Рішення

від 09.08.2007 по справі 12/227пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

09.08.07 р.                                                                              

Справа № 12/227пн                              

Господарський суд Донецької області

у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового

засіданні  Здоренко В.В.

за участю представників сторін

від позивача -  ОСОБА_2

від 

першого відповідача  - Єлісєєв

І.В.

розглянув у відкритому судовому

засіданні справу за позовом

Суб”єкта підприємницької діяльності

фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк

до Товариства з обмеженою

відповідальністю “Аудиторська фірма “ПІОНЕР” м. Донецьк

про визнання права власності

СУТЬ СПРАВИ

Суб'єкт підприємницької діяльності

- фізична особа ОСОБА_1 м. Донецьк звернулася до господарського суду з позовною

заявою  до Товариства з обмеженою

відповідальністю “Аудиторська фірма “ПІОНЕР” м.Донецьк про визнання права

власності на приміщення магазину продовольчих товарів за адресою:  АДРЕСА_1,  

загальною площею 79,8 кв.м.,  що

зазначено в технічному паспорті БТІ від 08.02.2007 року за літерою А-1

В обгрунтування своїх позовних

вимог позивач посилається на виконання будівельних  робіт без отримання належних дозволів, ст.

376 ЦК України

Відповідач проти наявності права

власності  на спірний об'єкт заперечував,

посилаючись, що особа, яка здійснила самочинне будівництво не буває права

власності .

Дослідивши обставини справи,

вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив

25.10.2005 року  було прийняте рішення  виконкому Донецької міської ради за

НОМЕР_1   “Про передачу земельної ділянки

в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для будівництва та подальшої

експлуатації будівлі магазину продовольчих товарів  у Ленінському районі.”

Згідно вказаного рішення,  позивачу передавалася земельна ділянка (

кадастровий номер НОМЕР_2) площею 0,0144 га в оренду строком на 5 років для

будівництва та подальшої експлуатації 

будівлі магазину продовольчих товарів.

14.11.2005 року між виконавчим

комітетом Донецької міської ради ( орендодавець) та позивачем ( орендар)

підписано договір оренди земельної ділянки,  

згідно якого позивач отримав в тимчасове платне користування земельну

ділянку загальною площею 144 кв. м., 

кадастровий номер НОМЕР_2 для будівництва та подальшої експлуатації

будівлі магазину продовольчих товарів , 

яка знаходиться  на території

АДРЕСА_2.

На час розгляду справи у суді на

земельній ділянці знаходиться магазин, який як стверджує позивач,  побудовано за власні кошти .

Магазин складається з двох груп

приміщень

Перша група : склад -17,9 кв.м.,

санвузел -1,5 кв.м, мийка 3, 1 кв.м., кабінет -7,9 кв.м., торговий зал - 39,3

кв.м.

Друга група:  торговельні  

зали - 10,1 кв.м.

08.11.2006 року рішенням

виконавчого комітету Ленінської районної в місті Донецьку Раді за НОМЕР_3 “ Про

присвоєння поштовою адреси магазину продовольчих товарів, який належить ПП

ОСОБА_1, розташований за адресою м. Донецьк, 

пр. Ленінський”   присвоєна

поштова адреса будівлі магазину продовольчих товарів АДРЕСА_1

Стаття 316 ЦК України встановлює,

що правом власності є право особи на річ ( майно) яке вона здійснює відповідно

до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права

володіння, користування та розпорядження своїм майном. ( ст. 317 ЦК України)

Відповідно до ст.320 ЦК України,

власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької

діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Право власності набувається на

підставах , що не заборонені законом, зокрема із правочинів.   Право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом.  (

ст. 328 ЦК України)

Житловий будинок, будівля, споруда,

інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або

будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без

належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями

будівельних норм і правил. ( частина 1 ст. 376 ЦК України)

На вимогу власника ( користувача)

земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно,

яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. ( частина

5 ст.376 ЦК України)

Відповідно до ст. 33 ГПК України,

кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається,

як на підставу своїх вимог та заперечень.

Сторони не надали суду документи,

які свідчать, що визнання права власності на спірний об'єкт  буде порушувати права та інтереси інших осіб.

На час прийняття рішення, позивач

користується земельною ділянкою та володіє, розпоряджається та користується

об'єктом нерухомості, який знаходяться на ній.

За таких обставин, позовні вимоги

позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на

позивача, так як саме з його вини виник спір.

На підставі ст.ст. 316, 317, 320,

328, 376 ЦК України та керуючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 ГПК України,

господарський суд

                                        ВИРІШИВ

Позов задовольнити

Визнати право власності за

суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1, яка мешкає за

адресою: АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_4)  на

приміщення магазину продовольчих товарів за адресою АДРЕСА_1, загальною площею

79,8 кв.м. , що зазначене в технічному паспорті БТІ від 08.02.2007 року за літерою

“А-1”, як самочинно збудоване.

Суддя