Постанова

від 07.04.2020 по справі 160/12890/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12890/19 Суддя І інстанції Прудник С.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу приватного підприємства Сунатко

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі за позовом приватного підприємства Сунатко до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

приватне підприємство Сунатко звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2869/1860/АВ/ТД-ФС/573 від 25.11.2019 року, винесену Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, якою на приватне підприємство Сунатко накладено штраф у розмірі 250 380,00 грн.

Крім того, позивач 31 січня 2020 року подав до Дніпровського окружного адміністративного суду клопотання про забезпечення позову, в якому просив:

- зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ДН2869/1860/АВ/ТД-ФС/573 від 25.11.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається;

-зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ДН2869/1860/АВ/ТД-ФС/573 від 25.11.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено повністю.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, приватне підприємство Сунатко подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до непоправних фінансових наслідків, аж до зупинки роботи підприємства. Як наслідок - працівники підприємства можуть залишитися без заробітної плати або роботи. Арешт коштів у розмірі 250380,00 грн. призведе до неможливості підприємства закуповувати сировину, своєчасно сплачувати податки і заробітну плату, своєчасно сплачувати рахунки за електроенергію, оренду, тощо.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

При вирішенні питань стосовно забезпечення позову необхідно також враховувати правову позицію по даному питанню Пленуму Верховного Суду України, викладену в постанові №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також правову позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладену у постанові №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» , за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегією суддів також враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі "Бендерський проти України", в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Визначаючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову колегія суддів враховує те, що постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 23.01.2020 ВП № 61041577 відкрито виконавче провадження з виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН28698/1860/АВ/ТД-ФС/573 від 25.11.2019 року про накладення штрафу у розмірі 250380,00 грн., яка є предметом оскарження у даній справі.

Крім того, постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 23.01.2020 ВП № 61041577 стягнуто з приватного підприємства Сунатко виконавчий збір у розмірі 25038,00 грн.

Враховуючи те, що подання адміністративного позову не зупиняє дію оскаржуваних постанов, а також те, що на підставі оскаржуваної постанови відкрито виконавче провадження з його примусового виконання, стягунуто виконавчий збір, що в подальшому може зумовити винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно позивача, результатом чого можуть виникнути несприятливі наслідки як для позивача (неможливість проведення господарської діяльності, виникнення боргових зобов`язань перед третіми особами тощо), так і для третіх заінтересованих осіб робітників (неотримання заробітної плати, неможливість виконувати трудові обов`язки тощо), а також для держави через неможливості сплати підприємством податків та обов`язкових платежів, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

При цьому, що стосується вимог позивача про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ДН2869/1860/АВ/ТД-ФС/573 від 25.11.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається, то суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність правових підстав для їх задоволення, оскільки зупинення дії вказаних постанов відповідача має наслідком зупинення здійснення будь-яких виконавчих дій по їх примусовому виконанню.

Вказаний захід забезпечення адміністративного позову відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

При цьому, правова оцінка дій та рішень відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.

Керуючись статтями 156, 294, 312, 317, 321 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Сунатко - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ДН2869/1860/АВ/ТД-ФС/573 від 25.11.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається.

В задоволенні решти заяви приватного підприємства Сунатко про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 07.04.2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.04.2020 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник