Рішення

від 11.03.2020 по справі 907/701/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.2020 м. Ужгород Справа № 907/701/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м. Ужгород до фізичної особи - підприємця Кіш Івана Михайловича с. Онок Виноградівського району про стягнення суми 368 883,11грн

За участю представників:

від позивача - не з`явився.

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з відповідача суми 368 883,11 грн., у тому числі 200 000,00грн. передоплати за Договором підряду №35DZK3671-17 від 14.08.2017, 102 526,11 грн. штрафу за прострочення виконання зобов`язання та 66 357,00 грн. штрафу у відповідності до пункту 5.3 Договору, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 13, 14, 131-1 Конституції України, ст.ст. 11-16, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 617, 624 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у розгляді справи №907/701/18 та призначено підготовче засідання на 15.01.2019.

Ухвалою суду від 15.01.2019 року було відкладено підготовче засідання на 04.02.2019 року.

Ухвалою суду від 04.02.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 26.02.2019.

У засіданні суду 26.02.2019 за згодою повноважних представників судом у порядку вимог ст. 183 ГПК України було оголошено перерву у підготовчому засіданні з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи у межах розумного строку на 04.03.2019.

У засіданні суду 04.03.2019 з урахуванням вищенаведеного судом оголошено перерву на 25.03.2019 та відповідно на 10.04.2019.

Ухвалою суду від 10.04.2019 за згодою сторін та з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист право та основоположних свобод людини щодо розумного строку вирішення спору продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 23.04.2019.

У засіданні суду 23.04.2019 за згодою сторін та з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист право та основоположних свобод людини та ст. 183 ГПК України оголошено перерву на 21.05.2019.

Ухвалою суду від 21.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 10 червня 2019 р.

Ухвалою суду від 10.06.2019 року було задоволено клопотання позивача про зміну найменування позивача, а також продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 18 липня 2019 р.

Ухвалою суду від 18.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 05 серпня 2019 р.

У судовому засіданні відповідно до ст. 183 ГПК України оголошено перерву до 29 серпня 2019 р.

У судовому засіданні відповідно до ст. 183 ГПК України та враховуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошено перерву до 17 вересня 2019 р.

У судовому засіданні відповідно до ст. 183 ГПК України та враховуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошено перерву до 24 жовтня 2019 р.

У судовому засіданні відповідно до ст. 183 ГПК України та враховуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошено перерву до 21 листопада 2019 р.

Ухвалою суду від 21.11.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019 р.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року було відкладено розгляд справи по суті на 16.01.2020 року.

Ухвалою суду від 16.01.2020 року було відкладено розгляд справи по суті на 03.02.2020 року.

У судовому засіданні 03.02.2020 року судом оголошено перерву, в силу вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до 19.02.2020 року.

Ухвалою суду від 19.02.2020 року було відкладено розгляд справи по суті на 11.03.2020 року.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Вказує на те, що відповідач, в порушення умов укладеного договору, не дотримав взятих на себе зобов`язань в частині повного та своєчасного надання послуг. За доводами позивача Підрядник прострочив виконання робіт за договором у зв`язку з чим позивач листом 31.08.2018 року на адресу відповідача направив претензію про повернення коштів, що є передоплатою по даному договору в сумі 200 000 грн.

Представник публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", зауважує, що пунктом 5 договору встановлена відповідальність Сторін за порушення господарського зобов`язання, зокрема за порушення строків надання послуг (п.5.3. договору). Так згідно даного пункту Договору, у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі подвійної облікової ставки обліку НБУ від загальної вартості робіт за цим Договором, виконання яких прострочене за весь період прострочення. У випадку прострочення виконання Підрядником робіт на строк понад 20 календарних днів, Підрядник окремо сплачує Замовнику штраф у сумі 20 % від повної вартості робіт, виконання яких прострочене. Факт прострочення Відповідачем своїх зобов`язань надає Замовнику право на стягнення суми попередньої оплати та штрафних санкцій передбачених договором.

Відповідач - ФОП Кіш Іван Михайлович проти позову заперечує повністю. Просить суд у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов та доповнені до нього. Представник відповідача не заперечуючи, що послуги не були надані вказує на те, що підпунктом 4.3.1 договору встановлений обов`язок замовника на протязі двох робочих днів з моменту підписання даного договору надати підряднику проект, дозвільні документи та іншу технічну документацію, необхідну для виконання Робіт та матеріальні ресурси, тощо. За доводами Відповідача даний пункт договору Замовником було порушено, а саме Замовник в порушення умов договору не надав відповідачу дозвільних документів, необхідних для виконання робіт з будівництва газового трубопроводу у с. В.Ком`яти Виноградівського району Закарпатської області, а саме проекту, що пройшов державну експертизу, та дозволу на право виконання будівельних робіт, що і зумовило порушення строку надання послуг.

Відповідач зазначає, що відповідно до п.5.2. договору підрядник має право не приступати до виконання робіт за цим договором до моменту виконання замовником своїх зобов`язань, передбачених п.4.3. даного договору. Таким чином, відповідач не приступив до виконання робіт без наявності вини, обґрунтовано, керуючись умовами п.5.2. договору підряду, що звільняє його від відповідальності встановленої договором.

Крім того вказує, на те, що правових підстав для стягнення з відповідача грошової суми 200 000 грн. немає. Пункт 3.3. договору передбачає, виконання робіт з матеріалів замовника та підрядника. Отримані від позивача грошові кошти у сумі 200 000 грн., використані відповідачем на купівлю матеріалів та устаткування, необхідних для виконання робіт за даним договором, до виконання яких підрядник готовий приступити після отримання від позивача дозвільних документів.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11.03.2020 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2017 року між ПАТ Закарпатгаз (далі - Позивач , Замовник ) та ФОП Кіш Іван Михайлович (далі - Відповідач , Підрядник ) укладений договір підряду №3507К3671-17 (далі - Договір), за яким відповідач зобов`язувався виконати - будівельно-монтажні роботи (код ДК 021:2015 45231220-3 Будівництво газових трубопроводів) на Об`єкті Замовника Реконструкція сталевого г-ду Ш57 (210) с/т Ш 76 (574м), с/т Ш45(129м) та укладання ПЕ газ-ду Ш63(1064м) г-дів-вводів Ш25(435м), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Виноградівський р-н, с. В. Ком`яти по вул. Виноградній (далі Об`єкт Замовника), на виконання інвестиційної програми 2017 р. згідно з вимогами ДБН та ПБСГ, надалі - роботи

За умовами пункту 2.1 договору вартість робіт визначається протоколом погодження Договірної ціни (Додатком 1 до договору), що є невід`ємною частиною Договору. Протоколом погодження Договірної ціни від 14.08.2017 року встановлено вартість робіт на рівні 331 785 грн.

Згідно пункту 4.1.1. Договору, Підрядник зобов`язується виконувати Роботи у відповідності з проектом протягом строку дії Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками обох Сторін і діє до 31.12.2017 р., але в будь якому випадку до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 8.1. Договору).

По закінченню виконаних робіт підрядник зобов`язаний надати Замовнику для підписання 2 (два) примірники Акту форми КБ-2в та довідки КБ-3 (п. 4.1.6 Договору).

Замовник у свою чергу зобов`язався оплатити виконані роботи після підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість робіт КБ-3 (п. 2.6. Договору). Водночас, пунктом 2.7. Договору передбачено, що за бажанням Замовника проводиться попередня оплата на рахунок Підрядника.

Підпунктом 4.3.1 договору встановлений обов`язок замовника на протязі двох робочих днів з моменту підписання даного договору надати підряднику проект, дозвільні документи та іншу технічну документацію, необхідну для виконання Робіт та матеріальні ресурси, тощо.

Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх договірних обов`язків у відповідності з вимогами чинних нормативно правових актів України. (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.3.Договору передбачено, що у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, крім випадку, зазначеного в п. 5.2. цього Договору, підрядник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі подвійної облікової ставки обліку НБУ від загальної вартості робіт за цим Договором, виконання яких прострочене за весь період прострочення. У випадку прострочення виконання Підрядником робіт на строк понад 20 календарних днів, Підрядник окремо сплачує Замовнику штраф у сумі 20 % від повної вартості робіт, виконання яких прострочене.

Підрядник має право не приступати до виконання робіт за цим Договором до моменту виконання Замовником своїх зобов`язань, передбачених п.4.3. даного Договору (п.5.2 договору).

На виконання умов договору позивачем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача було проведено попередню оплату у розмірі 200 000 грн.

Проте, Відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, в частині своєчасного виконання робіт.

Пунктом 8.3. договору передбачена можливість розірвання договору за взаємною згодою Сторін або в односторонньому порядку у випадках невиконання іншою Стороною зобов`язань за цим Договором Розірвання Договору здійснюється згідно чинного законодавства України.

З метою досудового врегулювання спору позивач листом 31.08.2018 року на адресу відповідача направив претензію (вих. № 2К04.2-Сл-2539- 0818) в якій посилаючись на п.2 ст. 849 Цивільного Кодексу України повідомив про одностороннє розірвання договору та заявив вимогу про повернення коштів, передоплати по даному договору в сумі 200 000 грн.

Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв`язку з чим позивач покликаючись на порушення Підрядником строків надання послуг обумовлених договором, посилаючись на п.5.3 договору просить суд стягнути суму 368 883,11 грн. з яких 200 000 грн. сума попередньої оплати за договором та 168 883, 11 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Проаналізувавши укладений сторонами договір № 1/26-10 від 26.10.2018, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України , господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України ).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України ).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України ).

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (стаття 851 ЦК України).

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (стаття 852 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору позивач 08 грудня 2017 року було здійснено попередню оплату Робіт в сумі 200 000 грн.,що підтверджується Платіжним дорученням № 10450 від 08.12.2017 (копія міститься у матеріалах справи). Водночас, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо виконання, передбачених договором №3507К3671-17 від 14 серпня 2017 року робіт не виконав, суми сплачені позивачем не повернув, що і спричинило звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Згідно пункту 4.1.1. Договору, Підрядник зобов`язується виконувати Роботи у відповідності з проектом протягом строку дії Договору. Договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками обох Сторін і діє до 31.12.2017 р., але в будь якому випадку до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 8.1. Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 846 ЦК України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Розумність строку - оціночна категорія, яка встановлюється з врахуванням того, що середній, професійний, добросовісний підрядник виконає її з врахуванням суті зобов`язання, характеру обсягів роботи, звичаїв ділового обороту у середній для такого виду підрядних робіт строк.

Як вбачається з матеріалів позивач листом 31.08.2018 року на адресу відповідача направив претензію (вих. № 2К04.2-Сл-2539- 0818) в якій посилаючись на п.2 ст. 849 Цивільного Кодексу України повідомив про одностороннє розірвання договору та заявив вимогу про повернення коштів, передоплати по даному договору в сумі 200 000 грн. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

При цьому, частина 4 статті 849 ЦК України передбачає безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

З вище викладеного вбачається, що договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, відтак, лист позивача (вих. № 2К04.2-Сл-2539-0818) від 31.08.2018р. як повідомлення відповідача про відмову від договору №3507К3671-17 від 14 серпня 2017, не суперечить положенням ст. 849 ЦК України.

При цьому, предметом спору є можливість застосування наслідків припиненого в односторонньому порядку правочину, а саме стягнення з відповідача передоплати на суму 200 000 грн. як способу та штрафних санкцій за порушення строків надання послуг.

Позивач, як замовник, скористався власним правом, передбаченим положеннями статті 849 ЦК України, щодо розірвання договору №3507К3671-17 від 14 серпня 2017 в односторонньому порядку, а до суду звернувся з позовною вимогою про повернення передоплати (авансу) та стягненню штрафних санкцій.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі №910/10156/17 та Верховний Суд у постанові від 15.02.2019р. у справі №910/21154/17.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України та стягнути з відповідача на користь позивача 200 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018р. у справі №916/1591/17, від 11.11.2018р. у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018р. у справі №912/2709/17.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору №3507К3671-17 від 14 серпня 2017, перерахування позивачем на виконання його умов 200 000 грн. авансових платежів, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 10450 від 08.12.2017 на суму платежу 200 000,00грн. та не виконання при цьому відповідачем визначених у договорі робіт, розірвання позивачем договору в односторонньому порядку у відповідності до положень ст. 849 ЦК України , суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми 200 000,00 грн. обґрунтовані та правомірні.

Твердження відповідача, що отримані від позивача грошові кошти у сумі 200 000 грн., використані відповідачем на купівлю матеріалів та устаткування, необхідних для виконання робіт за даним договором, у зв`язку з чим, відсутні підстави для їх повернення, спростовуються наведеними вище висновками суду та судом не приймаються до уваги.

Щодо клопотання відповідача про постановлення у справі 907/701/18 окремої ухвали про порушення антимонопольного законодавства та законодавства у сфері містобудування у діяльності публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Закарпатгаз то суд констатує, що матеріали справи не містять відомостей про будь-які факти порушення законодавства збоку позивача, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання відповідача про постановлення окремої ухвали належить відмовити повністю.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Представник публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", посилаючись на положення пункту 5.3. Договору яким передбачена відповідальність підрядника за порушення строків надання послуг, просить суд стягнути суму 168 883, 11 грн. штрафних санкцій за прострочення зобов`язання.

Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх договірних обов`язків у відповідності з вимогами чинних нормативно правових актів України. (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.3.Договору передбачено, що у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, крім випадку, зазначеного в п. 5.2. цього Договору, підрядник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі подвійної облікової ставки обліку НБУ від загальної вартості робіт за цим Договором, виконання яких прострочене за весь період прострочення. У випадку прострочення виконання Підрядником робіт на строк понад 20 календарних днів, Підрядник окремо сплачує Замовнику штраф у сумі 20 % від повної вартості робіт, виконання яких прострочене.

Підрядник має право не приступати до виконання робіт за цим Договором до моменту виконання Замовником своїх зобов`язань, передбачених п.4.3. даного Договору (п.5.2 договору).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання

Частиною 4 статті 612 ЦК України унормовано, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на те, що зобов`язання за договором підряду не могло бути виконане внаслідок ненадання позивачем відповідачу, передбачених договором підряду проекту, дозвільних документів та іншої технічної документації, необхідної для виконання Робіт.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження виконання замовником обов`язку передбаченого підпунктом 4.3.1 договору.

З урахуванням викладеного, оскільки порушення графіку виконання робіт виникли не з вини підрядника, а отже, беручи до уваги право відповідача не приступати до виконання робіт за Договором до моменту виконання Замовником своїх зобов`язань, передбачених п.4.3. даного Договору, враховуючи положення ч. 4 ст. 612 , ч. 1 ст. 613 , ст. 614 ЦК України , суд приходить до висновку, що відповідач не несе відповідальності за ці порушення, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення суми 168 883,11 грн. не підлягає задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м. Ужгород до фізичної особи - підприємця Кіш Івана Михайловича с. Онок Виноградівського району про стягнення суми 368 883,11грн . підлягають задоволенню частково.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кіш Івана Михайловича ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЗАКАРПАТГАЗ" (88015, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Погорєлова, будинок 2, код ЄДРПОУ 05448610) суму 200 000 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп). попередньої оплати.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кіш Івана Михайловича ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЗАКАРПАТГАЗ" (88015, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Погорєлова, будинок 2, код ЄДРПОУ 05448610) суму 3 000 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) - на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці повний текст рішення складено та підписано: 08.04.2020.

Суддя О. Ф. Ремецькі