Рішення

від 08.04.2020 по справі 388/1120/19

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/1120/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

08.04.2020 року Долинський районний суд Кіровоградської області у м. Долинська у складі:

головуючого судді: Степанов С.В.

при секретарі: Лінська Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Долинська цивільну справу за позовом : ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки посилаючись на наступне.

В його приватній власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 є земельна ділянка (№ НОМЕР_1 ) кадастровий № 3521980700:02:000:0156, площею 5.7410 га., яка розташована на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 129442717 від 02.07.2018 р.

Після оформлення належним чином своїх спадкових прав та їх реєстрацію у відповідному Державному реєстрі на моє звернення відділом Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області була надана копія договору оренди землі. Ознайомившись з ним позивачу стало відомо, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 15.01.2007 року уклала з відповідачем по справі на 49 років договір оренди вищевказаної земельної ділянки. Вказаний договір оренди землі 21.05.2007 року був зареєстрований у ДП "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №26.

Орендна плата складає 1.5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки - 860 грн. Згідно вимог Договору оренди землі (п.28) та ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Протягом всього часу дії вищевказаного договору оренди, відповідач в порушення умов договору систематично не виконує свої зобов`язання щодо сплати орендної плата за користування земельною ділянкою. Відповідач жодного не сплачував орендну плату. Борг по орендній платі за останні три роки 2016 -2018 роки складає в сумі близько 36000 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором оренди землі щодо повної і своєчасної виплати орендної плати за користування землею у 2016-. 2018 роках у встановлений договором строк не виконав, що відповідно до ч. 1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", є підставою для розірвання договору оренди.

Відповідно до п.28 вказаного Договору орендодавець, має право вимагати від орендаря (відповідача) дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, а також з інших підстав визначених законом (п.38 Договору). s

За вимогами ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором ( ст. 36 Закону України Про оренду землі ).

Згідно комісійних актів обстеження від 10.08.2016 року, 13.07.2017 року та від 17.08.2018 року вищевказана земельні ділянка № НОМЕР_1 , площею 4.13 га в 2016 та в 2018 роках була засіяна насінням соняшника, а в 2017 році - кукурудзою.

Законом України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 року передбачено запровадження нормативів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів, серед яких визначені й нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах. Такі нормативи встановлюються для досягнення високих і стабільних урожаїв та запобігання виснаженню і втраті родючості ґрунтів внаслідок ґрунтовтоми. Нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах визначають структуру посівних площ для різних природно-сільськогосподарських регіонів та перелік установлених культур для вирощування у цих регіонах.

Постановою Кабінету Міністрів України №164 від 11.02.2010 року затверджено нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять: для соняшника - не менше ніж через сім років.

Згідно з п. г ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Статтею 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані в тому числі: додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про охорону землі власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

З огляду на вищевикладене, вважає, що відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань, передбачених законодавством та укладеним договором оренди земельної ділянки, засіваючи орендовану земельну ділянку протягом трьох років поспіль лише соняшником і кукурудзою порушив вимоги вищевказаного законодавства і договору, що призводить до погіршення якісного стану ґрунтів та недотримання нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах, а тому є підстави для розірвання договору оренди землі.

Згідно поданого відзиву відповідач по суті позову заперечує на підставі наступного.

15.01.2007 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого остання передала в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,93 га., розташовану на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Договір оренди було укладено на 49 років.

Згідно п.9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки, що на той час становило 860 грн.

За 2007-2008 роки ОСОБА_3 особисто орендну плату отримала повністю в сумі 1800, 00 грн., що підтверджується розпискою від 15.01.2007 року підписаною ОСОБА_3 власноручно.

За 2009 рік орендна плата повністю була виплачена в сумі 860,00 грн. що підтверджується відомістю від 28.08.2009 року підписаною ОСОБА_3 власноручно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Як стало відомо з позовної заяви, її спадкоємцем, який оформив свої спадкові права лише 19.10.2018 року, є ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 орендна плата не виплачувалася в зв`язку з відсутністю у мене будь яких документів про спадкоємця померлої.

До цього часу ОСОБА_1 ніяких документів про прийняття спадщини не надавав, про оформлення своїх спадкових прав мене не повідомляв, про отримання орендної плати не звертався.

Лише разом з позовною заявою по даній справі відповідач отримав копію паспорта ОСОБА_1 , копію його РНОКПП та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом Україні. Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також іншими нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.

За правилами п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передачі землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а оренда: зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та земельного законодавства (ст.13 Закону України Про оренду землі).

Згідно до ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є так порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотні умови - договору оренди землі визначені у ст. 15 Закону України Про оренду землі.

Відповідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі, орендна плата за землю - платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін договорі оренди.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бут достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до змісту ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовам:- договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істоти: перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також ні підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається з положень ст. 148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набуті право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з момент, переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язані повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місці розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвищі ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходженню нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом ас : договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі і Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом : повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення. Згідно ч.2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, а згідно ст.80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ч.3 ст.148 ЦК України належними, допустимими та достатніми доказами повідомлення орендаря у встановленому законом порядку є докази направлення такого повідомлення із необхідними даними рекомендованим листом з повідомленням про вручення або розписка орендаря про отримання такого повідомлення від орендодавця.

Доказів проте, що позивач виконав обов`язки, передбачені ст. 148-1 Земельного кодексу України, повідомив що він є спадкоємцем ОСОБА_3 , а саме: повідомлення про вручення поштового відправлення або розписки, суду не надано. Тому невиплата орендної плати після смерті ОСОБА_3 в зв`язку з відсутністю будь яких відомостей про спадкоємця не може розцінюватись як порушення умов договору.

Щодо доводів позивача про ніби то не дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грантів то слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 37 Закону України Про охорону земель , з метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення же поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення.

Обов`язкова агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення передбачена і Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель (ст.ст. 1, 9).

Відповідно до п. 3.5 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2011 за № 1517/20255 (далі - Порядок), наявність паспорта є обов`язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування. Всупереч наведеним нормам закону, позивачем у позовній заяві не наведено жодних посилань на результати агрохімічної паспортизації земельної ділянки, що була передана мені в оренду.

Для вирішення питання щодо дотримання умов договору в частині охорони землі підлягає встановленню факт чи мало місце погіршення родючості ґрунту внаслідок чи порушення сівозмін чи не внесення добрив тощо.

Надані позивачем акти обстеження земельних ділянок не можуть бути прийняті як належні і допустимі докази ніби то порушення умов договору щодо дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів так як агрохімічний стан земельної ділянки взагалі ніким не досліджувався.

В справі відсутні будь які відомості про агрохімічний стан та стан родючості земельної ділянки на даний час, відсутні будь які докази чи має місце погіршення стану родючості ґрунту у порівнянні з агрохімічним станом землі на момент передачі земельної ділянки в оренду.

Більше того, в справі відсутні будь які докази зменшення вмісту гумусу в ґрунті через сівозміни вирощування просапних культур (соняшник, кукурудза).

Позивач не надав суду доказів не виконання умов договору, випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки.

У судове засідання сторони не з`явились згідно поданих заяв просили розглянути справу без їх участі за наявними доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до наступних висновків.

Копією договору від 15.01.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого остання передала в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,93 га., розташовану на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Договір оренди було укладено на 49 років. Згідно п.9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки, що на той час становило 860 грн.

Копією Державного акту на право приватної власності на землю 1V КР №032491 підтверджується право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку 5,93 га .

Копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується реєстрація 16.10.2018 права власності позивача на вказану земельну ділянку.

Квитанцією № 005729 підтверджується розмір понесених відповідачем витрат на правову допомогу, які деталізуються актом від 08.04.2020: консультації - 500 гривень, складання позову -1500 гривень, представництво - 8000 гривень.

Копією листа відповідача позивачу від 16.04.2016 підтверджується інформування про наявність діючого договору та визначені ним обов`язку сторін.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Стаття 148-1 Земельного Кодексу України прямо закріплює обов`язок нового власника повідомити користувачів земельної ділянки про зміну власника.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже в судовому засіданні підтверджено не виплату орендної плати у 2016 - 2018роках, яка обумовлюється відсутністю обізнаності відповідача щодо набуття позивачем права власності на земельну ділянку, в наслідок не виконання позивачем визначених законом обов`язків щодо інформування орендаря щодо зміни власника.

Крім того позивачем не надано будь яких доказів щодо використання ділянки способом, що суперечить екологічним вимогам.

Позивачем вимога про стягнення орендної плати не ставиться. З огляду на не можливість виконання орендарем умов договору в наслідок бездіяльності позивача (не інформування про набуття права власності), суд не вбачає підстав для розірвання договору, у зв`язку з неможливістю такого виконання через відсутність відомостей про спадкоємця та нового власника ділянки.

Заявлені відповідачем судові витрати суд вважає надмірними та такими, що не відповідають обсягу наданої правової допомоги та складності справи, а тому стягує їх частково, а саме у розмірі 2000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32 Закону України Про оренду землі , ст. 141 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 60-62, 88, 215- 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою : с.Марфівка, Долинського району, Кіровоградської області) частину понесених судових витрат у розмірі 2000 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів.

Суддя Долинського районного суду С. В. Степанов