Рішення

від 03.03.2020 по справі 160/7884/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року Справа № 160/7884/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Букіна Л.Є.,

за участю: секретаря судового засідання Носаль П.В.,

представника позивача - Плотниченко Д.Г.

представника відповідача-1 - не з`явився

представника відповідача-2 - Никитченко Є.В.

розглянувши у місті Дніпрі у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради (далі - відповідач-1), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2) про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо неподання до відповідача-2 інформації щодо дійсного орендаря земельної ділянки за кадастровим номером № 1210100000:02:027:0019, починаючи з періоду часу, з якого стороною договору оренди землі є інший власник нерухомого майна, яке знаходиться на такій ділянці;

- визнати протиправними дії посадових осіб відповідача-2 щодо нарахування на ім`я позивача орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером № 1210100000:02:027:0019 та складання відповідних податкових повідомлень-рішень, починаючи з періоду часу, з якого стороною договору оренди землі є інший власник нерухомого майна, яке знаходиться на такій ділянці, тобто, з 08.07.2015 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 08.07.2015 року здійснив відчуження нерухомого майна на користь іншої особи, а тому починаючи з вказаного часу (дати реєстрації цього нерухомого майна на нового власника) не є платником земельного податку. Натомість відповідачі, не зважаючи на викладені обставини, про які їх було повідомлено, продовжують подавати хибну інформацію щодо власника спірної земельної ділянки та нараховувати грошові зобов`язання з орендної плати відповідно, чим завдають значних майнових збитків позивачу. З підстав викладеного останній просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких останній у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що відповідно до вимог пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України особа, яка реалізувала право власності на будівлю, споруду (її частину), до проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності новим власником повинна сама сплачувати орендну плату за земельну ділянку, на якій розташована така будівля. Зазначаючи, що новий власник об`єкта нерухомості, який знаходиться на земельній ділянці, яка визначена об`єктом справляння земельного податку, жодних пропозицій щодо укладання договору оренди земельної ділянки не надав, обов`язок зі сплати орендної плати за таку земельну ділянки закріплений саме за позивачем. Також наголосив, що договір, укладений між позивачем і міською радою у встановленому законом порядку розірваний не був, та при цьому вказав на процедурну щодо повернення земельної ділянки шляхом оформлення відповідного акту приймання-передачі земельної ділянки, яка позивачем не дотримана.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 р. витребувано додаткові докази.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк до 20.11.2019 року для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду виправленої позовної заяви з уточненням змісту позовних вимог, а саме: які саме податкові повідомлення-рішення оскаржуються позивачем.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 р. продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 р. подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

26.12.2019 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо неподання до відповідача-2 інформації щодо дійсного орендаря земельної ділянки за кадастровим номером № 1210100000:02:027:0019 починаючи з періоду часу, з якого стороною договору оренди землі є інший власник нерухомого майна, яке знаходиться на такій ділянці;

- визнати протиправними дії посадових осіб відповідача-2 щодо нарахування на ім`я позивача орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером № 1210100000:02:027:0019 та складання податкових повідомлень-рішень від 14.06.2017 року № 3971-1303, від 14.06.2017 року № 3972-1303, від 08.06.2018 року № 994517-1309-0462, від 18.06.2018 року № 5753-21, від 30.06.2016 року № 2669-1303, починаючи з періоду часу, з якого стороною договору оренди землі є інший власник нерухомого майна, яке знаходиться на такій ділянці, тобто, з 08.07.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 р. прийняти до розгляду заяву про зміну підстав позову (зміну позовних вимог) ОСОБА_1 .

Відповідач-1 скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому виклав обставини того, що заявлені до нього позовні вимоги не є предметом позову у вказаному спорі та навіть їх задоволення не відновить порушених прав позивача. Також представник відповідача-1 зазначив, що державна реєстрація спірної земельної ділянки за новим власником відбулась лише у серпні 2018 року, а тому протягом 2015-2018 роках саме позивач був платником земельного податку такої земельної ділянки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 діб.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення, аналогічні тим, що викладені у заявах по суті.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд виходить із таких міркувань.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.06.2004р. між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір), у відповідності до умов якого (п. 1.1 договору) Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню виробничих будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Терпигорєва , 1 Б , кадастровий номер 1210100000:02:027:0019.

Договір укладено на 15 років з моменту державної реєстрації (п. 3.1 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для фактичного розміщення виробничих будівель та споруд.

Вищезазначений договір посвідчено 10.06.2004р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. та зареєстровано в реєстрі за №2526, а також зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №5348 від 23.06.2004р.

08.07.2015р. між позивачем (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМ РЕНТ (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель (посвідчений 08.07.2015р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1432.) загальною площею 286,9 кв.м., які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Терпигорєва, 1 Б.

Факт укладання договору також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №40302931 від 08.07.2015р., у відповідності до якого власником відповідних нежитлових будівель є Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМ РЕНТ (код ЄДРПОУ 39735138).

08.07.2015р. позивач направив до Дніпропетровської міської ради лист, в якому позивач повідомив міську раду про факт продажу ТОВ ПРОМ РЕНТ розташованих на орендованій земельній ділянці виробничих будівель та споруд із проханням замінити сторону договору оренди земельної ділянки, укладеного 10.06.2004р. між Дніпропетровською міською радою та позивачем шляхом підписання трьохсторонньої угоди про заміну сторони договору оренди та підписання акта прийому-передачі земельної ділянки протягом 15-ти днів з моменту отримання даного листа.

Відповідачем-2 на адресу міської ради направлено лист від 17.10.2018 року із проханням надання інформації щодо договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:02:027:0019 та отримано відповідь (лист 21.11.2018 року) із зазначенням того, що до відповідача-1 надходило звернення позивача стосовно розірвання Договору оренди, проте його було повідомлено щодо необхідності дотримання визначеної процедуру . Також у листі вказано, що ТОВ ПРОМ РЕНТ з пропозиціями щодо укладання договору стосовно спірної земельної ділянки не звертався.

Звертаючись із вказаним позовом позивач наголошує, що належним способом захисту відновлення порушеного права є визнання судом протиправних дій відповідача-1, який з моменту отримання від позивача інформації щодо дійсного користувача спірної земельної ділянки, продовжує ігнорувати вказані обставини та надає контролюючому органу недостовірні відомості щодо суб`єкта справляння відповідного податку, на підставі яких (відомостей) останній незаконно нараховує грошові зобов`язання шляхом складання податкових повідомлень-рішень від 14.06.2017 року № 3971-1303, від 14.06.2017 року № 3972-1303, від 08.06.2018 року № 994517-1309-0462, від 18.06.2018 року № 5753-21, від 30.06.2016 року № 2669-1303.

При вирішені спору суд виходить із того, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (Пункт 61.1 стаття 61 Податкового кодексу України).

Способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПКУ).

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 71.1 стаття 71 ПКУ).

Підпункт 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 цього ж Кодексу визначає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, у тому числі інформація: про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 статті 74 ПКУ).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 ПКУ).

Визначаючись із способом захисту прав позивача суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Між тим, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли стались зміни стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто відбулось припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку в публічно-правових відносинах.

Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Поряд з цим, дії суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватись таким суб`єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

У свою чергу, право податкового органу визначати у порядку, встановленому ПК України, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, передбачалось підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПКУ

Отже, у разі незгоди з діями суб`єкта владних повноважень щодо складання податкових повідомлень-рішень вимога про визнання таких дій неправомірними не буде мати своїм наслідком захист прав позивача, оскільки таке право підлягає захисту виключно шляхом звернення з позовом про визнання недійсними або скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд акцентує увагу, що дії виконавчого та контролюючого органу щодо надсилання та збору інформації стосовно об`єкта оподаткування та суб`єкта справляння відповідного податку є лише службовою діяльністю їх працівників на виконання делегованих повноважень. Зазначені дії самі собою не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

А відтак, у разі встановлення протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення належним способом відновлення порушеного права є його скасування, а не визнання неправомірними дій посадових осіб контролюючого органу щодо його прийняття.

У межах спірних правовідносин, позивач прийняті щодо нього податкові повідомлення-рішення від 14.06.2017 року № 3971-1303, від 14.06.2017 року № 3972-1303, від 08.06.2018 року № 994517-1309-0462, від 18.06.2018 року № 5753-21, від 30.06.2016 року № 2669-1303, що прийняті за наслідками вчинення неправомірних, на думку позивача дій, не оскаржує. У судовому засіданні представником позивача наголошено, що предметом спору в тій справі є саме протиправні дії відповідачів, а не податкові повідомлення-рішення, частина з яких є предметом спору в інших справах.

За таких обставин, враховуючи, що взаємодія державних органів щодо надсилання та збору інформації стосовно об`єкта оподаткування та суб`єкта справляння відповідного податку є лише службовою діяльністю їх працівників на виконання делегованих повноважень та такі дії не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав, а також зважаючи на те, що останній вже реалізовував право на оскарження вказаних рішень, щодо яких не закінчився строк оскарження, заявлені у такому вигляді позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 13 березня 2020 року.

Суддя Л.Є. Букіна