ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/453/20 Справа № 2-2654/11 Суддя у 1-й інстанції - Литвиненко І.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.,
при секретарі - Василенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2017 року
по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про заміну сторони виконавчого провадження , -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2017 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа для виконання - задоволено у повному обсязі.
Замінено сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-2654/11, виданого Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська про звернення стягнення на предмет іпотеки - кв. АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 , на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в рахунок погашення заборгованості у сумі 86400 доларів 94 цента США, зі стягувача - публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на стягувача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» .
Поновлено товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» строк на пред`явлення для виконання виконавчого листа №2-2654/11, виданого Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська про звернення стягнення на предмет іпотеки - кв. АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 , на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в рахунок погашення заборгованості у сумі 86400 доларів 94 цента США.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Кредитні ініціативи» в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі №2-2654/11 провадження №6/200/4730/15 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а вимогу про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу для виконання по цивільній справі №2-2654/11 провадження №6/200/4730/15 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
У поясненнях ТОВ «Кредитні ініціативи» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2017 року просить ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 22 червня 2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 квітня 2012 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська було постановлено рішення по цивільній справі №2-2654/11, провадження №6/200/4730/15 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким задоволено вказаний позов ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1 та звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 0313/0808/88-021-Z-1 від 21 серпня 2008 року, а саме: на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 34,1 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 , для задоволення грошових вимог ПАТ "Сведбанк" за кредитним договором № 0313/0808/88-021 від 21 серпня 2008 року, в сумі 86400 доларів США 94 центів, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу зазначеної квартири за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на час проведення виконавчих дій; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Сведбанк" на повернення судових витрат у вигляді судового збору 1700 гривень та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу 120 гривень (а.с. 167-168 т.1).
На виконання зазначеного рішення ПАТ "Сведбанк" видані виконавчі листи №2-2654/11.
28 листопада 2012 року між ПАТ Сведбанк та Факторинговою компанією «Вектор плюс» було укладено договір факторингу, згідно умов якого право вимоги за договорами, укладених банком з боржниками, перейшло до Факторингової компанії «Вектор плюс» , яка в свою чергу, на підставі договору факторингу від 28.11.2012 року відступила своє право вимоги заборгованості по кредитним договорам ТОВ «Кредитні ініціативи» .
Таким чином, ПАТ Сведбанк позбавлено можливості користуватись своїми правами й бути стягувачем у виконавчому провадженні та стороною у цьому виконавчому провадженні.
04 травня 2017 року представник ТОВ Кредитні ініціативи Грицай В.О. звернувся до суду із письмовою заявою про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки за договором факторингу від 28 листопада 2012 року, укладеному між ПАТ Сведбанк та Факторинговою компанією Вектор плюс , право вимоги за договорами, укладених банком з боржниками, перейшло до Факторингової компанії Вектор плюс , яка, в свою чергу, в той же день уклала договір факторингу із ТОВ Кредитні ініціативи , якому відступило своє право вимоги заборгованості по кредитними договорами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
В силу вимог ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Щодо пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, то строк пред`явлення виконавчого документа пропущений з поважних причин, оскільки виконавчий лист отриманий ПАТ «Сведбанк» у грудні 2014 року, тоді як строк пред`явлення до виконання якого зазначений до 01 травня 2013 року (а.с. 94, 95 т.1).
Разом з тим, право вимоги за кредитним договором з 28.11.2012 року перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи» , тому стягувач позбавлений можливості реалізувати своє право та виконати судове рішення у передбачений законодавством строк.
Задовольняючи заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що з метою забезпечення реалізації виконання судового рішення, можливо замінити стягувача ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Кредитні ініціативи» у виконавчому провадженні з виконанням рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі №2-2654/11, а строк пред`явлення виконавчого документа пропущено з поважних причин.
Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не було надано жодного доказу того, що відбулось відступлення право вимоги заборгованості по кредитному договору, а апелянт як сторона даних правовідносин не отримував жодних документів про те, що між первісним кредитором було укладено будь-які договори правонаступництва, що є порушенням договору, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суперечать наявним в матеріалах справи доказам.
Доводи апелянта, що заявник ТОВ «Кредитні ініціативи» не є стягувачем у виконавчому провадженні, а тому не міг саме у статусі стягувача звертатись до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа у цивільній справі №2-2654/11 до виконання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ТОВ «Кредитні ініціативи» є правонаступником ПАТ «Сведбанк» , а відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Посилання апелянта, що виконавче провадження на підставі виконавчих листів, виданих у цій справі не були відкриті, а тому вибуття будь-яких сторін виконавчого провадження не можливо, колегія суддів вважає недоречними, оскільки підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до рішення Проніна проти України № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді О.П.Варенко
В.С.Городнича
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2020 |
Оприлюднено | 13.04.2020 |
Номер документу | 88713851 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Лаченкова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні