Постанова

від 11.02.2021 по справі 640/18247/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18247/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Федотова І.В., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Ковтун Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПС ДИСТРІБ`ЮШН" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "ТПС ДИСТРІБ`ЮШН" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.08.2019 № 0641061206.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.08.2019 № 0641061206 за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 11 597,42 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "ТПС ДИСТРІБ`ЮШН" за 2017-2019 роки.

Результати перевірки оформлені Актом №5700/26-15-12-06-16/41501330 від 05.06.2019.

Під час перевірки податковий орган встановив, що ТОВ "ТПС ДИСТРІБ`ЮШН" порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за перевіряємий період.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2019 № 0641061206, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 24 618,98 грн.

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відсутнє порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних №21 від 21.12.2018, №23 від 27.12.2018, №24 від 28.12.2018, №25 від 31.12.2018, №27 від 31.12.2018, то відсутні й підстави для застосування у зв`язку з цим штрафних санкцій в розмірі 11 034,28 грн.

Разом з тим стосовно реєстрації інших податкових накладних суд дійшов висновку про обґрунтованість дій податкового органу та наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, у зв`язку з чим в цій частині відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В частині задоволенихвідмовлених позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.

В даному випадку апелянтом оскаржується рішення суду в частині відмовлених задоволених позовних вимог, а саме в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.08.2019 № 0641061206 за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 11 597,42 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових, накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Судом встановлено, що граничним днем реєстрації податкової накладної №22 від 25.09.2017 є 15.10.2017, №7 від 11.01.2018 є 31.01.2018, №8 від 12.01.2018 є 31.01.2018, №11 від 15.01.2018 є 31.01.2018, №9 від 15.01.2018 є 31.01.2018, №21 від 21.12.2018 є 15.01.2019, №22 від 30.01.2018 є 15.02.2019, №23 від 27.12.2018 є 15.01.2019, №24 від 28.12.2018 є 15.01.2019, №25 від 31.12.2018 є 15.01.2019, №27 від 31.12.2018 є 15.01.2019, №15 від 18.03.2019 є 15.04.2019, №20 від 21.03.2019 є 15.04.2019, №18 від 30.03.2019 є 15.04.2019, №23 від 25.03.2019 є 15.04.2019.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи квитанціями.

Податкові накладні №21 від 21.12.2018, №23 від 27.12.2018, №24 від 28.12.2018, №25 від 31.12.2018, №27 від 31.12.2018, як свідчать матеріали справи, були надіслані 15.01.2019 в проміжок часу з 16:01:52 по 16:39:57, тобто в межах операційного дня, що свідчить про своєчасність виконання позивачем своїх зобов`язань, передбачених податковим законодавством з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, до кінця операційного дня 15.01.2019 квитанції про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних підприємству не надходили, тому, 21.01.2019 позивачем було повторно надіслано вказані податкові накладні, що підтверджується протоколами руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій.

Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, які є в протоколах руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, податкові накладні №21 від 21.12.2018, №23 від 27.12.2018, №24 від 28.12.2018, №25 від 31.12.2018, №27 від 31.12.2018 були зареєстровані в ЄРПН 21.01.2019 в проміжок часу з 10:11:01 по 10:11:32 за реєстраційними №№ 9308132593, 9308133231, 9308128173, 9308129630, 9308132664 відповідно.

З урахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що ці податкові накладні вважаються зареєстрованими в ЄРПН в день їх надіслання, а саме - 15.01.2019.

Водночас, відповідачем в порушення статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було спростовано належними доказами дані протоколів руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій як в частині першої відправки податкових накладних до ЄРПН, так і в частині, що стосується повторного надіслання цих податкових накладних до ЄРПН у зв`язку з неотриманням квитанцій про отримання документа протягом операційного дня.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушення строків реєстрації податкових накладних №21 від 21.12.2018, №23 від 27.12.2018, №24 від 28.12.2018, №25 від 31.12.2018, №27 від 31.12.2018, та як наслідок відсутність підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 11 034,28 грн.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

В даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2020 року в оскаржуваній частині залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: І.В. Федотов

А.Ю. Коротких