Рішення

від 10.04.2020 по справі 640/18247/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 року м. Київ № 640/18247/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТПС Дистриб`юшн до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ТПС Дистриб`юшн (далі - позивач або ТОВ ТПС Дистриб`юшн ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.08.2019 № 0641061206.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про несвоєчасну реєстрацію ТОВ ТПС Дистриб`юшн податкових накладних у ЄРПН у зв`язку з чим безпідставно визначив підприємству штраф у розмірі 24 618,98 грн.

Позивач зауважує, що визначаючи штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №7 від 11.01.2018, №8 від 12.01.2018, №11 від 15.01.2018, №9 від 15.01.2018, №22 від 30.01.2018, №23 від 25.03.2019 контролюючий орган не врахував, що внаслідок відсутності суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, ТОВ ТПС Дистриб`юшн не мало об`єктивної можливості у певний проміжок часу здійснити реєстрацію вказаних податкових накладних.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час камеральної перевірки було виявлено 15 випадків несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН. За викладених обставин вважає, що обґрунтовано застосував до ТОВ ТПС Дистриб`юшн штрафні санкції.

Позивач надав відповідь на відзив, яка в цілому відповідає змісту позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019 відкрито провадження у справі № 640/18247/19, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТПС Дистриб`юшн як юридична особа зареєстроване 21.05.2008 (номер запису: 1 070 102 0000 033190), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1 а.с. 20-21).

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ТПС Дистриб`юшн з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017-2019 роки, за результатами якої було складено акт від 05.06.2019 №5700/26-15-12-06-16/41501330 (том 1 а.с.22).

У зазначеному акті відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ ТПС Дистриб`юшн вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у вигляді недотримання строків реєстрації податкових накладних, а саме, до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 246 189,85 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 05.06.2019 №5700/26-15-12-06-16/41501330 Головним управлінням ДФС у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.08.2019 № 0641061206, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 24 618,98 грн.

З додатку до податкового повідомлення-рішення від 01.08.2019 № 0641061206 убачається, що штраф було застосовано відповідачем за порушення позивачем термінів реєстрації наступних податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних: №22 від 25.09.2017, №7 від 11.01.2018, №8 від 12.01.2018, №11 від 15.01.2018, №9 від 15.01.2018, №21 від 21.12.2018, №22 від 30.01.2018, №23 від 27.12.2018, №24 від 28.12.2018, №25 від 31.12.2018, №27 від 31.12.2018, №15 від 18.03.2019, №20 від 21.03.2019, №18 від 30.03.2019, №23 від 25.03.2019 (том 1 а.с.24).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку № 1246 обумовлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктами 12 - 16 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 42 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України штрафні санкції, передбачені пунктом 120 1.1 статті 120 1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Отже, платники податку зобов`язані реєструвати податкову накладну, що складена у першій половині місяця - до кінця місяця, у другій половині місяця - до 15 календарного дня наступного місяця.

Порушення зазначених строків є підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій.

Виходячи з вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, граничним днем реєстрації податкової накладної №22 від 25.09.2017 є 15.10.2017, №7 від 11.01.2018 є 31.01.2018, №8 від 12.01.2018 є 31.01.2018, №11 від 15.01.2018 є 31.01.2018, №9 від 15.01.2018 є 31.01.2018, №21 від 21.12.2018 є 15.01.2019, №22 від 30.01.2018 є 15.02.2019, №23 від 27.12.2018 є 15.01.2019, №24 від 28.12.2018 є 15.01.2019, №25 від 31.12.2018 є 15.01.2019, №27 від 31.12.2018 є 15.01.2019, №15 від 18.03.2019 є 15.04.2019, №20 від 21.03.2019 є 15.04.2019, №18 від 30.03.2019 є 15.04.2019, №23 від 25.03.2019 є 15.04.2019.

Як убачається із матеріалів справи, позивач за допомогою програмного забезпечення, використовуючи автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів , направив в електронному форматі до Державної фіскальної служби (ДФС) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

№22 від 25.09.2017 (дата та час відправки/прийому документа - 19.10.2017 15:57:42)

№7 від 11.01.2018 (дата та час відправки/прийому документа - 05.02.2018 16:03:22)

№8 від 12.01.2018 (дата та час відправки/прийому документа - 05.02.2018 16:03:22)

№11 від 15.01.2018 (дата та час відправки/прийому документа - 05.02.2018 16:03:23)

№9 від 15.01.2018 (дата та час відправки/прийому документа - 05.02.2018 16:03:23)

№21 від 21.12.2018 (дата та час відправки/прийому документа - 15.01.2019 16:39:23)

№22 від 30.01.2018 (дата та час відправки/прийому документа - 20.02.2018 12:51:25)

№23 від 27.12.2018 (дата та час відправки/прийому документа - 15.01.2019 16:39:46)

№24 від 28.12.2018 (дата та час відправки/прийому документа - 15.01.2019 16:39:57)

№25 від 31.12.2018 (дата та час відправки/прийому документа - 15.01.2019 16:38:01)

№27 від 31.12.2018 (дата та час відправки/прийому документа - 15.01.2019 16:37:38)

№15 від 18.03.2019 (дата та час відправки/прийому документа - 15.04.2019 21:34:06)

№20 від 21.03.2019 (дата та час відправки/прийому документа - 15.04.2019 21:34:05)

№18 від 30.03.2019 (дата та час відправки/прийому документа - 15.04.2019 21:34:05)

№23 від 25.03.2019 (дата та час відправки/прийому документа - 18.04.2019 16:01:52)

Цей факт підтверджено протоколами руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій (том 1 а.с.236-237, 241-243, 247-248, том 2 а.с. 1-3, 7-8, 12-14, 18-19, 22-24, 28-29, 33-34, 38-39, 43-44, 48-49, 54-55, 60, 64-65, 69-70).

Що стосується податкових накладних №21 від 21.12.2018, №23 від 27.12.2018, №24 від 28.12.2018, №25 від 31.12.2018, №27 від 31.12.2018, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, позивач надіслав вказані податкові накладні 15.01.2019 в проміжок часу з 16:01:52 по 16:39:57, тобто в межах операційного дня, а відтак своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації податкових накладних №21 від 21.12.2018, №23 від 27.12.2018, №24 від 28.12.2018, №25 від 31.12.2018, №27 від 31.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, судом установлено, що до кінця операційного дня 15.01.2019 квитанції про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних підприємству не надходили, тому, 21.01.2019 позивач повторно надіслав вказані податкові накладні, що підтверджується протоколами руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій.

При цьому, суд наголошує, що квитанція про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних повинна була бути надіслана позивачу в межах операційного дня, тривалість якого визначена пунктом 3 Порядку № 1246, тобто з 08:00 до 20:00 15 січня 2019 року.

Із квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН та квитанцій № 1, які є в протоколах руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, судом з`ясовано, що податкові накладні №21 від 21.12.2018, №23 від 27.12.2018, №24 від 28.12.2018, №25 від 31.12.2018, №27 від 31.12.2018 зареєстровані в ЄРПН 21.01.2019 в проміжок часу з 10:11:01 по 10:11:32 за реєстраційними №№ 9308132593, 9308133231, 9308128173, 9308129630, 9308132664 відповідно (том 1 а.с. 235, 240, 246, 250, том 2 а.с. 6).

Проте, з огляду на зазначені обставини, з урахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що ці податкові накладні вважаються зареєстрованими в ЄРПН в день їх надіслання, а саме - 15.01.2019.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 806/832/17, від 27.03.2018 року у справі № 825/2411/16, від 26.06.2018 у справі № 806/2219/16, від 22.11.2018 у справі № 813/815/18, від 26.11.2018 у справі № 813/815/18.

Крім того, суд зауважує, що всупереч приписам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не спростував належними доказами дані протоколів руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій як в частині першої відправки податкових накладних до ЄРПН, так і в частині, що стосується повторного надіслання цих податкових накладних до ЄРПН у зв`язку з неотриманням квитанцій про отримання документа протягом операційного дня.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутнє порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних №21 від 21.12.2018, №23 від 27.12.2018, №24 від 28.12.2018, №25 від 31.12.2018, №27 від 31.12.2018, з огляду на що відсутні підстави для застосування у зв`язку з цим штрафних санкцій в розмірі 11 034,28 грн.

Що стосується податкових накладних №15 від 18.03.2019, №20 від 21.03.2019, №18 від 30.03.2019, суд зазначає наступне.

Як було установлено судом вище, вказані податкові накладні було надіслано позивачем до Єдиного реєстру податкових накладних у останній день граничного строку, а саме 15.04.2019 в проміжок часу з 21:34:05 по 21:34:06.

У свою чергу, Порядком №1246 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 204) встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

За таких обставин, податкові накладні №15 від 18.03.2019, №20 від 21.03.2019, №18 від 30.03.2019 подано позивачем після закінчення операційного дня, граничного строку для їх реєстрації.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем граничного строку реєстрації податкових накладних №15 від 18.03.2019, №20 від 21.03.2019, №18 від 30.03.2019 на 1 день, з огляду на що, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію за вказане порушення вимог податкового законодавства у розмірі 6 504,33 грн.

Що стосується податкових накладних №7 від 11.01.2018, №8 від 12.01.2018, №11 від 15.01.2018, №9 від 15.01.2018, №22 від 30.01.2018, №23 від 25.03.2019, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи та визнається позивачем, податкову накладу №7 від 11.01.2018 в ЄРПН зареєстровано 05.02.2018, тобто із затримкою на 5 днів; податкову накладу №8 від 12.01.2018 в ЄРПН зареєстровано 05.02.2018, тобто із затримкою на 5 днів; податкову накладу №11 від 15.01.2018 в ЄРПН зареєстровано 05.02.2018, тобто із затримкою на 5 днів; податкову накладу №9 від 15.01.2018 в ЄРПН зареєстровано 05.02.2018, тобто із затримкою на 5 днів; податкову накладу №22 від 30.01.2018 в ЄРПН зареєстровано 20.02.2018, тобто із затримкою на 5 днів; податкову накладу №23 від 25.03.2019 в ЄРПН зареєстровано 18.04.2019, тобто із затримкою на 3 дні.

Разом з цим, позивач вказує на протиправність застосування відповідачем штрафних санкцій щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних №7 від 11.01.2018, №8 від 12.01.2018, №11 від 15.01.2018, №9 від 15.01.2018, №22 від 30.01.2018, №23 від 25.03.2019, у зв`язку з тим, що на момент складання вказаних податкових накладних в системі адміністрування ПДВ у ТОВ ТПС Дистриб`юшн було недостатнього реєстраційного ліміту для здійснення реєстрації податкових накладних, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.200-1.1. - 200-1.5. ст.200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абз.2 п.87.1 ст.87 цього Кодексу.

Платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 цього Кодексу, додатково відкриваються: а) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу); б) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу; в) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ де: УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 -1 .2 цієї статті; ?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу; УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу; УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр , УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4 -1 статті 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах а - в пункту 200 -1 .2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов`язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Відповідно до п.12 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.

Разом з тим, ТОВ ТПС Дистриб`юшн не надано суду доказів завчасного поповнення електронного рахунку, наявності достатнього реєстраційного ліміту для здійснення реєстрації податкових накладних на момент вчинення таких дій, а також відмови податкового органу у реєстрації податкових накладних з цих причин.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, ненадання позивачем жодних доказів в обґрунтування вказаної частини позовних вимог позбавляє суд можливості встановити правомірність дій щодо реєстрації податкових накладених №7 від 11.01.2018, №8 від 12.01.2018, №11 від 15.01.2018, №9 від 15.01.2018, №22 від 30.01.2018, №23 від 25.03.2019.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію за порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних №7 від 11.01.2018, №8 від 12.01.2018, №11 від 15.01.2018, №9 від 15.01.2018, №22 від 30.01.2018, №23 від 25.03.2019 у розмірі 6 517,23 грн.

Що стосується податкової накладної №22 від 25.09.2017, суд виходив з наступного.

У позовній заяві позивач зазначив, що 11.10.2017 зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 25.09.2017 на суму ПДВ 5 631,38 грн по взаємовідносинам з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на неплатника ПДВ. У зв`язку з виявленням помилки у податковій накладній №13 від 25.09.2017 в частині ІПН ФОП ОСОБА_1 , позивач подав розрахунок коригування № 1 від 25.09.2017 до податкової накладної №13 від 25.09.2017. Виявивши, що ФОП ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість, позивачем складено податкову накладну № 22 від 25.09.2017 на першу подію, на яку вже складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 25.09.2017 та розрахунок коригування № 1 від 25.09.2019 як на неплатника податку на додану вартість.

Як убачається з матеріалів справи, 18.09.2017 між ТОВ ТПС Дистриб`юшн (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) договір поставки №ТПСЛ 06-09/2017, за умовами якого постачальник зобов`язується відповідно до умов цього договору поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар визначений рахунок-фактурами та накладними, що є невід`ємними частинами цього договору.

Судом встановлено, що на виконання вимог договору поставки від 18.09.2017 № 06-09/2017 позивач поставив ТОВ ТПС Дистриб`юшн товари на загальну суму 28 156,85 грн., у тому числі ПДВ 5 631,38 грн., що підтверджується видатковою накладною від 25.09.2017 №1 (том 1 а.с.118).

За фактом настання першої з подій (зарахування коштів) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 25.09.2017 на суму 33 788,23 грн., у тому числі ПДВ 5 631,38 грн. (том 2 а.с. 15)

Судом з`ясовано, що податкову накладу №13 від 25.09.2017 позивачем направлено на реєстрацію 11.10.2017, тобто у межах граничного строку реєстрації вказаної податкової накладної.

Як установлено з матеріалів справи, позивачем, у зв`язку з допущенням помилки, було складено податкову накладну №22 від 25.09.2017, зі змісту якої убачається, що платником податків не виправлялася дата складання податкової накладної, в даному випадку відбулося коригування у графі не підлягає наданню отримувачу (покупцю) .

Таким чином, відповідно до первинних документів, які містяться в матеріалах справи подією, що відбулася, та з якою пов`язане виникнення податкових зобов`язань, стала поставка 25.09.2017 позивачем товару, про що ТОВ ТПС Дистриб`юшн 11.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну на суму ПДВ 33 788,23 грн., у тому числі ПДВ 5 631,38 грн., тобто у строк, встановлений Податковим кодексом України, а тому суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень податкового законодавства в цій частині.

З урахуванням зазначеного, суд вважає безпідставним застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині несвоєчасної реєстрації податкової накладної №22 від 25.09.2017 у розмірі 563,14 грн.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що контролюючий орган необґрунтовано визначив позивачеві штрафні санкції у розмірі 11597,42 грн. у спірному податковому повідомленні-рішенні.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем було заявлено майнову вимогу в розмірі 24618,98 грн., судовий збір за звернення з якою становить 1921,00 грн. (24618,98х1,5%=369,28 грн., що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.09.2019 №1503 (том 1 а.с. 3).

За наслідками розгляду адміністративної справи майнові вимоги позивача в частині 11 597,42 грн. судом задоволені, що складає 47,11% від суми позовних вимог.

Таким чином, з огляду на часткове задоволення позовних вимог сума судового збору, яка відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Головного управління ДПС у м. Києві, становить 905,00 грн. (1921,00 х 47,11%).

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТПС Дистриб`юшн задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.08.2019 № 0641061206 за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 11 597,42 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТПС Дистриб`юшн (ідентифікаційний код: 41501330, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31, оф. 400/2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19) судовий збір у розмірі 905 (дев`ятсот п`ять) грн. 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась