Рішення

від 09.04.2020 по справі 520/1610/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 р. № 520/1610/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративний позов та додані до нього документи Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДОПРОМ" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання дій протиправними, скасування постанови та приписів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛАДОПРОМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради щодо винесення постанови від 10.01.2020 № 1/60/0/250-20-П про накладання штрафу у розмірі 94590,00 грн.;

- скасувати постанову від 10.01.2020 №1/60/0/250-20-П про накладання штрафу у розмірі 94590,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДОПРОМ";

- скасувати припис №1232/1288-Пр-3 від 27.12.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис №1232/1288-Пр-У від 27.12.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що проведена Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради позапланова перевірка з порушенням вимог чинного законодавства, висновки зазначені в акті №1232/1288-А не ґрунтуються на нормах законодавства та носять виключно суб`єктивні висновки посадових осіб відповідача щодо фактичних обставин проведеного заходу контролю. Таким чином, прийняті за результатами перевірки приписи №1232/1288-Пр-3 від 27.12.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис №1232/1288-Пр-У від 27.12.2019, постанова від 10.01.2020 №1/60/0/250-20-П є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 11.02.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач, Інспекція Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального Контролю Харківської міської ради, 05.03.2020 надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

13.03.2020 представником позивача надано заперечення на відзив, в яких додатково аргументовано порушення порядку проведення перевірки та надано пояснення по суті виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності.

Також, представником позивача 13.03.2020 уточнено позовні вимоги, які прийняті судом, у яких додатково просив суд скасувати припис №1232/1288-Пр-3 від 27.12.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис №1232/1288-Пр-У від 27.12.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

07.04.2020 представником відповідача надано додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідач під час перевірки діяв в межах та у спосіб визначених законодавством, а наявність суто формальних порушень при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не може слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

За результатами попередньої перевірки на об`єкті Об`єкт будівництва по вул. Хабарова, 1 у м. Харкові посадові особи Інспекції недопущені на об`єкт будівництва, про що складено акт від 18.11.2019 №1051/1145-А та надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.11.2019 № 1051/1145-Пр-У.

Цим приписом від Позивача вимагалось у встановлений строк надати доступ до об`єкту будівництва.

На підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №1 від 02.01.2019, №518 від 10.12.2019 та необхідності перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 18.11.2019 №1051/1145-Пр-У видано направлення від 10.12.2019 №1232-К про проведення позапланової перевірки з 12.12.2019 до 24.12.2019.

Направлення вручено заступнику директора ТОВ "Хладопром" Долішному В.М., про що міститься запис на направленні №1232-К та не заперечується позивачем.

В ході позапланової перевірки щодо виконання вимог припису №1051/1145-Пр-У від 18.11.2019 ТОВ Хладопром надано доступ на об`єкт, який розташований на території підприємства, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , 1 АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310138500:13:002:0044). Вимоги припису від 18.11.2019 № 1051/1145-Пр-У - виконані, оскільки доступ до об`єкту було забезпечено.

Встановлено, що будівельні роботи за адресою: м АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 виконуються на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ХК 061193432130 від 09.12.2019 на об`єкт Нове будівництво складської будівлі по вул.Хабарова, 1 у м. Харкові , замовник - ТОВ Хладопром .

Згідно інформації, зазначеної в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ХК 061193432130 від 09.12.2019 на об`єкт: Нове будівництво складської будівлі по вул. Хабарова, 1 у м. Харкові :

- замовник - ТОВ Хладопром ;

- технічний нагляд здійснює ОСОБА_1 , кваліфікаційний сертифікат АТ № 004799;

- проектна документація розроблена TOB КОРСІС ;

- головний архітектор проекту та відповідальна особа за здійснення авторського нагляду ОСОБА_2 (наказ ТОВ КОРСІС Про призначення ГАПа від 07.10.2019 № 07-10/19, сертифікат АА№000349);

- проектна документація затверджена наказом ТОВ Хладопром , що підписаний директором ОСОБА_3 від 02.12.2019 №б/н;

- генеральний підрядник ТОВ Хладопром ;

- містобудівні умови та обмеження земельної ділянки видані Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради від 28.11.2019 № 248м;

- земельна ділянка використовується для будівництва на підставі: заяви на поділ земельної ділянки № 882, від 01.06.2018, серія ННС660520, Витяг з Державного

реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 137590487 від 11.09.2018, кадастровий номер 6310138500:13:002:0044;

- об`єкт має такі основні показники: площа забудови 1495,0 кв.м., загальний будівельний об`єм - 20070,0 куб.м., поверховість - 2 поверхи, загальна площа - 2729,0 кв.м, кількість створених робочих місць - 25 чол.

На підставі службової записки щодо продовження строків проведення позапланової перевірки від 24.12.2019 видано направлення від 24.12.2019 №1288-к. Строк дії направлення з 26.12.2019 до 27.12.2019.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 27.12.2019 №1232/1288-А, яким встановлені порушення:

- п. 4.5, 4.7, 5.3, 7.1, 7.3 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва та п. 4.2 ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві , а саме: на об`єкті відсутня проектно-технічна документація з організації робіт та проект виконання робіт;

- п. 4.8, 8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , а саме: генпідрядником ТОВ Хладопром не представлена виконавча документація (виконавча зйомка виносу розбивочних вісей, виконавчі зйомки основи та фундаментів, загальний журнал робіт);

- п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві , а саме: будівельний майданчик не огороджено;

- п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466; ч. 6 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пп. і п. 6.2 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , а саме відсутній стенд з інформацією про об`єкт будівництва.

За результатами розгляду представленої ТОВ Хладопром проектної документації, розробленої TOB КОРСІС (у складі розділів: пояснювальна записка, АР, КЖ, КМ) встановити відповідність проектної документації вимогам законодавства та будівельним нормам не видалось за можливе через недостатність розділів, представлених на перевірку.

Таким чином, перевірити відповідність об`єкта проектній документації та здійснення авторського та технічного нагляду відповідно до порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури не видалось за можливе.

На підставі акту перевірки відповідачем складено припис №1232/1288-Пр-3 від 27.12.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис №1232/1288-Пр-У від 27.12.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Також , зв`язку з виявленням порушень складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.12.2019 відносно ТОВ Хладопром , яким зафіксовані наступні порушення на об`єкті Об`єкт будівництва по вул. Хабарова, 1 у м. Харкові : не представлена виконавча зйомка виносу розбивочних вісей, виконавчі зйомки основи та фундаментів, загальний журнал робіт; будівельний майданчик не огороджено; відсутній стенд з інформацією про об`єкт будівництва.

Вказаний протокол містить інформацію про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що мав відбутись 10.01.2020 об 11:00 у приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1/60/0/250-20-П від 10.01.2020 визнано винним ТОВ "Хладопром" у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 94590,00 грн.

Документи, складені в ході перевірки, не вручались представникам позивача та ними не підписані, про що посадовою особою відповідача зроблено відповідні записи у оскаржуваній постанові та приписах.

Направлення оскаржуваних документів здійснювалось рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Не погоджуючись із проведеною перевіркою та винесеними за її висновками приписів та постанови про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 6 Закону № 3038-VI до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України від 20 травня 1999 року №687- XIV Про архітектурну діяльність .

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю , затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553).

Пунктом 1 Порядку №553 встановлено, що цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно з п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Пунктом 5 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до абз. 1 п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Положеннями того ж пункту 7 Порядку встановлено, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Вищезазначеним пунктом Порядку № 553 також встановлено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно ч. 2, 3 ст. 7 Закону №877-VІ на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, з поміж іншого, дата початку та дата закінчення заходу.

Як зазначалось вище, відповідно до наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №1 від 02.01.2019, №518 від 10.12.2019 видано направлення від 10.12.2019 про проведення позапланової перевірки ТОВ "Хладопром" з 12.12.2019 до 24.12.2019.

Абзацом 10 п.7 Порядку №553 передбачено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Зазначена імперативна норма свідчить, що строк проведення перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби строк перевірки може бути продовжений не більше ніж на два робочих дні за рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника.

На підставі службової записки щодо продовження строків проведення позапланової перевірки від 24.12.2019 видано направлення від 24.12.2019 №1288-к. Строк дії направлення з 26.12.2019 до 27.12.2019. Фактично, строк перевірки продовжено направленням до 27.12.2019.

Суд зазначає, що службова записка інспектора про продовження строку проведення перевірки, не може вважатися рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про продовження строку проведення позапланової перевірки.

У правому куті службової записки міститься зазначення прізвища, ініціалів та підпис не встановленої судом особи. Відповідач зазначає, що такий реквізит документу є резолюцією на підставі якої продовжено строк на проведення позапланової перевірки та посилається на правовий висновок викладений у Постанові Верховного суду від 21.02.2018 у справі №757/40310/16-а. Верховний Суд вказує: погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у цілому, відповідаючи на доводи скарги, Суд зазначає, що продовження строку перевірки на підставі службової записки чи шляхом проставлення резолюції, у контексті предмету спору, може вважатися письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Однак, суд не може врахувати вказану правову позицію, оскільки проставлення прізвища, ініціалів та підпису на службовій записці не вирішує по суті питання викладене у службовій записці. Також, відповідач не надав доказів того, що рішення про продовження строків перевірки прийняв саме керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю. Тим паче, Верховний Суд у постанові акцентував увагу на оцінку судом конкретних обставин справи задля застосування таких висновків.

До того ж абзацом 10 п.7 Порядку №553 імперативно визначено, що строк проведення перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби строк перевірки може бути продовжений не більше ніж на два робочих дні за рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника.

При цьому відповідно до пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Уряду від 09.07.2014 №294 Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Таким чином, письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначають мотиви та правові підстави продовження перевірки.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/7847/17.

Суд приходить до висновку, що продовження строку проведення перевірки у період з 26.12.2019 до 27.12.2019 здійснено без правової підстави та дотримання правової процедури, а складання акту перевірки відбувалось поза межами передбаченого десятиденного терміну.

Відповідно до п. 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

В акті перевірки від 27.12.2019 №1232/1288-А у Розділі І. Загальна інформація про проведення заходу державного нагляду (контролю), з поміж іншого, зазначено, що розпорядчими документами, на виконання яких проводиться захід державного нагляду є: посвідчення (направлення) від 12.12.2019 №1232-Н, від 24.12.2019 №1288-Н.

У Розділі ІХ акту посадовою особою відповідача зазначено, що копію посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) надано. Натомість, в примітках до Розділу ІХ вказано, що інформація про вручення напралення заповнюється виключно посадовою особою суб`єкта містобудування чи фізичною особою-підприємцем або уповноваженою ними особою.

Позивач зазначає, що Товариство отримало направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 10.12.2019 № 1232-к, відповідно до якого з 12.12.2019 до 24.12.2019 буде здійснена позапланова перевірка на Об`єкті будівництва по вул.Хабарова. 1 у м.Харків щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ ХЛАДОПРОМ вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 18.11.2019 №1051/1145-Пр-У.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вручення позивачу направлення від 24.12.2019 №1288-Н, яким, на думку відповідача, продовжено строк проведення позапланової перевірки. Також матеріали справи не містять документального підтвердження пред`явлення направлення від 24.12.2019 №1288-Н службовою особою відповідача разом з відповідним посвідченням.

З зазначеного випливає, що позивач не повідомлений належним чином про продовження строку позапланової перевірки до 27.12.2019.

Пунктом 11 статті 4 Закону № 877-V встановлено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Крім того п.п. 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна зробити висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись - в присутності суб`єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Однак, в порушення зазначених вимог законодавства, відповідачем не було надано до суду доказів того, що представники позивача були присутні під час проведення перевірки. Про зазначене також свідчить факт направлення складених за результатами проведення позапланового заходу державного контролю акту, приписів №1232/1288-Пр-У; №1232/1288-Пр-3, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.12.2019 на адресу ТОВ Хладопром засобами поштового зв`язку ПАТ Укрпошта 03.01.2020 (номер поштового відправлення 6105243563060), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 03.01.2020. Відправлення повернуто відправнику за закінченням строків зберігання, що підтверджується відміткою поштової служби на конверті.

У акті перевірки, протоколі та оскаржуваних документах міститься напис вчинений посадовою особою відповідача проте, що суб`єкт містобудування відмовився прийняти участь у підписанні акту перевірки, протоколу, постанови, приписів, у зв`язку з цим документи створені у ході перевірки не підписані представником позивача.

Як вбачається з означених документів, усі відомості (персональні дані, дані щодо підстави набуття права власності та інше) викладені в акті, а також зміст нібито встановлених порушень оформлені комп`ютерним набором тексту та усі зазначені документи роздруковані на принтері. Дані обставини свідчать про те, що місце складання вказаних документів відбулось за адресою відповідача. Доказів виклику позивача для отримання матеріалів перевірки та/або спроби їх вручення матеріали справи не містять, отже позивач не був поінформований про закінчення позапланової перевірки з пропозицією отримати складені за її результатами документи та не відмовлявся їх отримувати.

Що стосується порядку розгляду питання про притягнення позивача до відповідальності у сфері містобудування, за яким мало відбуватись винесення оскаржуваної в даній справі постанови про накладення штрафу, його унормовано згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (надалі Порядок № 244).

Так, частиною другою пункту 17 Порядку N244 встановлено, що відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Підпункт 3 пункту 20 Порядку №244 передбачає, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 21 Порядку №244 посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивача було повідомлено про розгляд справи про накладення на нього штрафу, який мав відбутися 10.01.2020 проте лист, який містив повідомлення про розгляд справи, зокрема, протокол від 27.12.2020, не було отримано позивачем.

Пунктом 3 Порядку № 244 належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Так, відповідачем надано до суду належні докази відправлення оскаржуваних документів рекомендованою кореспонденцією на зареєстровану адресу позивача.

Відповідно до відстеження поштового відправлення за трек-номером 6105243563060 на офіційному веб-сайті ПАТ "Укрпошта", поштове відправлення відповідача передане до пересилання 03.01.2020, а спроба вручення відправлення позивачу відбулась 09.01.2020 та не вручена з інших причин, як наслідок - повернулась відправнику. Але факт надходження на адресу позивача 09.01.2020 поштового відправлення, навіть у разі отримання, вже порушує його право бути сповіщеним про час і місце розгляду справи за три доби до дня розгляду.

Зазначене свідчить, що позивач про розгляд його справи 10.01.2020 не повідомлявся, що об`єктивно позбавило його можливості підготуватись та прибути на розгляд справи з дотриманням Порядку №244, надати свої пояснення щодо правопорушення.

Так, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та Законом України №3038, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Верховний Суд своїх у правових висновках зазначає, що факт неповідомлення особи, яка притягується до відповідальності у сфері містобудівної діяльності, про час та місце розгляду справи є підставою для визнання постанов у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності неправомірними, та такими, що винесені з порушенням встановленої процедури.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 380/499/17, від 31.10.2019 у справі № 822/681/16, від 14.11.2019 у справі № 822/863/16.

Нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд зазначає, що недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю нівелює наслідки такого, а тому припис №1232/1288-Пр-3 від 27.12.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припис №1232/1288-Пр-У від 27.12.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанова від 10.01.2020 №1/60/0/250-20-П про накладання штрафу у розмірі 94590,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Водночас оцінку, наданої позивачем суду, дозвільної та будівельної документації повинні надати уповноважені представники відповідача під час проведення перевірки в порядку, визначеному законом, оскільки за конституційно закріпленим принципом розділення повноважень між гілками влади суд не повинен в цій ситуації підміняти суб`єкта перевірки.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.07.2016 №5-рп/2016 зазначив, що метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову є, зокрема, розмежування повноважень між різними органами державної влади, що означає самостійне виконання кожним із них своїх функцій та здійснення повноважень відповідно до Конституції та законів України.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДОПРОМ" (вул. Хабарова, буд. 1,м. Харків, 61099, код ЄДРПОУ 01548734) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання дій протиправними, скасування постанови та приписів - задовольнити.

Визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради щодо винесення постанови від 10.01.2020 № 1/60/0/250-20-П про накладання штрафу у розмірі 94590,00 грн.

Скасувати постанову від 10.01.2020 №1/60/0/250-20-П про накладання штрафу у розмірі 94590,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДОПРОМ";

Скасувати припис №1232/1288-Пр-3 від 27.12.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис №1232/1288-Пр-У від 27.12.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛАДОПРОМ" сплачений судовий збір у розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов