Рішення

від 06.04.2020 по справі 908/30/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/3/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

06.04.2020 Справа № 908/30/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс", м. Київ про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/30/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс", 02222, м. Київ, вул. Закревського, 16

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ-Авант", 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, 12

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Зінченко Є.А., довіреність № 377 від 30.12.2018;

від відповідача: не з`явився.

Суть спору:

26.2.2020 рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс", м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ-Авант", Запорізька область, м. Мелітополь про стягнення заборгованості за Договором № 15357-08/2019 від 27.06.2019 в сумі 12 516,52 грн, що складається з суми 11 057,52 грн основного боргу, 992,39 грн пені, 12% річних розмірі 300,75 грн, інфляційних втрат в розмірі 165,86 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ-Авант" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" суму основного боргу у розмірі 11 057,52 грн, пеню у розмір 992,39 грн, 12% річних в розмірі 300,75 грн, інфляційні втрати в розмірі 66,25 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1905,71 грн. У задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 99,61 грн - відмовлено.

23.03.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс", м. Київ про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/30/20.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.03.2020, заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/30/20, передано на розгляд судді Горохова І.С.

В обґрунтування вимог заяви заявник посилається на те, що у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс", м. Київ повідомило суд про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат пов`язаних з розглядом справи, яка складає витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. 23.03.2020 повідомив суд про додаткові понесені витрати пов`язаних з розглядом справи в розмірі 1200,00 грн, всього на загальну суму 7200,00 грн. Оскільки, 11.03.2020 винесено рішення по справі, яким не вирішено питання про судові витрати, просить суд вирішити питання щодо відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з розглядом справи № 908/30/20.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс", м. Київ про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/30/20 прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви на 06.04.2020 о/об 15 год. 30 хв.

В судовому засіданні 06.04.2020 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою "Оберіг".

Судом перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні представника позивача. З`ясовано про обізнаність представника про права та обов`язки учасників судового процесу. Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

В судовому засіданні 06.04.2020 судом, в порядку ст. 244 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення, судом оголошено, що повний текст додаткового рішення буде складено протягом 5 днів.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс", (клієнт) та адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № МК№001709 від 08.11.2019, довіреність від 19.12.2019) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 1/19/12/2019, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати необхідну правову допомогу клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у Господарському суді Запорізької області шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відносно контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ-Авант (ідентифікаційний код юридичної особи 39918650, місцезнаходження: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд.12) щодо стягнення з останнього на користь клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання такої правової допомоги.

Відповідно до п. 1.2 договору, правова допомога включає: вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, а також підготовку та подання до Господарського суду Запорізької області заяв по суті справи, передбачених Господарським процесуальним кодексом України; від імені клієнта здійснювати представництво його процесуальних прав та обов`язків в процесуальному статусі позивача, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у зв`язку із зверненням з позовною заявою до Господарського суду Запорізької області за захистом порушених прав та інтересів клієнта.

Пунктом 4.1, 4.2 договору, сторони визначили, що за правову допомогу, передбачену п. 1.2 Договору, клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному в додатковій угоді до цього Договору. В розмір правової допомоги не включаються фактичні витрати, пов`язані з виконанням адвокатом зобов`язань за цим договором.

Винагорода, згідно з п. 1.1 Додаткової угоди сплачується клієнтом на умовах 100% попередньої оплати. А винагорода передбачена п. 1.2 Додаткової угоди, сплачується клієнтом після виконання всіх умов основного Договору на підставі Акту приймання-передачі.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат представником позивача було надано акт приймання передачі наданих послуг від 12.03.2020 про надання правової (правничої) допомоги № 1/19/12/2019 від 19.12.2019, опис наданих послуг на суму 7200,00 грн, видатковий касовий ордер від 19.12.2019 на суму 6000,00 грн, видатковий касовий ордер від 12.03.2020 на суму 1200,00 грн в підтвердження здійснення позивачем оплати вартості наданої правової допомоги.

Згідно з опису наданих послуг адвокатом було здійснено вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявності спору 1,0 год на суму 1200,00 грн; вивчення та аналіз чинного законодавства України 0,25 год на суму 300,00 грн; вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду 0,25 год на суму 300,00 грн; підготовка та подання до суду позовної заяви 3,5 год на суму 4200,00 грн, всього на загальну суму 7200,00 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи № 908/30/20 в розмірі 7200,00 грн, проте зважаючи на приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позову судом, вказані судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7142,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс", м. Київ про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/30/20 щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ-Авант" (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, 12; ідентифікаційний код юридичної особи 39918650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" (02222, м. Київ, вул. Закревського, 16; ідентифікаційний код юридичної особи 37141112) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 142,70 грн (сім тисяч сто сорок дві гривні 70 коп.). Видати наказ.

В частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 57,30 грн. відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписаний 13 квітня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов