Постанова

від 06.08.2020 по справі 160/7965/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2020 року справа № 160/7965/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Содель" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 160/7965/19 (суддя Букіна Л.Є., повний текст рішення складено 24.01.2020р.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Содель" до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, третя особа: Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Содель" (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (далі відповідач) про накладення штрафу від 10.05.2019 року №12/17/24-60/655 Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (далі відповідач).

Обґрунтовуючи позов, позивач стверджує, що акт, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відносно іншого суб`єкта господарювання (замовника), не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу відносно позивача. Перевірка діяльності позивача контролюючим органом не проводилася, крім того, оскаржена постанова прийнята відповідачем за відсутності відомостей про належне повідомлення позивача щодо розгляду справи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, неналежну оцінку судом першої інстанції доказів у справі, скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що суд прийняв законне і обґрунтоване рішення, і підстави для його скасування відсутні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на задоволенні скарги, скасуванні рішення суду першої інстанції, та прийнятті нового - про задоволення позову у повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Третя особа про дату, час та місце судового засідання повідомлялася в порядку, встановленому законом, в судове засідання представник не з`явився.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2017 року між позивачем та третьою особою був укладений договір на виконання робіт з розробки проектної документації № 02-01-17-ПР, відповідно до умов якого позивач прийняв зобов`язання щодо виконання комплексу робіт з розробки проектної документації на реконструкцію житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

У період з 15 по 26 квітня 2019 року посадовими особами відповідача, на підставі направлення від 15.03.2019 року №18, повідомлення від 13.03.2019 року №17/24-30/343 проведено планову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, назва та місцезнаходження об`єкта: "Реконструкція квартири у нежитлове приміщення (офіс), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1", за результатами якої складено акт від 26.04.2019 року № 01226042019 (т.1 а.с. 66-74).

За висновками акту перевірки, проектна документація на будівництво об`єкта розроблена генеральним проектувальником ТОВ "Содель" та головним архітектором проекту ОСОБА_1 , передана замовнику ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, зокрема:

- генпроектувальником не виконано вимогу п.4 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування;

- затверджувальна частина робочого проекту не відповідає додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації" (відсутня більшість розділів та креслень);

- в робочому проекті відсутній розділ доступності об`єкта для маломобільних груп населення;

- в зазначеному проекті не передбачено окремий вхід до запроектованого нежитлового приміщення, ізольований від житлового будинку.

26.04.2019р. працівниками відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис №10 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в яких зафіксовано виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог розділу 5 ДСТУ Б А. 2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації", абзацу другого частини першої статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації", пункту 4.3 ДБН В.2.2-17:2006 "Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення", п. 2.53 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" (т.1 а.с. 62,-63, 64-65).

10.05.2019 начальником Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради прийнято постанову №12/17/24-60/655, якою ТОВ "Содель" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2, ч.1 ст.2 ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 172 890 грн. (т.1 а.с.60)

Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, вказав, що перевірка проведена відповідачем в порядку, визначеному законодавством, а факти допущення позивачем тих правопорушень, що відображені в акті перевірки, не спростовані останнім.

Зважаючи, що документація на будівництво об`єкта розроблена генпроектувальником ТОВ "Содель" та передана замовнику ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, суд дійшов висновку про правомірність оскарженої постанови.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стосовно доводів позивача, викладених як в апеляційній скарзі, так і в позовній заяві, що перевірка була проведена відповідачем з порушенням процедури, а саме, приписів Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877).

Згідно із статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначений Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.

Відповідно до частини 1 статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок).

Пункт 5, 6 Порядку визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Відповідно абз.6 п. 12. Постанови № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудуванні чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки к пізніше ніж за десять днів до її початку.

Згідно з п. 16 Постанови №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видасться припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п. 17 Постанови №553).

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надасться по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо його здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки (п. 18 Постанови №553).

Згідно п. 21 Постанови №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п. 19 Постанови №553).

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі наказу Відділу від 23.10.2018 № 11 "Про затвердження плану перевірок об`єктів будівництва, замовниками яких є юридичні особи на 2019 рік", у період з 15.04.2019 року по 26.04.2019 року Відділом проводилась планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів та правил на об`єкті "Реконструкція квартири у нежитлове приміщення (офіс), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ".

Позивачу надіслано повідомлення вих. № 17/24-30/343 від 13.03.2019 про проведення планової перевірки, що підтверджується чеком від 14.03.2019 ПАТ Укрпошта №5010102075793. Крім того, позивачу надсилався і запит щодо проведення перевірки, на який надана відповідь на електронну пошту Відділу від 23.04.2019 року (т.1 а.с. 78).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем дотримано процедуру, визначену Законом, що передує початку проведення планового заходу.

В той же час, з матеріалів справи вбачається та не заперечувалося відповідачем, що представник позивача не був присутній під час проведення перевірки, в той час як в акті перевірки, в приписі та оформленому протоколі зазначено про відмову від підпису цих документів з боку представника ТОВ Содель . Оформлені за результатами перевірки документи надсилалися на адресу позивача поштою та отримані останнім лише 29.05.2019року (т.1 а.с. 50). Зазначене позбавило позивача можливості заперечувати стосовно виявлених порушень та надавати докази на їх спростування.

Аналізуючи порушення, виявлені під час перевірки, вчинення яких ставиться в провину позивачу, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 10 січня 2017 року між позивачем та ПАТ УСК КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП був укладений договір на виконання робіт з розробки проектної документації № 02-01-17-ПР, відповідно до якого позивач зобов`язався виконати комплекс робіт з розробки проектної документації на реконструкцію житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1. Згідно п. 1.2 цього Договору, результатом виконаних робіт є робочий проект в одному паперовому примірнику, який включає в себе архітектурно-будівельні рішення.

На виконання умов договору, Замовником було затверджено завдання на проектування, в якому сторони визначили обсяг та зміст проектної документації, що розробляється ТОВ СОДЕЛЬ . Відповідно до завдання на проектування, проектна документація повинна включати в себе: ГП - генеральний план та АБ - архітектурно-будівельні рішення (АР, КЗ, КМ).

Тобто, сторони договору визначили, що проектувальник, в даному випадку позивач, повинен виконати роботи з розробки робочого проекту не у повному обсязі, а лише його частини - тільки архітектурно-будівельні рішення (стадія АР, КЗ, КМ). Інші частини проекту будівництва, у тому числі: технологічні рішення, рішення з інженерного обладнання, основні креслення, організація будівництва, кошторисна документація та інші частини проекту, не замовлялися третьою особою (т.1 а.с. 159).

23.05.2017 року позивач отримав від Замовника - третьої особи у справі- лист, про те, що прийнято рішення про недоцільність здійснення реконструкції об`єкта будівництва, тому необхідності в подальшому проектуванні робочого проекта немає (т.1 а.с. 160).

Суд першої інстанції погодився з відповідачем, що проект розроблений позивачем без урахування вихідних даних на проектування (містобудівних умов та обмежень, що є підставою для притягнення його до відповідальності в порядку абз. 2 ч. 1 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Такий висновок суду є помилковим, з огляду на наступне.

Згідно із п. 1, 2 ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Частиною 3 ст. 29 Закону Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Згідно п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України № 109 від 07 липня 2011 року (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), містобудівні умови не надаються для реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Проект будівництва об`єкту: Реконструкція квартири у нежитлове приміщення (офіс), що розташоване за адресою, АДРЕСА_1 не передбачав зміни зовнішньої конфігурації приміщення, тому отримання містобудівних умов та обмежень для проектування не вимагалося діючим на той час законодавством України.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо -, тепло -, енерго - і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки. Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви. Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об`єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.

При цьому, у п. 4.4 ДБН А.2.2.-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво зазначається, що технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об`єкта, що проектується.

Квартира, розташована за адресою, АДРЕСА_1, проект реконструкції якої розроблено позивачем, не є новим будівництвом, а знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який був введений в експлуатацію раніше. Приміщення до розроблення проекту реконструкції вже було під`єднане до існуючих внутрішньо-будинкових інженерних мереж (водопостачання, каналізація, газопостачання, електропостачання). Тому влаштування нових інженерних мереж не передбачалось.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем проект, який досліджувався під час перевірки, розроблено з урахування вихідних даних на проектування, а саме з урахуванням завдання на проектування.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Суд першої інстанції, надаючи оцінку правомірності оскарженої постанови відповідача не звернув уваги, що пунктом 23 Постанови Кабінету міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 244 від 06.04.1995р. (надалі за текстом - Постанова КМУ № 244) передбачено, що у постанові про накладення штрафу окрім інших обов`язкових даних зазначаються обставини, встановлені під час розгляду справи.

Відповідачем була прийнята постанова № 12/17/24-60/655 від 10.05.2019р. (т.1 а.с 60-61), якою було накладено штраф на позивача за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , у розмірі 172 890,00 грн.

Постанова відповідача не містить відомостей про обставини, тобто об`єктивну сторону правопорушення. Відсутні у постанові і відомості про проектну документацію на будівництво об`єкта, яка, на думку відповідача, не відповідає вимогам містобудівного законодавства. Постанова не містить жодного посилання на те, що саме робочий проект Реконструкція квартири у нежитлове приміщення (офіс), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає вимогам містобудівного законодавства.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що позивач повідомлявся про дату та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в той час як не спростовано факту отримання останнім протоколу, припису та акту перевірки лише 29.05.2019року (т.1 а.с. 50), тобто через 19 днів після винесення оскарженої постанови про накладення штрафу. Зазначене позбавило позивача можливості заперечувати проти фактів виявлених порушень та надавати докази на їх спростування.

Наведені вище обставини у своїй сукупності свідчать про протиправність постанови Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (далі відповідач) про накладення штрафу від 10.05.2019 року №12/17/24-60/655, що є підставою для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити.

Керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст. 317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Содель" - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 160/7965/19 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Содель" - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 травня 2019 року № 12/17/24-60/655.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Содель" (код ЄДРПОУ 37734085) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 40281529) понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 6 484,35 грн. (шість тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні тридцять п`ять копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 06.08.2020р.

Повний текст постанови виготовлено 17.08.2020р.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак