УХВАЛА
07 квітня 2020 року
Київ
справа №640/16292/19
адміністративне провадження №К/9901/9107/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №640/16292/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Далекий Схід ТПТ`до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
30.03.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020.
Товариство з обмеженою відповідальністю Далекий Схід ТПТ звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2019 №№ 10712615140105, 10702615140105, 10722615140105.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, позов задоволено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Далекий Схід ТПТ (далі - ТОВ Далекий Схід ТПТ ) (код ЄДРПОУ 30552790) є юридичною особою, платником ПДВ та перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у м. Києві. Видами економічної діяльності позивача за КВЕД є: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).
Між ТОВ Далекий Схід ТПТ (замовник) та ТОВ Будівельна компанія Альтор (підрядник) було укладено договори підряду:
Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Далекий схід ТПТ , за результатами якої складено акт від 26.07.2019 № 436/26-15-14-01-05/30552790.
На підставі висновків акта перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:
1) від 15.08.2019 № 107022615140105, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 81683,00 грн, з яких 65346,00 грн нараховано за податковими зобов`язаннями та 16337,00 грн - за штрафними санкціями;
2) від 15.08.2019 №10722615140105, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5914,00 грн., з яких 4731,00 грн нараховано за податковим зобов`язанням, 1183,00 грн - штрафні санкції;
3) від 15.08.2019 № 10712615140105, яким позивачу зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у розмірі 6000,00 грн.
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві податкові повідомлення - рішення від 15.08.2019 № 107022615140105, №10722615140105, № 10712615140105 є протиправними та підлягають скасуванню.
Головне управління ДПС у м. Києві , не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 07.12.2017 № 2246-VIII).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову у справі №640/16292/19 є визнання протиправною та скасування податкоих повідомлень-рішень від 15.08.2019: № 107022615140105 у розмірі 81683,00 грн, №10722615140105 у розмірі 5914,00 грн, № 10712615140105 у розмірі 6000,00 грн.
За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №640/16292/19 не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі №640/16292/19 відмовити.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2020 |
Оприлюднено | 09.04.2020 |
Номер документу | 88654727 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні