Постанова

від 06.04.2020 по справі 707/658/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 707/658/17

провадження № 61-17009св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - керівник Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року у складі судді Соколишиної Л. Б. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Храпка В. Д., Вініченка Б. Б., у справі за позовом керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року керівник Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок.

Позовна заява мотивована тим, що 27 лютого 2015 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 укладені договори оренди земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення площею 11,1589 га та площею 58,8291 га, розташованих в адміністративних межах Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, для цільового використання під сінокосіння та випасання худоби.

Актом обстеження інспекції сільського господарства у Черкаській області від 11 листопада 2016 року № 8 встановлено, що ці земельні ділянки використовуються орендарем не у відповідності до виду їх використання, визначеного договорами оренди.

Ураховуючи викладене, керівник Черкаської місцевої прокуратури просив суд розірвати договори оренди землі від 27 лютого 2015 року, укладені між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , і зобов`язати ОСОБА_1 повернути надані в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби, площею 58,8291 га, кадастровий номер 7124987000:02:001:0014, площею 11,1589 га, кадастровий номер 7124987000:02:001:0015, в адміністративних межах Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області у власність держави.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року позов керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області задоволено.

Розірвано договори оренди землі від 27 лютого 2015 року, укладені між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , якими надані в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби, площею 58,8291 га, кадастровий номер 7124987000:02:001:0014, площею 11,1589 га, кадастровий номер 7124987000:02:001:0015, розташовані в адміністративних межах Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути надані в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби, площею 58,8291 га, кадастровий номер 7124987000:02:001:0014, площею 11,1589 га, кадастровий номер 7124987000:02:001:0015, розташовані в адміністративних межах Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, у власність держави.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що орендарем істотно порушено умови договорів оренди, зокрема щодо зобов`язання використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням, оскільки фактично земельні ділянки використовувалися для вирощування кукурудзи та соняшника.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції постановив, що позивач порушив істотні умови договорів оренди, у зв`язку з чим наявні підстави для їх розірвання відповідно до вимог статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та повернення земельних ділянок власнику згідно із статтею 34 Закону України Про оренду землі .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що на більшій території орендованих земельних ділянок росте амброзія та буряк, у зв`язку з чим відповідач вживав відповідні та погоджені державою заходи для покращення землі з метою викорінення шкідливих бур`янів та приведення у відповідність орендованих земельних ділянок з метою подальшого належного їх використання за цільовим призначенням. На підтвердження зазначених обставин відповідачем був наданий суду лист Управління агропромислового розвитку Черкаської районної державної адміністрації від 14 листопада 2017 року № 923/03-29, відповідно до якого управління рекомендує з метою боротьби з карантинною рослинною - амброзією залужувати землю багаторічними травами та кормовими культурами (кукурудза на силос змішана з соняшником, багаторічні трави), що в даному випадку і було зроблено відповідачем.

Порушення обов`язків орендаря, визначених статтями 24, 25 Закону України Про оренду землі , зокрема щодо використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, відсутні.

Крім того, апеляційний суд розглянув справу у відсутність відповідача, який перебуваючи на післяопераційному стаціонарному лікуванні фізично не міг з`явитися на засідання і не мав можливості надати суду докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Також судами попередніх інстанцій проігноровано клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 823/1137/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій щодо винесення акта обстеження земельної ділянки від 11 листопада 2016 року № 8.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області зазначило, що суди попередніх інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відзив на касаційну скаргу від керівника Черкаської місцевої прокуратури не надходив.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року і витребувано із Черкаського районного суду Черкаської області цивільну справу № 707/658/17.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги його висновків не спростовують.

Фактичні обставини справи

Відповідно до листа Головного управління Держеокадастру у Черкаській області від 10 листопада 2016 року № 10-23-0.52-15376/2-16 наказами Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 08 грудня 2014 року № 23-5635/14-14/СГ та 3 23-5636/14-14-СГ для ОСОБА_1 підготовлені проєкти договорів оренди земельних ділянок площею 11,1598 га та площею 58,8291 га сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби із земель державної власності, розташованих в адміністративних межах Степанівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, та надані для підписання і подальшої реєстрації.

27 лютого 2015 року між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 укладені договори оренди земельних ділянок площею 11,1589 га, кадастровий номер 7124987000:02:001:0015, та площею 58,8291 га, кадастровий номер 7124987000:02:001:0014, сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння та випасання худоби, розташованих за межами населеного пункту, в адміністративних межах Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

31 березня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області зареєстровано право оренди на зазначені земельні ділянки.

Актом старшого державного інспектора інспекції сільського господарства у Черкаській області від 11 листопада 2016 року № 8 встановлено, що земельні ділянки за кадастровими номерами 7124987000:02:001:0014, 7124987000:02:001:0015 використовуються орендарем не у відповідності до виду використання, визначеного договорами оренди. Земельна ділянка площею 58,8291 га знаходиться під посівами кукурудзи та частково скошена, земельна ділянка площею 11,1598 га переорана та містить ознаки посіву сільськогосподарської культури соняшника.

Відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області від 24 листопада 2016 року № 1374 у діях відповідача вбачається порушення вимог земельного законодавства України, зокрема статей 20, 25 Закону України Про оренду землі .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку (стаття 1 Закону України Про землеустрій).

Частиною п`ятою статті 20 ЗК України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31 , 33-37 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України Про землеустрій заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Згідно із статтею 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди.

Відповідно до пунктів 15 договорів оренди земельних ділянок від 17 лютого 2015 року цільове призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 7124987000:02:001:0014, 7124987000:02:001:0015 визначено для сінокосіння та випасання худоби.

Пунктом 16 цих договорів передбачено, що орендар зобов`язаний забезпечити збереження стану об`єкта оренди.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема використовувати її за цільовим призначенням (пункт 31 договорів оренди земель).

Статтею 25 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об1єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом Українита іншими законами України.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (стаття 141 ЗК України).

Згідно із статтею 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що на момент укладення договорів оренди земельних ділянок істотними умовами договорів визначено, зокрема, і умови використання та цільове призначення земельних ділянок, переданих в оренду, умови збереження стану об`єктів оренди земель. Оскільки орендар порушив істотні умови договорів оренди земель, то вимоги орендодавця щодо розірвання цих договорів оренди в цьому випадку є цілком законними та обґрунтованими. Крім того, відповідач міг використовувати інші способи для пригнічення кореневої системи амброзії, які не тягнуть за собою зміну цільового призначення земельних ділянок, так як у рекомендаціях, наданих Управлінням агропромислового розвитку Черкаської районної державної адміністрації, вказано також й інші засоби боротьби з проблемою росту амброзії.

Доводи касаційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про час і місце розгляду його апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду на таке. Відповідно до вимог частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представнику особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки цій особі. 15 грудня 2017 року представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 була вручена судова повістка на 18 січня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. 18 січня 2018 року суд апеляційної інстанції відклав розгляд справи у зв`язку із задоволенням клопотання ОСОБА_2. про відкладення розгляду справи на 08 лютого 2018 року, що підтверджується журналом судового засідання, того ж дня ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 повідомленні про дату наступного судового засідання SMS повідомленнями, що підтверджується довідками про доставку SMS. 06 лютого 2018 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду справи (том 2 а. с. 11, 16, 20, 23-25).

Також колегією суддів враховано, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними дій щодо винесення акта обстеження земельної ділянки від 11 листопада 2016 року № 8 відмовлено.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а фактично зводяться до переоцінки доказів, що на стадії перегляду справи у касаційному порядку нормами чинного ЦПК України не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець