Ухвала

від 13.04.2020 по справі 910/4802/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.04.2020Справа № 910/4802/20

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Публічного акціонерного товариства "АЗОТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦВИСОТБУД"

про стягнення 8 420 284,83 грн,

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АЗОТ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦВИСОТБУД" (відповідач) про стягнення штрафних санкцій в сумі 8 420 284,83 грн, з яких: 1 915 950,66 грн неустойка за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором підряду № 795-413 від 17.12.2018; 6 504 334,17 грн. штрафу за порушення умов Договору підряду № 795-413 від 17.12.2018 (далі - Договір).

Дослідивши матеріали позовної заяви № 501-06/175 від 31.03.2020 (вх. № 4802/20 від 08.04.2020), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивачем безпосередньо у позовній заяві не наведено розрахунку сум, що стягуються (неустойки та штрафу), а викладено такий розрахунок в окремих документах (додаток № 1 до позовної заяви), а отже, відповідні розрахунки позовних вимог мають бути підписані особою, яка має право на підписання позовної заяви.

Проте, додані до позовної заяви Розрахунок неустойки за несвоєчасне виконання умов п. 3.8 Договору та Розрахунок неустойки за несвоєчасне виконання умов п. 4.8 Договору фактично не підписані уповноваженою особою позивача, яка має право на підписання позовної заяви.

Крім того, у Розрахунку штрафу за порушення п. 3.13 Договору позивачем використано суму залишкової вартості робіт у розмірі 5 794 185,23 грн, тоді як докази на підтвердження саме такої суми залишкової вартості робіт позивачем не зазначені ні у позовній заяві, ні у навденому розрахунку штрафу.

У зв`язку з наведеним, додані до позовної заяви розрахунки неустойки за несвоєчасне виконання умов п. 3.8 та п. 4.8 Договору та розрахунок штрафу за порушення п. 3.13 Договору не можуть бути визнані судом обгрунтованими розрахунками стягуваних сум.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, при зверненні до Господарського суду міста Києва з даною позовною заявою з ціною позову 8 420 284,83 грн позивач мав сплатити судовий збір в сумі 126 304,27 грн.

Разом з тим, до позовної заяви додано платіжне доручення № 78798 від 20.03.2020 на суму 126 304,27 грн, згідно з яким платником є ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" (код платника 41947222), а не позивач - ПАТ "АЗОТ" (ідентифікаційний код 00203826). При цьому жодних пояснень з цього приводу подана ПАТ "АЗОТ" позовна заява не містить.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Вказаною нормою Закону встановлюється можливість здійснення оплати судового збору іншою особою, але платником має бути особа, яка звертається до суду, що обумовлено необхідністю дотримання платіжної дисципліни платниками судового збору, недопущення безпідставного повернення коштів з державного бюджету та здійснення правильного розподілу судових витрат між учасниками справи за результатами розгляду справи.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті листа Державної судової адміністрації України від 14.09.2018 вих. № 6-17517/18 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Таким чином, враховуючи положення статті 2 Закону України "Про судовий збір", надане до суду платіжне доручення № 78798 від 20.03.2020 на суму 126 304,27 грн, платником за яким є ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД", не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви ПАТ "АЗОТ" до Господарського суду міста Києва, оскільки ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" не є особою, яка звертається до суду з даним позовом (позивачем).

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 910/23408/17, від 17.01.2019 у справі № 922/4734/16.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог п. 3 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:

- надати обгрунтований розрахунок сум, що стягуються позивачем;

- надати належні докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання обгрунтованого розрахунку сум, що стягуються позивачем;

- надання належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

4. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.04.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Гумега