Ухвала

від 07.04.2020 по справі 936/871/19

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 936/871/19

Провадження № 1-кп/936/8/2020

07.04.2020 смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , під час судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Воловецького районного суду Закарпатської області області перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення додаткової судової будівельно- технічної експертизи, яке мотивовано тим, що висновок будівельно- технічної експертизи №00008/2017 від 18.05.2017 року, що є в матеріалах кримінального провадження, містить ряд неточностей щодо виду робіт, а експерт користувався нормативними документами, які на день проведення експертизи втратили чинність.

Обвинувачена ОСОБА_4 клопотання підтримала.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість такого.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, тобто, для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Пунктом 1.2.11 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Відповідно до частин 2, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована. Необхідною умовою допустимості висновку експерта є дотримання процесуального порядку призначення і проведення експертизи, в.т.ч. має бути перевірена компетентність експерта. Експертну дослідженню можуть піддаватися лише об`єкти, котрі належним чином процесуально оформлені.

У даному кримінальному провадженні було проведено будівельно- технічну експертизу, за результатами якої надано висновок № №00008/2017 від 18.05.2017 року.

Під час судового розгляду був допитаний експерт ОСОБА_6 , який підтвердив правильність, обґрунтованість та повноту вказаного висновку.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Захисником обвинуваченої ОСОБА_5 в клопотанні про призначення додаткової будівельно- технічної експертизи не наведено конкретних підстав, які б свідчили про неповноту висновку експертизи, або таких, які б викликали сумніви в його правильності.

Твердження захисника про те, що висновок містить ряд неточностей щодо виду робіт, а також те, що експертне дослідження не відповідає реальним обставинам справи є припущенням, оскільки не містить жодного обгрунтування, в чому саме полягають неточності та суперечності.

Всупереч вимогам п.3 ч.2 ст.332 КПК України захисником ОСОБА_5 не доведено суду, що існують достатні підстави вважати висновок експерта№00008/2017 від 18.05.2017 року необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або таким, що викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Крім цього, захисником у клопотанні про призначення додаткової експертизи зазначено ряд нових питань, які взагалі не були предметом проведеного експерного дослідження. Обгрунтування, що ці питання мають істотне значення для кримінального провадження суду не наведено.

З огляду на вище викладене, суд не вбачає підстав для призначення додаткової судової будівельно- технічної експертизи.

Також суд враховує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Таким чином, клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 про призначення додаткової судової будівельно- технічної експертизи в кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.332, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 про призначення додаткової судової будівельно- технічної експертизи в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено о 16-00 годині 08.04.2020 року.

Суддя: ОСОБА_1