Рішення

від 09.04.2020 по справі 910/1175/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2020Справа № 910/1175/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Бовсуновського Володимира Валерійовича

до Приватного підприємства "Твій Сократ"

про стягнення 41628,31 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Бовсуновський Володимир Валерійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Твій Сократ" про стягнення 41628,31 грн., з яких: 38254,68 грн. основного боргу, 2222,86 грн. пені, 490,02 грн. інфляційних втрат та 660,75 грн. трьох процентів річних, нарахованих за неналежне виконання договору від 23.06.2017 № 2502.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

05.02.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02092, м. Київ, вул. Червоноткацька, 71.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу, оскільки адресат не значиться.

У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 10.02.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

06.04.2020 від позивача через відділ діловодства та документообігу суду надійшла заява про подання доказів щодо витрат на правову допомогу адвоката.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.06.2017 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір № 2502, за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар у відповідному асортименті, кількості та по цінах згідно порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити товар.

Право власності на товар переходить до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної або видаткової накладної), яка засвідчує факт передачі товару позивачем та його отримання відповідачем. Датою поставки вважається дата передачі позивачем товару відповідачу (пункт 1.5 договору).

Відповідно до пунктів 5.6, 5.8 договору при здійсненні оплати поставленого товару відповідач має право зменшити суму платежів на суму поверненого та сплаченого відповідачем товару. Оплата здійснюється відповідачем в національній грошовій одиниці України в період з 01 по 10 число поточного місяця за реалізований товар.

Пунктами 9.1, 9.2 договору передбачено, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками сторін і діє до 31.12.2017 року. Якщо до закінчення дії договору жодна зі сторін не попередить письмово про свій намір припинити дію договору в зв`язку із закінченням строку його дії, договір вважається пролонгованим на 1 рік на тих самих умовах.

Матеріали справи доказів припинення договору в зазначений спосіб не містять.

Відповідно до підписаних обома сторонами видаткових накладних (копій) за договором позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 93226 грн., а саме: від 04.07.2017 № РН-0000274 на суму 32404,35 грн., від 11.09.2017 № РН-0000338 на суму 12618,10 грн., від 11.09.2017 № РН-0000341 на суму 2718 грн., від 27.10.2017 № РН-0000411 на суму 1361,25 грн., від 30.11.2018 № РН-0000735 на суму 32287,20 грн., від 25.03.2019 № РН-0000248 на суму 11837,10 грн.

У той же час, за накладною від 31.10.2018 № ЦТР53 відповідач повернув позивачу товар на суму 1315,05 грн., у зв`язку з чим загальна суму поставленого товару становила 91370,95 грн.

Як убачається із матеріалів справи, між сторонами підписані декілька актів звірки взаєморозрахунків, відповідно до яких борг відповідача станом на 16.08.2019 та 20.01.2020 становив 52370,95 грн.

Поряд із цим, позивач звертався до відповідача з претензіями про сплату боргу від 03.06.2019 № 02-19 та від 13.06.2019 № 03-19, однак відповідач борг не сплатив та відповіді не надав.

Водночас, згідно щомісячних звітів реалізації товару за період з липня 2017 року по грудень 2019 року відповідач реалізував товар на загальну суму 77254,68 грн., з яких 39000 грн. вже були сплачені відповідачем. Таким чином, розмір боргу за реалізований товар становить 38254,68 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача, яка складає 38254,68 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем за несвоєчасну оплату товару нараховані 2222,86 грн. пені.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 8.7 договору у випадку порушення відповідачем строків оплати за товар, передбачених пунктом 5.8 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день такого прострочення.

Здійснивши перерахунок заявленої пені у межах визначеного позивачем періоду, суд дійшов висновку про задоволення відповідної позовної вимоги в повному обсязі.

Крім того, позивач нарахував 660,75 грн. трьох процентів річних та 490,02 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду відповідні компенсаційні виплати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача. Також суд зауважує, що позивачем зазначалося в попередньому розрахунку судових витрат 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, однак відповідні докази згідно зі статтею 126 ГПК України для розподілу відповідних витрат позивачем не надано. Отже, розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката між сторонами судом наразі не здійснюється.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Бовсуновського Володимира Валерійовича задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Твій Сократ" (02092, м. Київ, вул. Червоноткацька, 71; ідентифікаційний код 41289540) на користь Фізичної особи-підприємця Бовсуновського Володимира Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 38254 (тридцять вісім тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 68 коп. основного боргу, 2222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 86 коп. пені, 660 (шістсот шістдесят) грн. 75 грн. трьох процентів річних, 490 (чотириста дев`яносто) грн. 02 грн. інфляційних втрат, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова