Рішення

від 31.03.2020 по справі 321/1914/19

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1914/19

Провадження № 2/321/147/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2020 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Мосієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Михайлівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки. Позов мотивований тим, що вона являється рідною бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона має дочку - ОСОБА_2 , у якої син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачем. Мати дитини - ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, її місцезнаходження не відоме. ОСОБА_2 з дитиною не спілкується, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не сприяє засвоєнню нею загально визначених норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, тобто ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Таким чином, відповідач на протязі тривалого часу, без жодних поважних причин та об`єктивних перешкод, свідомо нехтує батьківством та умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити її ОСОБА_1 опікуном над малолітнім ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак надала суду заяву, що містить клопотання про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягає, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, відзив не подала, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. За таких обставин, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, в порядку статей 280, 281 ЦПК України.

В судове засідання представник третьої особи - Органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Михайлівської районної державної адміністраціїне з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи без їх участі. Просили позов задовольнити частково, а саме в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В частині вимог про призначення позивача ОСОБА_1 опікуном над малолітньою дитиною - просили відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно свідоцтва про народження, виданого 19 травня 2015 року Виконавчим комітетом Пришибської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, козаков ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати - ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 11 (а.с. 20).

Відповідно до довідки характеристики виданої секретарем Пришибської селищної ради Пустовіт Т.В., під час проживання на території Пришибської селищної ради ОСОБА_2 зарекомендувала себе з посередньої сторони. Стосунки з особами які ведуть аморальний спосіб життя та раніше засудженими не підтримує. Скарги від сусідів та односельчан на її адресу не надходили. Раніше не притягувалася до кримінальної та адміністративної відповідальності (а.с.10).

Згідно довідки характеристики виданої секретарем Пришибської селищної ради Пустовіт Т.В., під час проживання на території Пришибської селищної ради ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони. Стосунки з особами які ведуть аморальний спосіб життя та раніше судимими особами не підтримує. Спиртними напоями не зловживає. Скарг від мешканців селища та сусідів на її адресу не надходили. Раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності (а.с.11).

Відповідно до довідки характеристики виданою КЗ Пришибський ДНЗ Сонечко ОСОБА_3 відвідує КЗ Пришибський ДНЗ Сонечко ОСОБА_4, в тому, що її онук ОСОБА_3 , 2015 року народження, дійсно відвідує КЗ Пришибський ДНЗ Сонечко (а.с. 9).

Відповідно до довідки характеристики виданою КЗ Пришибський ДНЗ Сонечко ОСОБА_3 відвідує КЗ Пришибський ДНЗ Сонечко з 2017 року по теперішній час, Хлопчик не пропускає дитячий садок без поважних причин. Родина проживає у селі Розівка Михайлівського району, тому хлопчик приїздить у дитячий садок на шкільному автобусі під наглядом працівника дошкільного закладу. Дитина емоційно врівноважена, йде на контакт дорослими та однолітками Хлопчик на заняттях встигає за іншими дітьми, але інколи потребує додаткової уваги з боку педагогів щодо мовленнєвого розвитку та логіко-математичної компетенції. Уміє грати з дітьми, не проявляє агресії. Дорослі слідкують, щоб у хлопчика було все необхідне для занять з малювання (а.с. 12).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного депутатом Пришибської селищної ради ОСОБА_5., проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , будинок належить ОСОБА_1 . Разом з нею проживають: ОСОБА_8 , 1959 року народження - чоловік; ОСОБА_9 , 2005 року народження - син; ОСОБА_3 , 2015 року народження. Зі слів ОСОБА_1 її дочка - ОСОБА_2 , 1993 року народження, зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 , але там не проживає з грудня 2018 року. Її син ОСОБА_3 , виховується та знаходиться утриманні ОСОБА_1 , в будинку є всі умови для проживання та опіки (а.с. 7).

Згідно висновку Михайлівської районної державної адміністрації від 18.06.2019 року № 02-39/0312, у зв`язку з тим, що мати не займається вихованням дитини, не цікавиться її життям, станом здоров`я, фізичним та духовним розвитком, не утримує матеріально, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Приписами ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно ст. 12 Закону України Про охорону дитинства на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обставини матеріального забезпечення, соціально-побутові умови проживання і особисті якості відповідача з`ясовувалися службою у справах дітей та судом. Так, судом встановлено, що відповідачка вихованням дитини не займається, коштів на її утримання не надає.

Характер поведінки відповідачки, її особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідача про необхідність зміни її ставлення до виховання дитини; відсутні підстави для надання переваги інтересам відповідача, а не дитини, яка саме в цей час, з урахуванням віку, потребує захисту своїх прав. Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи, суд вважає захист саме інтересів дитини і стимулювання матері щодо належного виконання своїх обов`язків, оскільки позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів малолітньої дитини, і водночас, санкція за протиправну винну поведінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків. Згідно ч.1,2 ст. 27 вказаної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отже, позбавлення відповідача батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи свідоме нехтування матір`ю своїми батьківськими обов`язками, що знайшло підтвердження під час розгляду справи, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дитини спокійного життя, гармонічного виховання в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, як того вимагає ст. 150 СК України.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_2 маючи можливість виконувати свої обов`язки відносно своєї дитини, не вчиняє відповідних дій, свідомо ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дитини, а саме: не проявляє до неї ніякої батьківської турботи, не займається її вихованням, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на її утримання, що підтверджує ухилення відповідача від виконання обов`язків, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

При цьому, застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, вона має право бути поновленою у батьківських правах відносно своєї дитини відповідно до положень ст. 169 СК України.

Відповідно до п. 40 Постанови КМУ від 24.09.2008 року № 866 Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім`ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання відповідний пакет документів для підготовки висновку про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

На підставі викладеного, питання щодо призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має бути вирішено в позасудовому порядку.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, Код ЄДРПОУ 34378159, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Центральна, 36, про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2020 року

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.О.Кравченко