Постанова

від 08.04.2020 по справі 826/8453/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2020 року

м.Київ

справа №826/8453/17

провадження №К/9901/22274/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 (суддя Григорович П.О.) і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 (головуючий суддя Чаку Є.В., судді Файдюк В.В., Літвінова Н.М.)

у справі №826/8453/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряний дім"

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування постанови від 20.06.2017 №41/17/073-5541.

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоряний дім" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій просило суд визнати незаконною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 20.06.2017 №41/17/073-5541.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №826/8453/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019, позов задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.06.2017 №41/17/073-5541.

3. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вищевказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №826/8453/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги.

ІІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 був вперше введений в експлуатацію в 2009 році, що підтверджується актом про готовність об`єкта до експлуатації від 15.10.2009.

6. Актом приймання-передачі від 03.03.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С. житловий будинок був переданий у власність позивача, як внесок до статутного капіталу його учасником ОСОБА_2 .

7. На підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована відповідачем 07.04.2016 за № KB 083160980154, позивач здійснив реконструкцію будинку.

8. Станом на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог у суді першої інстанції будинок введено в експлуатацію на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.09.2017 №КВ141172650278.

9. 20.06.2017 відповідачем, на підставі акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017, прийнято наступну оскаржувану постанову, а саме:

- №41/17/073-5541, якою до позивача, за порушення ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , на підставі абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності застосовано штраф у сумі 623 080 грн.

10. Відповідно до акту перевірки, письмових заперечень відповідача та оскаржуваної постанови, підставою для її прийняття стали наступні обставини:

- Товариство з обмеженою відповідальністю Зоряний дім експлуатує житловий будинок по проспекту Лобановського (Червонозоряному), 44 у Солом`янському районі м. Києві після реконструкції без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту у встановленому законодавством порядку. Категорія складності об`єкта будівництва визначена проектувальником Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ГОРМАШ , як ІІІ, клас наслідків СС2.

11. Позивач, в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що фактично житловий будинок не експлуатувався на дату проведення перевірки, внаслідок чого доводи, викладені в оскаржуваній постанові є необґрунтованими.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт експлуатації Товариством з обмеженою відповідальністю Зоряний дім житлового будинку на просп. Лобановського (Червонозоряний), 44 у Солом`янському районі міста Києва після реконструкції без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту у встановленому законодавством порядку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

13. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій помилково не взяли до уваги те, що повноважний представник позивача був присутнім при проведенні перевірки, заперечень на Акт позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017 не подавав.

14. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на те, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи і доводи касаційної скарги не спростовують вірних висновків судів.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

16. Згідно з ч.ч. 1, 3 та 4 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

17. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - Порядок № 553).

18. У п. 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п. 16-22 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

19. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Частиною 4 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

20. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядник одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації об`єктів III категорії складності - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат.

21. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі № 21-433а13, при розгляді спорів цієї категорії суди мають з`ясовувати питання щодо наявності в діях суб`єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об`єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов`язку вводити об`єкт в експлуатацію, не введення в експлуатацію та використання об`єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов`язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.04.2016 №KB083160980154, зареєстрованої Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, позивачем було здійснено реконструкцію житлового будинку, що знаходиться на пр. Червонозоряному (Лобановського), 44 в м. Києві.

23. Відповідач посилається на те, що використання об`єкта на момент проведення перевірки (09.06.2017) підтверджено матеріалами фотофіксації, наявністю легкових автомобілів на парковці біля спірного об`єкта, знаходження у будинку людей.

24. Суди попередніх інстанцій вірно відхилили посилання відповідача на вказані обставини, а саме:

- наявні у матеріалах справи фотографії не підтверджують факт експлуатації позивачем житлового будинку не введеного в експлуатацію, оскільки на них зображено лише зовнішній вигляд об`єкту;

- наявність легкових автомобілів перед будівлею не може бути доказом експлуатації будівлі, адже паркувальний майданчик перед будівлею має вільний доступ, а отже, будь-яка особа має можливість безперешкодно залишити автомобіль біля будинку;

- є не підтвердженими будь-якими доказами посилання перевіряючого на знаходження в будинку людей.

25. З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності суб`єктом владних повноважень факту експлуатації позивачем житлового будинку не введеного в експлуатацію.

26. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій, були ретельно перевірені та відхилені окружним та апеляційним адміністративними судами та не спростовують вірних висновків судів. Зокрема, присутність повноважного представника позивача під час проведеної перевірки не вказує про доведеність факту експлуатації позивачем житлового будинку не введеного в експлуатацію.

Щодо посилань скаржника на відсутність заперечень на Акт позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017, Верховний Суд зазначає, що складання відповідних заперечень на акт перевірки є правом суб`єкта господарювання і не може свідчити про визнання суб`єктом господарювання обставин, засвідчених у відповідному акті.

27. За приписами ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права.

28. Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

29. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №826/8453/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб