Постанова

від 09.04.2020 по справі 806/3853/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2020 року

Київ

справа №806/3853/17

адміністративне провадження №К/9901/57957/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу №806/3853/17

за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Житомирської області, третя особа - Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання визначеного до виплати розміру суддівської винагороди неправомірним, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Шевчук С.М., суддів: Мацького Є.М., Шидловського В.Б.)

у с т а н о в и в :

І. Суть спору:

1 . У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом ( з урахуванням уточнень) до Апеляційного суду Житомирської області ( далі- відповідач), третя особа Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області якому просив:

1.1 . - визнати неправомірним визначений до виплати у довідці Апеляційного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року № 3-355/1653/17 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, розмір суддівської винагороди у сумі 31680 грн., з яких 17600 посадовий оклад, 14080 грн. доплата за вислугу років;

1.2. - зобов`язати відповідача видати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання, в якій вказати, що суддівська винагорода, яка враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, судді Апеляційного суду Житомирської області, який перебуває на відповідній посаді, станом після 1 січня 2017 року склала 63360 грн., у тому числі: посадовий оклад - 35200 грн., доплата за вислугу років - 28160 грн.. а з 1 січня 2018 року 67014 грн., у тому числі: посадовий оклад - 37230 грн., доплата за вислугу років - 29784 грн.,

2 . Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що відповідачем при видачі довідки про складові суддівської винагороди, протиправно не було враховано підвищення мінімальної заробітної плати з 01.01.2017 року і як наслідок порушено право позивача на перерахунок довічного грошового утримання.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

3.1. Визнано протиправними дії Апеляційного суду Житомирської області щодо зазначення у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.12.2017 № 3-355/1653/17, виданої ОСОБА_1 , суддівської винагороди в сумі 31680 грн.

3.2. Зобов`язано Апеляційний суд Житомирської області надати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначити розмір суддівської винагороди з урахуванням того, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат при розмірі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017 - 3200 грн., станом на 01.01.2018 - 3723 грн.

3.3 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Апеляційного суду Житомирської області.

4 . Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки зміни до Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" щодо розміру суддівської винагороди не вносилось, то відповідач повинен бути зазначити у довідках посадовий оклад судді апеляційного суду у розмірі 10 мінімальних заробітних плат з коефіцієнтом 1,1, тобто 11 мінімальних заробітних плат, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати на час звернення за довідкою.

5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "30" січня 2018 року, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову до Апеляційного суду Житомирської області про визнання визначеного до виплати розміру суддівської винагороди неправомірним, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходив з безпідставності позову з огляду на правомірність дій відповідача щодо відмови видати позивачу довідку про заробітну плату із зазначенням у ній розміру посадового окладу працюючого судді Апеляційного суду Житомирської області, стверджуючи, що новий посадовий оклад передбачений лише для окремих суддів, які виконали спеціальну вимогу - пройшли кваліфікаційне оцінювання за визначеною чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. У касаційній скарзі позивача, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить суд скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року, та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року.?

5.1. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що працював суддею Апеляційного суду Житомирської області та не проходив кваліфікаційне оцінювання, а відповідно до частини третьої статті 133 Закону України Про судоустрій і статус суддів посадовий оклад судді апеляційного суду, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат з коефіцієнтом 1,1. Таким чином, з 01 січня 2017 року відповідач виплачував позивачу суддівську винагороду, незаконно застосовуючи пункт 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України . ОСОБА_1 наполягає на протиправності спірної відмови, наполягаючи на відсутності необхідності для проходження ним кваліфікаційного оцінювання задля перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

6. Відповідач і третя особа правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

7 . Наказом Апеляційного суду Житомирської області від 13.12.2016 № 282-к (а.с.11), ОСОБА_1 , суддя Апеляційного суду Житомирської області, звільнений 13.12.2016 із займаної посади у зв`язку із поданням заяви про відставку та відрахований зі штату апеляційного суду Житомирської області.

8 . З 15.12.2016 ОСОБА_1 призначено і виплачується довічне грошове утримання у зв`язку із виходом у відставку.

9 . 26.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Житомирської області із заявою про надання довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці.

10 . За вказаною заявою, відповідач надав довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання від 27 грудня 2017 року № 3-355/1653/17 (а.с.13), від 04.01.2018 № 3-2/03-23/1/2018 (а.с.40), від 05.01.2018 № 3-38/03-23/37/2018, в яких зазначено посадовий оклад без врахування розміру мінімальної заробітної плати на час видачі довідки.

11 . Так, у довідці Апеляційного суду Житомирської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.12. 2017 № 3-355/1653/17 зазначено, що заробітна плата з 27.12.2017, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці, становить 31680 грн. (оклад - 17600 грн., надбавка за вислугу років - 14080 грн.).

12 . У довідці Апеляційного суду Житомирської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 05.01.2018 № 3-38/03-23/37/2018 зазначено, що суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці, становить 31680 грн. (оклад - 17600 грн., надбавка за вислугу років - 14080 грн.).

13 . Не погоджуючись з розміром суддівської винагороди, яка зазначена у вказаних довідках, вважаючи, що відповідачем протиправно не було враховано підвищення розміру мінімальної заробітної плати з 01.01.2017 року та з 01.01.2018 року, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі

V. Оцінка Верховного Суду

14. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

16. За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

17. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

18. Відповідно до частин першої-третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

20. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно з частиною третьою статті 133 Закону від 7 липня 2010 року № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів в редакції, яка діяла на час звільнення позивача з посади судді (надалі - Закон № 2453-VI) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

22. За змістом пункту 1 частини четвертої цієї ж статті посадовий оклад судді апеляційного суду встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1.1.

23. Частиною першою статті 141 Закону № 2453-VI встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України Про державну службу , або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

24. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 141 Закону № 2453-VI).

25. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (надалі - Закон № 1402-VIII), згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення якого визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

25. За приписами частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, для судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

26. Поряд із цим, згідно з пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2018 року для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

27. Право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом (пункт 22 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII).

28. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) (пункт 23 цього ж розділу).

29. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин посадовий оклад судді, який не пройшов кваліфікаційного оцінювання, визначається відповідно до приписів частин першої, другої статті 133 Закону № 2453-VI.

30. Відповідно до абзацу першого пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

31. З аналізу вищенаведеного правового регулювання, яке було чинне на час виникнення спірних правовідносин, висновується, що з набранням чинності Законом № 1402-VIII уведено диференціацію як щодо визначення розміру суддівської винагороди, так і щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

32. Зокрема, для суддів апеляційних судів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, суддівська винагорода визначається відповідно до частин третьої, четвертої статті 133 Закону № 2453-VI - з урахуванням посадового окладу судді в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і коефіцієнту 1.1. Право на отримання довічного грошового утримання відповідно до норм, визначених Законом № 1402-VIII, мають судді за умови проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

33. Таким чином, за чинного на момент виникнення спірних правовідносин правового регулювання, обов`язковою умовою, яка надавала судді право на отримання довічного грошового утримання на підставі Закону № 1402-VIII, було успішне проходження кваліфікаційного оцінювання. Своєю чергою, довічне грошове утримання суддів, які вийшли у відставку до набрання чинності Законом № 1402-VIII, визначалися відповідно до Закону № 2453-VI.

34. Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанов від 26 червня 2018 року у справі № 803/253/17.

35. За наведеного правового регулювання, яке буле чинне на час виникнення спірних правовідносин, беручи до уваги, що ОСОБА_1 вийшов у відставку до набрання чинності Законом № 1402-VIII і, відповідно, кваліфікаційного оцінювання не проходив, висновок судів першої й апеляційної інстанцій про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог є правильним.

36. Стосовно посилань позивача на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005 в справі Кечко проти України (заява №63134/00), Суд зазначає таке.

37. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

38. Як зазначив ЄСПЛ у вказаному рішенні, у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове регулювання передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

39. Отже, як указав ЄСПЛ, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає, та відповідності особи умовам, що ставляться для їхнього отримання.

40. У випадку спірних правовідносин держава не відмовляла позивачу у виплаті йому суддівській винагороди в розмірі, визначеному законодавством, а лише змінила підходи щодо застосування мінімальної заробітної плати як нижньої межі оплати праці, яка гарантується державою, для усіх без виключення працівників.

41. За таких обставин і правового врегулювання Суд уважає, що рішення суду апеляційної інстанцій, яке є предметом касаційного перегляду в цій справі, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні. Доводи касаційної скарги висновків суду та обставин справи не спростовують.

42. Водночас Суд звертає увагу на те, що Рішенням від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), зокрема положення частини третьої статті 133 Закону №2453-VI (у редакції Закону №192-VIII).

43. Це положення, за висновком Конституційного Суду України, підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат .

44. Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 положення частин третьої, десятої статті 133 Закону №2453-VI (у редакції Закону №192-VIII), які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

45. Зважаючи на особливості касаційного розгляду та ураховуючи, що рішення Конституційного Суду України мають лише дію на майбутнє , за винятком питань щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності, його Рішення від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 не може бути ураховано Судом при розгляді цієї касаційної скарги.

46. За таких обставин, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VІ. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

48. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1 . Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у цій справі залишити без змін.

3 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко