Постанова

від 08.04.2020 по справі 638/1123/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 638/1123/17-ц

провадження № 61-9905св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач) ,

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: комунальне підприємство Проектно-будівельний концерн Прогрес , Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, приватне акціонерне товариство Куряжський домобудівельний комплекс ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ліквідаційної комісії головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, з урахуванням змін та доповнень, та приватного акціонерного товариства Куряжський домобудівельний комплекс до якої приєднався ОСОБА_2 , на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року в складі судді Грищенко І. О. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до комунального підприємства Проектно-будівельний концерн Прогрес (далі - КП ПБК Прогрес ), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області (далі - ГУ МВС України у Харківській області), приватного акціонерного товариства Куряжський домобудівельний комплекс (далі - ПрАТ Куряжський домобудівельний комплекс ), третя особа- ОСОБА_2 про захист порушеного права.

На обґрунтування позову зазначала, що 04 листопада 2005 року між КП ПБК Прогрес та ГУ МВС України в Харківській області укладено договір № 25, предметом якого є співпраця по будівництву 8 секції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Умовами договору передбачено, що замовник із залученням пайовика здійснює будівництво та здачу в експлуатацію 8-ї секції житлового будинку і передає Пайовику готове житло - квартири з різною кількістю кімнат в розмірі 80 % загальної площі житла та всі нежитлові приміщення включно з приміщеннями технічного поверху, а Пайовик здійснює інвестування в порядку пайової участі у будівництві житла шляхом перерахування коштів, передачі матеріальних активів та виконання будівельно-монтажних робіт.

26 лютого 2008 року між нею та КП ПБК Прогрес укладено договір № 19 уступки права вимоги квартири, відповідно до якого боржник здійснює будівництво та здає у експлуатацію житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, секція 8 та передає їй готове житло - двокімнатну квартиру, загальною площею 63,6 кв м. Термін закінчення будівельно-монтажних робіт - 31 серпня 2009 року, термін введення в експлуатацію готового житла - протягом трьох місяців після закінчення будівельно-монтажних робіт.

Зазначала, що згідно з Мировою угодою від 04 березня 2011 року, укладеною між ГУ МВС України в Харківській області та ПБК Прогрес , ГУ МВС України в Харківській області зобов`язалось передати новим кредиторам квартири, визначені умовами договорів уступки прав вимоги, укладеними між КП ПБК Прогрес та новими кредиторами, які оплатили вартість квартир у повному обсязі на умовах, визначених договорами уступки права вимоги, у разі, якщо такі договори не розірвані і (або) не визнані недійсними, після закінчення будівництва житлового будинку

Нею виконані умови інвестиційної угоди, що дає їй право на частку в об`єкті незавершеного будівництва у вигляді заявленої квартири.

З урахуванням уточнень позовних вимог, просила зобов`язати ГУ МВС України в Харківській області після закінчення будівництва та здачі житлового будинку АДРЕСА_1 до експлуатації за актом приймання-передачі передати їй квартиру НОМЕР_1 , загальною площею 63,3 кв. м. секції № 8 житлового будинку № АДРЕСА_1 та зобов`язати Управління Реєстрації після здачі будинку до експлуатації зареєструвати право власності на цю квартиру.

Короткий зміст рішень судів першої та інстанції інстанцій

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 про захист порушеного права задоволено частково.

Зобов`язано ГУ МВС України у Харківській області після закінчення будівництва та здачі до експлуатації будинку АДРЕСА_1 за актом приймання-передачі передати у власність ОСОБА_1 квартиру НОМЕР_1 , загальною площею 63,3 кв. м, секції в„–8 житлового будинку АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 у повному обсязі виконала умови договору, укладеного з КП ПБК Прогрес , а тому у неї виникли майнові права на об`єкт інвестування - двокімнатну квартиру, у зв`язку з чим вважав, що після завершення будівництва та здачі будинку до експлуатації ОСОБА_3 має право за актом приймання-передачі отримати право власності на майно.

Позовні вимоги в частині зобов`язання управління реєстрації зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на спірний об`єкт вважав передчасними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2018 рокуГУ МВС України в Харківській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, з урахуванням змін та доповнень, поданих у березні 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог та у цій позовних вимог відмовити.

У лютому 2018 року ПрАТ Куряжський домобудівельний комплекс подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати відповідача ГУ МВС України в Харківській області передати позивачу за актом приймання-передачі квартиру з характеристиками, аналогічними об`єкту інвестування за договором про відступлення права вимоги від 26 лютого 2008 року № 19, з переліку квартир, майнові права на які належать ГУ МВС України у Харківській області.

У лютому 2018 року до Верховного Суду подано заяву ОСОБА_2 про приєднання до касаційної скарги ПрАТ Куряжський домобудівельний комплекс , у якій заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати відповідача ГУ МВС України в Харківській області передати позивачу за актом приймання-передачі квартиру з характеристиками, аналогічними об`єкту інвестування за договором про відступлення права вимоги від 26 лютого 2008 року № 19, з переліку квартир, майнові права на які належать ГУ МВС України у Харківській області.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційні скарги мотивовані тим, що судами безпідставно задоволено позовні вимоги, та не враховано, що у позивача не виникло право вимоги. При розгляді справи судами порушено норми процесуального права, а саме: у порушення вимог частини четвертої статті 60 ЦПК України 2004 року без наявності відповідних доказів, виходячи тільки з припущень було зроблено висновки, що КП ПБК Прогрес виконав свої зобов`язання перед ГУ МВС України в Харківській області за договором від 04 листопада 2005 року № 25, тому позивач отримала право вимоги за договором від 26 лютого 2008 року № 19; мирова угода, затверджена ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2011 року у справі № 2-1101/11 має своє розпорядження на позивача. У порушення підпункту в пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині постанови не вказав мотивів відхилення аргументу, викладеного АТ КДБК у апеляційній скарзі про те, що згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПБК Прогрес як юридичну особу припинено з грудня 2015 року. Єдиним документом, яким зобов`язання ліквідованого ПБК Прогрес перед інвесторами будівництва покладаються на іншу юридичну особу ГУ МВС України в Харківській області є ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2011 року у справі № 2-1101/11. Цим документом не встановлено жодних зобов`язань ГУ МВС України в Харківській області перед позивачем. КП ПБК Прогрес не передав ГУ МВС України в Харківській області ані договір з позивачем, ані будь-який інший документ, який би підтверджував правомірність права очікування позивача, не залучив позивача як третю особу під час розгляду справи про правонаступництво ГУ МВС України в Харківській області за зобов`язаннями КП ПБК Прогрес перед інвесторами. У порушення вимог частини другої статті 59 ЦПК України не було прийнято як доказ та не оцінено належним чином реєстр недобудованих квартир секції № 8 житлового будинку АДРЕСА_1 , на які розповсюджується право вимоги фізичних осіб згідно з договорами про уступку права вимоги, укладеними КП ПБК Прогрес . Це той самий документ, який підтверджує, що КП ПБК Прогрес не передав свої зобов`язання перед позивачем ГУ МВС України в Харківській області, тому що в реєстрі договір з позивачем відсутній, і відповідно, ГУ МВС України в Харківській області нічого не знало про зобов`язання КП ПБК Прогрес перед ОСОБА_3 . Крім того, прийнятими рішеннями порушено права відповідача АТ КДБК як добросовісного забудовника, який отримав від ГУ МВС України в Харківській області певний перелік квартир як оплату за виконані будівельно-монтажні роботи. Згідно з попереднім адресним переліком квартир та нежитлових приміщень в об`єкті будівництва від 19 липня 2011 року, який є невід`ємною частиною договору та акта приймання-передачі до нього 2-кімнатна квартира НОМЕР_1 , проектною площею 65,19 кв. м передана ГУ МВС України в Харківській області як вільна від будь-яких зобов`язань. Також оскаржуваними рішеннями порушено права та законні інтереси третьої особи ОСОБА_2 , який на законних підставах є власником майнових прав на квартиру НОМЕР_1 , проектною площею 65,19 кв. м у 8 секції житлового будинку по АДРЕСА_1 . Указані майнові права ОСОБА_2 придбав на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 20 серпня 2013 року № 2978. Цей догові не визнано недійсним. Покупець у повному обсязі сплатив майнові права у сумі 423 725,00 грн.

Більш того, рішеннями порушено права та законні інтереси позивача у зв`язку з неможливістю виконання указаного судового рішення. ГУ МВС України в Харківській не зможе передати позивачу квартиру, оскільки майнові права на цю квартиру ГУ МВС України в Харківській не належать ще з 19 липня 2011 року. Вони передані від ГУ МВС України в Харківській до АТ КДБК за актом приймання-передачі від 19 липня 2011 року, який також не визнано судом недійсним.

На даний час обєкт будівництва введено в експлуатацію на підставі Декларації від 08 червня 2017 року № ХК143171583605, зареєстрованої Інспекцією ДАБК Харківської міської ради.

Право власності на двокімнатну квартиру НОМЕР_1 у 8-й секції багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 зареєстровано у встановленому законодавством порядку за громадянином ОСОБА_2 .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2018 року ГУ МВС України в Харківській області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПрАТ Куряжський домобудівельний комплекс на касаційну скаргу, посилаючись на те, що ГУ МВС України в Харківській області не погоджується із касаційною скаргою в частині зобов`язання відповідача - ГУ МВС України в Харківській області передати позивачу за актом приймання-передачі квартиру з характеристиками, аналогічними об`єкту інвестування за договором про відступлення права вимоги від 26 лютого 2008 року № 19, з переліку квартир, майнові права на які належать ГУ МВС України в Харківській області.

Фактичні обставини справи встановлені судами

04 листопада 2005 року між КП ПБК Прогрес ( Пайовик ) та ГУМВС України в Харківській області( Замовник ) укладено договір № 25, предметом якого є співпраця сторін по будівництву 8 секції житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме замовник із залученням пайовика здійснює будівництво та здачу в експлуатацію 8-ї секції житлового будинку і передає Пайовику готове житло - квартири з різною кількістю кімнат в розмірі 80 % загальної площі житла та всі нежитлові приміщення включно і приміщеннями технічного поверху, а Пайовик здійснює інвестування в порядку пайової участі у будівництві житла шляхом перерахування коштів, передачі матеріальних активів та виконання будівельно-монтажних робіт.

26 лютого 2008 року між ОСОБА_1 ( Новий кредитор ) та ПБК Прогрес ( кредитор ) укладено договір № 19 уступки права вимоги квартири, за яким ПБК Прогрес відступило позивачу право вимоги до ГУМВС України в Харківській області виконання зобов`язання за договором від 04 листопада 2005 року, а саме передачі готової квартири за адресою: АДРЕСА_1, секція 8 .

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 01 квітня 2011 року затверджено мирову угоду між ПБК Прогрес та ГУМВС України в Харківській області, за якою у зв`язку з неможливістю закінчення будівництва розірвано договір пайової участі, в тому числі №25 від 04 листопада 2005 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 , уточнивши позовні вимоги просила зобов`язати ГУ МВС України в Харківській області після закінчення будівництва та здачі житлового будинку АДРЕСА_1 до експлуатації за актом приймання-передачі передати їй квартиру НОМЕР_1 , загальною площею 63,3 кв. м. секції № 8 житлового будинку № АДРЕСА_1 та зобов`язати Управління Реєстрації після здачі будинку до експлуатації зареєструвати право власності на цю квартиру.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правовідносини між сторонами, які стали підставою пред`явлення ОСОБА_3 позову, виникли з приводу визнання права власності на новостворене нерухоме майно, проте чинне законодавство не передбачає такого способу захисту як зобов`язання після закінчення будівництва та здачі житлового будинку до експлуатації за актом приймання-передачі передати квартиру у власність та зобов`язати Управління Реєстрації після здачі будинку до експлуатації зареєструвати право власності на цю квартиру.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач обрав неефективний спосіб захисту свого права і його вимоги сформульовані таким чином, що у суду відсутні можливості виконати вимоги частини другої статті 5 ЦПК України і обрати спосіб захисту цього права, який би не суперечив закону. При цьому у ОСОБА_3 існує право захистити свої законні інтереси шляхом подання позову з урахуванням положень ЦК України і ЦПК України.

Відтак, суди дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання ГУ МВС України у Харківській області після закінчення будівництва та здачі до експлуатації будинку АДРЕСА_1 за актом приймання-передачі передати у власність ОСОБА_1 квартиру НОМЕР_1 , загальною площею 63,3 кв. м, секції в„– 8 житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки такий спосіб не буде ефективним у відновленні порушених прав позивача.

Враховуючи те, що норми матеріального права застосовано неправильно апеляційним судом, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову на підставі статті 412 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ліквідаційної комісії головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, з урахуванням змін та доповнень, приватного акціонерного товариства Куряжський домобудівельний комплекс до якої приєднався ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства Проектно-будівельний концерн Прогрес , Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області, приватного акціонерного товариства Куряжський домобудівельний комплекс , третя особа - ОСОБА_2 , про захист порушеного права відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнанні нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та у подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. П. Курило