Рішення

від 07.04.2020 по справі 300/287/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2020 р. справа № 300/287/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Рентеко"

до відповідача: управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 6/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 року та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ТОВ "Рентеко" з позовною заявою до управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 6/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 року та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем в результаті неправильної оцінки фактичних обставин, а також неправильного застосування норм матеріального права. Окрім того, вказує на допущення відповідачем порушень під час проведення позапланового заходу, що на думку позивача є підставою для визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 6/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 року та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 року дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

14.02.2020 року представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті.

У зв`язку із усуненням недоліків ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) та призначено судовий розгляд справи на 13.03.2020 о 10:00 год.

Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області скористалось своїм правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 10.03.2020, відповідно до якого відповідач щодо заявлених позовних вимог заперечив (а.с.151-155). Зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В зв`язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити.

Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 11.03.2020, відповідно до якої представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач своїм правом на подання заперечення не скористався.

В судове засідання представники сторін не прибули, однак на адресу суду направили клопотання в яких просили проводити розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін надані ними в судовому засіданні, яке відбулось 03.04.2020, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13.12.2019 управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкту до експлуатації Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенерго по вул. Незалежності, 77А, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області .

З метою перевірки достовірності даних наведених у вказаній декларації, на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами ОСОБА_2 від 20.12.2019 № 531/1009-1.17, відповідачем наказом від 20.12.2019 за №574-П/1009/1.5/2019, призначено проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва: Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенерго по вул. Незалежності, 77А, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області та видано направлення № 574/1009/m7/2019 (а.с. 156-158).

08.01.2020 на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління від 08.01.2020 №11/1009-1.17, відповідачем винесено наказ №17-П/1009/1.5/2020 та видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 17/1009/m.7/2020 (а.с. 159-161).

В період з 20.12.2019 по 10.01.2020 головним інспектором будівельного нагляду Шимонівським А.В. проведено позаплановий захід нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва - Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенерго по вул. Незалежності, 77А, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області, замовник - ТОВ Живачівенерго , підрядник - ТОВ Рентеко , за результатами якого складено акт за №17/1009/m.8/2020 від 10.01.2020 (а.с. 13-31).

Перевіркою, зокрема виявлено порушення вимог ч.1 ст.31, ч.6 ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз.2 ч.1 ст.26 Закону України Про архітектурну діяльність , додатку В, Е ДБН А.2.2-3:2014, ДБН А.2.2-1-2003, пп.4.2 п.4, п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, п.3.5 ДБН А.2.2-3:2014 а саме: передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, а саме під час виконання проектних робіт (на завданні на проектування не зазначено дату затвердження; у завданні на проектування відсутня інформація щодо розроблення розділу Оцінка впливів на навколишнє середовище ); розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації розроблено з порушеннями, а саме занижено клас наслідків до CC1.

У зв`язку з виявленими порушеннями головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_3 складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020 (а.с.35-38).

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 23.01.2020 головним інспектором будівельного нагляду винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №6/1009/m.5/2020, якою до ТОВ Рентеко за порушення вимог абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 189 180 гривень (а.с.9,12).

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 6/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 року та приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020 року, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (надалі - Положення №294), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Так, відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, в межах повноважень, передбачених законом щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (абзац третій статті 1 цього ж Закону).

Згідно частини 4 статті 2 Закону, заходи контролю здійснюються, крім інших, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Статтею 3 Закону визначено основні принципи державного нагляду (контролю), до яких, зокрема, віднесено: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (стаття 41 Закону).

Як зазначалось судом вище, на підставі наказу №574-П/1009/1.5/2019 і направлення №574/1009/m7/2019 від 20.12.2019 та наказу №17-П/1009/1.5/2020 і направлення №17/1009/m.7/2020 від 08.01.2020, управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку на об`єкті Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенерго по вул. Незалежності, 77А, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Слід зазначити, що пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

В даному випадку підставою для проведення позапланового заходу слугувала, в тому числі й необхідність проведення перевірки достовірності даних відображених в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) / про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Частиною 1 ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови) (ч. 2,3 ст. 32 Закону України № 3038-VI).

Частиною 5 ст.32 зазначеного Закону встановлено, що усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

- рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб;

- рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб;

- рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат;

- пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини ;

- нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);

- об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки ;

- житлові будинки понад чотири поверхи.

Згідно ч.ч.6, 7 ст32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

Проектною організацією та головним інженером проекту визначено клас наслідків - СС1, що відображено в копії пояснювальної записки до робочого проекту (а.с.56-114).

Експертиза проектної документації за робочим проектом Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенерго по вул. Незалежності, 77А, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області проведена позивачем ПП Тернобудтехексперт про що складено експертний звіт №479/12-19 від 12.12.2019 року (а.с. 166), згідно з яким об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.

В той же час, відповідачем не надано жодних доказів, а саме експертного висновку, який би вказував на протилежне та який би міг слугувати підставою для формування висновків відповідача під час проведення перевірки.

Окрім того, слід зазначити, що згідно частини 8 статті 32 вказаного Закону, під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Тобто, в силу вимог закону, у відповідача відсутні повноваження на визначення класу наслідків на об`єктах будівництва, за виключенням об`єктів самочинного будівництва. В той же час, доказів, здійснення позивачем самочинного будівництва об`єкту - Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенерго по вул. Незалежності, 77А, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області, відповідачем не надано.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про неможливість віднесення до об`єктів з незначними наслідками (СС1) об`єкту будівництва Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенерго по вул. Незалежності, 77А, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області є помилковими, і виключно суб`єктивним припущенням особи, яка проводила позаплановий захід та не підтверджений жодними доказами.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до п. 4.1. ДСТУ 8855:2019 клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови), зазначають у завданні на проектування. Проектувальник розраховує клас наслідків (відповідальності) кожного об`єкта під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводиться у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі якщо розраховані під час розроблення проектної документації класи наслідків (відповідальності) об`єктів не співпадають із зазначеними у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.

Пунктом 4.2. ДСТУ 8855:2019 передбачено, що проектування комплексу (будови), до складу якого входить кілька об`єктів, здійснюється на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на комплекс (будову) в цілому. При цьому клас наслідків (відповідальності) такого комплексу (будови) не визначається. За змістом п. 4.3. ДСТУ 8855:2019 клас наслідків (відповідальності) може бути визначений для частини (відокремленої частини) об`єкта.

В даному випадку будівництво сонячної електростанції (СЕС) складається з двох окремих об`єктів будівництва: сонячна електростанція до точки приєднання та лінійна частина об`єкта.

Проектування лінійної частини об`єкта (зовнішніх мереж) покладається на електропередавальну організацію, а не на замовника об`єкта - СЕС до точки приєднання.

Отже, об`єкт будівництва Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенерго по вул. Незалежності, 77А, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області є частиною комплексу (будови) і окремим об`єктом будівництва, клас наслідків, якого визначається окремо як для частини (відокремленої частини) комплексу (будови), який не відноситься до Об`єднаної енергетичної системи України і не класифікується згідно з ДСТУ 8855:2019 як регіональний/місцевий рівень припинення функціонування лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об`єктів комунікації, зв`язку, енергетики та інженерних мереж.

Як наслідок, суд зазначає, що розрахунок визначення класу наслідків у складі пояснювальної записки до проектної документації позивачем розроблено з дотриманням норм чинного законодавства та не занижено клас наслідків до CC1.

Також, не знайшов підтвердження й висновок відповідача щодо того, що у завданні на проектування відсутня інформація щодо розроблення розділу Оцінка впливів на навколишнє середовище .

Так, ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля визначено вичерпний перелік об`єктів будівництва, стосовно яких розробка розділу проектної документації Оцінка впливу на навколишнє середовище є обов`язковою. Об`єкт будівництва Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенерго по вул. Незалежності, 77А, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області, не входить до об`єктів визначених вказаною нормою, а отже у позивача відсутній обов`язок розробки такого розділу.

Виявлене перевіркою порушення, яке полягає у не зазначенні на завданні на проектування дати затвердження, спростовується наявною в матеріалах справи копією завдання на проектування, яке безпосередньо передане замовнику та, яке не досліджувалось перевіркою (а.с.195).

Відтак, відображені в акті перевірки №17/1009/m.8/2020 від 10.01.2020 порушення, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної адміністративної справи.

Окремо слід зазначити наступне.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У пункті 12 Порядку № 553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Судом встановлено, що підставою для продовження позапланового заходу слугувала службова записка від 08.01.2020 №11/1009-1.17 в якій зазначено, що перевірку у встановленому порядку провести не можливо у зв`язку з відсутністю представників замовника, підрядника, проектної організації та експертної організації на об`єкті (а.с.139). В той же час, посадовою особою відповідача не складено акту про відсутність суб`єкта містобудування.

Згідно вимог пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 2, 3 частини 3 статті 41 №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої перевірки, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Відтак, на переконання суду, акт складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а тому порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №400/2886/18 та 14 листопада 2019 року у справі №822/680/16 .

Доказів проведення перевірки за участі представника позивача - відповідачем не надано.

Як зазначалось судом вище, на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами ОСОБА_2 від 20.12.2019 № 531/1009-1.17, відповідачем наказом від 20.12.2019 за №574-П/1009/1.5/2019, призначено проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва: Нове будівництво сонячної електростанції Живачівенерго по вул. Незалежності, 77А, урочище Копанки , с. Живачів, Тлумацький район, Івано-Франківської області та видано направлення №574/1009/m7/2019 (а.с. 156-158). На підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління від 08.01.2020 №11/1009-1.17, відповідачем винесено наказ №17- П/1009/1.5/2020 та видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №17/1009/m.7/2020 (а.с. 159-161).

Відповідачем не надано суду доказів належного повідомлення позивача про проведення позапланового заходу в період з 20.12.2019 по 10.01.2020. Так, згідно акта №17/1009/m.8/2020 від 10.01.2020 захід державного нагляду проводився з 16:00 год. 20.12.2019 по 15:00 год. 08.01.2020 та з 11:00 год. 09.01.2020 по 16:20 год. 10.01.2020. В той же час, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.12.2019 № 574/1009/m7/2019 вручено уповноваженій посадовій особі позивача 26.12.2019, тобто через 6 днів після початку перевірки (зворотня сторона а.с.158).

А направлення від 08.01.2020 заходу № 17/1009/m.7/2020, згідно доказів відправлення наданих представником відповідача, відправлено 03.01.2020, а вручено 10.01.2020 - тобто в останній день проведення перевірки (а.с.189,190). Більше того, відповідачем виготовлено та направлено на адресу відповідача направлення для проведення планового (позапланового) заходу 03.01.2020, тобто за 5 днів до фактичної дати видання такого направлення - 08.01.2020.

Таким чином, відповідачем не було надано суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження повідомлення суб`єкта містобудування про призначення позапланового заходу контролю в період з 20.12.2019 по 10.01.2020.

Керуючись наведеним, суд дійшов висновку що позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог містобудівного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Як наслідок, суд зазначає, що позаплановий захід позивача проведено без дотримання вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Крім того ЄСПЛ в п. 73 рішення по справі "Гефген проти Німеччини" від 01.06.2010р. (заява № 22978/05) застосовує концепцію "плодів отруєного дерева", тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

Відтак, акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №17/1009/m.8/2020 від 10.01.2020, припис та протокол від 10.01.2020, не є допустимими доказами, як такі, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом, тому при вирішенні даної справи, судом до уваги не беруться.

З огляду на зазначене, оскільки оскаржувані постанова та припис суб`єкта владних повноважень прийняті на підставі доказів, які не є допустимими, то, враховуючи наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку, суд дійшов висновку про неправомірність накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності згідно оскаржуваної постанови № 6/1009/m.5/2020 від 23.01.2020.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить до висновку, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 6/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020 року є протиправними та підлягають до скасування.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рентеко" слід стягнути 4 939, 70 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №368 від 06.02.2020 року (а.с. 1).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рентеко" (код ЄДРПОУ 41327050, вул. Липова, 11, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400) до управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (вул. Франка, 4, м. Івано-Франківськ, 76000) про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 6/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 року та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 6/1009/m.5/2020 від 23.01.2020 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.01.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37471912, вул. Франка, 4, м. Івано-Франківськ, 76000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рентеко" (код ЄДРПОУ 41327050, вул. Липова, 11, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400) сплачений судовий збір у розмірі 4 939 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 70 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, строк на апеляційне оскарження рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.

Рішення складене в повному обсязі 13 квітня 2020 р.