Рішення

від 15.01.2020 по справі 160/7965/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Справа № 160/7965/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Букіна Л.Є.,

за участю: секретаря судового засідання Лукомський А.О.,

представника позивача - Беззубкін С.М.,

представника відповідача - Куреденко О.П.,

представника третьої особи - не з`явився,

розглянувши у місті Дніпрі у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Содель" до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРНАС ГРУП про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15.08.2019 року надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Содель" (далі - Товариство) до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу від 10.05.2019 року № 12/17/24-60/655.

Обґрунтовуючи позов Товариство посилається на протиправність оскарженої постанови, яка на думку позивача прийнята Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради з порушенням вимог законодавства України. За позицією Товариства, акт, що за складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності стосовно іншого суб`єкта господарювання (замовника) не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу відносно позивача. Вказуючи на те, що Акт перевірки стосовно Товариства не складався, а також зазнаючи, що оскаржена постанова прийнята відповідачем за відсутності відомостей про належне повідомлення позивача щодо розгляду справи, останній просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року задоволено заяву Товариства про забезпечення позову шляхом зупинення дії та стягнення за оскарженою постановою.

Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що приймаючи оскаржену постанову діяв у спосіб, передбачений законодавством України. Крім того вказав, що позивача належним чином повідомлено про розгляд справи щодо притягнення до відповідальності, а також зауважив, що викладені позивачем обставини порушення процедури прийняття оскарженого рішення не спростовують наявності порушень, виявлених за наслідками проведеної перевірки. Також вказує на порушення Товариством строку звернення до суду з огляду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 встановлено спеціальний строк для оскарження постанов про накладення штрафу. З підстав викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На вказаний відзив Товариство надало відповідь, в якій вказало, що представники Товариства не були присутніми ані під час проведення планового заходу так і під час складання припису та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чим порушено права на надання пояснень з приводу інкримінованих порушень. Також у відповіді на відзив Товариство виклало обставини того, що під час проведення заходу представником третьої особи для перевірки надана не остання редакція проектної документації та при цьому, така документація взагалі у позивача не запитувалась. Крім того посилається на те, що у оскарженій постанові відсутні відомості про обставини, які стали підставою для накладення штрафу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. Тією ж ухвалою суду залучено Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРНАС ГРУП до участі у справі як третьої особою, а також витребувано додаткові документи.

Від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення, в яких останній вказав, що позивач був обізнаний про запланований захід, на що вказують обставини отримання Товариством повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта містобудування 21.03.2019 року (чек від 14.03.2019 року ПАТ Укрпошта № 5010102075793), а також отримання запиту від 15.03.2019 року щодо здійснення перевірки, на який позивач надіслав відповідь на електронну пошту Відділу від 23.04.2019 року. Крім того у запереченні відповідач спростовує посилання Товариства на правову позицію Верхового Суду від 27.02.2019 року у справі № 210/3059/17, оскільки такий висновок стосувався правовідносин, що виникли у 2017 році та на той момент законодавством України передбачалося складання лише одного акту відносно одного суб`єкта містобудування, тоді як на теперішній момент акт складається відносно кожного суб`єкта містобудування, що був задіяний під час проведення перевірки. Також міститься посилання на обставини того, що під час проведення планового заходу замовником будівництва - третьою особою, надавався оригінал проекту, який містив оригінальні печатки та відповідні підписи уповноважених осіб.

Від позивача на адресу суду також надійшли заперечення, в який останній вказав, що за умовами договору з розробки проектної документації № 02-01-17-ПР, Товариство прийняло зобов`язання щодо часткової розробки проекту, а саме: архітектурно-будівельного рішення (стадія АР, КЗ, КМ). Також Товариство виклало обставини того, що під час виконання робіт робочий проект неодноразово погоджувався з замовником, в результаті чого до нього вносилися відповідні зміни, а тому кожного разу проект передруковувався, що у свою чергу свідчить про те, що на момент проведення перевірки третя особа мала декілька робочих проектів та відповідно існує можливість, що під час перевірки відповідачу надавалася не остання редакція проекту, враховуючи, що така документація у Товариства не запитувалась, а зміст оскарженої постанови таких відомостей не містить.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року задоволено клопотання Товариства про виклик свідка.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року витребувано від третьої особи належним чином засвідчену проектну документацію на будівництво об`єкта - Реконструкція квартири у нежитлове приміщення (офіс), що розташоване за адресою: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 13, кв. 77 , розробленого Товариством.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення, аналогічні тим, що викладені у заявах по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та не є спірним, що 10.01.2017 року між позивачем та третьою особою укладений договір на виконання робіт з розробки проектної документації № 02-01-17-ПР, відповідно до умов якого позивач прийняв зобов`язання щодо виконання комплексу робіт з розробки проектної документації на реконструкцію житлових приміщень за адресою: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 13, кв. 77 .

Упродовж 15-26 квітня 2019 року посадовими особами відповідача, на підставі направлення від 15.03.2019 року № 18, повідомлення від 13.03.2019 року № 17/24-30/343 проведено планову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування ПрАТ Українська страхова компанія КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, назва та місцезнаходження об`єкта: Реконструкція квартири у нежитлове приміщення (офіс), що розташоване за адресою: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 13, кв. 77 , за результатами якої складено акт від 26.04.2019 року № 01226042019.

Відповідно до відомостей Акту встановлено, що проектна документація на будівництво об`єкта розроблена ген. проектувальником ТОВ Содель та головним архітектором проекту Рудіною Людмилою Валеріївною та передана замовнику ПрАТ Українська страхова компанія КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, зокрема:

- Генпроектувальником не виконано вимогу Затвердженого Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 п.4 Основними складовими вихідних дата с: містобудівні умови ям обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

- Затверджувальна частина робочого проекту не відповідає додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації (відсутня більшість розділів та креслень).

- В робочому проекті відсутні розділ доступності об`єкта для маломобільних груп населення.

- В зазначеному проекті не передбачено окремий вхід до запроектованого нежитлового приміщення ізольований від житлового будинку.

Цього ж дня працівниками відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 10, згідно з яких відповідачем зафіксовано встановлене перевіркою порушення позивачем вимог розділу 5 ДСТУ Б А. 2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації , абзацу другого частини першої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації , пункту 4.3 ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення , п. 2.53 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення .

10.05.2019 начальником Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №12/17/24-60/655, якою ТОВ Содель визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2, ч. 1 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у розмірі 172890 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Стаття 4 Закону №3038-VI встановлює, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. До об`єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об`єкти їх влаштування.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 31 цього ж Закону, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно із статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначений Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V.

Відповідно до частини 1 статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок).

Пункт 5, 6 Порядку визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Відповідно абз.6 п. 12. Постанови № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудуванні чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки к пізніше ніж за десять днів до її початку.

Згідно з п. 16 Постанови №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видасться припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п. 17 Постанови №553).

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надасться по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо його здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки (п. 18 Постанови №553).

Згідно п. 21 Постанови №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п. 19 Постанови №553).

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі наказу Відділу від 23.10.2018 № 11 Про затвердження плану перевірок об`єктів будівництва, замовниками яких є юридичні особи на 2019 рік , розміщеного на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету у розділі Відділу, де висвітлено інформацію про планові перевірки та направлення на проведення планового заходу від 15.03.2019 №18 у період з 15.04.2019 року по 26.04.2019 року, Відділом проводилась планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів та правил на об`єкті Реконструкція квартири у нежитлове приміщення (офіс), що розташований за адресою: 50000, Дніпропетровська область м-Кривий Ріг, вул. Свято - Миколаївська, 13 кв.77 .

Судом встановлено, що Товариству на адресу, вказану у ЄДРПОУ надіслано повідомлення вих. № 17/24-30/343 від 13.03.2019 про проведення планової перевірки рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується чеком від 14.03.2019 ПАТ Укрпошта №5010102075793, позивачем, отримано зазначене повідомленні 21.03.2019 року, про що свідчить підпис на зворотньому рекомендованому повідомленні про врученні поштового відправлення.

При цьому, із матеріалів справи слідує, що Товариству також надсилався запит щодо проведення перевірки, на який надана відповідь на електронну пошту Відділу від 23.04.2019 року.

За таких обставин, суд доходить висновку про дотримання відповідачем процедури повідомлення позивача про проведення планового заходу.

При цьому, суд враховує, що складений за результатами перевірки акт відносно Товариства, який надсилався разом з приписом на юридичну адресу, отримано позивачем 29.05.2019 року, на підтвердження чого матеріали справи містять відповідні докази, є підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу відносно позивача за умови вчинення останнім порушень вимог містобудівної документації.

Посилання Товариства на правову позицію Верхового Суду від 27.02.2019 року у справі № 210/3059/17 судом до уваги не приймаються, оскільки правовий висновок у зазначеній справі стосувався правовідносин, що виникли у 2017 році та на той момент законодавством України передбачалося складання лише одного акту відносно одного суб`єкта містобудування, тоді як на теперішній момент акт складається відносно кожного суб`єкта містобудування, що був задіяний під час проведення перевірки

Щодо суті виявлених порушень суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 29 Закону №3038-ІУ та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (далі - ДБН А.2.2-3-2014) основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Завдання на проектування визначає обгрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Пунктом 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 зазначених будівельних норм встановлено, що проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність (надалі - Закон №687) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законі № 3038-IV.

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (далі - Порядок №45). Цей Порядок визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.

Пунктом 9 Порядку №45 визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

З аналізу наведених норм слідує, що проектна документація об`єкта будівництва має розроблятися проектувальником після отримання від замовника будівництва вихідних даних, а також з дотриманням вимог законодавства і будівельних норм.

У силу норми абз. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 26 Закону №687 архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Отже, з наведених норм слідує, що законодавством регламентовано зобов`язання проектної організації враховувати вимоги державних будівельних норм, стандартів та правил, забезпечуючи відповідність їм розроблених проектів, у тому числі проект повинен розроблятись після отримання та з урахуванням містобудівних умов та обмежень. При цьому, невиконання цих вимог є правовою підставою для притягнення суб`єкта містобудування, яким виконана проектна документація, до відповідальності в порядку абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Судом встановлено, що наданий під час проведення планової перевірки замовником ПрАТ Українська страхова компанія КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП , робочий проект розроблений у 2017році Товариством без урахування вихідних даних на проектування (містобудівні умови та обмеження). При цьому, матеріалами справи спростовані посилання позивача що для перевірки замовником була надана не остання редакція проектної документації.

Відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації (зі змінами) проектом необхідно було передбачити, а саме:

- Розділом 5 передбачено Загальні вимоги до комплектування документації, згідно із п. 5.1.2 Текстові (у тому числі зброшуровані кошториси) і графічні матеріали, які включають у том, комплектують у такому порядку: '

- титульний аркуш;

- зміст;

- склад проекту;

- підтвердження ГАП (ГІП) про відповідність чинним нормам, правилам стандартам;

- відомості про учасників проектування по кожному розділу проекту; основний текст документа;

- основний текст документа;

- вихідні дані для проектування (додатки);

- основні креслення, передбачені будівельними нормами і правилами.

Правила оформлення титульного аркуша, складу проекту, змісту, підтвердження ГАП і відомості про учасників проектування наведені у розділі 10 та у додатку Т.

Суд зазначає, що наданий робочий проект не відповідає вимогам наведених нормам.

Крім того, суд відмічає, що затверджувальна частина робочого проекту не відповідає додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації (відсутня більшість розділів та креслень), так в додатку Д Склад проекту (затверджувальної частини робочого проекту) на будівництво об`єктів не виробничого призначення повинні містить:

- Д.1 Пояснювальна записка

Вихідні дані для проектування. Коротка характеристика об`єкта будівництва, дані про проектну потужність об`єкта будівництва (місткість, пропускна спроможність). Дані інженерних вишукувань. Відомості про потреби в паливі, воді, електричній та тепловій енергії. Відомості про черговість будівництва та пускові комплекси. Матеріали ОВНС, включаючи дані щодо всіх очікуваних впливів на довкілля (земельні, водні та інші ресурси), їх мінімізація та компенсація. Рішення з інженерної підготовки території і захисту будинків, будівель і споруд від небезпечних природних чи техногенних факторів. Доступність об`єкта будівництва для маломобільних груп населення. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони). Розділ із забезпечення надійності та безпеки. Розділ із забезпечення енергоефективності. Основні тєхніко-єкономічні показники. Розділ із науково-технічного супроводу (за потреби). Відомості з обсягами робіт. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В, і. 2-16. Примітка. Пояснювальна записка викладається якомога стисліше.

- Д.2 Архітектурно-будівельні рішення

Рішення та основні показники генерального плану, благоустрою та озеленення. Короткий опис і обґрунтування архітектурних рішень та їх відповідність функціональному призначенню з урахуванням містобудівних вимог. Рішення щодо зовнішнього та внутрішнього оздоблення.

Основні рішення із прийнятої конструктивної схеми (матеріали стін, перекриттів покрівлі), обгрунтування застосованих типів фундаментів та інших конструкцій, їх категорії відповідальності, теплоефективність огороджувальних конструкцій та теплофізичні характеристики, прийняті архітектурні і інженерні рішення щодо захисту приміщень від зовнішнього і внутрішнього шумів (гулу).

- Д.3 Технологічні рішення

- Д.4 Рішення з інженерного обладнання

Принципові рішення із внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання: опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, газопостачання, водопостачання і каналізації, електрообладнання, електроосвітлення, захисту від блискавок, зв`язку, пожежної та охоронної сигналізації, сигналізації, радіофікації, телебачення, автоматизації санітарно-технічних пристроїв, диспетчеризації, обладнання замково-переговорними пристроями (для житлових будинків), вимоги щодо енергозбереження.

Заходи щодо захисту від блукаючих струмів та антикорозійного захисту.

Інженерні рішення щодо протипожежних заходів.

- Д.5 Основні креслення

Ситуаційний план у одному з таких масштабів 1:2000, 1:5000 або 1:10000. Генеральний план на топографічній основі у масштабі 1:500 або 1:1000. Принципові рішення з вертикального планування, благоустрою та озеленення. Схема транспортно-пішохідних зв`язків (за необхідності). План трас зовнішніх інженерних мереж та комунікацій масштабу 1:2000. Плани трас внутрішньомайданчикових мереж і споруд до них масштабу 1:500 або 1:1000. Схеми розташування фундаментів, плани поверхів, фасади, розрізи будинків та споруд із схематичним зображенням основних несучих та огороджувальних конструкцій у одному з таких масштабів 1:50, 1:100 або 1:200; принципові рішення основних вузлів спряження конструктивних елементів, схеми армування монолітних залізобетонних конструкцій, деталі огороджувальних конструкцій у масштабі 1:25. Інтер`єри основних приміщень (розробляються додатково згідно із завданням на проектування). Каталожні аркуші при використанні проектів (проектних рішень) повторного застосування. Плани поверхів, фасади і розрізи при використанні проектів (проектних рішень) повторного використання. Принципові схеми влаштування інженерного обладнання (опалення, вентиляції, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, водостоків, електрообладнання, газо- та холодопостачання, кондиціонування повітря, зв`язку та сигналізації, автоматизації інженерного обладнання, пило- та димовидалення, сміттєвидалення), принципові рішення щодо впровадження заходів з енергозбереження. Технологічні компонування з планами розміщення (розташування) основного устаткування. Вихідні дані на розроблення конструкторської документації з обладнання індивідуального виготовлення.

Д.6 Організація будівництва

Склад, обсяг та зміст проектної документації розділу встановлюються відповідно до вимог та рекомендацій ДБН А.3.1-5.

Д.7 Кошторисна документація

Склад, обсяг та зміст кошторисної документації визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1.

Крім того, пунктом 9 Порядку №45 визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільннх груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільннх груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Приписи пункту 4.3 ДБН В.2.2-17:2006 Доступність будинків і споруд для маломобільннх груп населення містять вимоги до проектування об`єктів доступних для маломобільннх груп населення (далі - МГН), а саме:

При проектуванні об`єктів, доступних для МГН, повинні бути забезпечені:

- доступність місць цільового відвідування і безперешкодність переміщення всередині будинків

і споруд;

- безпека шляхів руху (у тому числі евакуаційних), а також місць проживання, обслуговування і

прикладення праці;

- своєчасне отримання МГН повноцінної і якісної інформації, яка дозволяє орієнтуватися в

просторі, використовувати обладнання (у тому числі для самообслуговування), отримувати

послуги, брати участь у трудовому і навчальному процесах;

- зручність і комфорт середовища життєдіяльності.

Відповідно до наданого робочого проекту, розділ доступності об`єкта для МГН відсутній.

Окрім того, у вказаному проекті не передбачено окремий вхід до запроектованого нежитлового приміщення ізольований від житлового будинку, що є порушенням п. 2.53 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , відповідно до якого, приміщення громадського призначення, крім приміщень громадського призначення гуртожитків і житлових будинків для осіб похилого віку та сімей з інвалідами, повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку.

Суд відмічає , що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання та/або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Так, як до замовника так і до проектувальника, висуваються вимоги щодо добросовісності виконання ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, які зокрема полягають і в обов`язковому врахуванні вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування. В протилежному випадку, у разі виявлення уповноваженим органом відповідних порушень, як проектувальник, так і замовник можуть нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Отже, проектувальник як особа, яка володіє спеціальними знаннями та має кваліфікаційний сертифікат, повинна на етапі розробки та оформлення дотримуватися будівельних норм та стандартів.

Таким чином, відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушеним вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектуванні об`єктів містобудування, що передбачена частиною І статті 2 Закону України Про відповідальну за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , наступає і у разі: розроблення проектної документації проектувальником взагалі без отримання містобудівних умов та обмежень, тоді як, отримання таких даних є необхідним.

При цьому, ненадання відповідних відомостей замовником не звільняє суб`єкта містобудування, який здійснює проектування об`єктів, від відповідальності визначеної містобудівним законодавством України.

Законодавством регламентовано зобов`язання проектної організації враховувати вимоги державних будівельних норм, стандартів та правил, забезпечуючи відповідність їм розроблених проектів. Невиконання цих вимог є правовою підставою для притягнення суб`єкта містобудування, яким виконана проектна документація до відповідальності у порядку абз. 2 ч, 1 ст, 2 Закону України "Про відповідальний правопорушення у сфері містобудівної діяльності", відповідно до якого суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за не створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших МГН, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб (90*1921 = 172890 грн.).

Враховуючи вищенаведене, а також зважаючи, що документація на будівництво об`єкта розроблена ген. проектувальником ТОВ Содель та передана замовнику ПрАТ Українська страхова компанія КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, суд дійшов висновку про правомірність оскарженої постанови.

При цьому, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що проектна документація, що долучалась Товариством під час судового розгляду справи як така, що складена без порушення вимог чинного законодавства, не відповідає тій редакції проекту, що досліджений посадовими особами відповідача під час проведення планового заходу, на підставі якого встановлені вказані вище порушення, та який є у замовника проекту (наданий третьою особою).

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735).

Відповідно до пункту 17 вказаного Порядку, справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Судом встановлено, що вказаний протокол містить відомості щодо присутності під час його складання виконавчого директору Товариства Березнікової Н.Ю., тоді як остання, що допитана у судовому засіданні як свідок, вказані відомості спростувала.

Проте, на переконання суду вказані обставини не є самостійною підставою для скасування оскарженої постанови, оскільки не спростовують наявності порушень, виявлених за наслідками проведеної перевірки.

При цьому, суд також враховує, що оскаржена постанова, за встановленою формою містить усі необхідні відомості щодо дати розгляду справи та обставин, установлених під час розгляду справи, що спростовує доводи Товариства у цій частині.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що приймаючи оскаржену постанову, відповідач діяв у спосіб передбачений законодавством України, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Содель" - відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову у справі №160/7965/19, застосовані ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 24 січня 2020 року.

Суддя Л.Є. Букіна