Постанова

від 13.04.2020 по справі 904/2257/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2020 року м. Дніпро Справа № 904/2257/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітАвто" та

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 р.

( головуючий - суддя Новікова Р.Г., судді - Бондарєв Е.М.. Назаренко Н.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 24.12.2019 р.)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітАвто"

м. Новоукраїнка

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

м. Київ

про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 82 703 грн. 38 коп.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрофітАвто" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" з позовом, про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 82 703 грн. 38 коп.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на необґрунтоване ухилення Відповідача від сплати страхового відшкодування завданої шкоди транспортному засобу Позивача внаслідок ДТП,

У відзиві Відповідач, наголошує на необґрунтованості та безпідставності вимог ТОВ "ПрофітАвто" до АТ "СК "АРКС".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 р. у справі № 904/2257/19 відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про передачу справи за підсудністю на розгляд до Господарського суду м. Києва. Задоволено клопотання Відповідача та здійснено заміну найменування Відповідача з ПАТ "СК "АХА Страхування" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 р. у справі № 904/2257/19 відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про передачу справи за підсудністю на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 р. позов задоволено частково - стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітАвто" суму страхового відшкодування в розмірі 17 296 грн. 61 коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 401 грн. 76 коп. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 65 406 грн. 77 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрофітАвто" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 65 406 грн. 77 коп., та щодо стягнення суми судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 519 грн. 24 коп. і 24 600 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, та прийняти нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні необгрунтовано не прийняв до уваги наявну в матеріалах справи копію договору № 8264883 від 13.06.2018 р., яка хоч і є неякісною, але надає можливість встановити, що договір № 8264883 від 13.06.2018 р. все ж таки укладався між ОСОБА_1 та ПАТ СК АХА Страхування ( нова назва - AT СК АРКС ). Підстави, чому саме Відповідачем було надано до суду відповідь про відсутність укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ СК АХА Страхування ( нова назва - AT СК АРКС ) договору № 8264883 від 13.06.2018 р. достеменно невідомі, але єдиним поясненням є бажання Відповідача уникнути відповідальності.

Стосовно незадоволення судом першої інстанції вимог щодо компенсації понесених витрат на правову допомогу , Скаржник зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представництво інтересів Позивача здійснювалось саме адвокатом, що було встановлено судом та підтверджено належними документами. Також, адвокатом було надано до суду заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій вказаний розрахунок було проведено на підставі реально витраченого часу на супровід справи, участь у судових засіданнях, складання процесуальних документів тощо.

Водночас, на думку Скаржника, жодним з нормативно правових актів не встановлено обмежень стосовно порядку та умов отримання гонорару адвоката.

При цьому Скаржник наголошує на тому, що посилання суду першої інстанції на Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність в частині форм здійснення діяльності в сфері адвокатури є не обмежуючим, а таким що визначає можливі форми здійснення адвокатської діяльності. Адвокат Давиденко Д.І., як колишній співробітник ТОВ ЮК Мистецтво Права співпрацює з вказаною юридичною особою в справах, які стосуються обслуговування юридичних осіб, з метою отримання та подальшого розподілення прибутку. Закон № 5076-VI - не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2020 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітАвто" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 р. у справі № 904/2257/19 залишено без руху, та надано Скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2020 р. поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітАвто" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 р. в частині незадоволених до AT "СК "АРКС" позовних вимог є законним та обґрунтованим, та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В обгрунтування своїх доводів, Товариство посилається на те, що сума страхового відшкодування, виплачена AT СК АРКС (попередня назва АТ СК АХА Страхування ) ТОВ ПрофітАвто за фактом пошкодження склала 80 703,39 грн., що не перевищує ліміту Страховика ( за шкоду заподіяну майну ) за умовами Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8264883 від 13.06.2018 р. Станом на момент розгляду справи в суді - відсутні позовні вимоги з боку ТОВ ПрофітАвто до AT СК АРКС за договором № 8264883/ДГО добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.06.2018 p ., на який посилається Позивач.

АT "СК "АРКС" зазначає, що копія наданого до суду апеляційної інстанції Договору № 8264883/ДГО добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.06.2018 р. є настільки ж неякісною, як і копія, яка надавалася до суду першої інстанції, ідентифікувати вказаний документ по зазначеній копії не надається можливим.

Товариство також вказує на те, що Договір № 8264883/ДГО добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.06.2018 р. не може змінювати ліміту відповідальності Страховика за умовами Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8264883 від 13.06.2018 p .

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що Позивач намагається змінити предмет та підстави позову на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції. Додатково надана Позивачем неякісна копія Договору № 8264883/ДГО добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.06.2018 р. нових обставин не встановлює, предмету позову не стосується.

Товариство зазначає, що надані Позивачем документи до суду першої інстанції не підтверджують понесених судових витрат на професійну ( правничу ) допомогу, та наданий обсяг послуг та розмір вказаних витрат. Додатково надані документи Позивачем до суду апеляційної інстанції, подані з порушенням порядку та строків визначених ч. 8 ст. 129 ГПК України та по своїй суті нових обставин не встановлюють, в зв`язку з наведеним, вимоги щодо стягнення з Відповідача витрат на професійну (правничу) допомогу є недоведеними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" також звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду в частині задоволених позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд першої інстанції, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, що стосуються порядку проведення розрахунку та здійснення страхового відшкодування Страховиком відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не врахував правомірність застосування Страховиком положень п. 36.3 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в зв`язку з тим, що шкоду було заподіяно взаємопов`язаними, сукупними діями декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) було визначено шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

При цьому Скаржник зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, вважав доведеними обставини, які не доведені, не підтверджені відповідними доказами, а висновки суду суперечать обставинам справи, без належних на те підстав суд не прийняв до уваги постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 27.12.2018 р. по справі № 214/7955/18, якою встановлено вину у вчиненій дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_2 .

Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції не врахував, що спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню Страховиком, зокрема: встановленням франшизи ( п. 12.1 статті 12), межами ліміту відповідальності ( п . 22.1 статті 22 ); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством ( стаття 29 ); специфікою розрахунку при завданні шкоди взаємопов`язаними сукупними діями декількох осіб ( п. 36.3 статті 36 ) тощо.

Також, Скаржник надав свої заперечення щодо ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 р. та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 p., якими відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Скаржник наголошує на тому, що оскільки, місцезнаходженням AT СК АРКС є м. Київ, справа за позовом ТОВ ПрофітАвто до ПрАТ Страхова компанія АРКС про визнання події страховим випадком та стягнення страхового відшкодування, має розглядатися за загальним правилом підсудості - за місцезнаходженням Відповідача ( ст. 27 ГПК України ), тому підсудна Господарському суду м. Києва.

Відтак, на думку Скаржника, відповідно до ст. 176 ч. 9 ГПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу. Згідно п. 1 ч. І ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності ) іншого суду .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2020 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АРКС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 р. у справі № 904/2257/19 залишено без руху, та надано Скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020 р. поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АРКС". Об`єднано апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітАвто" та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 р. у справі № 904/2257/19 в одне провадження, для сумісного розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

ТОВ "ПрофітАвто " не скористалося своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзивів на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АРКС", що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Переглядаючи у апеляційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.11.2018 р. о 14 год. 30 хв. в місті Кривий Ріг по вул. Волгоградській біля будинку №11 сталась дорожньо - транспортна пригода за участю автомобілю BMW 530І, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , автомобілю Honda CR-V, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , автобусу Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 27.12.2018 р. у справі № 214/7957/18 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Honda CR-V, державний номер НОМЕР_2 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем BMW 530І, державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , який зупинився попереду. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками.

За результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, районний суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Внаслідок цього постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 27.12.2018 р. у справі № 214/7957/18 відносно фізичної особи ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 29.11.2017 р. власником автомобілю BMW 530І, державний номер НОМЕР_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрофітАвто".

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АК/8264883 зі строком дії з 18.06.2018 р. до 17.06.2019 р. включно, цивільно-правова відповідальність фізичної особи ОСОБА_1 ( забезпечений транспортний засіб - Honda CR-V, державний номер НОМЕР_2 ) була застрахована ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування".

В п. 2 цього полісу визначено, що страховим випадком є подія внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором ( полісом ).

Розмір страхової суми ( ліміт відповідальності ) на одного потерпілого за цим полісом за шкоду, заподіяну майну, дорівнює 100 000 грн. Розмір франшизи - 2 000 грн.

Позивач звернувся до Відповідача із заявою № 2 від 18.01.2019 р. в якій наполягав на виплаті страхового відшкодування в розмірі 165 406 грн. 77 коп. ( вартість відновлювального ремонту ), визначеного на підставі звіту № 28/11/18 від 06.12.2018р.

Зі змісту страхового акту № АХА2441795 від 24.01.2019 р. вбачається, що ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" було повідомлено 21.11.2018 р. про настання події, що має ознаки страхового випадку. Також, як зазначив суд першої інстанції в матеріалах справи міститься письмова заява ТОВ "ПрофітАвто" від 23.11.2018 р. про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Згідно зі страховим актом № АХА2441795 від 24.01.2019 р. Відповідач визначив розмір страхового відшкодування, яке підлягає сплаті Позивачу, в розмірі 80 703 грн. 39 коп. ( 165 406 грн. 77 коп. / 2 = 82 703 грн. 39 коп. - 2 000 грн. ( франшиза ) ).

Платіжним дорученням № 530732 від 25.01.2019 р. Відповідач перерахував 80 703грн. 39 коп. на рахунок станції технічного обслуговування ПАТ "АВТ Бавария - Дніпропетровськ".

Не погодившись з розміром сплаченого страхового відшкодування, Позивач звернувся з позовом про стягнення решти 82 703 грн. 38 коп., зазначаючи про ухилення Відповідача від обов`язку відшкодувати вказану суму згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АК/8264883.

Як зазначив суд першої інстанції, Відповідач не визнав позовні вимоги, посилаючись на зміст постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 27.12.2018 р. у справі № 214/7955/18 відносно вини фізичної особи ОСОБА_2 та ліміт відповідальності, встановлений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АК/8264883.

Судом також встановлено, у постанові Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 27.12.2018 р. у справі № 214/7957/18, яка набрала законної сили та не скасована - зазначено, що водій ОСОБА_1 з фактами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення була не згодна, вину не визнавала. Обґрунтовуючи відсутність вини фізична особа ОСОБА_1 посилалась на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася із-за вини водія мікроавтобусу ОСОБА_2 , який врізався в її автомобіль і вона від удару зіткнулася з автомобілем BMW 530І під керуванням ОСОБА_3 . Разом з тим, у постанові від 27.12.2018 р. у справі № 214/7957/18 суд вказав, що твердження ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи, в тому числі поясненнями самої ОСОБА_1 , з яких вбачається, що і в тому числі, у зв`язку з недостатністю дистанції до автомобіля, який рухався попереду ( 4-5 метрів ), вона не змогла уникнути зіткнення хоч і застосувала екстрене гальмування. Покази ОСОБА_1 спростовуються і поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що відчув лише один удар, а не два як пояснювала ОСОБА_1 Показання свідка ОСОБА_3 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_2 Останній пояснив, що зіткнувся з автомобілем Хонда, що рухався попереду. Удар в автомобіль Хонда був один. Після удару автомобіль Mercedes-Benz, під його керуванням, більше не рухався.

Тому районний суд дійшов висновку про доведеність вини водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

В основу оскаржуваного рішення про часткове задоволення позовних вимог покладено висновок місцевого господарського суду про те, що Позивач не довів належними та допустимими доказами існування більшого за розміром ліміту відповідальності відповідача за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АК/8264883, тому в задоволенні вимог про стягнення решти суми в розмірі 65 406 грн.77 коп. слід відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, погоджується з висновками суду попередньої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

П. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України визначено, що страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику. При настанні страхового випадку страховик повинен здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника. Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Ст. 26 Закону України "Про страхування" визначено, що рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Як зазначалось раніше, згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АК/8264883 зі строком дії з 18.06.2018 р. до 17.06.2019 р. включно, цивільно-правова відповідальність фізичної особи ОСОБА_1 ( забезпечений транспортний засіб - Honda CR-V, державний номер НОМЕР_2 ) була застрахована Відповідачем.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія АРКС" як Страховик є відповідальною особою за завдані збитки. Разом з цим, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування підлягає зменшенню на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АК/8264883 розмір франшизи становить 2 000 грн.

П. 36.4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування ( регламентна виплата ) здійснюється безпосередньо потерпілому ( іншій особі, яка має право на отримання відшкодування ) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування ( крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону ), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Як зазначалося раніше, розмір страхової суми ( ліміт відповідальності ) на одного потерпілого за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АК/8264883 за заподіяну майну шкоду дорівнює 100 000 грн. Платіжним дорученням № 530732 від 25.01.2019 р. Відповідач перерахував 80 703 грн. 39 коп. на рахунок станції технічного обслуговування ПАТ "АВТ Бавария - Дніпропетровськ".

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що залишок несплаченого Відповідачем страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АК/8264883 за заподіяну майну Позивача шкоду становить 17 296 грн. 61 коп. ( 100 000 грн. ( ліміт відповідальності ) - 2 000 грн. ( франшиза ) - 80 703 грн. 39 коп. ( сплачена сума ). Вказана сума є обґрунтованою та підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

При цьому, колегією суддів взято до уваги, що встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, як порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу ( ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення), має здійснюватися місцевим судом загальної юрисдикції, оскільки відповідно до приписів ГПК України розгляд таких справ не віднесено до підвідомчості господарських судів, а тому, відповідно, встановлення фактів дотримання учасником дорожнього руху на момент дорожньо-транспортної пригоди Правил дорожнього руху згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення перебуває поза межами компетенції господарського суду.

За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У постанові Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 27.12.2018 р. у справі № 214/7957/18 суд дійшов висновку про доведеність вини водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, зміст постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 27.12.2018 р. у справі № 214/7957/18 спростовує доводи Скаржника ( Відповідача ) про правомірність віднесення половини суми страхового відшкодування на іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 .

Колегією суддів критично оцінюється твердження Скаржника ( Позивача ), що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні необгрунтовано не прийняв до уваги наявну в матеріалах справи неякісну копію договору № 8264883 від 13.06.2018 р., оскільки як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції намагався витребування у Відповідача даний договір. Разом з тим, як вбачається з пояснень Відповідача - за результатами пошуку було встановлено, що за даними обліку договорів АТ "СК "АРКС" з ОСОБА_1 договори добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів в 2018 році не укладались, в обліку не числиться договір за номером 8264883 від 13.06.2018 р.

Доводи Скаржника ( Позивача ) щодо незадоволення судом першої інстанції вимог стосовно компенсації понесених витрат на правову допомогу, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат до заяви про віднесення на Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 24 600 грн., Позивач додав копії - договору про надання юридичних послуг від 23.02.2019 р., доручення від 23.02.2109 р., рахунків на оплату № 21 від 01.04.2019 р., № 78 від 19.11.2019 р., акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 78 від 19.11.2019 р., №79 від 19.11.2019 р., платіжні доручення № 222 від 19.11.2019 р., № 232 від 25.11.2019 р.

Відповідно до п. 2.1 договору про надання юридичних послуг від 23.02.2019 р., укладеного між Позивачем та ТОВ "Мистецтво права", юридична фірма зобов`язується надавати Замовникові послуги з представництва інтересів в суді першої інстанції в рамках господарської справи. Повний перелік наданих юридичних послуг фіксується сторонами в акті виконаних робіт.

П. 2.3 вказаного договору встановлено, що для надання послуг, визначених договором, юридична фірма залучає адвоката Давиденко Д.І., якій надаються всі повноваження щодо виконання обов`язків, визначених цим договором.

Згідно доручення від 23.02.2019 р., виданого ТОВ "Юридична компанія "Мистецтво права", товариство уповноважує адвоката Давиденко Д.І. здійснювати від імені юридичної компанії обов`язки, покладені на компанію договором про надання юридичних послуг від 23.02.2019р., укладеного між ТОВ "Юридична компанія "Мистецтво права" та ТОВ "ПрофітАвто", які полягають у наданні замовнику послуг з представництва інтересів в суді першої інстанції. Для здійснення повноважень, визначених цим дорученням, адвокату надається право укладати договір про надання послуг адвоката із замовником.

В матеріалах справи також наявний договір про надання послуг адвоката від 23.02.2019 р., укладений між ТОВ "ПрофітАвто" та адвокатом Давиденко Д.І.

П. 4.1 договору від 23.02.2019 р. визначено, що вартість наданих послуг, порядок і строки оплати гонорару адвокату клієнтом обумовлюється додатковою угодою між сторонами після ознайомлення адвоката із суттю справи, її складністю та погодження з клієнтом правової позиції.

Разом з тим, як слушно зауважив суд першої інстанції згідно наданих представником Позивача рахунків на оплату № 21 від 01.04.2019 р., № 78 від 19.11.2019 р., актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 78 від 19.11.2019 р., № 79 від 19.11.2019 р. Виконавцем правничих послуг зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Мистецтво права", а не адвоката Давиденко Д.І.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази наявності у ТОВ "Юридична компанія "Мистецтво права" статусу адвокатського об`єднання.

Згідно з положеннями ст. ст. 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

Адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.

Платіжними дорученнями № 222 від 19.11.2019 р. та № 232 від 25.11.2019 р. Позивач перерахував кошти на загальну суму 24 600 грн. на користь ТОВ "Юридична компанія "Мистецтво права".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявлена Позивачем до відшкодування сума в розмірі 24 600 грн. не підпадає під ознаки витрат на професійну правничу допомогу адвоката і не підлягає віднесенню на Відповідача.

Стосовно заперечень Скаржника ( Відповідача ) щодо ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 р. та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 p., якими відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне .

За загальним правилом, встановленим ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання Відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АРКС" дійсно є місто Київ.

Разом з тим, ч. 1 ст. 29 ГПК України Позивачу надано право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Як вірно зазначив суд першої інстанції вказана справа не містить ознак виключної підсудності.

Звертаючись з вказаною позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області, Позивач послався на норми ч. 8 ст. 29 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Як вбачається зі змісту матеріалів справи підставою звернення з позовом було заподіяння шкоди майну Позивача ( транспортному засобу ) внаслідок ДТП, яке сталось в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Позивач звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення суми страхового відшкодування заподіяної шкоди своєму майну.

Ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (із змінами та доповненнями) встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

На страховика покладається обов`язок страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто це є зобов`язанням з відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідач дійсно не є безпосереднім учасником дорожньо - транспортної пригоди, у зв`язку з якою була заподіяна шкода, але ч. 8 ст. 29 ГПК України містить чіткий критерій визначення підсудності за вибором Позивача при зверненні до суду з позовом про відшкодування шкоди - місце заподіяння шкоди. Шкода майну Позивача ( транспортному засобу ) була заподіяна не рішенням Відповідача про часткову виплату страхового відшкодування, а зіткненням автомобілів в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Позивачем не порушено правила щодо визначення підсудності при зверненні з даним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області з даним позовом.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявників апеляційних скарг про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу Позивача, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційних скарг в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржників.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітАвто" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 р. у справі № 904/2257/19 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв`язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М.Кощеєв

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус