Постанова

від 23.03.2020 по справі 924/1708/14

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Справа № 924/1708/14

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Котюбіна А.О.

за участю представників учасників провадження:

від апелянта: не з`явився,

від кредиторів: ОСОБА_1 Коробей Т.Д. (адвокат, представник ОСОБА_1.),

від боржника: не з`явився,

від арбітражного керуючого: не з`явився,

від ТОВ "Укліт нафта": не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13.05.19 у справі № 924/1708/14

за заявою Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області

до Приватного підприємства "Серго-Транс"

про визнання банкрутом (заява ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ПП „Серго-Транс" проведеного 29.12.2017. Новий розгляд)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2019 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" №070-02/151 від 22.01.2018 року про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ПП "Серго-Транс" проведеного 29.12.2017 року.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому (далі - банк) звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою задоволити вимоги скаржника, викладені в заяві № 070-02/151 від 22.01.2018 року.

Апелянт в поданій апеляційній скарзі вказує, що при винесенні рішення судом не було враховано постанову Верховного Суду від 01.11.2018 року та не усунуто недоліки і зауваження викладені касаційним судом.

Зокрема не надано належної оцінки тому факту, що з моменту публікації повідомлення про оголошення конкурсу на визначення кандидатури організатора аукціону з продажу нерухомого майна банкрута у потенційних учасників конкурсу було недостатньо часу для подання пропозицій на участь в такому конкурсі, оскільки такий строк (2 дні) є занадто коротким та таким, який не відповідає критерію розумності та не забезпечує інформування якнайширшого кола потенційних учасників конкурсу, що в свою чергу не забезпечує належної конкуренції при виборі торгуючої організації та може вплинути на розмір понесених витрат на проведення аукціону.

Суд першої інстанції при розгляді заяви не надав оцінку правомірності проведення засідання комітету кредиторів від 27.10.2017 року, яке стало підставою для встановлення порядку реалізації майна банкрута та для самої реалізації цього майна.

В порушення положення ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство банк не погоджував умов реалізації майна, згідно з якими аукціон міг проводитись з можливістю зниження початкової вартості.

Судом першої інстанції не застосовано положення ст. 20 Закону про банкрутство, за умовами якої правочини (договори), які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, якщо боржник здійснив відчудження майна за цінами нижчими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання, майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

В ліквідаційній процедурі банкрута проводилось п`ять торгів з реалізації цілісного майнового комплексу банкрута. Статтями 65, 66 Закону про банкрутство не передбачено можливості проведення третього повторного аукціону цілісного майнового комплексу банкрута. З наведеного випливає, що встановивши неможливість продати майно боржника у складі ЦМК, ліквідатор зобов`язаний був зібрати комітет кредиторів з метою прийняття рішення про визначення складу майна боржника для реалізації його окремими лотами. Однак, майно реалізовано на другому повторному аукціоні за ціною значно нижче ринкової, що призвело до порушення прав кредиторів.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2019 року у справі № 924/1708/14 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2019 року у справі № 924/1708/14 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.11.2019 року постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 у справі № 924/1708/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2020 року прийнято справу № 924/1708/14 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І.; призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Від ТзОВ "Укліт нафта" на адресу суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких товариство просило суд оскаржувану ухвалу залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від арбітражного керуючого Белашова К.В. на адресу суду надійшов письмовий відзив, відповідно до якого останній зазначив про те, що визнавати недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута на підставі припущень є недопустимим. При цьому, в прохальній частині відзиву арбітражний керуючий пропонує здійснити розгляд апеляційної скарги на розсуд суду.

В судових засіданнях кредитор ОСОБА_1 та її представник підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Від ТзОВ "Укрліт нафта" на адресу суду надійшло клопотання, відповідно до якого товариство просило провести розгляд справи за наявними матеріалами, без участі представника останнього; відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2019 року у справі № 924/1708/14.

Від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою представника товариства.

Розглянувши заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що останнє не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В силу ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Судом відзначається, що жодних підтверджуючих письмових доказів про обставини, які б свідчили про хворобу представника та неможливість у зв`язку із цим з`явитись в судове засідання, останнім до клопотання про відкладення не додано.

Вказана у клопотанні причина неявки, без обґрунтування її належними доказами, не дає суду можливості та підстав визнати її поважною. Разом з цим судом приймається до уваги те, що встановлений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги сплинув.

З огляду на викладене та зважаючи, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника скаржника.

Інші учасники провадження явки повноважних представників не забезпечили, про час та дату засідання були належним чином повідомлені судом.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін враховуючи таке.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2015 року порушено провадження у справі № 924/1708/14 про банкрутство ПП "Серго-Транс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Шутку Я.С.

Ухвалою суду від 16.09.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника в загальній сумі 24674577, 53 грн.

Постановою суду від 03.02.2016 року визнано ПП "Серго-Транс" банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута та ліквідатором ПП "Серго-Транс" призначено арбітражного керуючого Шутку Я.С.

Ухвалами суду від 30.03.2016 року визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника в сумі 34576,24 грн. та грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 91048,18 грн., які підлягають задоволенню в першу чергу. Покладено на боржника витрати по сплаті судового збору у розмірі 5512 грн.

Ухвалою від 26.04.2016 року визнано поточні грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" до боржника в розмірі 23196,18 грн., із включенням окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника, та судовий збір в сумі 2756 грн. з віднесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою від 23.05.2016 року визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника в сумі 14481 грн., які підлягають задоволенню в першу чергу. Покладено на боржника витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756 грн.

23.01.2018 року від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла заява про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "Серго-Транс" від 29.12.2017 року в межах провадження у справі № 924/1708/14.

В обґрунтування вказаної заяви, банк зазначив про те, що аукціон з продажу майна банкрута відбувся з порушенням норм ст.ст. 42, 44, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), майнових прав та інтересів забезпеченого кредитора, що у відповідності до ст. 55 вищевказаного Закону має наслідком визнання його результатів недійсними. Зокрема, ліквідатор за наявності заперечень банку уклав з Південно-Західною універсальною товарною біржею договір на організацію та проведення відкритих торгів без звернення до суду про залучення останньої до участі у справі про банкрутство ПП "Серго-Транс". Арбітражним керуючим Шуткою Я.С. не проведено незалежну оцінку майна та не визначено питому вагу заставного майна в вартості цілісного майнового комплексу. В порушення вимог ч. 3 ст. 66 Закону про банкрутство, умов укладеного договору на організацію та проведення відкритих торгів № 34 від 21.08.2017 року та прийнятого рішення на засіданні комітету кредиторів 26.10.2017 року ліквідатором реалізовано все майно банкрута за ціною значно нижчою за домовлену граничну вартість для реалізації на другому повторному аукціоні. Окрім того, ліквідатор, будучи обізнаним з ринковою вартістю майна банкрута на основі наданих звітів про вартість об`єктів оцінки у березні 2017 р., реалізував майно 29.12.2017 року за ціною у 20 разів меншою за ринкову вартість та якої не вистачає для задоволення вимог заставного кредитора.

Ухвалою суду від 15.05.2018 року у задоволенні заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна боржника проведеного 29.12.2017 року відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у місті Хмельницькому залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.05.2018 року у справі № 924/1708/14 без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.11.2018 року у справі № 924/1708/14 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 року та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.05.2018 року у справі № 924/1708/14 щодо відмови в задоволенні заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна Приватного підприємства "Серго-Транс" проведеного 29.12.2017 року скасовано.

За результатами нового розгляду заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" №070-02/151 від 22.01.2018 року про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ПП "Серго-Транс" проведеного 29.12.2017 року, ухвалою від 13.05.2019 року, Господарський суд Хмельницької області відмовив у її задоволенні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів, ухвалою Господарського суду Хмельницької області суду від 16.09.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 24674577, 53 грн. (в т.ч.: забезпечені вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за договорами іпотеки та застави - 14375746, 06 грн. та 6236804, 92 грн. пеня - шоста черга).

Ухвалою суду від 16.09.2015 року визначено перелік заставного майна (рухоме та нерухоме) боржника згідно рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду у справі № 2208/6290/12 від 13.11.2012 року, яке частково змінено рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 30.01.2013 року.

Постановою суду від 03.02.2016 року визнано ПП "Серго-Транс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шутку Я.С.

За наслідком проведеного конкурсу на визначення організатора аукціону у березні 2016 року серед чотирьох кандидатур переможцем згідно рішення від 31.01.2016 року визначено Універсальну аграрно-промислову товарну біржу, з якою 01.04.2016 року укладено договір № 01/04/16А про проведення аукціонів з продажу рухомого та нерухомого майна боржника.

З метою визначення вартості майна боржника, ТзОВ "Альянс-Укрексперт" розроблено звіти (висновки) про вартість об`єктів оцінки від 01.08.2016 року на загальну суму 14309002 грн.

Організатором подано оголошення про проведення аукціону з продажу як цілісного майнового комплексу майна боржника за ціною визнаних кредиторських вимог 28960000,00 грн., а в подальшому за погодженою банком ціною - 24847685, 13 грн., однак аукціони призначені на 12.05.2016 року та 05.01.2017 року визнано такими, що не відбулись у зв`язку з відсутністю заявок на участь.

Згодом, на 24.05.2017 року та 12.06.2017 року було призначено аукціони з продажу рухомого та нерухомого майна банкрута, які також не були результативними.

Наказом арбітражного керуючого № 04 від 10.03.2017 року затверджено Положення про порядок та умови проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута, згідно п. 3 розділу ІІ якого, замовник аукціону (ліквідатор) не пізніше ніж за 7 днів до дати проведення конкурсу забезпечує опублікування в одному з друкованих засобів масової інформації оголошення. У п. 1 розділу ІV Положення визначено, що конкурс проводиться замовником аукціону за наявності одного або більше учасників конкурсу.

Ухвалою суду першої інстанції від 12.04.2017 року надано згоду ліквідатору боржника на продаж майна боржника, що перебуває у заставі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно іпотечного договору №7011Z38 від 15.11.2011 року (з врахуванням договору від 26.07.2011 року про зміну іпотечного договору № 7011Z38 від 15.11.2011 року), договорів застави: № 7011Z42 від 12.08.2011 року та № 7011Z39 від 15.07.2011 року, в порядку, визначеному Законом про банкрутство.

Судами встановлено, що 30.06.2017 року відбулось засідання комітету кредиторів, на якому погоджено пропозицію ліквідатора щодо розірвання договору від 01.04.2016 року з Універсальною аграрно-промисловою товарною біржею, а в подальшому угодою № 46/17 від 17.07.2017 року за взаємною згодою сторін розірвано вищевказаний договір з Універсальною аграрно-промисловою товарною біржею.

Як вбачається з протоколу засідання комітету кредиторів №7 від 03.08.2017 року, на вказаному засіданні було погоджено реалізацію майна, яке не є предметом забезпечення, окремими лотами згідно експертної оцінки за початковою ціною 365000,00 грн. без права зниження вартості згідно додатку.

02.08.2017 року в газеті "Є" №31В (1731) опубліковано повідомлення про оголошення конкурсу на визначення кандидатури організатора аукціону з продажу нерухомого майна банкрута з визначенням терміну для подачі заяв кандидатурами до 04.08.2017 року, а 03.08.2017 року ліквідатором отримано заяву Південно-Західної універсальної товарної біржі від 02.08.2017 року з додатками, як єдиного конкурсанта.

07.08.2017 року ліквідатором прийнято рішення про визначення організатором аукціону з продажу майна боржника Південно - Західну Універсальну товарну біржу.

21.08.2017 року арбітражним керуючим від імені банкрута укладено з Південно-Західною універсальною товарною біржею договір на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону) № 34 з додатком №1, у якому визначено перелік майна, що пропонується до продажу на відкритих торгах. У Розділі 4 "Істотні умови договору" визначено, що перелік майна, який пропонується до продажу на відкритих торгах (аукціоні) та початкова вартість цього майна, перелік якого визначається в додатку до цього договору, додатках до додаткових угод, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 4.1). Згідно п. п. 4.4 - 4.6 договору, початковою вартістю майна виставленого на повторний аукціон, другий повторний аукціон є вартість, зменшена на 20% щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону. Аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний та другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості заставного майна, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 7 951 258,80 грн. Відповідно до п.п. 4.7-4.9 договору, повторний аукціон з продажу не заставного майна проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче ніж до граничної вартості, яка становить 50% початкової вартості, вказаної в даному оголошенні про проведення аукціону. Другий повторний аукціон з продажу не заставного майна проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Зниження початкової вартості відбувається відповідно до положень Закону про банкрутство, відповідно до даного договору. Згідно п. 4.13 договору, розмір гарантійних внесків, які сплачують учасники повторного аукціону та другого повторного аукціону, складає 10% від початкової вартості лота, яка зазначається в додаткових угодах до цього договору та вираховується відповідно до п. 4.4 цього договору. Крок повторного аукціону та другого повторного аукціону складає 5% від початкової вартості лота, яка зазначається в додатку до цього договору, додатках до додаткових угод, які є невід`ємною частиною цього договору та вираховується відповідно до п. 4.4 цього договору (п. 4.15 договору). У Додатку 1 до договору визначено перелік майна, що пропонується до продажу на відкритих торгах (аукціоні) та початкову вартість - 24 674 577, 53 грн. без ПДВ. Договір та Додаток до нього підписано сторонами.

31.08.2017 року ліквідатором було направлено банку лист з проханням погодити або надати пропозиції до проекту договору з торговельною організацією Південно-Західною універсальною товарною біржею в рамках проведення другого повторного аукціону. У відповідь банк надіслав повідомлення від 12.09.2017 року, в якому звернув увагу ліквідатора на те, що 17.08.2017 року Шевченківським РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження стосовно боржника - Південно-Західної універсальної товарної біржі, а відтак банк просить уважніше вибирати торговельну організацію.

18.10.2017 року на офіційних сайтах ВГС України та Мін`юсту розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ПП "Серго-Транс" за сукупністю визнаних кредиторських вимог 24674577, 53 грн., однак аукціон визнано таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю заявок на торги.

26.10.2017 року відбулось засідання комітету кредиторів боржника за участю представника банку (з правом дорадчого голосу), на якому, під час заслуховування звіту ліквідатора, останнім повідомлено, що з метою дотримання неупередженості та у зв`язку з неналежним виконанням умов договору по реалізації майна та проведення аукціону з організатором аукціону Івано-Франківською Універсальною аграрно-промисловою товарною біржею розірвано договірні відносини та укладено новий договір на проведення аукціону з Південно-Західною універсальною товарною біржею, якою і було проведено торги з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною 24674577, 53 грн., що дорівнює сукупності вимог кредиторів. Вказані торги визнано такими, що не відбулись у зв`язку з відсутністю заявок на торги.

На цьому ж засіданні комітету кредиторів 26.10.2017 року було прийнято рішення про погодження реалізації майна, а саме:

- Перший повторний аукціон та другий повторний аукціон у вигляді цілісного майнового комплексу із зменшенням вартості на 20% (двадцять відсотків) щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону та виставити на торги за ціною - 19787146, 99 грн. та 15902517, 59 грн. без можливості зниження початкової вартості на торгах;

У разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, здійснювати продаж майна боржника частинами (лотами), а саме:

- ЛОТ № 1 - майно, що є предметом забезпечення за початковою вартістю - 19265111, 99 грн.

- ЛОТ № 2 - майно, що не є предметом забезпечення та включено в ліквідаційну масу за початковою вартістю - 613035,00 грн. Даний аукціон по частинах (лотах) проводити без можливості зниження на торгах.

- Перший повторний аукціон частинами (лотами) та другий повторний аукціон проводити з зменшенням вартості відповідно на 20% (двадцять відсотків) щодо початкової вартості відповідного попереднього повторного аукціону та проводити відповідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та умов договору укладеного між ліквідатором ПП "Серго-Транс" та організатором аукціону Південно-Західною Універсальною товарною біржею, на проведення аукціонів по реалізації майна боржника ПП "Серго - Транс".

Представник банку з правом дорадчого голосу виступив з позицію про продаж заставного майна, згідно Закону без погодження заставного кредитора з огляду на надання судом дозволу на продаж ухвалою суду від 12.04.2017 року.

Згодом, на засіданні комітету кредиторів № 9 від 27.10.2017 року вирішено внести зміни в протокол № 8 щодо порядку реалізації майна банкрута. Зокрема визначено, що другий повторний аукціон з продажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу проводити із зменшенням вартості на 20% щодо початкової вартості відповідно до попереднього повторного аукціону та виставити на торги за початковою вартістю - 15902517, 59 грн. Торги вирішено проводити відповідно до ст. 65, п. 3, 4 ст. 66 Закону про банкрутство, оскільки визначені на попередньому засіданні комітету умови продажу майна суперечать нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В подальшому внесено відповідні зміни у договір № 34 підписанням додаткової угоди №1 від 01.11.2017 року, шляхом викладення п. 4.6 в наступній редакції: "Повторний та другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості заставного майна у відповідності до положень ст. 65 та п. 3,4 ст. 66 Закону про банкрутство.

Листом від 27.10.2017 року Південно-Західна універсальна товарна біржа просила ліквідатора погодити початкову вартість майна та перелік майна для проведення повторного аукціону.

31.10.2017 року на офіційних сайтах ВГС України та Мін`юсту розміщено оголошення про проведення повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ПП "Серго-Транс" з пониженням початкової вартості на 20% - 19739662, 02 грн., однак аукціон призначений на 30.11.2017 року визнано таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю заявок на торги.

У листі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 27.11.2017 року № 070-16/1568 щодо надання погодження на проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, зазначено про необхідність керуватись ухвалою суду від 12.04.2017 року.

01.12.2017 року на сайтах Вищого господарського суду України та Мін`юсту оприлюднено оголошення про проведення 29.12.2017 року другого повторного аукціону у вигляді цілісного майнового комплексу з продажу майна банкрута з початковою вартістю майна - 15791729, 62 грн. за адресою: м. Хмельницький, вул. Пушкіна, буд. 9. Кінцевий строк для сплати гарантійного внеску - до 18:00 год. 08.12.2017 року на поточний рахунок Південно-Західної універсальної товарної біржі.

Згідно поданих ПАТ "УкрСиббанк" та організатором аукціону виписок по особовому рахунку Південно-Західної універсальної товарної біржі № НОМЕР_1 , 07.12.2017 року ТзОВ "Юридична компанія "Епсілон Груп" та 08.12.2017 року - ТзОВ "Укрліт Нафта" сплачено гарантійні внески по 1579172, 97 грн. за участь у другому повторному аукціоні з продажу майна боржника.

29.12.2017 року відбувся другий повторний аукціон з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу з визначеною початковою вартістю лоту 15791729, 62 грн. без ПДВ. Учасниками аукціону визначено ТзОВ "Юридична компанія "Епсілон Груп" та ТзОВ "Укрліт Нафта".

У протоколі №29/12/17-34А від 29.12.2017 року визначено про можливість зниження початкової вартості лоту, яка зазначена в оголошенні згідно з ч. 3 ст. 66 Закону про банкрутство з кроком аукціону - 5 відсотків від початкової вартості, що складає 789586,48 грн. У розділі "Хід торгів" пониження вартості лоту на крок аукціону ліцитатором проведено 21 раз до 0,02 грн., після чого відбулось підвищення вартості лоту на один крок до 789586, 50 грн., за ціною, яку запропонував учасник аукціону - ТзОВ "Укрліт Нафта".

Станом на 29.12.2017 року переможцем повністю було сплачено за придбане майно кошти у розмірі 789586, 50 грн., які утримано з гарантійного внеску. Протокол проведення аукціону від 29.12.2017 року підписано ліцитатором та організатором аукціону в одній особі ТзОВ "Укрліт Нафта", представником ТзОВ "Укрліт Нафта" Фока Н.П. та замовником аукціону арбітражним керуючим Шуткою Я.С.

05.01.2018 року банк отримав від ліквідатора лист, в якому повідомлено про проведення другого повторного аукціону у вигляді ЦМК та реалізацію останнього за ціною 789586, 50 грн. При цьому арбітражний керуючий просив погодити витрати на проведення процедури банкрутства та погашення кредиторських вимог першої черги.

Вважаючи реалізацію майна банкрута неправомірною, 23.01.2018 року від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" подано заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "Серго-Транс" від 29.12.2017 року.

Судова колегія за результатами розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону банкрута, проведеного 29.12.2017, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також з врахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постановах від 01.11.2018 та від 27.11.2019 у даній справі, зазначає наступне.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон про банкрутство), ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ч. ч. 1, 2, 8 ст. 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

В силу ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу. Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, дотримання строків та визначених в оголошенні часу та місця проведення аукціону, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів), а також вимог чинного законодавства щодо оформлення результатів аукціону шляхом складення відповідних документів (протоколів про проведення аукціону, договорів купівлі-продажу майна з аукціону (або свідоцтва про продаж майна з публічних торгів), актів про передання права власності на нерухоме майно).

З приводу тверджень апелянта, що банк не погоджував умов реалізацій майна, згідно з якими аукціон міг проводитись з можливістю зниження початкової вартості судом першої інстанції вірно відмічено, що Закон про банкрутство не містить положень, які б надавали забезпеченому кредитору право обирати умови та порядок реалізації заставного майна, в тому числі і погоджувати початкову вартість. Встановлення забезпеченим кредитором умов та обмежень до процедури реалізації майна банкрута суперечать положенням Закону, зокрема викладеним в абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, де встановлено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, в будь-якому разі здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом. Іншого порядку продажу майна, в тому числі і заставного, у ліквідаційній процедурі, ніж встановленого Законом про банкрутство, не передбачено. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 № 904/3719/15, від 26.04.2018 № 18/1355/12, від 17.05.2018 № 915/220/14.

Щодо доводів скаржника про ненадання судом оцінки в частині тверджень про порушення порядку визначення організатора аукціону та неподання ліквідатором заяви до суду про визнання організатора аукціону учасником справи про банкрутство судовою колегією зазначається наступне.

Організатор аукціону згідно з частиною шостою статті 49 Закону про банкрутство визначається замовником аукціону за конкурсом. Чинним законодавством не передбачено ліцензування діяльності з проведення торгів, тому організатором аукціону може бути особа, яка відповідно до установчих документів має право на здійснення такої діяльності. В разі виникнення під час проведення ліквідаційної процедури спору відносно визначення організатора аукціону, господарський суд перевіряє порядок визначення ліквідатором організатора аукціону. В такому випадку організатор аукціону залучається судом до участі у провадженні у справі про банкрутство.

Як відзначено судом першої інстанції, з урахуванням вимог Закону про банкрутство та Положення про порядок та умови проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута ПП „Серго-Транс", затвердженого наказом арбітражного керуючого №04 від 10.03.2017, враховуючи можливість проведення конкурсу за наявності одного учасника конкурсу, ліквідатор визначив організатором аукціону з продажу майна банкрута - Південно-Західну універсальну товарну біржу, з якою 21.08.2017 укладено договір на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону) № 34 з внесеними змінами викладеними у Додатковій угоді №1 від 01.11.2017.

31.08.2017 арбітражним керуючим Шуткою Я.С. повідомлено ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" про визначення особи - організатора аукціону з продажу майна банкрута за конкурсом шляхом надіслання листа, а також оголошено вказану інформацію на засіданні комітету кредиторів згідно протоколу №8 від 26.10.2017 у присутності представника заставного кредитора.

Зі змісту заяв ліквідатора про погодження продажу майна банкрута у вигляді ЦМК від 22.10.2017 та від 24.11.2017, а також відомостей з офіційних сайтів ВГС України та Міністерства юстиції України ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" було обізнано про проведення Південно-Західною універсальною товарною біржею аукціонів з продажу заставного майна, однак крім листа банку від 12.09.2017 з проханням до ліквідатора уважніше вибирати торговельну організацію, жодних заяв (спорів) щодо непогодження з обраним переможцем конкурсу, або оспорення порядку визначення організатора аукціону, або щодо порушення прав та законних інтересів заставного кредитора, ні ліквідатору, ні суду заявлено не було.

Колегія суддів відмічає, що відповідно до правової позиції, викладеної в п. 26 постанови Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 911/739/15, до функцій господарського суду згідно ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" належить в тому числі і вирішення питання про затвердження організатора аукціону лише за наявності спору, зокрема, за скаргою на дії ліквідатора щодо проведення відповідного конкурсу з обрання організатора аукціону та умов укладеного з ним договору.

Спір з приводу організатора аукціону, на думку скаржника, полягає у застереженні банку щодо наявності відкритого виконавчого провадження відносно біржі, яке висловлено в листі-відповіді від 12.09.2017 року.

З даного приводу місцевим господарським судом враховані заперечення ліквідатора від 20.02.2018, в яких повідомлено, що останнім проаналізовано інформацію банку про відкриття Шевченківським РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві 17.08.2017 виконавчого провадження стосовно боржника - Південно-Західної універсальної товарної біржі та встановлено, що вказане виконавче провадження не стосується справи № 924/1708/14, рахунки біржі відкриті та обмеження щодо господарської діяльності не встановлені.

Оскільки, як зазначено вище, жодних заяв (спорів) щодо непогодження з обраним переможцем конкурсу, або оспорення порядку визначення організатора аукціону до суду не надходило, суд першої інстанції вірно відмітив, що за наведених обставин залучення судом Південно-Західної універсальної товарної біржі учасником провадження у справі про банкрутство ПП "Серго-Транс" не проводилось. Наведені банком застереження жодним чином не можуть слугувати підставою для звернення ліквідатора до суду з заявою про визнання організатора аукціону учасником провадження у справі про банкрутство, а відтак викладені в заяві від 22.01.2018 року (про визнання недійсними результатів аукціону) доводи скаржника є безпідставними та необгрунтованими.

Разом з цим, місцевий господарський суд відмітив, що Верховний Суд в постанові від 01.11.2018 р. зазначив: " 31. Таким чином, з моменту належної публікації повідомлення про оголошення конкурсу на визначення кандидатури організатора аукціону з продажу нерухомого майна банкрута у потенційних учасників конкурсу було недостатньо часу для подання пропозицій на участь в такому конкурсі, оскільки такий строк є занадто коротким та таким який не відповідає критерію розумності, та не забезпечує інформування якнайширшого кола потенційних учасників конкурсу, що в свою чергу не забезпечує належної конкуренції при виборі торгуючої організації та може вплинути на розмір понесених витрат на проведення аукціону.

32. Всупереч вимогам закону вказані обставини судами попередніх інстанцій досліджені не були."

З даного приводу судом першої інстанції вказано, що відповідно до ч.6 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди.

Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

Відповідно до наказу арбітражного керуючого № 04 від 10.03.2017 року було затверджено Положення про порядок та умови проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута ПП "Серго-Транс". За умовами п. 1 розділу IV Положення визначено, що конкурс проводиться замовником аукціону за наявності одного або більше учасників конкурсу.

Саме ліквідатор банкрута уповноважений затверджувати Положення про порядок та умови проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута ПП "Серго-Транс", та відповідно до даного положення здійснювати відповідні дії.

Таким чином, будь-які порушення щодо визначення організатора аукціону з реалізації майна банкрута ПП "Серго-Транс" відсутні, оскільки замовником в Положенні про порядок та умови проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута чітко зазначено, що ліквідатор має право проводити конкурс за наявності одного або більше учасників конкурсу.

Стосовно твердження про встановлення ліквідатором занадто короткого строку для подання заяв потенційними учасниками конкурсу для визначення органзатора аукціону, то з даного приводу судом першої інстанції підставно відмічено, що положення Закону про банкрутство не встановлюють строків для подання таких заявок.

Колегією суддів в даному випадку додатково відзначається, що за відсутності скарг потенційних учасників конкурсу, які внаслідок встановлених строків не змогли прийняти в ньому участь, посилання апелянта на вказану обставину є необгрунтованим та безпідставним.

З огляду на наведене місцевий господарський суд правомірно відзначив, що ліквідатор діяв у відповідності до ч.3 ст. 98 Закону про банкрутства, з врахуванням інтересів кредиторів та з урахуванням строків ліквідаційної процедури (12 місяців), визначивши відповідні умови в Положенні про порядок та умови проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута. Дії ліквідатора щодо залучення організатора аукціону та проведення відповідного конкурсу з обрання організатора аукціону та умов укладеного із ним договору ні апелянтом, ні іншими кредиторами не оскаржувались. Також, комітетом кредиторів ПП "Серго-Транс" погоджено рішення ліквідатора про визнання Південно-Західну універсальну товарну біржу переможцем конкурсу з визначення організатора аукціону з продаж: майна банкрута, що підтверджується протоколом засідання комітетом кредиторів №7 від 03.08.2017 року.

Викладені обставини спростовують доводи апелянта про наявність будь-яких порушень під час визначення ліквідатором організатора аукціону.

Стосовно наведених апелянтом порушень в частині визначення початкової вартості майна на першому аукціоні, що призвело до визначення неправильної вартості на всіх наступних аукціонах, колегією суддів враховується наступне.

Апелянт вказує, що початкова вартість майна, встановлена на першому аукціоні в сумі 24674577,53 грн. (повинна була становити 24847685,13 грн.). Вартість майна на повторних торгах встановлена в сумі 19739662,02 грн. (- 20% від суми 24674577,53), а повинна була становити 19878148,10 (- 20% від суми 24847685,13). Вартість майна на других повторних торгах встановлена в сумі 15791729,62 грн. (- 20% від суми 19739662,02), а повинна була становити 15902518,48 грн. (- 20% від суми 19878148,10).

Частиною 1 статті 43 Закону про банкрутство встановлено, що початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

У відповідності до ч. 4 ст. 42, ч. 1 ст. 43 та ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство та ухвали суду місцевого господарського суду від 12.04.2017 року, ліквідатором оцінено, а ліцитатором виставлено для продажу майно боржника, що перебуває у заставі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та інше майно у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою вартістю 24674577, 53 грн. - сукупністю визнаних вимог кредиторів згідно ухвали суду від 16.09.2015 року.

Судом першої інстанції в даному випадку було підставно враховано, що у договорі на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону) № 34 з додатком № 1 від 21.08.2017 року та оголошеннях про проведення аукціонів з продажу майна боржника, ліквідатором та організатором аукціонів визначено початкову вартість майна банкрута (з подальшим пониженням на 20% від попереднього аукціону) за сукупністю визнаних судом вимог згідно ухвали суду від 16.09.2015 року, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, хоча в ліквідаційній процедурі ухвалами суду від 30.03.2016 року, від 26.04.2016 року та від 23.05.2016 року визнано судом грошові вимоги по заробітній платі та додаткові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", забезпечені заставою майна боржника.

Також місцевим судом відмічено, що зміни до затвердженого реєстру вимог кредиторів ухвалою суду не вносились.

При цьому аналізуючи обставини продажу майна банкрута попереднім організатором аукціону - Івано-Франківською Універсальною аграрно-промисловою товарною біржею (за якими продаж майна не відбувся ні в складі цілісного майнового комплексу, ні окремими лотами за зниженими цінами), враховуючи висновки про вартість майна банкрута від 01.08.2016 (за якими ринкова вартість майна є значно нижчою за встановлену початкову вартість), та приймаючи до уваги результати другого повторного аукціону, судом підставно зазначено, що помилка у визначенні початкової вартості майна ПП "Серго-Транс" суттєво не впливає на результат продажу та порушення прав кредиторів, а тому не може бути достатньою підставою для визнання недійсними результатів другого повторного аукціону.

Відносно твердження апелянта про допущення ліквідатором порушення порядку визначення ринкової вартості майна та визначення питомої ваги (процентного співвідношення) заставного майна та незаставного майна в загальній масі цілісного майнового комплексу (нерухомого та рухомого майна) виставленого на продаж, судом зазначається наступне.

Як вірно відмічено судом першої інстанції, норми Закону про банкрутство не передбачають обов`язку ліквідатора здійснити визначення питомої ваги майна, що є предметом застави та іпотеки, у загальній масі цілісного майнового комплексу. Відтак, посилання банку на те, що ліквідатором не проведено незалежної оцінки майна та не визначено питомої ваги заставного майна в ЦМК, є безпідставними.

Скаржником в даному випадку не наведено жодної норми, яка б вказувала, що відсутність визначення питомої ваги заставного майна в складі цілісного майнового комплексу, є порушенням процедури продажу майна банкрута, визначеної розділом VI Закону про банкрутство, та підставою для визнання недійсними результатів аукціону.

Слід відмітити також, що скаржником не доведено того факту, що внаслідок реалізації майна у вигляді ЦМК, можливість визначення процентного співвідношення заставного майна та незаставного майна в загальній масі цілісного майнового комплексу за наявними матеріалами втрачена, і її неможливо визначити за даними інвентаризації майна боржника чи балансових відомостей.

Відтак, доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими та безпідставними.

Разом з цим, виконуючи вказівки Верховного Суду в постановах від 01.11.2018 та від 27.11.2019 стосовно дослідження переліку майна яке підлягало продажу на оскаржуваних торгах у складі цілісного майнового комплексу та визначення яке саме майно відноситься до забезпеченого, судом апеляційної інстанції встановлено, що до складу забезпеченого майна входить нерухоме майно банкрута (згідно з іпотечним договором № 7011Z38 від 15.07.2011), а саме:

Нежилі приміщення - АЗС (№ 1), загальна площа (44,5 кв.м.), реєстраційний номер майна 4554516. Місцезнаходження: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Крип"якевича, 3.

Земельна ділянка площею 0,3813 га (для обслуговування АЗС), кадастровий номер: 6810400000:09:003:0001. Місцезнаходження: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Крип"якевича, 3а.

Нежилі приміщення - АЗС (№ 2), загальна площа (117,7 кв.м.), реєстраційний номер майна 3759415. Місцезнаходження: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, пр-т. Грушевського, 41а.

Земельна ділянка площею 0,0724 га (для обслуговування АЗС), кадастровий номер: 6810400000:09:003:0004. Місцезнаходження: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, пр-т. Грушевського, 41а.

Нежилі приміщення - АЗС (№ 3), загальна площа (12,7 кв.м.), реєстраційний номер майна 10240332. Місцезнаходження: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Жванець, вул. Центральна, 3а.

Нежилі приміщення - комплекс, загальна площа (181,7 кв.м.), реєстраційний номер майна 10817444. Місцезнаходження: Тернопільська область, Чортківський район, смт. Заводське, вул. Липники, 27а.

Земельна ділянка площею 0,2501 га (для роздрібної торгівлі та комерції), кадастровий номер: 6125555700:02:001:0121. Місцезнаходження: Тернопільська область, Чортківський район, смт. Заводське, вул. Липники, 27.

Нежилі приміщення - АЗС (Офіс), загальна площа (168,8 кв.м.), реєстраційний номер майна: 17210622. Місцезнаходження: Тернопільська область, Заліщицький район, м. Заліщики, вул. Бандери, 4г.

Нежилі приміщення - АЗС (Операторська), загальна площа (18,1 кв.м.), реєстраційний номер майна: 17339313. Місцезнаходження: Тернопільська область, Заліщицький район, м. Заліщики, вул. Бандери

, 4б. Нежилі приміщення - Комплекс, загальна площа (1779,3 кв.м.), реєстраційний номер майна 1021047. Місцезнаходження: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. М.Харченка, 24в.

Нежилі приміщення - Майстерня, загальна площа (153,1 кв.м.), реєстраційний номер майна 5552935. Місцезнаходження: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. М.Харченка, 24в.

Земельна ділянка площею 0,8469 га (для виробничих потреб-обслуговування нафтобази), кадастровий номер: 6810400000:09:004:0024. Місцезнаходження: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. М.Харченка, 24в.

Земельна ділянка площею 0,9609 га (для виробничих потреб-обслуговування нафтобази), кадастровий номер: 6810400000:09:004:0025. Місцезнаходження: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. М.Харченка, 24в.

Земельна ділянка площею 0,7659 га (для виробничих потреб-обслуговування нафтобази), кадастровий номер: 6810400000:09:004:0023. Місцезнаходження: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. М.Харченка, 24в.

Рухоме майно (обладнання, устаткування), що є предметом забезпечення в кількості 55 одиниць (згідно з догором застави № 7011Z42 від 12.08.2011), а саме:

Конвектор наст. CNS 100;

КНС АЗС-1;

Комплект меблів АЗС-1;

Кондиціонер АКАІ 180;

Підземний склад н/продуктів з трубопроводами;

ПРК Petro-Multi 1*1/OW-U;

ПРК Petro-Multi 2*4/OW-U;

ПРК Petro-Multi 3*6/OW-U;

Рекламна стела;

Спец.Кас.Ап. ТФТ POS10;

Транс.підст.КТП-2-40/АЗС-1/;

Ел/щит управління АЗС-2;

Інформаційне табло АЗС-2;

Колонка НОВА-2408.10;

Комп`ютер Celeron 2.6 Ghz/PM 8 PM;

Резервуари АЗС-2;

Рекламна стела;

РРО Міні 500.01 АЗС;

Ємкість 3 шт.;

Колонка пал/роз. 1 рук./3 шт/;

Резервуар 10м3 / 2шт./;

Резервуар 7м3;

Резервуар 5м3;

РРО Міні 500АЗС;

Стела цінова;

Резервуар 6м3;

Стела цінова;

Навіс;

Колонка 2 шт.;

Агрег.Пр.розп.Ст.;

Газовий котел Херман;

Єстакада /2.5м/;

Лічильник газу із сигн.;

Охоронний комплекс;

Трансформатор ТМ-63;

Трубопр. Із зап.Арм;

Мехінічний дих.клап;

Установка роздаточна;

Опорна стан.Мет.профілю;

Кран кульковий DN50Pn40;

Кран кульковий DN32Pn40;

Кран кульковий DN20Pn40;

Крани кульові сталеві різьбові;

Фільтри осадочні фланцеві;

Клапан запобіжний, перепускний, сталевий, фланцевий;

Клапан швидкісний;

Люк вібростійкий;

Клапан приймальний;

Запобіжник вугловий;

Навіс;

Комплект перехідників заправних;

Муфта зливна;

Механізм управління хлопушкою боковий;

Хлопушка повітряна.

Майно яке не відноситься до забезпеченого (нафтобаза-обладнання), за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Гунська, 22, а саме:

Під`їзна колія 0,8 км.(Рейка Р-40, шпали дерев`яні, рік побудови 1975, непридатні для використання);

Огорожа 2.5 км. (Мет.сітка, рік побудови 1980, потребують капітального ремонту)

Резервуари РГС-75.1958р. /18шт./;

Резервуар Р-75.1982р./1шт./;

Резервуар Р-75.1984р./1шт./;

Резервуар Р-75.1981р./1шт./;

Резервуар Р-75.1991р./1шт./;

Резервуари Р-12.1958р./2шт./;

Резервуар Р-10.1982р./1шт/;

Резервуар Р-20.1984р./1шт./;

Насос СG-150 для перекачки дизпалива.150-500 л/хв.1991р.;

Насос СЦЛ-00А(з мотором). 20м.куб./год. 1984р.;

Насос СЦЛОО(з мотором). 21.6м.куб./год.1991р.;

Насос 4НК-5Х 1(з мотором) 50 м.куб./год.1982р.;

Визначаючи питому вагу заставного майна в складі цілісного майнового комплексу, суд приймає до уваги погоджену на засіданні комітету кредиторів від 26.10.2017 (протокол № 8) вартість лотів, якщо продати майно у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, зокрема:

Лот № 1 - майно, що є предметом забезпечення та включено в ліквідаційну масу за початковою вартістю 19265111,99 грн. (перелік майна додається);

Лот № 2 - майно, що не є предметом забезпечення та включено в ліквідаційну масу за початковою вартістю 613035,00 грн. (перелік майна додається).

Виходячи з погодженої кредиторами вартості заставного та не заставного майна судова колегія відмічає, що питома вага заставного майна складає 96,9 % вартості всього майна. Разом з цим судом відмічається, що вказана пропорція не є абсолютно точною, оскільки як вказувалось вище, зазначені дані можуть бути встановлені виходячи з матеріалів інвентаризації майна боржника та балансів. Однак враховуючи наведені переліки майна, суд вважає, що суттєвої різниці в процентному співвідношенні під час більш точного підрахунку не відбудеться.

Стосовно заперечень заявника про продаж майна на другому повторному аукціоні за ціною значно нижчою за узгоджену граничну вартість та нижчою від ринкової вартості майна, судом враховується, що за змістом ч. 3 ст. 65 Закону якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Організатором другого повторного аукціону, проведеного 29.12.2017, визначено початкову вартість майна ПП „Серго-Транс" у вигляді лоту - цілісного майнового комплексу в розмірі 15791729,62 грн., тобто вартістю, зменшеною на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього повторного аукціону (19739662,02 грн.), що відповідає вимогам Закону про банкрутство, а також договору на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону) №34 від 21.08.2017 зі змінами визначеними в угоді №1 від 01.11.2017.

У відповідності до ч.ч. 3-5 ст. 66 Закону якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

За змістом позиції викладеної у п. 33 Інформаційного листа ВГС України від 28.03.2013р. №01-06/606/13 другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір (може бути знижена до 1 грн.).

У п. 4.6 договору №34 від 21.08.2017р. зі змінами узгодженими у додатковій угоді №1 від 01.11.2017 визначено, що повторний та другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості заставного майна у відповідності до положень ст.65 та п. 3, 4 ст. 66 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Як підставно відмічено судом першої інстанції, скаржник у заяві про визнання недійсним результатів аукціону зазначає, що майно продано на аукціоні 29.12.2017 за ціною значно нижчою за граничну вартість майна (яка становить 50% початкової вартості) узгоджену в договорі №34 від 21.08.2017 та рішенні комітету кредиторів від 26.10.2017, однак заставним кредитором не враховано зміни внесені у вищевказані документи шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 01.11.2017 та протоколу комітету кредиторів №9 від 27.10.2017.

Апелянт в даному випадку зазначає, що судом не надана оцінка правомірності проведення засідання комітету кредиторів від 27.10.2017, яке стало підставою для встановлення порядку реалізації майна банкрута, оскільки останнє відбулось без участі представника АТ "Укрексімбанк", як забезпеченого кредитора з правом дорадчого голосу.

З даного приводу судом відмічається, що як зазначено в п. 57 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство" рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

Положеннями ст. 26 Закону про банкрутство визначено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону. До складу комітету кредиторів входять конкурсні кредитори, обрані відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів. Конкурсні кредитори ма.ть на зборах кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів та кратну одній тисячі гривень.

У роботі комітету кредиторів мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, забезпечений кредитор тощо.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

За визначенням термінів, слів та словосполучень в юриспруденції, дорадчий голос - це встановлена законом, чи іншим нормативним актом або статутом громадської організації можливість для громадян брати участь в обговоренні питань на зборах, засіданнях і нарадах без права голосувати.

Зважаючи на викладене колегією суддів відзначається, що участь заставного кредитора з правом дорадчого голосу в роботі комітету кредиторів не передбачає право останнього приймати участь в голосуванні при прийнятті рішень, тобто безпосередньо впливати на результати вирішення питань, віднесених до компетенції комітету. Закон про банкрутство в свою чергу не визначає обов`язок арбітражного керуючого під час скликання зборів комітету кредиторів запрошувати в обов`язковому порядку до участі заставних кредиторів або інших осіб, які користуються правом дорадчого голосу. Вказане свідчить про те, що відсутність заставного кредитора на зборах комітету кредиторів не може вважатися порушенням порядку їх скликання або порушенням прав заставного кредитора.

Оцінюючи прийняте на засіданні комітету кредиторів від 27.10.2017 року рішення про внесення змін до протоколу № 8 від 26.10.2017 шляхом погодження порядку реалізації майна ПП "Серго-Транс" у відповідності до норм ст.ст. 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" судова колегія відмічає, що останнє не суперечить нормам Закону про банкрутство, а навпаки приводить попереднє рішення комітету у відповідності до його норм. Рішення прийнято в повноважному складі комітету кредиторів, протокол засідання комітету належним чином складений та підписаний присутніми учасниками.

Таким чином у суду відсутні підстави не враховувати прийняті комітетом кредиторів рішення. Відтак, доводи апелянта в цій частині спростовуються вищенаведеним.

Відповідно суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що на аукціоні 29.12.2017 відбулось правомірне зниження ліцитатором початкової вартості лоту (15 791 729,62 грн.) на крок аукціону (5% від початкової вартості) доти, доки не виявився бажаючий - учасник 2 - ТОВ „Укрліт Нафта", придбати майно та укласти договір.

Відносно твердження апелянта про те, що в ліквідаційній процедурі банкрута проводилось п`ять торгів з реалізації цілісного майнового комплексу банкрута, внаслідок чого ліквідатор зобов`язаний був зібрати комітет кредиторів з метою прийняття рішення про визначення складу майна боржника для реалізації його окремими лотами, а також зауважень Верховного Суду з даного приводу, колегією суддів приймається до уваги наступне.

Матеріалами справи стверджується, що протягом квітня 2016 - липня 2017 реалізацію майна банкрута ПП "Серго-Транс" здійснювала Універсальна аграрно-промислова товарна біржа (м. Івано-Франківськ), як організатор аукціону на підставі договору від 01.04.2016 року. Майно банкрута двічі виставлялось на продаж у складі цілісного майнового комплексу за цінами 28960000,00 грн. та 24847685,13 грн. Однак торги не відбулись в зв`язку з відсутністю заявок покупців. Послідуючі спроби реалізації майна також не відбулись через відсутність заявок покупців.

Відповідно до рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом № 6 від 30.06.2017, погоджено пропозицію ліквідатора та зобов`язано останнього розірвати договір від 01.04.2016 про проведення аукціонів по реалізації майна ПП "Серго-Транс" з організатором аукціону Універсальною аграрно-промисловою товарною біржею з огляду на невиконання останнім в повній мірі умов договору в частині пошуку потенційних покупців. Угодою № 46/17 від 17.07.2017 зазначений договір розірвано за згодою сторін.

В подальшому, 21.08.2017 ліквідатором ПП "Серго-Транс" було укладено договір № 34 на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону) з Південно-Західною універсальною товарною біржею.

В контексті зазначеного колегією суддів приймається до уваги правова позиція, викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2017 у справі № 5009/2090/12, яка полягає в наступному:

"Визначений положеннями Закону про банкрутство (статті 44, 49-75) порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство передбачає реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі шляхом проведення торгів у формі аукціону ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону. Така процедура визначена законодавцем як цілісний процес, що зобов`язує організатора аукціону провести перший аукціон, повторний та другий повторний. При цьому ліквідатор має право відмовитися від договору на проведення аукціону (розірвати його), в тому числі й після здійснення організатором аукціону окремих заходів з підготовки чи проведення певних етапів аукціону. Разом з тим, залучення ліквідатором до проведення аукціону з продажу майна банкрута іншого організатора аукціону у зв`язку з розірванням договору із попереднім організатором, яким було вчинено дії з підготовки до проведення першого (повторного) аукціонів, які не відбулися, зумовлює необхідність вжиття новим оганізатором аукціону заходів щодо підготовки проведення аукціону та здійснення продажу майна, включеного до складу ліквідаційної маси, спочатку (з першого аукціону), оскільки дійсність другого повторного аукціону пов`язана з належним проведенням усієї процедури реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі".

Отже, у зв`язку із залученням ліквідатором нового організатора аукціону, Південно-Західна універсальна товарна біржа мала здійснювати організацію та проведення аукціону з реалізації майна як цілісного майнового комплексу спочатку, що і було здійснено. Тому жодних порушень щодо проведення аукціону новим організатором не відбулось.

Зсилаючись на неодноразове проведення аукціонів з продажу майна у складі ЦМК, Верховний Суд в постанові від 01.11.2018 року зазначив:

49. При цьому, встановивши неможливість продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу, ліквідатор боржника, який зобов`язаний дотримуватися балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, зобов`язаний зібрати комітет кредиторів боржника з метою прийняття рішення про визначення складу майна боржника для реалізації його окремими лотами.

50. З наведеного вбачається, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях всупереч вимогам закону не досліджено можливості продажу майна боржника окремими лотами та забезпечення дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів у справі про банкрутство, обрання ліквідатором таких способів реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі, які забезпечать його відчуження за найвищою ціною.

Судом апеляційної інстанції відзначається, що на засіданні комітету кредиторів від 26.10.2017 (протокол № 8) ліквідатором повідомлено, що перший аукціон з реалізації майна ПП "Серго-Транс" організований Південно-західною універсальною товарною біржею у складі ЦМК за ціною сукупності вимог кредиторів в розмірі 24674577,53 грн. не відбувся в зв`язку з відсутністю заявок покупців. Проводиться підготовка до повторного аукціону та другого повторного аукціону у вигляді ЦМК. У разі якщо продати майно у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, запропоновано здійснювати продаж майна боржника частинами (лотами).

За результатами розгляду пропозицій ліквідатора комітетом кредиторів погоджено порядок реалізації майна ПП "Серго-Транс" шляхом проведення першого повторного та другого повторного аукціонів у вигляді цілісного майнового комплексу, а також у разі неможливості продати майно у складі ЦМК, здійснювати продаж частинами (лотами), зокрема:

Лот № 1 - майно, що є предметом забезпечення та включено в ліквідаційну масу за початковою вартістю 19265111,99 грн. (перелік майна додається);

Лот № 2 - майно, що не є предметом забезпечення та включено в ліквідаційну масу за початковою вартістю 613035,00 грн. (перелік майна додається).

Вищенаведене свідчить про те, що після того як не відбувся аукціон, ліквідатор вчинив дії щодо скликання комітету кредиторів боржника з метою прийняття рішення про визначення складу майна боржника для реалізації його окремими лотами. Попередньо ліквідатором отримано в судовому порядку дозвіл на реалізацію заставного майна, оскільки заставним кредитором згоду на його реалізацію не надано (ухвала суду від 12.04.2017).

Разом з цим колегією суддів відмічається, що реалізуючи свої повноваження у відповідності до ст. 26 Закону про банкрутство, комітет кредиторів визначив склад майна для продажу частинами (лотами), а саме - майно, що є предметом забезпечення та майно, що не є предметом забезпечення. Також погоджено етапи реалізації майна у складі ЦМК на повторному та другому повторному аукціонах.

З огляду на вказане слід відмітити, що продовження реалізації майна у складі ЦМК на повторному та другому повторному аукціоні відбулось не на власний розсуд ліквідатора, а за погодженням з комітетом кредиторів.

При цьому, як зазначалось вище, майно яке відноситься до предмету забезпечення складає 96,9 % всього майна боржника, а фактично - весь дієвий майновий комплекс банкрута.

Тобто реалізація майна окремими лотами за рішенням комітету кредиторів зводиться до продажу того ж самого ЦМК, а тому припущення скаржника стосовно того, що перехід до реалізації майна частинами (лотами) був би більш результативним, судова колегія вважає безпідставним та необгрунтованим.

Судовою колегією в даному випадку також враховуються правові позиції, викладені в п.п. 47-52, 59-60 постанови Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, зокрема:

"Сталою судовою практикою Верховного Суду визначено, що метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за найвищою ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону про банкрутство, початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів, відтак, така вартість ЦМК ніяк не пов`язана з оцінкою (прогнозом) його дійсної вартості і, з високим ступенем вірогідності, може бути завищеною.

Аналіз статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство), з іншого (частина 5 статті 44 Закону про банкрутство) - визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону про банкрутство) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

Повторний та другий повторний аукціон передбачені у Законі для того, щоб запобігти ситуаціям, коли майно неможливо продати через його завищену початкову вартість. Слід мати на увазі, що оцінка майна, зокрема як ЦМК, це всього лише прогноз щодо ціни, яку, можливо, можна виручити за майно, який може й не здійснитися.

При цьому, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів, відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками (висновок про застосування норми права викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17 та у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.07.2018 у справі № 910/7266/14).

Ані чинним законодавством, ані судовою практикою не врегульовано єдині критерії застосування принципу судового контролю під час розгляду спорів щодо визнання недійсними результатів аукціонів у справі про банкрутство, отже, судам слід використовувати принцип судового контролю у поєднанні із дотриманням принципу балансу інтересів не тільки боржника та кредиторів, а також і переможця аукціону.

Сформована стала практика про застосування спеціальних принципів, що притаманні інституту банкрутства, у поєднанні з принципами господарського судочинства не повинні перешкоджати досягненню як цілей банкрутства, так і ефективному захисту прав та інтересів всіх без винятку учасників провадження у справі про банкрутство."

З урахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що аргументи скаржника про порушення процедури реалізації майна в ліквідаційній процедурі, а також балансу інтересів кредиторів та боржника є безпідставними, оскільки відчуження майна банкрута на аукціоні було здійснено в конкурентний спосіб, за ціною, яка сформувалась виходячи зі стану попиту та пропозиції, за найвищою запропонованою ціною, запропонованою учасником аукціону.

Стосовно доводів апелянта в частині незастосування судом положень ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за нормами якої правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, якщо боржник здійснив відчудження майна за цінами нижчими від ринкових, що в момент прийняття зобов`язань або в наслідок його виконання майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 20 Закону про банкрутство прямо визначено суб`єктів подання таких заяв до суду, а саме визнання недійсними правочинів або спростування майнових дій боржника здійснюється за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора. Можливість подання таких заяв заставними кредиторами, яким є АТ "Укрексімбанк", не передбачена. Відтак доводи скаржника в цій частині не грунтуються на нормах закону, а тому є безпідставними.

Зважаючи на все вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що проведення аукціону 29.12.2017 року відбулось у відповідності до приписів Закону про банкрутство, а відтак, місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна боржника проведеного 29.12.2017 року.

Доводи ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому, зазначені в апеляційній скарзі, викладені в довільному трактуванні норм чинного законодавства та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судами обставинами, а відтак, не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку про те, ухвала Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2019 року у справі № 924/1708/14 прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені апелянтом судові витрати залишаютьсяі за останнім.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 13 травня 2019 року у справі № 924/1708/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали оскарження ухвали від 13.05.2019 року у справі № 924/1708/14 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складено "02" квітня 2020 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.