справа № 2-2754/10
провадження № 6/361/8/20
09.01.2020
УХВАЛА
Іменем України
09 січня 2020 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М., за участю секретарів: Срібної Ю.О., Коваль О.О., Зазимко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» , Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_1 про заміну сторони,
в с т а н о в и в :
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (далі - ТОВ «АНСУ» або Товариство) звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (далі - Банк або ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» ) на його правонаступника ТОВ «АНСУ» у цивільній справі № 2-2754/10 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 471-01/07-МФ від 26 січня 2007 року, посилаючись на те, що 21 листопада 2018 року між Банком і Товариством укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «АНСУ» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 15490 грн. 32 коп. та судових витрат у розмірі 274 грн. 90 коп.
Представник заявника ОСОБА_2 А. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути заяву за його відсутності та задовольнити вимоги заяви.
Заінтересовані особи: ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» , Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Відділ ДВС) та боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися судом належним чином, про причини неявки суд вони не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2010 року, ухваленим у цивільній справі № 2-2754/10, із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 471-01/07-МФ від 26 січня 2007 року в розмірі 15490 грн. 32 коп. та судові витрати в розмірі 274 грн. 90 коп.
08 листопада 2011 року суд видав стягувачу ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» виконавчий лист, який пред`явлено до примусового виконання до Відділу ДВС.
21 листопада 2018 року між стягувачем ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та заявником ТОВ «АНСУ» був укладений договір про відступлення прав вимоги.
За умовами цього договору ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відступило, а ТОВ «АНСУ» набуло право вимоги стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором, про що свідчить витяг з Реєстру кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами від 21 листопада 2018 року, що є додатком № 1 до договору про відступлення прав вимоги.
За змістом положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожному гарантовано право на звернення до суду, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду (справа «Горнсбі проти Греції» , рішення від 19 березня 1997 року, п. 40).
Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.
У ст. 129 1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень.
У ч. ч. 1, 2 ст. 15 цього ж Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 та від 25 квітня 2018 року у справі № 2-н-148/09.
У постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц Верховний Суд вказав, що тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).
По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, та її заміна новим кредитором проводиться згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» . Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За результатами пошуку 02 квітня 2019 року в Автоматизованій системі виконавчого провадження встановлено, що у Відділу ДВС на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 52792865, у якому стягувачем є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» , боржником - ОСОБА_1 , дата відкриття 04 жовтня 2016 року.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що за умовами договору про відступлення прав вимоги від 21 листопада 2018 року ТОВ «АНСУ» набуло права вимоги стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 471-01/07-МФ від 26 січня 2007 року, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «АНСУ» ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 76, 89, 259, 260, 442, 446 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Заяву задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (ідентифікаційний код 36757541) у цивільній справі № 2-2754/10 про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором № 471-01/07-МФ від 26 січня 2007 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Дутчак І. М.
Суд | Броварський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2020 |
Оприлюднено | 10.04.2020 |
Номер документу | 88674091 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Броварський міськрайонний суд Київської області
Дутчак І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні