Рішення

від 14.04.2020 по справі 120/389/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 р. Справа № 120/389/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНО ТРАНС" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2020 поштою до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНО ТРАНС" (далі - ТОВ "ГРАНО ТРАНС") до Головного управління ДПС у Вінницькій області (відповідач 1) та Державної податкової служби України (відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 09.09.2019 № 1272572/43022504 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 05.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН);

- зобов`язати Державну податкову службу України (далі - ДПС України) зареєструвати в ЄРПН складену позивачем податкову накладну № 2 від 05.08.2019.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ТОВ "ГРАНО ТРАНС" склало податкову накладну № 2 від 05.08.2019, яку за допомогою електронного документообігу надіслало для реєстрації в ЄРПН. Водночас реєстрація цієї накладної була зупинена. На виконання вимог контролюючого органу товариство в електронному вигляді направило письмові пояснення, а також первинні документи для підтвердження реальності здійснення господарської операції з перевезення вантажів автомобільним транспортом, у зв`язку з якою було складено податкову накладу № 2 від 05.08.2019. Разом з тим, оскаржуваним рішенням у реєстрації цієї накладної відмовлено. Позивач таке рішення вважає незаконним, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Ухвалою суду від 05.02.2020 позовну заяву ТОВ "ГРАНО ТРАНС" залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

17.02.2020 від позивача надійшла, якою усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 05.02.2020.

Ухвалою суду від 21.02.2020 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

13.03.2020 до суду надійшов відзив відповідача 1, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що після зупинення реєстрації податкової накладеної позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію накладеної в ЄРПН. Позивач виконав вказівку контролюючого органу та надіслав додаткові документи, яких, однак, було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладених. Відтак 09.09.2019 прийнято рішення № 1272572/43022504 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "ГРАНО ТРАНС" № 2 від 05.08.2019. Підставою для прийняття цих рішень є не надання копій документів, зокрема первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Водночас відповідач зауважує, що оскаржуване рішення прийняте комісією ДФС України. Це рішення відповідач 1 вважає правомірними та просить суд відмовити у задоволенні позову.

13.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 2, в якому зазначається, що згідно з Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, податкові накладні/розрахунки коригування, які подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до встановлених цим порядком ознак. У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування виявлено, що ПН/РК відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, така ПН/РК не підлягає моніторингу та підлягає реєстрації в Реєстрі. Водночас ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

Відповідач 2 зазначає, що згідно з п. 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначено у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 Порядку та ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Оскільки позивач на підтвердження реальності господарської операції не надав усіх документів, передбачених вказаним пунктом Порядку, на підтверджекомісією ДПС України прийнято рішення № 1272572/43022504 від 09.09.2019, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної ТОВ "ГРАНО ТРАНС" № 2 від 05.08.2019. Відповідач 2 вважає, що діяв на підставі та в спосіб, що визначені законом, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

Частиною другою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу положень ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ТОВ "ГРАНО ТРАНС" зареєстроване як юридична особа 28.05.2019 (код ДРПОУ 43002254). Основний вид економічної діяльності підприємства: 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт". З 01.07.2019 позивач взятий на облік як платник ПДВ, що підтверджується витягом з Реєстру платників ПДВ за № 1902084500018.

05.08.2019 відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач склав податкову накладну № 2 на суму ПДВ 2715,00 грн у зв`язку з наданням послуг транспортного перевезення та за допомогою програми електронного документообігу направив її до податкового органу для реєстрації в ЄРПН.

28.08.2019 позивач отримав квитанцію про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації з тих підстав, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критерії ризиковості платника податку". Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

30.08.2019 на виконання вимог пп. 201.16.2 п. 201.16. ст. 201 ПК України та з метою підтвердження реальності здійснення операцій по вищезазначеній податковій накладні, позивач за допомогою програми електронного документообігу направив на адресу податкового органу за місцем своєї реєстрації пояснення за вих. № 3, до яких додав копії первинних документів щодо податкової накладної № 2 від 05.08.2019, реєстрацію якої зупинено, а саме: договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 05/08 від 05.08.2019, акта здачі-приймання виконаних робіт № 2 від 05.08.2019 та реєстру до нього, рахунку-фактури № 2 від 05.08.2019, товарно-транспортної накладної № 1 від 05.08.2019, повідомлення про прийняття працівника на роботу, виписки з банківського рахунку товариства, платіжного дорученн № 1235 від 29.08.2019 про отримання коштів від контрагента ТОВ "Ран-Агро 2016" за послуги вантажного перевезення.

Разом з тим, 09.09.2019 прийнято рішення № 1272572/43022504 від 09.09.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "ГРАНО ТРАНС" № 2 від 05.08.2019 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погодившись з правомірністю вказаного рішенням, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Вказана постанова втратила чинність 01.02.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин цей нормативно-правовий акт був чинним та підлягав застосуванню.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 177 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пп. 6 та 7 Порядку № 177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Згідно документа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року, пп. 1.6 п.1 "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зупиняючи реєстрацію податкової накладеної позивача, відповідач не вказав, якому саме критерію ризикованості платника податку відповідає позивач та не зазначив, за якою саме підставою із вказаних у пп. 1.6 п. 1 Критеріїв позивача віднесено до ризикових платників.

Разом з тим, як вбачається зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, які надіслані в електронний кабінет позивача, відповідач у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладеної лише запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Водночас пунктом 7 Порядку № 117 визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто, повинна мати місце сукупність ризикових умов, ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Крім того, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди при розгляді справ застосовують рішення та практику Європейського суду з прав людини як джерело право.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі між сторонами суд встановлено недотримання відповідачем принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладеної, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про це свідчить та обставина, що пропозиція щодо надання платником податків пояснень та/або копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладеної, носить загальний характер, а з її змісту неможливо встановити, які саме документи необхідно надати платникові.

Водночас невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії свідчить про його протиправність. Відтак допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Крім того, відповідно до п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором, або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами пп. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідної господарської операції, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної за № 2 від 05.08.2019 в ЄРПН.

Так, до своїх письмових пояснень за вих. № 3 від 30.08.2019, які є детальними та в повному обсязі описують факт здійснення спірної господарської операції, позивач також додав усі наявні в нього на той час копії первинних документів на підтвердження правомірності складення податкової накладної № 2 від 05.08.2019, реєстрацію якої зупинено, а саме: договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 05/08 від 05.08.2019, акт здачі-приймання виконаних робіт № 2 від 05.08.2019 та реєстр до нього, рахунок-фактуру № 2 від 05.08.2019, товарно-транспортну накладну № 1 від 05.08.2019, повідомлення про прийняття працівника на роботу, виписку з банківського рахунку товариства за серпень 2019 року, платіжне дорученн № 1235 від 29.08.2019 про отримання коштів від контрагента ТОВ "Ран-Агро 2016" за послуги вантажного перевезення в сумі 13575,00 грн, в тому числі ПДВ.

Скупність вказаних документів, на думку суду, давала достатні правові підстави для реєстрації спірної накладної в ЄРПН.

В цьому контексті суд зазначає, що відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Водночас оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивача не містять конкретних відомостей щодо причин та підстав для його прийняття.

Так, у рішенні зазначено, що платник податків не надав первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

З цього суд робить висновок, що контролюючий орган лише обмежився загальним посиланням на відсутність тих документів, про які йдеться у пункті 14 Порядку № 117, але при цьому жодним чином не обґрунтував свого рішення та зазначив причин, з яких не беруться до уваги пояснення платника податків та надані ним документи.

Водночас аналіз таких документів вказує на те, що надіслані ТОВ "ГРАНО ТРАНС" письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст спірної господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 2 від 05.08.2019 у ЄРПН.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної позивача.

Також суд наголошує, що у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірну податкову накладну, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд визнає протиправним і такими, що підлягає скасуванню рішення від 09.09.2019 № 1272572/43022504 про відмову у реєстрації складеної позивачем податкової накладної № 2 від 05.08.2019 у ЄРПН.

Втім, судом встановлено, що вказане рішення насправді прийняте комісією ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Це підтверджується наданим відповідачами наказом ДПС України від 02.09.2019 № 50, з якого вбачається, що Титюк В.М., який підписав оскаржуване рішення, є посадовою особою ДПС України та входить до складу відповідної Комісії.

До того ж вказану обставину фактично визнано відповідачами у поданих до суду відзивах на позовну заяву.

Відтак, оскільки спірне рішення прийняте відповідачем 2, а не відповідачем 1, як помилково вважає позивач, позовні вимоги в цій частині належить задовольнити частково.

Крім того, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ "ГРАНО ТРАНС" щодо зобов`язання відповідача 2 вчинити дії з реєстрації спірної податкової накладеної в ЄРПН.

Так, відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Водночас зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Зокрема, пунктом 28 Порядку № 117 визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно з вимогами пп. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд доходить висновку про наявність підстав для покладення обов`язку з реєстрації податкової накладної ТОВ "ГРАНО ТРАНС" № 2 від 05.08.2019 на ДПС України.

При цьому суд зазначає, що згідно з приписами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тому суд переконаний, що задоволення вищевказаної позовної вимоги є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" , заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 28.01.2020.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, зазначений судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України, яким було допущено порушення прав та законних інтересів позивача у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Водночас суд вважає, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже, незважаючи на часткове задоволення позову, що пов`язано із помилковим визначенням належного відповідача за однією з позовних вимог, суд фактично задовольняє вимоги позивача та визнає порушення його прав та законних інтересів внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень неправомірного рішення.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за № 1272572/43022504 від 09.09.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНО ТРАНС" № 2 від 05.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНО ТРАНС" № 2 від 05.08.2019.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНО ТРАНС" судовий збір в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНО ТРАНС" (код ЄДРПОУ 43022504, місцезнаходження: вул. Жовтнева, 20, с. Юрівка, Козятинський район, Вінницька область, 22112);

2) відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100);

3) відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Повне судове рішення складено 14.04.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович