КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2020 року № 320/6719/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Малого виробничо-комерційне підприємство фірма "ВАЛ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Мале виробничо-комерційне підприємство фірма "ВАЛ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ про проведення фактичних перевірок Малого виробничо-комерційного підприємства фірма "ВАЛ" від 30.08.2019 №17,
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 №0003223203.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виданий відповідачем наказ про проведення фактичної перевірки не відповідає вимогам законодавства, у результаті чого, порушено порядок проведення такої перевірки та прийнято протиправне податкове повідомлення-рішення. Зокрема, позивач зазначає, що законних підстав для проведення фактичної перевірки не було, оскільки наказ про проведення перевірки та додаток до нього були оформлені з порушенням вимог податкового законодавства, та взагалі не були вручені позивачу під час проведення перевірки.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що фактична перевірка Малого виробничо-комерційного підприємства фірма "ВАЛ" була проведена на законних підставах, оскільки посадові особи були допущені до проведення перевірки, про що свідчать матеріали перевірки. При цьому, відповідач зауважив, що дії податкового органу при проведенні фактичної перевірки позивача є правомірними та вчинені в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки перед початком такої перевірки, особі, яка здійснювала розрахункові операції, були пред`явлені документи, визначені п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.
Також, відповідач зазначив, що за результатами фактичної перевірки було встановлено факт реалізації позивачем алкогольного напою за ціною, яка є нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін, що є порушенням вимог статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а тому контролюючим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафної санкції в сумі 10000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.03.2020 позивачу поновлено строк на звернення до суду із заявою про зміну позовних вимог.
У судове засідання, призначене на 31.03.2020, сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з`явились. Разом з цим, представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Беручи до уваги наведене, керуючись приписами статті 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Мале виробничо-комерційне підприємство фірма "ВАЛ" (код ЄДРПОУ 20588127, місцезнаходження: 09300, Київська обл., Володарський район, селище міського типу Володарка, ВУЛИЦЯ КООПЕРАТИВНА, 137) зареєстровано в якості юридичної особи 07.02.1995, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як убачається з матеріалів справи, 30.08.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області відповідно до вимог статей 20, 75, 80 Податкового кодексу України та з метою здійснення контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, видано наказ №17 "Про проведення фактичних перевірок" (а.с. 56).
Вказаним наказом, на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, управлінню контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів наказано у вересні-жовтні 2019 року організувати проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання (об`єктів) згідно з додатками №1 та №2 відповідно.
Як встановлюється з Витягу з додатку №2 до наказу ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2019 №17 "Про проведення фактичних перевірок" щодо переліку суб`єктів господарювання, які підлягають фактичним перевіркам у жовтні 2019 року, на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України призначено фактичну перевірку Малого виробничо-комерційного підприємства фірма "ВАЛ".
Метою перевірки є контроль за дотриманням норм законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, у тому числі наявністю ліцензій, виданих органами ДПС та реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться на місці торгівлі; внесенням місць зберіганні спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання; маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів; встановленими мінімальними оптово-відпускними або роздрібними цінами на алкогольні напої; встановленими мінімальними роздрібними цінами на тютюнові вироби; реєстрацією платниками акцизного податку при здійсненні суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального тощо.
Так, у період з 29.10.2019 (тривалість 10 робочих днів) на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2019 №17 та направлень на перевірку від 15.10.2019 №129 та №130, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області проведена фактична перевірка позивача за адресою: смт Володарка, вул. Армійська, 3/А, супермаркет "Наш край".
За результатами перевірки складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 30.10.2019 №70/10-86-32-00-10/20588127 на бланку №00085 (а.с. 62).
У висновках зазначеного акта фактичної перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями).
Вказаних висновків відповідач дійшов у зв`язку з тим, що під час перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено факт реалізації алкогольного напою, а саме горілка "Цельсій класік", 0,37 л, віст спирту 40% об., виробник ТОВ "Національна горілчана компанія", по ціні 65,37 грн, згідно фіскального чеку №000114623 від 29.10.2019, у той час, коли постановою КМУ від 30.10.2008 №957 встановлено мінімальну ціну такій тарі - 66,16 грн.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 №0003223203, яким до позивача на підставі абз. 17 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 10000,00 грн (а.с. 4).
Вважаючи наказ ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2019 №17 "Про проведення фактичних перевірок" та вказане податкове повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу (пункт 62.1 статті 62 ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України).
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (пункт 80.4 статті 80 ПК України).
Згідно з пунктом 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Відповідно до статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Судовим розглядом встановлено, що фактична перевірка позивача проведена у присутності касира супермаркету - ОСОБА_1 .
Вказана особа була ознайомлена як із направленнями на проведення перевірки, так із наказом, на підставі якого її було здійснено, що підтверджується її особистими підписами (а.с. 59,61).
За таких обставин, посилання позивача на порушення контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки, не відповідає дійсності.
У той же час, наказ від 30.08.2019 №17 є дійсним, містить всі обов`язкові реквізити та відповідає вимогам п.п. 81.1 ПК України і Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України.
Суд констатує, що витяг з Додатку до спірного наказу, який є невід`ємною його частиною, дійсно не містить печатки (ні гербової, ні печатки без зображення герба), підпису уповноваженої особи, внаслідок чого витяг з Додатку до наказу оформлено з порушенням вимог законодавства щодо форми наказу. Водночас, беручи до уваги й інші фактичні обставини та докази, суд вважає, що саме по собі оформлення Додатку до спірного наказу з певним порушенням вимог, не може бути самостійною та достатньою підставою для скасування результатів перевірки.
Між тим, суд звертає увагу, що позивачем не спростовувались обставини факту реалізації алкогольного напою за ціною, нижчою, ніж встановлено постановою КМУ від 30.10.2008 №957.
Позаяк, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 18 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі-Закон №481) у частині реалізації алкогольного напою, а саме горілка Цельсій класік місткістю 0,37 л, міцністю 40%, виробник ТОВ Національна горілчана компанія , вартістю 65,37 грн, за ціною, нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.
Дане порушення підтверджується фіскальним чеком від 29.10.2019 №000114623.
На момент винесення податкового повідомлення-рішення від 21.11.2019 №0003223203, чинними були вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв , із змінами та доповненнями, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року №748, згідно з якою, з 29.10.2018 мінімальна роздрібна ціна на такий алкогольний напій, у такій тарі, становить 66,16 грн.
Отже, сума фінансових санкцій, яка визначена в оскаржуваному рішенні у розмірі 10000,00 грн, є обґрунтованою.
При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2020 |
Оприлюднено | 13.04.2020 |
Номер документу | 88718358 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лисенко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні