Рішення

від 10.08.2007 по справі 18/390пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

10.08.07                                                                                

Справа № 18/390пд.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши

матеріали справи за позовом приватного підприємця

ОСОБА_1, м. Луганськ

до

об'єднання

комунальних підприємств «Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання», м.

Алчевськ Луганської області

про

визнання

договору чинним, спонукання не вчиняти перешкод у користуванні майном та

добросовісно виконувати договірні зобов'язання

за участю представників сторін:

від позивача:                    ОСОБА_2 за дов. від

15.11.2006;

від відповідача:          Дичинська О.Ю. за дов. від

02.01.2007.

Суть спору:

позивачем заявлено вимоги:

-          про визнання діючим та пролонгованим

до 28.02.2008 договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2003 № НОМЕР_1,

який укладено між сторонами за позовом;

-          про спонукання відповідача не вчиняти

перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, яке орендується позивачем за

договором оренди нежитлових приміщень від 01.07.2003 № НОМЕР_1;

-          про спонукання відповідача

добросовісно виконувати зобов'язання покладені на нього договором оренди

нежитлових приміщень від 01.07.2003 № НОМЕР_1.

Відповідач проти позову заперечує

посилаючись на те, що вказаний позивачем договір вже припинив свою дію.

Відповідач пред'явив до позивача

зустрічний позов про звільнення нежитлового приміщення, розташованого за

адресою: АДРЕСА_1 (яке орендувалося позивачем за договором оренди нежитлових

приміщень від 01.07.2003 № НОМЕР_1) та спонукання передати його по акту

приймання-передачі.

          Розглянувши матеріали справи,

вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          01.07.2003 між сторонами за позовом

був укладений договір оренди нежитлових приміщень № НОМЕР_1 згідно якому, відповідач

передав позивачу в оренду строком на один рік нежитлове

приміщення площею 66,9 м2, яке знаходиться на 1-му поверсі 5-ти

поверхової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

          Зазначене приміщення було передане в

оренду позивачу для розміщення офісу та торгівельної точки.

          Факт передачі приміщення в оренду

підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2003 та визнано сторонами за

позовом.

          Шляхом укладення угоди від 01.07.2004

№ 1 до вказаного договору, сторони продовжили строк дії договору ще на 11

місяців -до 31.05.2005.

          Пунктом 12.5. вказаного договору було

встановлено, що при відсутності заяв однієї з сторін про припинення або зміну

договору після закінчення строку його дії протягам одного місяця, договір

вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, які були

передбачені договором.

          Позивач у позовній заяві вказав, що після

закінчення строку дії договору оренди  протягам одного місяця

відповідач (орендодавець) не звертався до нього з заявою про припинення

договору.

          Тому, строк договору продовжено (на

підставі п. 12.5. договору) до 28.02.2008.

          Позивач також зазначив, що він

добросовісно виконував і виконує усі умови договору оренди і має переважне право

на продовження договору оренди на новий термін.

          Однак, відповідач вважає договір

припиненим (листи НОМЕР_2 про розірвання договору; НОМЕР_3 НОМЕР_4 НОМЕР_5) і

чинить перешкоди у користуванні орендованим приміщенням.

Позивачем заявлено вимоги:

-          про визнання діючим та пролонгованим

до 28.02.2008 договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2003 № НОМЕР_1,

який укладено між сторонами за позовом;

-          про спонукання відповідача не вчиняти

перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, яке орендується позивачем за

договором оренди нежитлових приміщень від 01.07.2003 № НОМЕР_1;

-          про спонукання відповідача

добросовісно виконувати зобов'язання покладені на нього договором оренди

нежитлових приміщень від 01.07.2003 № НОМЕР_1.

Відповідач проти позову заперечує

посилаючись на те, що вказаний позивачем договір вже припинив свою дію в

зв'язку із закінченням строку, на якій він був укладений.

Відповідач пред'явив до позивача

зустрічний позов про звільнення нежитлового приміщення, розташованого за

адресою: АДРЕСА_1 (яке орендувалося позивачем за договором оренди нежитлових

приміщень від 01.07.2003 № НОМЕР_1) та спонукання передати його по акту

приймання-передачі.

          Дослідивши матеріали справи,

вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що первісний позов

підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає за

таких підстав:

          Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України

«Про оренду державного та комунального майна»одностороння відмова від договору

оренди не допускається.

          Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону

України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви

однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом

одного місяця після закінчення терміну дії

договору він вважається продовженим на той самий

термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

          Аналогічне положення встановлене п.

12.5. договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2003 № НОМЕР_1, який

укладено між сторонами за позовом.

          Судом встановлено, що протягом

одного місяця після закінчення терміну дії

договору (31.03.2007) ні одна із сторін договору,

не заявляла про припинення або зміну договору.

Таким чином, на підставі ч. 2 ст.

17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 12.5.

договору оренди від 01.07.2003 № НОМЕР_1, вказаний договір оренди

є продовженим на той же строк (на 11 місяців -до

28.02.2008) та на тих же умовах, які були передбачені договором.

          Крім того, судом встановлено, що

позивач належним чином виконував свої обов'язки за договором (що

підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем) і тому,

на підставі ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального

майна»він має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору

оренди на новий термін.

          Відповідач письмово пояснив суду, що

він бажає виселити позивача з орендованого ним приміщення для подальшого надання

його в оренду але за результатами конкурсу.

          Враховуючи, що:

-          вищевказаний договір оренди діє до

28.02.2008;

-          позивач належним чином виконує свої

обов'язки за договором,

дії відповідача, направленні на

звільнення вказаного орендованого приміщення та інші дії, якими відповідач

перешкоджає позивачу користуватися об'єктом оренди за цільовим призначенням, є

незаконними.

          За таких обставин, вимоги позивача

про спонукання відповідача не вчиняти перешкод у користуванні вказаним

нежитловим приміщенням, підлягають задоволенню.

          Вимоги позивача про визнання договору

діючим та пролонгованим, а також про спонукання відповідача добросовісно

виконувати зобов'язання за договором, не підлягають задоволенню з мотивів того,

що предмет позову в цій частині не відповідає встановленим законом або

договором способам захисту прав (ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20

Господарського кодексу України).

          Вимоги про визнання договору діючим

та пролонгованим є нічим іншим, як встановленням факту, що має

юридичне значення, тоді як позовне провадження передбачає наявність

спору про право цивільне.

Вказані факти (визнання договору

оренди діючим та пролонгованим) можуть встановлюватися господарським судом лише

при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне.

Їх встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості

позовних вимог (як у даній справі).

          Вимоги позивача про спонукання

відповідача добросовісно виконувати зобов'язання за договором є загальними

і превентивними (тобто на всяк випадок, якщо відповідач у майбутньому буде

порушувати умови договору).

          Така позиція є неправомірною, так як

актами законодавства, а саме: ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч.

1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та

інші учасники господарських відносин вже зобов'язані

виконувати договірні зобов'язання належним чином

відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання 

- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вимоги позивача про спонукання

відповідача добросовісно виконувати зобов'язання за договором не направлені на

спонукання відповідача виконати певні дії і не направлені

на захист своїх порушених прав (прав, які вже порушені).  

          Зустрічний позов про звільнення

нежитлового приміщення та спонукання передати його по акту приймання-передачі

не підлягає задоволенню, в зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

          Як вказано вище, позивач за первісним позовом

правомірно користується зазначеним нежитловим приміщенням на підставі діючого

договору оренди.

          Тому, законні підстави для спонукання

позивача за первісним позовом звільнити це нежитлове приміщення, відсутні.

          Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо

спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право

покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК

України витрати позивача за первісним позовом на державне мито в сумі 85 грн.

та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

покладаються на відповідача за первісним позовом, так як спір виник внаслідок

неправильних дій відповідача за первісним позовом.

Судові витрати позивача за

зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити

частково.

2.          Об'єднанню комунальних підприємств

«Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання»(м. Алчевськ

Луганської області, вул. Леніна, 53-а, ідентифікаційний код 05402051) не

вчиняти перешкод приватному підприємцю ОСОБА_1(АДРЕСА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_6) у користуванні нежитловим

приміщенням (з інженерними комунікаціями) площею 66,9 м2,

яке знаходиться на 1-му поверсі 5-ти поверхової будівлі, розташованої за

адресою: АДРЕСА_1, відповідно до умов договору оренди нежитлових приміщень від

01.07.2003 № НОМЕР_1); наказ видати.

3.          Стягнути з об'єднання

комунальних підприємств «Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання»(м.

Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, 53-а, ідентифікаційний код 05402051) на

користь приватного підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) витрати на державне мито в

сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу в сумі 118 грн.; наказ видати.

4.          В решті первісного позову відмовити.

5.          У зустрічному позові відмовити.

6.          Судові витрати за зустрічним позовом

покласти на позивача за зустрічним позовом.

10 серпня 2007 р. було оголошено

лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до

ст. 84 ГПК України, підписано 15 серпня 2007 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України

дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня

його підписання.

Суддя                                                                                                       

       В.В. Корнієнко