунок абонента замінено на НОМЕР_1. Відповідач не оплатив отримані ним послуги зв`язку ані самостійно, ані на підставі надісланих заявником на його адресу рахунків, виставлених із 31.10.2016 до 30.11.2016. Сума заборгованості відповідача становить 18405,42 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 у справі № 910/10653/19 позов задоволено повністю.

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДДК" підлягає стягненню на користь Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" заборгованість у розмірі 18405,42 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, яка відповідачем не оплачена.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позову повністю, мотивуючи свої вимоги тим, що за результатами судового розгляду не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Так, апелянт зазначає, що телекомунікаційні послуги на зазначену позивачем суму не надавались та є надуманими, детальної калькуляції наданих послуг не надано.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивачем подано відзив, у якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Так, позивач зазначає, що на підтвердження факту надання відповідачу послуг, за які нарахована сума заборгованості , до позовної заяви додана деталізована інформація про надані послуги по номеру телефону №380503303609. Така інформація не являється простим розрахунком, а є автоматичним розрахунком сертифікованого та атестованого державою обладнання, і є підтвердженням надання зазначених у ній послуг абоненту.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/10653/19 апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків 10 (десять) днів з моменту отримання даної ухвали.

24.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДДК" на виконання вимог вищезазначеної ухвали надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з додатками.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДДК" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 у справі № 910/10653/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДДК" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 у справі № 910/10653/19; ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 Господарського процесуального кодексу України правами протягом семи днів з дня отримання даної ухвали.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2004 між Спільним підприємством "Український Мобільний Зв`язок" (UMC) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДДК" укладено договір № 1530985/НОМЕР_3 про надання послуг стільникового радіотелефонного зв`язку, за умовами якого UMC надає послуги стільникового радіотелефонного зв`язку в межах України на користь абонента Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДДК".

Абонент в свою чергу, відповідно до умов договору та Умов користування мережами мобільного зв`язку ПрАТ МТС Україна , що є невід`ємною частиною зазначеного договору, взяв на себе обов`язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі ПрАТ МТС Україна , особисто перевіряти залишок авансового платежу та вносити відповідні платежі за послуги, отримані по договору.

Відповідно до статті 1 статуту Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" останнє є правонаступником Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", яке в свою чергу перейменовано зі зміною типу та назви товариства Закрите акціонерне товариство "Український Мобільний Зв`язок".

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується рахунками за телекомунікаційні послуги Приватного акціонерного товариства "МТС України", позивачем виставлено відповідачу до сплати рахунки за розрахунковий період з 01.10.2016 до 31.10.2016 та за період з 01.11.2016 до 30.11.2016 по рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я відповідача.

Відповідно до рахунку та телекомунікаційні послуги за період з 01.11.2016 до 30.11.2016 заборгованість абонента Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДДК" станом на 30.11.2016 становить 18405,42 грн.

Згідно із п.п. 2.4.2. п. 2.4. розділу 2 договору абонент зобов`язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, авансові внески та плату за утримання номеру в мережі стільникового радіотелефонного зв`язку UMC по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку (плата за утримання номеру в мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента).

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає про наявність у відповідача заборгованості за користування послугами у розмірі 18405,42 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією №С295370475803/04 від 25.04.2017 про оплату наданих послуг, яка залишена відповідачем без задоволення.

Вказані вище обставини і стали підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11 , 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України ), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання телекомунікаційних послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 33 Закону України Про телекомунікації споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, в тому числі своєчасно сплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Статтею 905 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання договору позивачем надавалися послуги телефонного зв`язку на користь відповідача, а відповідачем приймалися такі послуги. Дані обставини підтверджуються випискою з особового рахунку відповідача (НОМЕР_1) по номеру телефону НОМЕР_2, тарифний пакет GSM "ULTRA VIP Plus" (а.с. 25-53), з детальною інформацією про тим сервісу (назва наданої послуги), напрямок, кількість часу, вартість, тариф тощо.

За період з 01.10.2016-31.10.2016 та з 01.11.2016-30.11.2016 позивачем виставлено до сплати відповідачу відповідні рахунки. Згідно відомостей рахунку за період з 01.11.2016-30.11.2016 за рахунком № НОМЕР_1 наявна заборгованість у розмірі 18405,42 грн. Вказаний розмір заборгованості також відображений у деталізованій інформації про розрахунки за телекомунікаційні послуги Приватного акціонерного товариства "МТС Україна".

Доказів на підтвердження оплати вартості отриманих послуг та відсутність заборгованості суду не надано.

Заперечення відповідача стосовно того, що позивачем не надано детальної калькуляції наданих послуг спростовуються викладеним вище.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, враховуючи порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача в частині погашення заборгованості за надані послуги, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 18405,42 грн. є обґрунтованими.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у розмірі 18405,42 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 у справі № 910/10653/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281- 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДДК" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 у справі № 910/10653/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 у справі № 910/10653/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/10653/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська