Постанова

від 09.04.2020 по справі 204/1530/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1325/20 Справа № 204/1530/19 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи, в письмовому провадженні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська від 5 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Трасткапітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Трасткапітал-інформ про виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, -

В С ТА Н О В И В:

У лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яку уточнив 3 червня 2019 року, в якій остаточно просив: зобов`язати виконавця - Товариство з обмеженою відповідальністю Трасткапітал-інформ провести грошові розрахунки з позивачем, а саме отримати залишок від вартості товару в сумі 57 500 грн. з документальним оформленням; зобов`язати виконавця - Товариство з обмеженою відповідальністю Трасткапітал передати позивачу новий ВАЗ-21043 по двосторонньому акту прийому-передачі товару; зобов`язати ОСОБА_2 терміново організувати і керувати товариствами по виконанню зобов`язань по договорам.

В обґрунтування позову зазначає, що у липні 2014 року позивач знайшов в інтернет-мережі товариство з обмеженою відповідальністю, яке рекламувало продаж знятого з виробництва в Росії і відсутнього у вільному продажу автомобіля ВАЗ-21043 за 67 500 грн. 24 липня 2014 року у м. Луцьку позивач уклав два договори з ТОВ Трасткапітал та ТОВ Трасткапітал-інформ . Договором № 12001 він перерахував на користь ТОВ Трасткапітал-інформ 10 000 грн., що становить 14,8% від вартості товару. У договорі № 120001 ТОВ Трасткапітал зобов`язався продати автомобіль за 67 500 грн. з розстроченням платежу, а позивач при укладенні договору заявив, що розрахується за автомобіль повністю і одномоментно в день його отримання. 3 листопада 2014 року позивач звернувся до виконавця з письмовою заявою про хід виконання договору, однак відповіді так і не отримав. Приблизно у квітні 2015 року виконавець зник з ринку надання послуг. У договорі виконавець гарантував, що не діє під впливом обману, а договір не носить характер мнимої чи удаваної угоди. Вирішити спір шляхом переговорів не виявилось можливим. Згідно п. 3.1 договору № 120001 він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Позивач гарантує оплату проданого йому відповідачем товару - нового автомобіля ВАЗ 21043 в сумі 57 500 грн. з підписанням двостороннього акту. У зв`язку з викладеним, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2019 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , вважає рішення незаконним, просить його скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції порушено ст.277 ЦПК України, його не повідомили про розгляд справи у спрощеному проваджені, а посилання в рішенні суду на необґрунтованість та недоведеність позовних вимог не може бути підставою для відмови у задоволені його позовних вимог.

Відповідачі не скористалися своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, за наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Трасткапітал інформ , як виконавцем, та ОСОБА_1 як замовником було укладено Договір № 12001, згідно умов якого ОСОБА_1 доручив, а Товариство з обмеженою відповідальністю Трасткапітал інформ прийняло на себе зобов`язання за обумовлену плату надати інформаційні, консультативні та роз`яснювальні послуги з питань виконання умов та порядку діяльності Трасткапітал , а також оформити Договір № 12001 від 24 липня 2014 року та Додатки до нього між замовником та ТОВ Трасткапітал з дотриманням вимог чинного законодавства України (а.с. 5).

На виконання умов вищевказаного договору позивачем ОСОБА_1 того ж дня, тобто 24 липня 2014 року, на рахунок відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Трасткапітал інформ було сплачено 10 000 грн., де призначенням платежу зазначено плата за інформаційно-консультаційні послуги згідно Договору № 12001 від 24.07.2014 року в т.ч. ПДВ 1666,67 , що підтверджується квитанцією № 6642420009 від 24.07.2014 року (а.с. 8).

Крім того, 24 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Трасткапітал , як виконавцем, та ОСОБА_1 , як замовником, було укладено Договір № 120001, предметом якого є надання виконавцем послуг спрямованих на придбання замовником товару №120001- автомобіля вартістю 67 500 грн. (а.с. 4).

Посилаючись на те, що відповідачі не виконали взятих на себе зобов`язань за Договорами № 12001 та № 120001 від 24 липня 2014 року, позивач у лютому 2019 року вирішив звернутись до суду з даним позовом, та просив його задовольнити.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог про зобов`язання виконавця - Товариство з обмеженою відповідальністю Трасткапітал-інформ провести грошові розрахунки з позивачем, а саме отримати залишок від вартості товару в сумі 57 500 грн. з документальним оформленням; зобов`язання виконавця - Товариство з обмеженою відповідальністю Трасткапітал передати позивачу новий ВАЗ-21043 по двосторонньому акту прийому-передачі товару; а також зобов`язати ОСОБА_2 терміново організувати і керувати товариствами по виконанню зобов`язань по договорам районний суд послався на необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Умовами Договору № 12001 від 24 липня 2014 року, що був укладений між позивачем та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Трасткапітал-інформ , передбачено, що предметом вказаного договору було виключно надання інформаційних, консультативних та роз`яснювальних послуг з питань виконання умов та порядку діяльності Трасткапітал , а також оформлення Договору № 12001 від 24 липня 2014 року та Додатків до нього між замовником та ТОВ Трасткапітал (а.с.5). З вказаного договору також вбачається, що сплачена позивачем сума у розмірі 10 000 грн. була платою за надання вищезазначених послуг Товариства з обмеженою відповідальністю Трасткапітал-інформ за даним договором, а не платою в рахунок вартості автомобіля, як вважає позивач. (а.с.5 звор)

Умовами укладеного 24 липня 2014 року Договору № 12001 було передбачено, що виконавець надає послуги спрямовані на придбання Замовником товару згідно додатку №1 (а.с. 4), тобто за умовами укладеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Трасткапітал-інформ не брало на себе зобов`язань щодо отримання від позивача як замовника плати за товар - автомобіля вартістю 67 500 грн., та передачі позивачу нового ВАЗ-21043 по двосторонньому акту прийому-передачі товару (а.с.4)

При цьому, у вищевказаному договорі сторонами не було обумовлено жодних інших обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Трасткапітал , а обумовлено лише його права як виконавця, а також права і обов`язки ОСОБА_1 як замовника.

Вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача ОСОБА_2 організувати і керувати товариствами по виконанню зобов`язань по договорам, також обґрунтовано не задоволені, оскільки,такий спосіб захисту обраний позивачем помилково. Відповідач ОСОБА_2 не був стороною в укладених з позивачем договорах № 12001 та № 120001 від 24 липня 2014 року та, крім того, такі позовні вимоги не стосуються правовідносин, які склались між сторонами вищевказаних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, висновок районного суду про необґрунтованість позовних вимог є правильним.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, закон зобов`язує сторін подавати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень, при цьому розгляд справи у спрощеному порядку не позбавляє позивача права на такі дії.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не зміг скористатися своїми правами щодо уточнення або коригування своїх позовних вимог саме тому, що суд розглянув справу у спрощеному провадженні, колегія суддів вважає надуманими, оскільки ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2019 року позовна заява була залишена без руху, саме з підстав не відповідності її вимогам п.4, ч.3,ст.175 ЦК України, позивачем, на виконання вимог ухвали суду була надана нова редакція позовної заяви, яка і була розглянута судом (а.с.15, 23-25)

Інші доводи викладені в апеляційній скарзі висновків районного суду не спростовують, а фактично містять в собі міркування апелянта щодо неправомірних, на його думку, процесуальних дій суду під час розгляду справи, що не підтверджується матеріалами цивільної справи.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Під час розгляду справи судом першої інстанції порушень норм процесуального права допущено не було, а тому підстав для скасування судового рішення немає.

Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05 серпня листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова