Постанова

від 08.09.2020 по справі 907/701/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. Справа №907/701/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Федорів Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - Бандирський А.С. - адвокат;

від відповідача - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Кіш Івана Михайловича б/н від 22.04.2020 (Вх.ЗАГС № 01-05/1580/20 від 04.05.2020)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2020 (суддя Ремецькі О.Ф., повний текст складено 08.04.2020, м. Ужгород)

у справі № 907/701/18

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", м. Ужгород

до відповідача Фізичної особи - підприємця Кіш Івана Михайловича с. Онок Виноградівського району

про стягнення суми 368 883,11грн.

ВСТАНОВИВ

АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з ФОП Кіш І.М. суми 368 883,11 грн., у тому числі 200 000,00грн. передоплати за договором підряду №35DZK3671-17 від 14.08.2017, 102 526,11 грн. штрафу за прострочення виконання зобов`язання та 66 357,00 грн штрафу у відповідності до пункту 5.3 договору.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2020 у справі № 907/701/18 позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ФОП Кіш І.М. на користь АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" суму 200 000,00 грн попередньої оплати та 3 000,00 грн - на відшкодування витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо виконання, передбачених договором №3507К3671-17 від 14.082017 робіт не виконав, кошти сплачені позивачем не повернув. Ввраховуючи укладення між сторонами договору №3507К3671-17 від 14.08.2017, перерахування позивачем на виконання його умов 200 000,00 грн. авансового платежу, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 10450 від 08.12.2017 на суму 200 000,00грн та не виконання при цьому відповідачем визначених у договорі робіт, розірвання позивачем договору в односторонньому порядку у відповідності до положень ст. 849 ЦК України, позовні вимоги про стягнення суми 200 000,00 грн обґрунтовані

ФОП Кіш І. М. подано апеляційну скаргу б/н від 22.04.2020 (Вх.ЗАГС № 01-05/1580/20 від 04.05.2020), в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2020 скасувати в частині стягнення з відповідача грошової суми 200 000,00 грн та ухвалити у цій частині нову постанову , якою у задоволенні позовних вимог АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" відмовити. У решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2020 залишити без змін, посилаючись на те, що судом при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права, належно, повно та безсторонньо не з`ясовано всі обставини справи. Зокрема, скаржник зазначає, що п.п.4.3.1 договору підряду №3507К3671-17 від 14.08.2020 встановлено обов`язок замовника на протязі двох робочих днів з моменту підписання даного договору надати підряднику проект, дозвільні документи та іншу технічну документацію, необхідну для виконання Робіт та матеріальні ресурси, тощо. У зв`язку з порушенням позивачем умов договору підряду, а саме ненадання відповідачу дозвільних документів, необхідних для виконання робіт з будівництва газового трубопроводу у с. В.Ком`яти Виноградівського району Закарпатської області, відповідачем не було розпочато виконання будівельних робіт, оскільки виконання таких робіт без наявності дозвільних документів забороняється законом.

Також, скаржник зазначає, що відповідно до п.5.2. договору підряду підрядник має право не приступати до виконання робіт за цим договором до моменту виконання замовником своїх зобов`язань, передбачених п.4.3. даного договору. Таким чином, скаржник не приступив до виконання робіт без наявності вини, обґрунтовано, керуючись умовами п.5.2. договору підряду, що звільняє його від відповідальності, встановленої договором.

Також, скаржник зазначає, що правових підстав для стягнення 200 000,00 грн немає, оскільки отримані від позивача кошти, використані ним на купівлю матеріалів та устаткування, необхідних для виконання робіт за даним договором,

АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" подано відзив на апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач вважає, що рішення суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального права за відсутності порушення норм процесуального права.

На думку позивача, застосування до спірних правовідносин положень ст..849 ЦК України в сукупності з приписами ст..1212 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача 200 000,00грн безпідставно отриманих коштів є законним та обґрунтованим.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 відкрито апеляційне провадження в даній справі та призначено до розгляду на 09.06.2020.

Ухвалами суду, для дотримання карантинного режиму та недопущення поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, у зв`язку з запровадженням карантину, з метою дотримання принципу всебічного, повного, об`єктивного дослідження в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, розгляд справи неодноразово відклався за клопотанням сторін.

Позивач в судовому засіданні 08.09.2020 підтримав заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

як вбачається із матеріалів справи, 14 серпня 2017 року між ПАТ Закарпатгаз (замовник) та ФОП Кіш Іваном Михайловичем (підрядник) укладений договір підряду №3507К3671-17, за яким відповідач зобов`язувався виконати - будівельно-монтажні роботи (код ДК 021:2015 45231220-3 Будівництво газових трубопроводів) на Об`єкті Замовника Реконструкція сталевого г-ду Ш57 (210) с/т Ш 76 (574м), с/т Ш45(129м) та укладання ПЕ газ-ду Ш63(1064м) г-дів-вводів Ш25(435м), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Виноградівський р-н, с. В. Ком`яти по вул. Виноградній (об`єкт замовника), на виконання інвестиційної програми 2017 р. згідно з вимогами ДБН та ПБСГ, надалі - роботи

За умовами пункту 2.1 договору вартість робіт визначається протоколом погодження Договірної ціни (додатком 1 до договору), що є невід`ємною частиною договору. Протоколом погодження Договірної ціни від 14.08.2017 встановлено вартість робіт на рівні 331 785,00 грн.

Згідно пункту 4.1.1 договору, підрядник зобов`язується виконувати роботи у відповідності з проектом протягом строку дії договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2017, але в будь якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 8.1 договору).

По закінченню виконаних робіт підрядник зобов`язаний надати замовнику для підписання 2 (два) примірники Акту форми КБ-2в та довідки КБ-3 (п. 4.1.6 договору).

Замовник у свою чергу зобов`язався оплатити виконані роботи після підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість робіт КБ-3 (п. 2.6 договору). Водночас, пунктом 2.7 договору передбачено, що за бажанням замовника проводиться попередня оплата на рахунок підрядника.

Підпунктом 4.3.1 договору встановлено обов`язок замовника на протязі двох робочих днів з моменту підписання даного договору надати підряднику проект, дозвільні документи та іншу технічну документацію, необхідну для виконання Робіт та матеріальні ресурси, тощо.

Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх договірних обов`язків у відповідності з вимогами чинних нормативно правових актів України. (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, крім випадку, зазначеного в п. 5.2 цього договору, підрядник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі подвійної облікової ставки обліку НБУ від загальної вартості робіт за цим договором, виконання яких прострочене за весь період прострочення. У випадку прострочення виконання підрядником робіт на строк понад 20 календарних днів, підрядник окремо сплачує замовнику штраф у сумі 20 % від повної вартості робіт, виконання яких прострочене.

Підрядник має право не приступати до виконання робіт за цим договором до моменту виконання замовником своїх зобов`язань, передбачених п.4.3 даного договору (п.5.2 договору).

На виконання умов договору позивачем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача було проведено попередню оплату у розмірі 200 000,00 грн.

Як зазначив позивач, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором в частині своєчасного виконання робіт.

Пунктом 8.3. договору передбачена можливість розірвання договору за взаємною згодою сторін або в односторонньому порядку у випадках невиконання іншою стороною зобов`язань за цим договором Розірвання договору здійснюється згідно чинного законодавства України.

З метою досудового врегулювання спору позивач листом 31.08.2018 на адресу відповідача направив претензію (вих. № 2К04.2-Сл-2539- 0818) в якій, посилаючись на п.2 ст. 849 Цивільного Кодексу України, повідомив про одностороннє розірвання договору та заявив вимогу про повернення передоплати по даному договору в сумі 200 000,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищенаведені обставини, позивач, покликаючись на порушення підрядником строків надання послуг, обумовлених договором, посилаючись на п.5.3 договору просить суд стягнути суму 368 883,11 грн. з яких 200 000,00 грн сума попередньої оплати за договором та 168 883, 11 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 частини 3 статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (стаття 851 ЦК України).

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (стаття 852 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справри та встановлено судом першої інстанції в ході розгляду справи, на виконання умов договору позивачем 08.12.2017 здійснено попередню оплату робіт в сумі 200 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 10450 від 08.12.2017.

Водночас, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо виконання, передбачених договором №3507К3671-17 від 14.082017 робіт не виконав, суму сплачену позивачем не повернув.

Згідно пункту 4.1.1 договору підрядник зобов`язується виконувати роботи у відповідності з проектом протягом строку дії договору. Договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками обох Сторін і діє до 31.12.2017, але в будь якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 8.1 договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 846 ЦК України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Розумність строку - оціночна категорія, яка встановлюється з врахуванням того, що середній, професійний, добросовісний підрядник виконає її з врахуванням суті зобов`язання, характеру обсягів роботи, звичаїв ділового обороту у середній для такого виду підрядних робіт строк.

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, позивачем листом 31.08.2018 на адресу відповідача направлено претензію (вих. № 2К04.2-Сл-2539- 0818) в якій посилаючись на п.2 ст. 849 Цивільного Кодексу України повідомив про одностороннє розірвання договору та заявив вимогу про повернення коштів передоплати по даному договору в сумі 200 000,00 грн. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

При цьому, частина 4 статті 849 ЦК України передбачає безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Враховуючи наведене, правомірним є висновок суду першої інстанції, що договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, отже, лист позивача (вих. № 2К04.2-Сл-2539-0818) від 31.08.2018 як повідомлення відповідача про відмову від договору №3507К3671-17 від 14.08.2017, не суперечить положенням ст. 849 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

З огляду на зазначене, правомірним є застосування до спірних правовідносин положення статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача 200 000,00 грн безпідставно отриманих коштів.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

З огляду на викладене правмоірним є висновок суду першої інстанції, що, враховуючи укладення між сторонами договору №3507К3671-17 від 14.08.2017, перерахування позивачем на виконання його умов 200 000,00 грн. авансових платежів, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 10450 від 08.12.2017 на суму платежу 200 000,00грн та не виконання при цьому відповідачем визначених у договорі робіт, розірвання позивачем договору в односторонньому порядку у відповідності до положень ст. 849 ЦК України, позовні вимоги про стягнення суми 200 000,00 грн обґрунтовані та правомірні.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", посилаючись на положення пункту 5.3 договору яким передбачена відповідальність підрядника за порушення строків надання послуг, просить суд стягнути суму 168 883, 11грн штрафних санкцій за прострочення зобов`язання.

Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх договірних обов`язків у відповідності з вимогами чинних нормативно правових актів України. (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, крім випадку, зазначеного в п. 5.2. цього договору, підрядник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі подвійної облікової ставки обліку НБУ від загальної вартості робіт за цим договором, виконання яких прострочене за весь період прострочення. У випадку прострочення виконання підрядником робіт на строк понад 20 календарних днів, підрядник окремо сплачує замовнику штраф у сумі 20 % від повної вартості робіт, виконання яких прострочене.

Підрядник має право не приступати до виконання робіт за цим договором до моменту виконання замовником своїх зобов`язань, передбачених п.4.3. даного договору (п.5.2 договору).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання

Частиною 4 статті 612 ЦК України унормовано, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Враховуючи наведене, обґрунтованими є посилання відповідача на те, що зобов`язання за договором підряду не могло бути виконане внаслідок ненадання позивачем відповідачу передбачених договором підряду проекту, дозвільних документів та іншої технічної документації, необхідної для виконання робіт.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження виконання замовником обов`язку, передбаченого підпунктом 4.3.1 договору.

Враховуючи наведене, правомірним є висновок суду першої інстанції, що, оскільки порушення графіку виконання робіт виникли не з вини підрядника, а отже, беручи до уваги право відповідача не приступати до виконання робіт за договором до моменту виконання замовником своїх зобов`язань, передбачених п.4.3 даного договору, враховуючи положення ч. 4 ст. 612, ч. 1 ст. 613, ст. 614 ЦК України, відповідач не несе відповідальності за ці порушення, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення суми 168 883,11 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 74 , 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1,3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судова колегія звертає увагу на те, що судове рішення переглядається на момент його прийняття судом першої інстанції з врахуванням тих доказів, які були в матеріалах справи саме на момент прийняття рішення судом першої інстанції та фактичних обставин, які існували на момент його прийняття

В силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Посилання скаржника, що отримані від позивача грошові кошти у сумі 200 000 грн. використані відповідачем на купівлю матеріалів та устаткування, необхідних для виконання робіт за даним договором, у зв`язку з чим, відсутні підстави для їх повернення, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки документально не обґрунтовані.

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та правильним застосуванням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України .

Керуючись ст.ст. 129, 269,270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2020 у справі № 907/701/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кіша Івана Михайловича б/н від 22.04.2020 (Вх.ЗАГС № 01-05/1580/20 від 04.05.2020без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

Повний текст постанови складено та підписано 21.09.2020.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин.А. В.