Постанова

від 30.03.2020 по справі 520/11717/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 р. Справа № 520/11717/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019, суддя Мельников Р.В., майдан Свободи 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.12.19 по справі № 520/11717/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Агро Пульс Сервіс"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО ПУЛЬС СЕРВІС ( далі по тексту- позивач, ТОВ АГРО ПУЛЬС СЕРВІС ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області ( далі- відповідач 1, ГУ ДПС у Харківській обл.), Державної податкової служби України ( далі- відповідач 2, ДПС України), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Харківській обл., яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1212788/41328729 від 05.07.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 16 травня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ АГРО ПУЛЬС СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41328729);

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 16 травня 2019 року, подану ТОВ АГРО ПУЛЬС СЕРВІС .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 219 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з даним судовим рішенням ГУ ДПС у Харківській обл. подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 та ухвалити постанову якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. ТОВ АГРО ПУЛЬС СЕРВІС не надало документи, визначені у вказаному переліку, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, що є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної.

27.02. 2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду клопотання ГУ ДПС у Харківській обл. про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 поновлено та відкрито апеляційне провадження.

10.03.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до положень ч.2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа розглянута без участі представників сторін.

Клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин до суду від сторін не надходило.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені та підтверджені в суді апеляційної інстанції наступні обставини, які не оспорені сторонами.

Рішенням комісії ДФС України від 05.07.2019 №1212788/41328729 було відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації податкової накладної № 1 від 16.05.2019 ТОВ АГРО ПУЛЬС СЕРВІС , яка була виписана на покупця Товариство з обмеженою відповідальністю Дорстрой Монтаж Київ на поставку стрічки для дорожньої розмітки на загальну суму 658 080,00 грн, у тому числі ПДВ 109 680,00 грн.

Як слідує з оскаржуваного рішення податкового органу, підставою для його прийняття стало ненадання платником податків первинних документів постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з безпідставності зупинення реєстрації спірної податкової накладної, як передумови прийняття оскаржуваного рішення податкового органу, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено посилання на критерії ризиковості, визначені листом ДФС від 21.03.2018 №959/99-07-18 та як наслідок протиправності рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної.

Суд апеляційної інстанції з даними висновками суду погоджується з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На підставі п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245) Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано ДФС України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час винесення оскаржуваного рішення контролюючого органу, критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

У листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" зазначено, що податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, зокрема, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Згідно з пунктом 3 Порядку №117 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень;

одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Підставою для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних (квитанції №1) стали висновки контролюючого органу про відповідність податкових накладних вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Під час судового розгляду був досліджений договір поставки №0205 від 02.05.2018 між ТОВ АГРО ПУЛЬС СЕРВІС та ТОВ ПРОМІМПЕКС .

На виконання умов зазначеного договору ТОВ ПРОМІМПЕКС було виконано зобов`язання та передано позивачу товар в частковому відвантаженні у кількості 37 рулонів на загальну суму 1116921,96 грн. Відповідно до умов договору товар позивачу було передано на складі продавця за адресою: м.Харків, пров. Вишневий, 3, про що свідчить підписана сторонами видаткова накладна № 233 від 07.12.2018 на суму 1 116 921,96 грн.

Згідно рахунку на оплату № АП000000459 від 04.12.2018 ТОВ АГРО ПУЛЬС СЕРВІС орендує частину складського приміщення за цією ж адресою, що підтверджують вищевказані документи, у зв`язку з чим товарно-транспортні накладні в рамках даної господарської операції не складались з огляду на те, що товар було поставлено в порядку та на умовах визначених договором, тобто на складі продавця і переміщений працівниками сторін господарської операції за допомогою обладнання, яке знаходиться на вказаному складському приміщенні.

На підтвердження оплати за придбаний товар позивачем надано до матеріалів справи виписки з банку: від 05.04.2019 на суму 285 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 47 500,00 грн., на суму 290 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 48 333,33 грн. та від 21.05.2019 на суму 218 350,00 грн., у т. ч. ПДВ 36 391,67 грн., на суму 232 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 38 666,67 грн., на суму 262 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 43 666,67 грн., на суму 287 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 47 833,33 грн.

В подальшому, придбаний у ТОВ Промімпекс товар, підприємством позивача було частково поставлено в адресу ТОВ ДОРСТРОЙ МОНТАЖ КИЇВ (ЄДРПОУ 38238694), в порядку та на умовах договору поставки № 0705/1 від 07.05.2018.

ТОВ АГРО ПУЛЬС СЕРВІС було виконано зобов`язання, передбачені договором, та переданий у частковому відвантаженні товар у кількості 12 рулонів на загальну суму 658 080,00 грн., у т.ч. ПДВ 109680,00 грн., про що свідчить підписана сторонами видаткова накладна № 44 від 16.05.2019.

Згідно умов договору, товар було передано на складі продавця за адресою: м. Харків, пров. Вишневий, 3, про що свідчить підписана сторонами товарно-транспортна накладна № 44 від 16.05.2019 та довіреність № 412 від 14.05.2019.

ТОВ ДОРСТРОЙ МОНТАЖ КИЇВ за придбаний товар у позивача проведено оплату в повному об`ємі, що підтверджується платіжними дорученнями: № HSABJ0521102RL від 21.05.2019 на суму 211 563,84 грн., у т.ч. ПДВ 35 260,64 грн., № HSABJ0521102RK від 21.05.2019 на суму 282 364,54 грн., у т.ч. ПДВ 47 060,76 грн., № HSABJ0521102X8 від 21.05.2019 на суму 234 648,32 грн., у т.ч. ПДВ 39 108,05 грн., № HSABJ0521102X7 від 21.05.2019 на суму 271 423,30 грн., у т.ч. ПДВ 45 237,22 грн.

У зв`язку з виконанням умов укладеного договору позивачем складено на користь контрагента податкову накладну №1 від 16.05.2019 на суму 658 080,00 грн., у т.ч. ПДВ 109 680,00 грн., яку направлено для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до отриманої квитанції № 9120962886 від 10.06.2019 реєстрацію податкової накладної зупинено, у зв`язку з тим, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також позивачу було запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем було надано до податкового органу відповідні пояснення та документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

Проте, за результатами розгляду поданих документів, підприємством отримано від податкового органу рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.07.2019 №1212788/41328729 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 16.05.2019 ТОВ АГРО ПУЛЬС СЕРВІС .

Комісія ГУ ДФС у Харківській області дійшла висновку про відмову у реєстрації вищезазначеної податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів (первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг') з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, надсилаючи квитанцію позивачу, не вказав розрахованих показників критерію та не надав конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, чим порушив вимоги пункту 13 Порядку № 117. У квитанції лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

При цьому підприємством позивача після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, які на його думку є необхідними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій, що стали підставами для складання та реєстрації спірної податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення комісії ГУ ДФС у Харківській обл. № 1212788/41328729 від 05.07.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 16 травня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ АГРО ПУЛЬС СЕРВІС є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання апелянта на законність оскаржуваного рішення податкового органу в зв`язку з ненадання товариством документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки податковим органом не зазначено, які саме документи необхідно було надати товариству для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Однак відповідачем конкретних документів, які необхідно подати позивачу для підтвердження реальності господарської операції не визначено, а наведено лише загальне твердження про їх ненадання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджені з Міністерством фінансів України, у зв`язку з чим не відповідають положенням пункту 10 Порядку №117.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-IV, (далі - Закон №1160-IV), регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.

ДФС України, відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Статтею 25 Закону №1160-IV визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено наступне.

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

Крім того, відповідно до п. 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731 (надалі - Положення №731), на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з пп. "б" п. 4 Положення №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 6 Положення №731, державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами п. 15 Положення №731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов`язковим.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Проте як свідчать матеріали справи, Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі зазначені аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року по справі № 520/11717/19 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич Судді (підпис) (підпис) О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Постанова складена в повному обсязі 09.04.20.