Постанова

від 13.04.2020 по справі 911/1882/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1882/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кондратова І.Д., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Недашківського Михайла Вікторовича

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Євсіков О.О., судді - Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.)

від 04.03.2020,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Дорз

до Фізичної особи-підприємця Недашківського Михайла Вікторовича

про повернення коштів за непоставлений товар,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020, позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Недашківського Михайла Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Дорз 297 119, 00 грн передоплати за непоставлений товар та судові витрати.

В іншій частині позову відмовлено.

19.02.2020 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ Сіті Дорз надійшла заява про вирішення питання щодо розподілу судових витрат за апеляційний перегляд справи.

Вказана заява обґрунтована тим, що наданими позивачем доказами підтверджується понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом справи № 911/1882/19 у суді апеляційної інстанції. З урахуванням вказаного, на підставі статей 126, 129, 244 ГПК України просить задовольнити заяву та стягнути з відповідача на користь позивача 14 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 стягнуто з ФОП Недашківського М.В. на користь ТОВ Сіті Дорз 14 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

12.03.2020 ФОП Недашківський М.В. подав касаційну скаргу на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020, в якій просить додаткову постанову апеляційного суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в вимогах щодо покладення витрати на правничу допомогу на відповідача.

Підставами для скасування додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 зазначає порушення судом норм процесуального права - ч. 6 ст. 129 ГПК України. Стверджує, що в акті прийому наданих юридичних послуг від 13.02.2020 не зазначено про обсяг та час, який був витрачений на кожну послугу, про вартість кожної з послуг, а суд не може їх самостійно встановлювати. Вважає, що складення типового клопотання на одну сторінку та відзиву на вісім сторінок (складений з тексту раніше поданих пояснень) не потребує значного часу і надання таких послуг не може коштувати 14 000, 00 грн. Вказує на недоцільність надання послуг щодо підготовки, подання клопотання та ознайомлення з матеріалами справи. Вважає, що не було доцільності і у поданні відзиву на апеляційну скаргу (надання чи ненадання такого відзиву не вплинуло на розгляд справи у апеляційному суді). На думку відповідача, якщо явка представника у судове засідання визнана судом необов`язковою, то адвокату не обов`язково було з`являтись до суду й брати участь у засіданні і такі витрати теж не є доцільними. Посилається на постанову Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, від 06.11.2018 у справі № 911/3386/17.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, безпідставними, а додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 - законною, прийнятою з дотриманням правових висновків Верховного Суду. З урахуванням вказаного, з наведених у відзиві підстав просить залишити додаткову постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

За ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2019 між ТОВ Сіті Дорз (замовник) і Адвокатським об`єднанням Новіков та Партнери (виконавець) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 29/05-19, за умовами якого замовник доручає, а виконавець протягом дії договору бере на себе зобов`язання надати замовнику за винагороду правову (правничу) допомогу з питань, що цікавлять замовника (а.с. 70-73, т. 2).

У додатку № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 29/05-19 від 29.05.2019 визначено повноваження виконавця (а.с. 74, т. 2).

Згідно з протоколом № 1 погодження договірної ціни до договору про надання правової (правничої) допомоги № 29/05-19 від 29.05.2019 розмір винагороди виконавця за надання правничої допомоги відповідно до п. 1.1 протоколу становить 3 500,00 грн без ПДВ за одну годину надання правничої допомоги юристами/адвокатами - партнерами та/або співробітниками виконавця (а.с. 75, т. 2).

На підтвердження об`єму наданих адвокатом позивачу послуг, кількості витраченого ним часу, оплати визначеної вартості послуг у справі позивач надав: копію платіжного доручення № 528 від 17.02.2020 про оплату за юридичні послуги згідно з рахунком № 13/02 від 13.02.2020 у сумі 14 000, 00 грн (а.с. 66, т. 2), копію акту № 6 від 13.02.2020 прийому наданих юридичних послуг згідно з додатком № 2 від 29.05.2019 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 29/05-19 від 29.05.2019 на суму 14 000,00 грн (а.с. 67, т. 2), копію рахунку-фактури № 13/02 від 13.02.2020 на суму 14 000,00 грн (а.с. 68, т. 2), копію деталізації рахунку № 13/02 від 13.02.2020 (а.с. 69, т. 2).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції встановив, що з акту прийому наданих юридичних послуг № 6 від 13.02.2020 вбачається: 1. Згідно із додатком № 2 від 29.05.2019 до договору про надання юридичних послуг № 29/05/19 від 29.05.2019 виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги з питань, зазначених в п. 1 вищезгаданого додатку. 2. Юридичні послуги згідно з акту надані якісно та вчасно. Замовник не має претензій щодо якості наданих послуг. 3. Загальний обсяг юридичних послуг згідно з вищевказаними додатками та договору, наданих в січні-лютому 2020 року становить: 28.01.2020 - підготовка і подання клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи № 911/1882/19 та ознайомлення з матеріалами справи № 911/1882/19 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду; 03.02.2020 - підготовка відзиву ТОВ Сіті Дорз на апеляційну скаргу відповідача у справі № 911/1882/19, надсилання копії такого відзиву разом з доданими до нього документами відповідачу та подання оригіналу до суду; 12.02.2020 - представництво інтересів ТОВ Сіті Дорз у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/1882/19. 4. Загальна вартість юридичних послуг, наданих виконавцем, відповідно до п. 2.1 протоколу № 1 погодження договірної ціни від 29.05.2019, становить 14 000,00 грн без ПДВ.

Також судом встановлено, що у деталізації рахунку № 13/02 від 13.02.2020 зазначено, що адвокат: 28.01.2020 на підготовку і подання клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи № 911/1882/19 та ознайомлення з матеріалами справи № 911/1882/19 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду витратив 1 (одну) годину часу; 03.02.2020 на підготовку відзиву ТОВ Сіті Дорз на апеляційну скаргу відповідача у справі № 911/1882/19, надсилання копії такого відзиву разом з доданими до нього документами відповідачу та подання оригіналу до суду витратив 2 (дві) години часу; 12.02.2020 на представництво інтересів ТОВ Сіті Дорз у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/1882/19 витратив 1 (одну) годину часу.

Встановивши, що наданими позивачем доказами підтверджується понесення останнім витрат на правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи на суму 14 000,00 грн, а відповідач у запереченні від 25.02.2020 на заяву не навів жодних обґрунтувань неспіврозмірності понесених позивачем витрат та наявності обґрунтованих підстав для зменшення розміру таких витрат до 2 000,00 грн, а також, взявши до уваги те, що апеляційним судом було залишено в силі рішення суду першої інстанції, яке прийняте на користь позивача (позов було задоволено частково), суд апеляційної інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 14 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Вказаним спростовуються доводи відповідача про порушення судом апеляційної інстанції ст. 129 ГПК України.

Щодо аргументів відповідача в запереченнях від 25.02.2020 про те, що загальна сума витрат на правничу допомогу за дві інстанції є надмірною (позивач подав заяву про розподіл витрат на правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції), то необхідно зазначити таке.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що судом першої інстанції ухвалою від 21.12.2019 призначено до розгляду питання про розподіл витрат на правничу допомогу за розгляд справи місцевим судом на 21.01.2020, однак на час прийняття апеляційним судом постанови це питання судом першої інстанції ще не розглянуто (у зв`язку з направленням 10.01.2020 справи до апеляційного суду), дійшов правильного висновку про те, що питання про розподіл 60 025,00 грн витрат має здійснюватися судом першої інстанції.

Доводи відповідача в касаційній скарзі є безпідставними, зводяться до власного тлумачення відповідачем норм права щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, а також до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на встановлені ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 ГПК України відповідач зазначав постанови Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, від 06.11.2018 у справі № 911/3386/17.

У справі № 756/2114/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, задовольняючи касаційну скаргу відповідача та залишаючи в силі рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13.09.2017, дійшов висновку про необхідність зменшення розміру судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, та визначив їх розмір, який підлягає відшкодуванню позивачем, у сумі 5 000, 00 грн. При цьому, зазначив, що в силу імперативних приписів ст. 400 ЦПК України Верховний Суд не здійснює переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, що прямо впливає на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та обсяг, наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Отже, суд касаційної інстанції у справі № 756/2114/17, за встановлених обставин, дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

У постанові від 06.11.2018 у справі № 911/3386/17 суд касаційної інстанції судові витрати, понесені позивачами у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції поклав на позивачів, оскільки їх касаційна скарга була залишена cудом без задоволення.

Отже, у вказаних постановах суд касаційної інстанції здійснював розподіл адвокатських витрат за наявності поданих сторонами доказів і результатами розгляду касаційних скарг.

Аналіз висновків, зроблених апеляційним судом у справі, яка розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, від 06.11.2018 у справі № 911/3386/17 щодо застосування у подібних правовідносинах норм процесуального права, оскільки встановлені у справах фактичні обставини не є подібними.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог процесуального права, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Недашківського Михайла Вікторовича залишити без задоволення, а додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2020 року у справі за № 911/1882/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді І. Кондратова

І. Ткач