Ухвала

від 25.03.2020 по справі 282/773/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 282/773/18

провадження № 61-14214св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Привітівське ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпа Василь Васильович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 28 березня 2019 року у складі судді Гуцала П. І. та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське (далі - СТОВ Привітівське ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпа В. В. (далі - державний реєстратор Неліпа В. В.), про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації прав оренди.

Позовна заява мотивована тим, що 01 листопада 2007 року між ним та СТОВ Привітівське укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,16 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0072. Державна реєстрація договору оренди відбулася 22 листопада 2007 року, яка проведена Любарським районним відділом Житомирської РФЦ ДЗК, про що цього ж дня зроблено запис про реєстрацію договору оренди землі у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 040721300211.

04 травня 2017 року він письмово повідомив СТОВ Привітівське про те, що не бажає продовжувати термін дії договору оренди.

У листопаді 2017 року йому стало відомо, що 07 листопада 2017 року державний реєстратор Неліпа В. В. зареєстрував за СТОВ Привітівське право оренди земельної ділянки площею 2,16 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0072, яка належить йому, терміном на 10 років, не зазначивши, при цьому, що договір оренди був укладений 01 листопада 2007 року і державна реєстрація права оренди відбулася 22 листопада 2007 року.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки зареєстроване 07 листопада 2017 року, строк дії даного речового права 10 років з правом пролонгації. Жодних відомостей із зазначенням дати закінчення права оренди державний реєстратор до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вніс.

Наявність в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право оренди земельної ділянки порушує його права, зокрема право на самостійне господарювання на земельній ділянці, так як СТОВ Привітівське неодноразово намагався обробити земельну ділянку вже після закінчення терміну дії договору оренди, мотивуючи це тим, що його право оренди ще не закінчилося відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ї їх обтяжень. Такі дії СТОВ Привітівське були припинені лише після звернення до правоохоронних органів.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд визнати припиненим договір оренди земельної ділянки, який укладено 01 листопада 2007 року між ним та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 2,16 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0072, та скасувати державну реєстрацію права оренди СТОВ Привітівське земельної ділянки площею 2,16 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0072.

У червні 2018 року СТОВ Привітівське звернулось до суду із зустрічною позовною заявою.

Позовна заява мотивована тим, що враховуючи наявність у СТОВ Привітівське наміру продовжити користування земельною ділянкою та дотримуючись процедури пролонгації оренди землі, встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі та пункту 1.3.1 договорів оренди, ним 29 вересня 2017 року поштовим відправленням із трек-номером 1310100888818 надіслано ОСОБА_1 лист-повідомлення від 25 вересня 2017 року № 82 про поновлення договору оренди.

До вказаного листа орендарем долучено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 01 листопада 2007 року. Товариством запропоновано ОСОБА_1 вигідні грошові умови для орендодавця, а саме максимальну орендну плату, встановлену законодавством на рівні 12% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка згідно з довідкою відділу Держгеокадастру у Любарському районні Житомирської області ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 10 лютого 2017 року № 32-428/0-158/6-17 становить 70 206 грн.

Однак у встановлений законодавством місячний термін орендодавець не повідомив орендаря про прийняте рішення за наслідками розгляду листа-повідомлення від 25 вересня 2017 року № 82 та проекту додаткової угоди до договору оренди.

Таким чином, така бездіяльність ОСОБА_1 , як орендодавця, вказувала на фактичне порушення ним приписів, передбачених частиною п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі , що, у свою чергу, дало СТОВ Привітівське підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону. Розцінена орендарем мовчазна згода орендодавця дала підстави для продовження користування земельною ділянкою після спливу строку, на який укладався договір оренди, та належним чином сплачувати орендодавцеві орендну плату за 2017 та 2018 роки.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, СТОВ Привітівське просило суд визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 01 листопада 2007 року, зареєстрованого у Любарському районному відділі Житомирської РФЦ ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28 листопада 2007 року за № 040721300367 року, на той самий строк та на тих самих умовах в редакції, викладеній в заяві про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Любарського районного суду від 23 листопада 2018 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 28 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 2,16 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0072.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У задоволенні позову СТОВ Привітівське відмовлено.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що орендодавець направив орендарю лист про небажання продовжувати договір оренди, обробляє свою земельну ділянку самостійно, відсутність укладеного договору оренди з іншим орендарем дає підстави вважати, що переважне право орендаря на продовження строку договору оренди земельної ділянки порушено не було, а тому спірний договір оренди підлягає визнанню припиненим.

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання договору оренди припиненим, судами було враховано правові висновки, які викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження 14-65цс18) та у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року № 395/1458/16-ц (провадження № 61-6190св18), від 23 січня 2019 року у справі № 312/265/17-ц (провадження 61-43640св18).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права оренди СТОВ Привітівське , суди виходили із того, що задоволення позову про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки в силу положень частини другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права оренди.

Відмовляючи у задоволенні позову СТОВ Привітівське , суди виходили із того, що акт № 1 огляду посівів пшениці на орендованій земельній ділянці та звіт до Держстату України про посівні площі не доводять факту продовження користування земельною ділянкою, також орендарем не доведено та не підтверджено жодними доказами факт розрахунку по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2018 рік.

Крім того, суди зазначили, що наявність вираженого волевиявлення орендодавця на відмову від продовження строку оренди, не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами, а тому подальше направлення СТОВ Привітівське пропозиції про продовження відносин оренди, так само як і продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку оренди за вказаних обставин не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі СТОВ Привітівське , посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , а позовні вимоги СТОВ Привітівське задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що СТОВ Привітівське , маючи намір продовжити користування земельною ділянкою, 29 вересня 2017 року надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення від 25 вересня 2019 року № 82 про поновлення договору оренди. До вказаного листа орендарем було долучено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 01 листопада 2007 року.

Проте, ОСОБА_1 в порушення частини п'ятої статті 33 Закону України Про оренду землі у місячний термін не повідомив орендаря про прийняте ним рішення щодо листа-повідомлення від 25 вересня 2017 року № 82 та проекту додаткової угоди до договору оренди. Вважає таку поведінку орендодавця недобросовісною.

Зазначає, що поведінка ОСОБА_1 щодо неповідомлення орендаря про прийняте ним рішення щодо вказаного листа-повідомлення про поновлення договору оренди розцінена СТОВ Привітівське як мовчазна згода на поновлення договору оренди, а тому орендар продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку, на який укладався договір оренди земельної ділянки від 01 листопада 2007 року.

При цьому СТОВ Привітівське належним чином виконує зобов'язання щодо виплати орендної плати, зокрема, за 2017-2018 роки.

Крім того, здійснення виплати орендної плати у 2018 році свідчить про намір скористатися своїм правом на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Також посилається на те, що протягом місяця після спливу строку договору оренди та продовження користування орендарем земельною ділянкою орендодавець також не скористався правом, передбаченим частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , та не направив орендареві будь-якого листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди. При цьому вважає, що конклюдентні дії СТОВ Привітівське , а саме продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та виплата орендної плати після спливу строку, на який укладався договір оренди, свідчать про правомірну реалізацію орендарем права на поновлення договору оренди земельної ділянки та наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору на той же самий строк і на тих же самих умовах.

Таким чином, за правилами, визначеними частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі . та умовами, передбаченими пунктом 1.3.1 договору оренди, цей договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

Вказує, що обраний СТОВ Привітівське спосіб захисту узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 квітня 2019 року у справі № 905/174/18.

Серед іншого, касаційна скарга містить посилання на те, що заява ОСОБА_1 про небажання продовжувати договір оренди на новий строк не створює будь-яких прав та обов'язків для сторін договору у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі . По-перше, подання такої заяви не передбачено умовами договору, по-друге, заяву подано орендарем поза межами термінів, встановлених частинами п'ятою та шостою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Вказане повністю відповідає правовій позицій Верховного Суду України, викладеної у постановах від 10 червня 2015 року у справі № 6-70цс15 та інш. Крім того, такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 547/1432/15-ц (провадження № 61-3972св18) та від 23 травня 2018 року у справі № 547/89/16-ц (провадження № 61-5911св18).

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі, виходячи з наступного.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року справу № 320/5724/17 (касаційне провадження № 61-38116св18) за позовом ОСОБА_2 до головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання права користування земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 08 травня 2018 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 серпня 2019 року вказану цивільну справу № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19) прийнято до розгляду.

Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

Так, у справі, яка передана на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, порушено питання щодо застосування частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки існують суперечності у висновках касаційних судів у складі Верховного Суду щодо необхідності повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися своїм переважним правом щодо продовження договору оренди земельної ділянки та автоматичною пролонгацією договору оренди земельної ділянки у разі, якщо він продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачує орендну плату.

У справі, яка переглядається, заявник у касаційній скарзі, серед іншого, вказує, що укладений між СТОВ Привітівське та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки продовжено на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, відповідно до положень частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , а суперечні висновки касаційний судів у складі Верховного Суду щодо застосування вказаної норми дають підстави для висновку щодо необхідності зупинення касаційного провадження у вказаній справі.

Тобто, вбачається, що вирішення справи, яка переглядається, можливе лише після розгляду справи № 320/5724/17 Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19).

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 282/773/18 (касаційне провадження № 61-14214св19) за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпа Василь Васильович, про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди та за зустрічним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державний реєстратор Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпа Василь Васильович, про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 28 березня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2019 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19) за позовом ОСОБА_2 до головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання права користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 08 травня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович