Рішення

від 13.04.2020 по справі 826/3795/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2020 року місто Київ №826/3795/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр провідної косметології Перламутр

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2017 №0008921404 ,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр провідної косметології Перламутр звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2017 №0008921404.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що зазначені в акті фактичної перевірки факти, не вірно було кваліфіковано відповідачем, в зв`язку з чим Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві неправомірно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017 №0008921404 та застосовано суму штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 171 720,00 грн. Позивачем вказано на те, що викладені в акті фактичної перевірки факти неоприбуткування готівкових коштів у травні, серпні та вересні 2016 року на загальну суму 34 344,00 грн. не відповідають дійсним обставинам. Готівкові кошти були оприбутковані позивачем у відповідності до пункту 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та глави 2 Розділу 4 пункту 6 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій.

Позивачем зазначено, що сума готівки у розмірі 34 344,00 грн. була внесена платником податків до податкового та бухгалтерського обліку, оскільки її проведення через РРО, зазначення її в фіскальній пам`яті PPО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах вклеєних до КОРО, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків та свідчить лише про порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний день. Таким чином, на думку позивача, відсутні підстави для застосовування санкції, передбаченої Указом Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 №436/95.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/3795/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 16.03.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/3795/17 до судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні 11.09.2017, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Центр провідної косметології Перламутр .

Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві 16.02.2017 здійснено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Центр провідної косметології Перламутр .

За результатами перевірки встановлено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та складено акт фактичної перевірки від 16.02.2017 №0289/26/15/14/36257233.

В ході проведення перевірки встановлено факт неоприбуткуваннп готівкових коштів у розділі 2 Книги обліку розрахункових операцій від 01.12.2015 №3000021810 Р/5 та Книги обліку розрахункових операцій від 06.16.2016 №3000021810 Р/6 (далі КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків Z - звітів: за 23.05.2016 згідно Z - звіту №0740 у сумі 10 000 грн.; за 05.08.2016 згідно Z - звіту №0806 у сумі 5 849 грн.; за 08 08.2016 згідно Z - звіту №0808 у сумі 3 640 грн.; за 22.08.2016 згідно Z - звіту №0820 у сумі 4 500 грн.; за 29.08.2016 згідне Z - звіту №0826 у сумі 3 045 грн.; за 02.09.2016 згідно Z - звіту №0830 у сумі 3 810 грн.; за 05.09.2016 згідно Z - звіту №0833 у сумі 3 500 грн.; а саме: в графі 5 розділу 2 КОРО зазначені суми не обліковані, записи відсутні, що є порушенням пункту 2.6. глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

Відповідно до акта фактичної перевірки, загальна сума неоприбуткованих (необлікованих) готівкових коштів складає 34 344,00 грн.

На підставі акта перевірки від 16.02.2017 №0289/26/15/14/36257233, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017 №0008921404, яким до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 171 720,00 грн.

Зазначена фінансова санкція застосована за порушення пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 №637 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та згідно з абзацом 3 статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норма з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 №436/95 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр провідної косметології Перламутр , не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2017 №0008921404., звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 13 частини першої статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зареєстрованого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення №637) (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій (КОРО) і розрахункових книжок (РК) регулюються Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі - Порядок №547) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 розділу 1 глави ІІ Порядку №547, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов`язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

Пунктом 6 розділу 4 глави ІІ Порядку №547 визначено, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

Аналіз наведених норм свідчить, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95(чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 11.12.2012 по справі №21-400а12, від 04.11.2015 по справі №825/554/15-а, а також Верховним Судом у постановах від 31.07.2018 по справі №813/2229/17, від 17.12.2018 по справі №810/3811/17, постанові від 13.02.2019 по справі №826/10037/16 (№К/9901/40923/18).

Як зазначено позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю Центр провідної косметології Перламутр є підприємством, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО) відповідно до реєстраційного посвідчення від 09.12.2013 №3000021810, виданого Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва. Також, Товариством з обмеженою відповідальністю Центр провідної косметології Перламутр ведеться Книга обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій від 05.12.2016 №3000021810р/7, виданого Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва. Послуги позивачем надаються за готівковий та безготівковий розрахунок через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи РРО з використанням електронних платіжних засобів.

Позивачем наголошено на тому, що оприбуткування готівкових коштів Товариством з обмеженою відповідальністю Центр провідної косметології Перламутр здійснюється у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зареєстрованого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547.

Як вбачається з акта фактичної перевірки, загальна сума неоприбуткованих (необлікованих) готівкових коштів складає 34 344,00 грн.

Разом з тим, позивачем зазначено, що зазначені кошти обліковувались і записи про них в КОРО наявні, але зазначені записи були зроблені відповідальною особою - олівцем. Зазначений факт використання олівця підтверджується пояснювальною запискою від 16.02.2017 б/н (аркуш справи 16), що є додатком до акта фактичної перевірки.

Крім того, позивачем наголошеного на тому, факт оприбуткування готівки підтверджується звітністю, поданою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якій визначена сума розрахунків за травень, серпень та вересень 2016 року і яка відповідає сумі коштів визначених у Z - звітах, та записах КОРО здійснених олівцем, а саме: звіт про використання КОРО за травень 2016 на загальну суму розрахунків 26 185 грн.; звіт про використання КОРО за серпень 2016 на загальну суму розрахунків 46 898 грн.; звіт про використання КОРО за травень 2016 на загальну суму розрахунків 75 663 грн. (додаток до позову)

Таким чином, готівкові кошти були оприбутковані позивачем у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зареєстрованого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та пункту 6 розділу 4 глави ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547.

Таким чином, сума готівки у розмірі 34 344,00 грн. була внесена платником податків до податкового та бухгалтерського обліку, оскільки її проведення через РРО, зазначення її в фіскальній пам`яті PPО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах вклеєних до КОРО, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків та свідчить лише про порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний день.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, у тому числі у постановах: від 31.07.2018 по справі №813/2229/17, від 17.12.2018 по справі №810/3811/17, від 13.02.2019 по справі №826/10037/16.

Слід зазначити, що під час судового розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, жодним чином не обґрунтовано суду законність прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві податкового повідомлення-рішення від 28.02.2017 №0008921404, відзив на позовну заяву не надано. Причин неподання відзиву суду не повідомлено.

Так, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідач, покладений на нього приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 28.02.2017 №0008921404 не виконав та не надав суду жодних доказів на обґрунтування законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.02.2017 №0008921404 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Центр провідної косметології Перламутр задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.02.2017 №0008921404.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр провідної косметології Перламутр (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 32 А, код ЄДРПОУ 36257233) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 575,81 грн. (одна тисяча шістсот) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.