Рішення
від 10.04.2020 по справі 233/7756/19
КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/7756/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника органу опіки та піклування Карпушина В.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Костянтинівської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в якому просила розірвати шлюб, укладений 02 жовтня 2010 року між нею та ОСОБА_2 , щодо якого Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області складено актовий запис № 573 від 02 жовтня 2010 року, а також визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. Крім того, позивач виявила бажання після розірвання шлюбу мати прізвище ОСОБА_1 .

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалася на те, що подружжя разом не проживає та позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим. Подружжя має малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка наразі мешкає із матір`ю. Батько дитини мешкає окремо з січня 2019 року, участі в утриманні та вихованні дочки не бере, з ним відсутній постійний зв`язок, в зв`язку з чим між ними не досягнуто згоди щодо місця проживання дитини.

Органом опіки та піклування в особі виконавчого комітету Костянтинівської міської ради Донецької області надано висновок з приводу розв`язання спору від 13 березня 2020 року, відповідно до якого дитина як внутрішньо переміщена особа проживає в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , яка належить діду дитини ОСОБА_5 , в квартирі створені всі умови для проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На засідання комісії з питань захисту прав дитини 04.03.2020 р. батько дитини ОСОБА_2 не прибув, засоби зв`язку з ним відсутні, провести бесіду з ним, обстежити його місце проживання, з`ясувати думку з цього приводу не виявилось можливим. Оскільки спір між батьками щодо визначення місця проживання відсутній, орган опіки та піклування Костянтинівської міської ради не має підстав для надання висновку щодо визначення місця проживання малолітньої дитини та залишає вирішення даного питання на розсуд суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні вказав на те, що задоволення позовних вимог відповідатиме інтересам дитини.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не надав.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 10.04.2020 р. без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її до протоколу судового засідання судом постановлено провести заочний розгляд справи.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції в м. Донецьку Донецької області (актовий запис № 573 від 02 жовтня 2010 року), прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 02 жовтня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції в м. Донецьку Донецької області.

Подружжя має малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 17.01.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у місті Донецьку.

Відповідач ОСОБА_2 має останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями паспорту громадянина України, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи.

Позивач ОСОБА_1 разом із дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є внутрішньо переміщеними особами та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками УСЗН Костянтинівської міської ради № 1425-5000154864 від. 08.07.2019 р., № 1425-5000154879 від 08.07.2019 р.

Позивач ОСОБА_1 з 09.09.2019 року працює у ТОВ Пауер Код (ЄДРПОУ 41808532) на посаді перекладача, отримує мінімальну заробітну плату, що підтверджується довідками від 02.12.2019 р. вказаного товариства. На обліку у лікаря-нарколога не перебуває, що підтверджується довідкою ВСП КЛПУ Міський наркологічний диспансер м. Краматорська у м. Костянтинівка за № 05/25-191 від 02.12.2019 р.

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 навчається в 1-А класі Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Костянтинівської міської ради Донецької області, батько дитини ОСОБА_2 батьківські збори не відвідує, зв`язок з класним керівником не підтримує, що підтверджується довідкою вказаного закладу освіти за № 449 від 02.12.2019 р.

Згідно з довідкою амбулаторії № 5 Центру первинної медико-санітарної допомоги Костянтинівської міської ради дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 має задовільний стан здоров`я.

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що вони є батьками позивача. Подружжя проживало у м. Донецьк. Свідки регулярно відвідували подружжя за місцем їх проживання, а подружжя приїздило в гості у м. Костянтинівку, відповідач іноді телефонував тещі. В січні 2019 року їх дочка та зять припинили проживати разом. 08.04.2019 року у присутності дитини між подружжям виникла сварка, внаслідок якої позивач отримала тілесні ушкодження. З того часу відповідач самоусунувся від дружини та дитини. Наприкінці червня 2019 року позивач разом із дитиною ОСОБА_9 почала проживати у батьків у м. Костянтинівка. Батько в утриманні дитини участі не приймає, її життям не цікавиться, не телефонує, хоча знає де вони проживають, оскільки запитував у спільних друзів у м. Донецьку про теперішнє місце проживання дружини з дитиною. Мати своє чергою піклується про дитину та виховує її, має постійну роботу. В житловому приміщенні матір`ю та свідками, як бабою та дідом, створені належні умови для проживання та розвитку дитини: є спальне місце, іграшки, робоче місце для навчання. Дитина ходить до школи та відвідує гуртки. В родині панують доброзичливі стосунки.

В судовому засіданні була заслухана думка дитини ОСОБА_3 , яка пояснила, що проживає разом із мамою, бабусею та дідусем, їй подобається вчитися, а дома, де вона проживає затишно, в школі, яку відвідує, має друзів. З батьком давно не бачилася та не спілкувалася. В останнє пам`ятає зустріч у м. Донецьк, де батько водив її на прогулянку до парку. Хотіла би проживати з батьками однією родиною.

Згідно з ст. 21 Сімейного Кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Частиною першою ст. 55 СК України передбачений обов`язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Разом з тим, ч. 1 ст. 110 СК України передбачена можливість пред`явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що подружжя разом не проживає, зберігати сім`ю намірів не має, а отже спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам дружини ОСОБА_1 .

Щодо надання додаткового строку для примирення подружжя, як захід, який має вчиняти суд відповідно до ст. 111 СК України, відповідно до якої суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства, необхідно зазначити наступне.

Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови № 11 від 21.12.2007 р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз`яснив, що передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу, та дослідивши обставини подружнього життя сторін, суд дійшов висновку, що строк на примирення не є необхідним.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу тощо, суд дійшов висновку, що подальше спільне проживання та збереження даної сім`ї суперечить інтересам дружини ОСОБА_1 , що має істотне значення.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до загальних засад регулювання сімейних відносин, передбачених ст. 7 Сімейного кодексу України, зазначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, які відповідно до ст. 155 цього Кодексу мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і всупереч інтересам дитини здійснюватися не можуть. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

На підставі ст. 11 Закону України Про охорону дитинства сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно із ст. 160 СК місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 СК якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Враховуючи ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я, наявність у матері самостійного доходу, місця проживання, доброзичливих стосунків у родині, умов для розвитку дитини, суд дійшов висновку про можливість визначити місце проживання дитини разом з матір`ю за її місцем проживання, що відповідатиме інтересам дитини. А отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1536,80 грн (768,40 х 2).

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, 280 - 282, 289, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Костянтинівської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладений 02 жовтня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції в м. Донецьку Донецької області, актовий запис № 573 від 02 жовтня 2010 року, - розірвати.

Прізвище дружини після розірвання шлюбу - ОСОБА_1 .

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за її місцем проживання.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати, що включають судовий збір в розмірі 1536 (однієї тисячі п`ятисот тридцяти шести) гривень 80 копійок.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Вказані строки продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного рішення суду - 10.04.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Костянтинівської міської ради, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 260, ЄДРПОУ 04052790.

Суддя

СудКостянтинівський міськрайонний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення10.04.2020
Оприлюднено13.04.2020
Номер документу88700719
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —233/7756/19

Рішення від 10.04.2020

Цивільне

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Мартиненко В. С.

Рішення від 10.04.2020

Цивільне

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Мартиненко В. С.

Ухвала від 03.03.2020

Цивільне

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Мартиненко В. С.

Ухвала від 05.02.2020

Цивільне

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Мартиненко В. С.

Ухвала від 28.11.2019

Цивільне

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Мартиненко В. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні