Ухвала

від 09.04.2020 по справі 331/5256/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

09.04.2020

ЄУН 331/5256/19

Провадження № 1-кп/331/224/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» квітня 2020 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілої

особи адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в режимі відеоконференції з ДУ «Софіївська виправна колонія № 55» обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12019080020001581 від 26.09.2019 року відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обґрунтоване тим, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки ризики не зменшились, а підстави, за яких було обрано запобіжний захід не змінились.

Представник потерпілої особи підтримав клопотання прокурора.

Захисник адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання, посилаючись на те, що на даний час вина ОСОБА_4 не доведена, відсутні прямі докази того, що саме ОСОБА_4 вчинив вказаний злочин. Обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання та реєстрації, має наявність хвороби, яка унеможливлює його перебування під вартою, в умовах слідчого ізолятора він позбавлений можливості отримувати необхідне лікування, Просив суд застосувати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника, просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити, змінити відносно нього запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши клопотання прокурора, з`ясувавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якої закінчується 11.04.2020 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, вказавши крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Так, суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність осіб на утриманні.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

Суд приймає до уваги, що інкримінований злочин вчинений обвинуваченим в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2018 року, офіційно не працевлаштований, у зв`язку з чим не має законного та стабільного джерела доходу, що дає підстави суду вважати, що залишаючись на свободі, обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, у зв`язку з чим суд вважає очевидним ризик повторного вчинення ним злочинів, який із великим ступенем вірогідності може справдитися.

При цьому, в судовому засіданні прокурором доведений ризик можливого переховування обвинуваченого від суду, оскільки обвинувачений не має стійких соціальних зв`язків, які б могли запобігти настанню встановленого ризику, зокрема, не має родинних зв`язків, осіб на утриманні, що свідчить про обґрунтованість припущень щодо можливого переховування обвинуваченого.

З наявності існування двох очевидних ризиків, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти настанню встановлених ризиків.

Приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання осіб під вартою, не зменшились.

Доводи сторонизахисту щодонеобґрунтованого обвинувачення,на данійстадії судовогорозгляду судвважає передчаснимиз тихпідстав,що вказані обставини будуть проаналізовані судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення на предмет належності та допустимості досліджених доказів.

Разом з тим посилання захисника на незадовільний стан здоров`я обвинуваченого спростовується документами, долученими до матеріалів провадження на запит суду, з яких слідує, що по прибуттю до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» ОСОБА_4 був оглянутий групою лікарів, за результатами огляду у останнього був виявлений туберкульоз легенів, за медичною допомогою ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, не звертався. З огляду на викладене, розпорядженням виконуючого обов`язки начальника управління з питань виконання покарань № 482/02-20 від 28.01.2020 року, ОСОБА_4 був етапований до спеціалізованої лікарні при ДУ «Софіївська виправна колонія № 55».

Тому узадоволенні клопотаннязахисника прозміну запобіжногозаходу слідвідмовити з наведених вище підстав у зв`язку з його необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб по 08червня 2020року включно в ДУ «Софіївська виправна колонія № 55».

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику ДУ «Софіївська виправна колонія № 55» за місцем утримання обвинуваченого.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1