Рішення

від 02.03.2020 по справі 911/78/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2020 р. м. Київ Справа № 911/78/20

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Кулаковій С.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Київська Русь, ХХІ століття" , с. Щасливе Бориспільського району Київської області,

до відповідача державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль , с. Гора Бориспільського району Київської області,

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії

України" , с. Гора Бориспільського району Київської області,

про стягнення 90 355,20 грн.

за участю представників:

від позивача: Журавель Р.О., довіреність від 01.04.2019 б/н;

від відповідача: Дзюбайло О.О., довіреність від 11.01.2020 № 01-22/7-112;

від третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Русь, ХХІ століття", с. Щасливе Бориспільського району (далі по тексту - ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття") звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 26.12.2019 до відповідача - державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", с. Гора Бориспільського району (далі по тексту - ДП МА "Бориспіль"), в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані ним грошові кошти в сумі 90 335,20 грн., сплачені позивачем за платіжним дорученням від 11.01.2018 № 12, та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою отримання можливості вильоту повітряного судна з аеропорту Бориспіль позивач оплатив виставлений відповідачем рахунок за стоянку (базування) літака за період 20.06.2017 - 31.12.2017 та перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 90335,20 грн. При цьому, позивач зазначає про відсутність у нього жодних зобов`язань перед відповідачем щодо оплати послуг стоянки (базування) повітряного судна, адже такі послуги фактично не надавались та документально не підтверджені. Позивач твердить, що у період 20.06.2017 - 31.12.2017 повітряне судно фактично базувалось на стоянці, яка належить приватному акціонерному товариству Авіакомпанія Авіалінії України , з яким у позивача було укладено договір від 01.03.2017, і за спірний період сторонами були підписані відповідні акти надання послуг, які позивачем були належно оплачені. За таких обставин, відповідач безпідставно отримав та утримує грошові кошти позивача у розмірі 90335,20 грн., що є підставою для їх повернення у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/78/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія авіалінії України" (далі по тексту - ПАТ "Авіакомпанія Авіалінії України"), розгляд справи призначено на 17.02.2020.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

30.01.2020 від відповідача - ДП МА "Бориспіль" до господарського суду надійшов відзив від 028.01.2020 № 25-22/1-21, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу в позові в повному обсязі. У відзиві відповідач зазначає , що листом від 05.04.2017 № 01/04 позивач звернувся до відповідача з проханням про надання аеропортових послуг та послуг авіаційно-технічного комплексу для повітряного судна Ан-24, реєстраційний номер UR-47312, який належить позивачу. Вказаним листом позивач також гарантував оплату запитуваних послуг. Для підтвердження факту надання послуг для кожного повітряного судна, що прибуває та у подальшому відправляється з аеропорту "Бориспіль", оформлюється первинний документ на бланку суворої звітності - Карта на обслуговування авіарейсу в аеропорту "Бориспіль". Після прибуття повітряного судна заповнюється тільки ліва частина Карти, в якій вказуються послуги, що були надані після прильоту повітряного судна. Перед вильотом заповнюється права частина карти, де вказуються послуги, надані при обслуговуванні повітряного судна перед вильотом. Карта підписується представниками аеропорту "Бориспіль" і замовника послуг з обслуговування повітряного судна. Окремо підписуються частини Карти на приліт і на виліт. Після підписання Карта вважається повністю оформленою. Таким чином, за твердженням відповідача, у період червень 2017-січень 2018 відповідачем були надані послуги для повітряного транспорту позивача, що підтверджується підписаною представниками сторін "Картою на обслуговування авіарейсу в аеропорту "Бориспіль" № 687243, яка за своїм змістом відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом, що містить у собі відомості про господарську операцію та інші обов`язкові для первинного документу реквізити. Щодо посилань позивача на укладений між ним та третьою особою договір про надання послуг з розміщення повітряного судна Ан-24РВ, відповідач вважає такий договір недійсним, оскільки станом на момент укладання зазначеного договору право представляти третю особу у відносинах з позивачем належало голові ліквідаційної комісії О.М. Щербаню. Проте у порушення норм матеріального права України від імені третьої особи правочин було вчинено виконуючим обов`язки голови правління третьої особи, який діяв на підставі статуту підприємства.

Також, 10.02.2020 від третьої особи - ПАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" до господарського суду надійшли письмові пояснення від 06.02.2020 № 1.6-9 на відзив відповідача, в яких третя особа спростовувала доводи відповідача щодо недійсності укладеного між позивачем та третьою особою договору з підстав, що виконуючий обов`язки голови правління третьої особи діяв на підставі довіреностей від 04.01.2017 № 1.5-1 та від 04.01.2018 № 1.5-2, виданих головою ліквідаційної комісії в межах його повноважень.

У судове засідання 17.02.2020 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи. У судовому засіданні 17.02.2020 розпочато розгляд справи по суті та у порядку ст. 216 ГПК України судом оголошено перерву до 02.03.2020, про що представники учасників справи були повідомлені особисто під розписку.

В судове засідання 02.03.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.

Розглянувши позов ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, ПАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" про стягнення 90 335,20 грн., всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, серед яких визначено договори, визначено також ст. 11 ЦК України.

За загальним правилом укладення господарських договорів (частини 1, 2, 3, 8 ст. 181 ГК України), господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист , факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

05.04.2017 ТОВ Київська Русь, ХХІ століття звернулось до ДП МА Бориспіль з листом, у якому, з метою проведення технічного обслуговування для подальшого перельоту в аеропорт Жуляни ПСА Ан-24 РВ, просило надати дозвіл на надання аеропортових послуг та послуг авіаційно-технічного комплексу: підкачування шин, виділення буксиру, підключення до джерела живлення і т.п.

До вказаного листа проект договору доданий не був.

Доказів того, що відповідач, отримавши зазначеного листа (вхідна відмітка аеропорту Бориспіль від 05.04.2017 №01-16-1942), надав відповідь на лист у встановлений частиною 3 ст. 181 ГК України двадцятиденний строк та/або надав позивачу проект відповідного договору, суду не подано.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За таких обставин, в порядку частини 8 ст. 181 ГПК України, ст. 638 ЦК України у суду відсутні правові підстави для висновку, що у зв`язку із направленням позивачем відповідачу листа від 05.04.2017 №01/04, між ними у встановлених законом порядку та формі із погодженням необхідних істотних умов було укладено господарський договір про надання послуг.

Згідно зі статтею 81 Повітряного кодексу України у разі надання в аеропортах та на аеродромах послуг із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, пошуку та рятування в зоні відповідальності аеропорту, забезпечення наднормативної стоянки, обслуговування вантажів, забезпечення приймання, зберігання, контролю якості та видачі авіаційного пального для заливу в паливозаправники або заправлення баків повітряних суден та в разі надання інших послуг, пов`язаних з діяльністю аеропорту, в аеропортах та на цивільних аеродромах справляється плата за надання таких послуг. Розмір плати за надання послуг із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, забезпечення наднормативної стоянки (аеропортові збори) та за інші послуги, що надаються аеропортом (аеродромом) користувачам, встановлюється відповідно до законодавства України. Порядок розрахунку плати за аеропортове обслуговування та інші послуги, що надаються в аеропортах (на аеродромах), порядок оплати та звільнення від неї визначаються відповідно до законодавства.

Суд звертає увагу на те, що визначення спеціалізованих аеропортових послуг надано у пункті 1.5 Методичних рекомендацій формування ставок аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України, затверджених наказом Мінтрансу від 01.07.2003, № 472, відповідно до якого послуги аеропортові спеціалізовані - послуги, які пов`язані із специфікою роботи аеропорту і забезпечують здійснення безпечної посадки, стоянки та зльоту ПС, комплексу авіаційної безпеки та користування пасажирськими терміналами.

Відповідно до пункту 2.1 вказаної методики, збір за наднормативну стоянку ПС компенсує витрати, пов`язані з утриманням твердого покриття перонів, розташуванням ПС на місцях стоянки, їх протипожежною охороною, відповідним освітлювальним обладнанням понад час, обумовлений нормативною стоянкою. Витрати на цей збір визначаються за їх розподілом між нормативним і наднормативним часом використання стоянки. Нормативний час стоянки становить: для пасажирських ПС - 3 години, для вантажних ПС - 6 годин.

Відповідно до пункту 2.4 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 26.03.2008 № 337 "Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" ( в редакції від 13.06.2017) збір за наднормативну стоянку ПС установлюється за кожну годину наднормативної стоянки та кожну тонну МЗМ ПС незалежно від виду сполучення (час наднормативної стоянки визначається у годинах з округленням до першого десяткового знака) та становить 0,41 дол. США за кожну годину наднормативної стоянки та за кожну тонну МЗМ ПС.

Збір за наднормативну стоянку не стягується, якщо затримка авіарейсу сталася з вини працівників аеропорту; при виконанні рейсів під літерою "А", які виконує державне авіаційне підприємство "Україна", а також за стоянку ПС, на розміщення (базування) яких з аеропортом укладена відповідна угода на визначений термін.

При цьому суд звертає увагу на те, що стоянка (нормативна та понаднормативна), вказаним документом визначається як проміжок часу між прильотом та вильотом рейсу, що не є тотожним поняттю базування (розміщення) на аеродромі базування на підставі відповідної угоди.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про порядок використання аеродромів України, затвердженого наказом Міністерства оборони України та Міністерства транспорту України від 20.06.2003 № 191/446, базовим аеродромом є аеродром, призначений для постійного базування повітряних суден.

У відповідності до Повітряного кодексу України, аеродромом є поверхня земної або водної ділянки, на якій розміщені будівлі, споруди та обладнання, яка призначена повністю або частково для вильоту, прибуття та руху по цій поверхні повітряних суден (п.12 ч.1 ст. 1), а аеропортом - комплекс споруд, призначених для приймання, відправлення повітряних суден та обслуговування повітряних перевезень, що має для цих цілей аеродром, інші наземні споруди та необхідне обладнання (п. 17 ч. 1 ст. 1).

Відповідно до пункту 3.7 Правил організації охорони повітряних суден та об`єктів на авіапідприємствах цивільної авіації України, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 30.03.2005 № 230, на аеродромах повинні бути виділені та відповідно обладнані три види стоянок повітряних суден (далі - ПС): перон, стоянки для технічного обслуговування та стоянки довгострокового зберігання. Для ПС кожної авіакомпанії, що базується в аеропорту (аеродромі), виділяються постійні стоянки довгострокового зберігання.

Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру від 31.12.2017 № 200/774 за надані послуги саме базування повітряного судна за період 20.06.2017-31.12.2017 на суму 90355,20 грн.

Позивач, з метою отримання дозволу на виліт повітряного судна Ан-24РВ, заводський номер 57310403, реєстраційний номер UR-47312 оплатив відповідачу кошти в сумі 90 355,20 грн.

Як вбачається зі змісту платіжного доручення від 11.01.2018 № 12, призначення платежу - за надані послуги згідно рахунку №200/774 від 31.12.2017р., у т.ч. ПДВ-15 059,20 грн.

Листом від 11.01.2018 № 11/01к позивач звернувся до відповідача з проханням надати розшифровку послуг згідно виставленого рахунку-фактури від 31.12.2017 № 200/774 щодо повітряного судна позивача Ан-24РВ.

Як свідчить копія Карти на обслуговування авіарейса в аеропорту Бориспіль , ПС АН-24, бортовий номер UR-47312 було відправлено 12.01.2018 о 13.33.

Листом від 21.02.2018 № 01-22-809 відповідач повідомив позивача, що відповідно до вимог наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2008 № 337 за забезпечення наднормативної стоянки повітряного судна в ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" стягується збір в розмірі 0,41 дол. США за кожну годину наднормативної стоянки та за кожну тонну МЗМ повітряного судна. З урахуванням МЗМ повітряного судна Ан-24РВ, реєстраційний номер UR-47312 - 28,1 тонна, вартість послуг наднормативної стоянки відповідно до вищезазначених вимог у період х 20.06.2017 по 12.01.2018 становить 44 100 дол. США, що за курсом станом на 12.01.2018 складає 1 254 455 грн., за 4 934 години стоянки такого повітряного судна. При цьому, відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2008 № 337 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 13.06.2017 № 211) збір за наднормативну стоянку не стягується, якщо затримка авіарейсу сталася з вини працівників аеропорту; при виконанні рейсів під літерою "А", які виконує державне авіаційне підприємство "Україна", а також за стоянку повітряних суден, на розміщення (базування) яких з аеропортом укладена відповідна угода на визначений термін . Таким чином, відповідно до документу від 09.2014 р. № 03.1-30-49 вартість послуг базування в ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" складає 9 412 грн. без ПДВ на місяць для повітряних суден з МЗВ до 50 тон включно, відповідно сплачений рахунок за базування повітряного судна Ан-24РВ (за червень 2017 р. по січень 2018 р.) на суму 75 296, грн. без ПДВ виставлено з дати оприлюднення вищезазначених змін до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2008 № 337.

З метою досудового врегулювання спору 05.11.2018ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" надіслало рекомендованим листом № 0209800001508 на юридичну адресу відповідача претензію від 05.11.2018 про необхідність повернути на рахунок позивача кошти, безпідставно перераховані останнім у розмірі 90 355,00 грн., у зв`язку із відсутністю правових підстав для утримання з позивача грошових коштів за стоянку (базування) повітряного судна за період червень 2017 - січень 2018 (копії цінного листа з описом вкладення та накладної № 0209800001508 наявні у матеріалах справи).

За результатами розгляду претензії відповідач надав відповідь від 23.11.2018 № 35-22-600, якою претензійні вимоги позивача на суму 90 355,00 грн. залишив без задоволення у повному обсязі. При цьому, відповідач зазначив, що керуючись приписами абзацу шостого пункту 2.4 розділу ІІ наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2008 № 337 аеропортом було запропоновано товариству укласти договір про надання у період 20.06.2017-31.12.2017 послуги стоянки (базування) повітряного судна шляхом прийняття пропозиції, оформленої рахунком -фактурою від 31.12.2017 № 220/774 на загальну суму 90355,20 грн. (у тому числі ПДВ). У свою чергу, 12.01.2015, у межах встановлених ч. 3 ст. 181 ГК України 20-денного строку, товариство сплатило на користь аеропорту 90 355,20 грн. вартість отриманих у період 20.06.2017-31.12.2017 послуги стоянки (базування) повітряного судна, тобто вчинило дію, яка у розумінні ст. 642 ЦК України є прийняттям пропозиції (акцептом). Таким чином, грошові кошти в сумі 90 355,20 грн. були отримані ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" правомірно - на підставі укладеного договору про надання у період 20.06.2017-31.12.2017 стоянки (базування) повітряного судна, шляхом прийняття пропозиції.

Суд бере до уваги, що за приписами статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Також відповідно до частини 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що виставлення рахунку від 31.12.2017 №200/774 на оплату послуг базування у період 20.06.2017 - 31.12.2017 та оплата його позивачем платіжним дорученням від 11.01.2018 №12 свідчить про укладення між сторонами договору у спрощений спосіб.

По-перше, рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документу, визначеним Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки ним не фіксується господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку-фактури не належить до типових форм, що затверджуються Держкомстатом. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає лише виставлення певної суми для оплати покупцю, а сам факт поставки має бути підтверджений видатковою накладною. Зазначена позиція викладена також в листах Мінфіну від 27.11.2006р. № 31-34000-20-23/25136, від 30.05.2011р. № 31-08410-07-27/13794.

По-друге, оплата рахунку під тиском з метою отримання можливості вильоту не є визнанням відповідачем наявності зобов`язальних відносин та визнанням факту надання послуг з базування.

Норми статті 638 Цивільного кодексу України наголошують на тому, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В частині 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Подальші відносини позивача та відповідача, зміст листування свідчать про те, що будь-якої згоди між сторонами щодо спірних правовідносин у будь-якій формі досягнуто не було.

По-третє, згідно із частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів фактичного надання відповідачем позивачу послуг з базування повітряного судна суду не подано. За спірний період з 20.06.2017 - 31.12.2017 акти приймання-передачі послуг з базування сторонами не складалися, що сторонами не заперечується.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що карта № 687243 на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (із змінами та доповненнями)і фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги

З карти № 687243 на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль вбачається, що датою посадки повітряного судна Ан-24РВ, реєстраційний номер UR-47312 на території ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"є 31.08.2009, дата зльоту - 12.01.2018.

Відтак, відповідач твердить, що ПС позивача перебувало у контрольованій зоні ДП МА Бориспіль 8 років 4 місяці та 12 днів, тоді як нормативний (без сплати збору) час стоянки пасажирського повітряного судна становить 3 години.

Таким чином, за твердженням відповідача, сума послуги стоянки (базування) повітряного судна була розрахована останнім на підставі затвердженої першим заступником генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" вартості базування повітряних суден (ПС) на стоянках перонів ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 12.09.2014 № 03.1-30-49 та доповнення до нього від 22.06.2017 № 38-30-82.

Однак, як зазначено вище, поняття понаднормативної стоянки та базування повітряного судна не є тотожними. Не є тотожними також і види стоянок - перон та стоянка для довгострокового зберігання.

Відповідно до пункту 3.7 Правил організації охорони повітряних суден та об`єктів на авіапідприємствах цивільної авіації України, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 30.03.2005 № 230, на аеродромах повинні бути виділені та відповідно обладнані три види стоянок повітряних суден (далі - ПС): перон , стоянки для технічного обслуговування та стоянки довгострокового зберігання . Для ПС кожної авіакомпанії, що базується в аеропорту (аеродромі), виділяються постійні стоянки довгострокового зберігання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом цієї ж статті господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, суб`єкт господарювання зобов`язаний мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Обсяг, характер та вартість наданих послуг має підтверджуватись та встановлюватись відповідно до умов договору, зокрема згідно рахунку на оплату, сформованого на підставі акту про надання послуг, узгодженого сторонами, а також платіжних документів.

З представленої карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту в графі "Service on Request" (Обслуговування за запитом) сторонами вказано послуги буксировки, надані при обслуговуванні повітряного судна на виліт, тоді як рахунок виставлено відповідачем за послуги базування за період 20.06.2017 - 31.12.2017.

Таким чином, господарський суд вважає, що договір надання послуг не може вважатися укладеним, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, а доказів фактичного надання послуг відповідачем позивачу з базування ПС сторонами не подано.

По-четверте, послуги з базування ПС позивачу були надані та відповідачем були оплачені у відносинах з третьою особою - ПАТ Авіакомпанія Авіалінії України , у тому числі і за спірний період 20.06.2017 - 31.12.2017.

В матеріалах справи міститься лист ДП МА Бориспіль від 17.08.2012 №02-22-1141, відповідно до якого відповідач вказує, що ПС Ан-24 бортовий номер UR47312 перебуває на території авіакомпанії Авіалінії України , у зв`язку з чим аеропорт просив товариство Київська Русь, ХХІ століття з питань надання місця стоянки, оформлення перепусток для персоналу звертатися до керівництва авіакомпанії Авіалінії України .

Як вбачається із залучених до матеріалів справи копій Свідоцтва про право власності від 27.11.2008 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.12.2008 №21178867, у власності ПАТ Авіакомпанія Авіалінії України перебувають караульне приміщення на спец.стоянці інв. №В1497, А-1, огорожа інв.№В1494 №1 та тверде бетонне покриття - три стоянки для літаків інв. №В3136, №І, №ІІ, №ІІІ.

01.03.2017 між позивачем - ТОВ "Київська Русь, ХХІ століття" (замовник за договором) та третьою особою - ПАТ "Авіакомпанія Авіалінії України"(виконавець за договором) було укладено договір № 5, предметом якого є надання виконавцем за плату замовнику послуг з розміщення літака АН-24РВ № 47312 та надання обладнання для його ремонту. За умовами цього договору виконавець зобов`язується забезпечити розміщення авіаційної техніки замовника та надати обладнання для його ремонту (п. 2.1.1.); забезпечити доступ працівників замовника до місць розташування авіаційної техніки та обладнання в аеропорті м. Борисполя та їх супроводження у відповідності з вимогами авіаційної безпеки (п. 2.1.2.); щомісячно забезпечувати облік часу розміщення авіаційної техніки та надання обладнання, оформлення актів про надані послуги та виставлення рахунків (п. 2.1.3.). Виконавець також має право вимагати від замовника звільнення місць розміщення авіаційної техніки та обладнання, вивезення авіаційної техніки та обладнання з території аеропорту м. Бориспіль при наявності письмової вимоги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" або з інших обгрунтованих підстав (п. 2.2.2.).

Вартість зазначеного договору визначається вартістю фактично наданих послуг та виконаних робіт виконавцем для замовника по цінам, наведеним у додатках до даного договору (п. 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.2. договору виконавець щомісячно до 5-го числа поточного місяця виставляє замовнику рахунок на передоплату. Замовник здійснює оплату у відповідності до виставлених рахунків виконавця протягом 5-ти робочих днів. У разі відсутності оплати протягом 10-ти банківських днів виконавець має право відмовити замовнику в наданні послуг по Договору.

Згідно з пунктом 3.3. Договору не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, сторони складають та підписують акти виконаних робіт.

Цей Договір набуває чинності з 01.03.2017 та діє до 31.12.2017. При цьому, додатковою угодою від 28.12.2017 № 1 до цього Договору сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.01.2018.

На виконання умов вищезазначеного договору у період з 30.04.2017 по 18.01.2018 виконавцем були надані, а замовником прийняті послуги з розміщення повітряного судна та використання стрем`янки на загальну суму 49 500,00 грн., що підтверджується відповідними актами наданих послуг (від 30.04.2017 № 29 на суму 5 400,00 грн., від 31.05.2017 № 7 на суму 5 580,00 грн., від 30.06.2017 № 46 на суму 5 400,00 грн., від 31.07.2017 № 57 на суму 5 580,00 грн., від 31.08.2017 № 65 на суму 5 580,00 грн., від 30.09.2017 № 74 на суму 5 400,00 грн., від 31.10.2017 № 79 на суму 5 580,00 грн., від 30.11.2017 № 87 на суму 5 400,00 грн., від 31.12.2017 № 95 на суму 5 580,00 грн.), які підписані замовником та виконавцем та засвідчені печатками обох юридичних осіб без будь-яких зауважень або застережень. На підставі вищенаведеного договору надані послуги з розміщення повітряного судна типу АН-24 були оплачені згідно виставлених рахунків, що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами.

Таким чином, за висновками суду, у спірний період (20.06.2017-31.12.2017) третя особа надавала позивачу відповідні послуги розміщення (стоянка/базування) повітряного судна, а позивач оплачував їх, що підтверджується актами, рахунками, прибутковими ордерами та актом звірки взаємних розрахунків березень 2017 - січень 2018 між виконавцем та замовником за договором, долученими до матеріалів справи.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо недійсності вказаного договору між позивачем та третьою особою.

Відповідач твердить, що в особи, яка підписала договір від 01.03.2017 №5 від імені ПАТ Авіакомпанія Авіалінії України , були відсутні повноваження, оскільки наказом від 22.07.2015 №280 Міністерства інфраструктури України вирішено ліквідувати ПАТ Авіакомпанія Авіалінії України . Головою ліквідаційної комісії станом на момент укладення договору між позивачем та третьою особою був Щербань Олексій Миколайович . Згідно із правилами, встановленими ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Як вбачається з тексту договору №5 від 01.03.2017, з боку ПАТ Авіакомпанія Авіалінії України договір підписано в.о. голови правління Ваховським Анатолієм Романовичем, який, відповідно до наказу від 22.07.2015 №280 Міністерства інфраструктури України є членом комісії з ліквідації ПАТ Авіакомпанія Авіалінії України .

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Ваховський А.Р. залишається підписантом ПАТ Авіакомпанія Авіалінії України .

Крім того, третьою особою надано засвідчені копії довіреностей від 04.01.2017 №1.5-1 та від 04.01.2018 № 1.5-2, за підписом голови ліквідаційної комісії О.М. Щербаня. Згідно вказаних довіреностей Ваховському А.Р. надано право здійснювати будь-які дії від імені довірителя, включаючи підписання договорів.

Крім того, договори, укладені представником без належних повноважень, належать до оспорюваних, а не до нікчемних. Жодних доказів визнання недійсним договору від 01.03.2017 № 5 та додаткової угоди до нього від 28.12.2017 № 1 або їх окремих положень чи розірвання спірного договору відповідачем суду не надано; будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення даного договору на час його підписання та в процесі виконання з боку сторін відсутні.

Передумовою для визнання зобов`язань між сторонами договірними є встановлення факту виникнення цих зобов`язань саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору.

За відсутності укладеного договору та доказів фактичного надання послуг з базування набуття відповідачем перерахованих позивачем коштів є безпідставним.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно із частиною 2 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Водночас наявність певної правової підстави для набуття особою майна виключає застосування до неї положень статті 1212 Цивільного кодексу України, якщо згадана підстава продовжує існувати.

Зокрема, з огляду на положення статей 11, 202, 509, 626 Цивільного кодексу України достатньою підставою для набуття (збереження) майна може бути укладений між відповідними особами договір. Отож набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 по справі № 920/169/18.

З врахуванням вище наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно набув за рахунок позивача грошові кошти у розмірі 90 355,20 грн., які в силу ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь, ХХІ століття" повністю, ухвалює рішення про стягнення з державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь, ХХІ століття" безпідставно набуті кошти в сумі 90 355,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь, ХХІ століття" задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код 20572069)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь, ХХІ століття" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, буд. 22-А, код 24455082)

90 355,20 грн . (дев`яносто тисяч триста п`ятдесят п`ять гривень двадцять копійок) безпідставно набутих коштів ;

1 921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 09.04.2020

Суддя О.В. Конюх